Психофізіологічні вимоги до інтер'єру.

Вимоги психіки та фізіології людини до навколишнього середовища заключаються перш за все у створенні позитивного впливу, підвищенні працездатності, зніманні фізичної та розумової втомленості.

Кінцевою метою вивчення цих вимог є здійснення можливості управління емоціями та настроєм людини. Настрій та емоції людини впливають на характер сприйняття нею навколишнього середовища. Сприйняття може бути активним, пасивним, нейтральним, фізичним та духовним.

Мета архітектурної організації внутрішнього простору, з точки зору його емоційного впливу, складається перш за все з того, щоб сприяти виникненню та стійкому збереженню емоційного стану, стимулюючого діяльнісні процеси, для яких призначене дане середовище. При цьому рівень збудження емоційної сфери повинен відповідати характеру діяльності. Ступінь емоційного збудження впливає на якість діяльності.

Для кожного виду діяльності існують тонізуючі подразники, при яких діяльність здійснюється оптимально. Такими подразниками в архітектурі являються форма, колір, освітлення, фактура. Так, зміна освітленості приміщення, збільшення яскравості тонізує роботу головного мозку. Також сильним стимулятором являється художній образ.

 

Питання для контролю:

1. Які компоненти архітектурної форми середовища вам відомі?

2. Що таке архітектурний простір? Дайте визначення.

3. Шо таке архітектура? Дайте визначення.

4. Назвіть особливості інтер'єру.

5. Кольорознавство, світлотехніка, прикладна акустика, дати визначення.

6. Що таке естетика?

7. Назвіть психофізіологічні вимоги до інтер'єру.

 

Розділ 3. Меблювання приміщень згідно з їх функціональними та естетичними вимогами.

Тема 3.1 Внутрішній дизайн готелів. Внутрішнє оформлення готелів античного світу

План заняття:

1. Внутрішній дизайн готелів.

2. Внутрішнє оформлення готелів античного світу.

2.1. Меблі античності. Стародавній Єгипет. Стародавня Греція. Стародавній Рим.

2.2. Меблеві стилі середньовіччя

2.3. Меблеві стилі епохи Відродження. Внутрішній дизайн готелів в стилі ренесанс і в стилі бароко. Готельний інтер'єр рококо.

Самостійна робота: (2 години)

1. Меблевий класицизм, ампір, бідермейєр.

2. Нові меблеві стилі: модерн, функціоналізм, поп-арт, мінімалізм, хай-тек, кантрі, контемпорарі, еклектика.

 

Література:

Л.Т.Лукьянова Интерьер гостиниц. - Киев: Вища школа, 1991. стор. 76-81.

Внутрішній дизайн готелів.

Поняття "внутрішній дизайн" включає обстановку номерів, оздоблення, меблі, архітектуру внутрішніх приміщень та все те, на чому відпочиває око клієнта готелю, і те, що заповнює паузи в розмові. Усі компоненти інтер'єру повинні знаходиться в тісному зв'язку один з одним. Так, розміщення меблів пов'язано із розміром площі, її призначенням, а освітлення - із розстановкою меблів. Освітлення впливає на кольорове рішення інтер'єру, колір архітектурних поверхонь пов'язаний із кольором меблів, а колір меблів із кольором тканини. При оформленні внутрішнього дизайну необхідно дотримуватись почуття міри, єдиного в оформленні всього готелю.

Внутрішнє оформлення готелів античного світу.

Меблі античності.

Стародавній Єгипет.

Розкопки у Стародавньому Єгипті, та Стародавній Греції караван-сараїв показали, що в них існувало внутрішнє подвір'я, де знаходилися в'ючні тварини: коні, верблюди. Навколо внутрішнього подвір'я розташовувались номери.

Меблі того часу, які збереглися, та їх мальовниче зображення показують, що вже тоді люди користувались основними видами меблів.

У Стародавньому Єгипті вперше з'явилися меблі для сидіння:

• спочатку низькі лави (єгиптяни любили сидіти на корточках);

• табуретка із вігнутою поверхнею, яка відповідає формі тіла;

• стілець зі спинкою, конструктивна форма якого стала основою для усіх наступних форм стільців.

