Основні (конституційні) права,

свободи і обов 'язки людини і

Громадянина в Україні

 

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:

Ø основні міжнародні документи, в яких закріплені міжнародно-правові стандарти прав людини;

Ø конституційний статус людини і громадянина України та його принципи;

Ø класифікацію прав і свобод людини і громадянина за їх змістом;

Ø міжнародні та Європейські організації з прав людини.

Вміти:

Ø Зрозуміти основний зміст кожного принципу конституційного статусу людини і громадянина;

Ø визначати сутність та зміст ключових термінів, які вживаються в темі;

Ø аналізувати статті Конституції України, в яких закріплені основні свободи та обов'язки людини та громадянина України.

 

Конституція України 1996 р. юридичне закріпила широкий спектр прав і свобод людини і громадянина.

Їх перелік і зміст в повному обсязі відповідають сучасним міжнародно-правовим стандартам прав людини, що містяться в таких міжнародних документах:                                                                                            

• Загальна декларація прав людини (1948);

• Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966);

• Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966);

• Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини (1950);

• Заключна Нарада з питань безпеки та співробітництва в Європі (1975);

• Підсумковий документ Віденської зустрічі представників держав-учасників наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (1989);

• Конвенція про права дитини (1989);

Конституція України, згідно з цими документами, чітко визначає єдиний і однаковий для всіх конституційний статус людини і громадянина та його принципи.

 

 Конституційні принципи свободи людини (ст. 21,23) обумовлює її право на вільний розвиток своєї особистості, можливість людини діяти у відповідності до норм чинного права та моралі.

Принципи рівності у своїй гідності та правах (ст. 21) означає, що права і свободи визначаються за будь-якою людиною, забороняється дискримінація в користуванні правами за будь-яких підстав.

Принцип не відчужуваності та непорушності прав і свобод людини (ст.21) стосується основних конституційних прав і свобод людини, які мають невід'ємний природний характер, тобто тільки тих, що зафіксовані в Конституції України. Людина не може бути позбавлена цих прав і свобод, відмова людини від них є юридичне не дійсною. У разі будь-яких порушень прав і свобод людини вони повинні бути поновлені. Вони також не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією (ст.64).

Принцип гарантованості прав і свобод людини і громадянина (ч.2 ст.22) означає, що держава має сприяти повній і ефективній їх реалізації, не допускати звуження їх змісту та обсягу.

Принцип невичерпності конституційного переліку прав і свобод людини і громадянина (ч. 1 ст. 22) означає, що Конституція України в міру розвитку суспільства може зафіксувати нові права і свободи людини і громадянина.

Принцип рівності конституційних прав і свобод громадян України і їх рівності перед законом (ст. 24) означає, що забороняється будь-які спроби обмеження прав громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Принцип єдності прав людини і обов'язків перед суспільством означає, що, одночасно з наданням конституційних прав, на людину покладаються і певні конституційні обов'язки.

Отже, систематизуючим елементом конституційного статусу людини і громадянина є права, свободи і обов'язки людини і громадянина. В правах, свободах і обов'язках: ^фіксуються стандарти поведінки, які вважаються ^обов'язковими, ^корисними, ^доцільними для нормативного функціону­вання і розвитку суспільства; * розкриваються основні принципи взаємовідносин держави і особи; *юридично закріплюється становище особи як людини і громадянина в державі і суспільстві.

Права людини - це права, пов'язані з самою людською істотою, її існуванням ірозвитком.

Міжнародними та європейськими організаціями, що безпосередньо займа­ються розглядом питань, пов'язаних з порушенням прав і свобод людини, є:

> Центр з прав людини Економічної і Соціальної Ради ООН;

> Комісія з прав людини ООН та ряд Комітетів ООН;

> Верховний комісар ООН із заохочення і захисту прав людини (з прав людини);

> Європейська комісія з прав людини;

> Європейський Суд з прав людини.

 Найвищою гарантією прав і свобод людини і громадянина є конституційний лад України, заснований на неухвальному дотриманні Конституції України та законів України, приписах природного права та загально-визначених принципах і нормах міжнародного права.