Єгипетські меблі прості та лаконічні, тектонічні форми враховують властивості деревини, деякі меблеві форми запозичені у природи (ніжки у вигляді лап тварин). Столярна техніка була примітивною, тому місця з'єднання мали деякі дефекти, які маскували фарбами. Меблі яскраво розмальовувалися плоским орнаментом.

Стародавня Греція.

Меблі Стародавньої Греції майже не збереглися, тому про її форми можна було судити за рельєфними зображеннями і малюнками на вазах. Кількість видів меблів була незначною, але для сидіння меблі достатньо різноманітні:

• лава або табуретка (дифрос), на чотирьохгранних або точених ніжках зплетеним сидінням;

• складна табуретка на X- образній опорі;

• легкий стілець (клісмос) із серповидними ніжками;

• важке церемоніальне крісло (дощате, мармурове);

• високі ліжка (кліне), на яких лежали під час трапез;

• низькі столики (праредза)- круглі або чотирьохкутні, деякі мали три ніжки; такі столики, після трапез підсовували під кліне;

• дерев'яні сундуки також отримали широке розповсюдження, в них зберігали одяг, вони замінювали шафу.

• ліжко було звичайним дерев'яним, мало м'яку оббивку та багато драпірувалось.

Греки знали рубанок, токарний станок, як правильно гнути деревину за допомогою пару, техніку виготовлення шпону та інтарсію (дерев'яну інкрустацію). Особливу увагу майстри звертали на форму ніжок. Вони були у вигляді кігтистих лап або ніг копитних тварин. У верхній частині ніжки іноді прикрашалися листям аканту, в інших випадках закінчувалися шиями лебедів.

Меблеві форми мали чітку структуру. Більшість виробів були кольоровими та прикрашені декоративними орнаментами, наприклад:

• рослинними (у вигляді листя аканту, квітів лотоса),

• геометричними (у вигляді спіральної або хвилястої смуги)

• архітектурними.

Стародавній Рим.

Культура Стародавньої Греції дуже вплинула на меблеві стилі Стародавнього Риму. Римські готелі мали 1-2 поверхи, вікна на першому поверсі були відсутні за для безпеки. Приміщення призначалися для прийому гостей та для надання їм можливості харчування та відпочинку. Підлога першого поверху була із втрамбованої землі, а на верхніх поверхах - глиняна.

В найбільш багатих готелях збереглася мозаїка стін, зводів. Стіни прикрашалися картинами та фресками. Двері всередині приміщень були рідкістю, а дверні пройми завішувалися шерстяною або суконною тканиною.

У будівлях можна було зустріти такі меблі:

1. Ліжко. Як і стародавні греки, римляни більшу частину часу проводили лежачи: їли, читали, писали, заключали угоди на різних видах ложа, тому основним предметом меблів було ліжко або кушетка, біля узголів'я якого робилось піднесення (возвышенность). Форма ложа послужила основою для виникнення носилок. Перини та матраци набивалися пухом або шерстю. Єдиним покривалом служила ковдра.

2. Стіл. Ложе встановлювалось навколо обіднього стола, який змінювався при зміні блюд. Звичайним явищем були мармурові або кам'яні столи.

3. Меблі для сидіння. Із меблів призначених для сидінняв готелях були: крісло-селло, із підлокітниками, або без спинки; табуретка-скамп. Табуретки мали три ніжки та круглий дерев'яний верх або чотири ніжки та квадратну верхівку, дуже часто виконані із бронзи. Кафедра (стілець) слугувала кріслом для літніх людей.

4. Для зберігання посуду в готелях використовували масивні сундуки та буфети; для освітлення масляні лампи та свічки; для обігріву приміщень невеликі бронзові жаровні або замкнуті обігрівачі, які нагадують сучасні печі.

Для стародавніх Римських меблів характерні: різьба, гравіювання, розпис, позолота, інкрустація, багата орнаментика. Орнамент носив рослинний характер, у вигляді комбінацій із квітів, листя, в'юнких пагонів, гірлянд, фруктів. В орнаменті використовувалась символіка зображення звірів, крилатих хижаків, сфінксів. Поряд із деревиною для виготовлення меблів застосовувались бронза та мармур.