Вибори місцевих органів влади

Місцеві вибори - це вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів.

Депутати місцевих рад та сільські, селищні, міські голови обираються строком на чотири роки. Цей вид виборів проводиться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості.

Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити в адміністративно-територіальних одиницях з чисельністю населення:

до 3 тисяч - під 15 до 25 депутатів;

 до 5 тисяч - від 20 до ЗО депутатів;

до 20 тисяч - від 25 до 35 депутатів;

до 50 тисяч ~ від ЗО до 45 депутатів;

 до 100 тисяч - від 35 до 50 депутатів; до

250 тисяч - від 40 до 60 депутатів;

 до 500 тисяч - від 50 до 75 депутатів;

до 1 мільйона - від 60 до 90 депутатів;

 понад 1 мільйон - від 75 до 120 депутатів.

 

Загальний склад районної ради визначається з урахуванням кількості територіальних громад адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу району. Територіальні громади в межах району повинні мати в районній раді рівну кількість депутатських мандатів. Загальний склад обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу області. Райони, міста обласного значення повинні мати в обласній раді рівну кількість депутатських мандатів.

Громадянин України одночасно може балотуватися кандидатом у депутати лише однієї ради або кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови. Громадянин України може бути депутатом лише однієї ради.

Право висування кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу, і реалізується ними як безпосередньо шляхом самовисування, а також висування на зборах виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності (зборах трудових колективів) або навчання, так і через місцеві осередки політичних партій, виборчі об'єднання місцевих осередків політичних партій - блоки, громадські організації, що легалізовані відповідно до чинного законодавства України.

Для організації та проведення місцевих виборів утворюються виборчі комісії:

1) сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні (далі -
територіальні) виборчі комісії;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

Виборчі дільниці є спільними для виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, а у випадках, коли місцеві вибори проводяться одночасно з виборами народних депутатів України, - також для виборів народних депутатів України.

Для проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів виконавчими комітетами сільських, селищних, міських, районних у містах рад складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці.

Висування кандидатів може здійснюватися й місцевими осередками політичних партій (блоків), громадськими організаціями.

Кандидати з часу їх реєстрації виборчими комісіями мають рівні права у проведенні виборчої кампанії: у виступах на передвиборних та інших зборах, нарадах, засіданнях, мітингах, безпосередньо пов'язаних з виборами, у засобах масової інформації. Забороняється проводити передвиборну агітацію особам, які не є громадянами України. Агітація в день виборів забороняється.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 8-ї до 20-ї години.

Обраним по одномандатному виборчому округу вважається кандидат у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови, який одержав на виборах найбільшу, порівняно з іншими кандидатами, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У разі, коли по одномандатному виборчому округу балотувався один кандидат, він вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість виборців, які взяли участь у голосуванні.

Обраними по багатомандатному виборчому округу вважаються ті кандидати, які на виборах одержали більшу, порівняно з іншими кандидатами, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. При цьому загальна кількість обраних кандидатів не може перевищувати кількості встановлених депутатських мандатів по даному виборчому округу.

У разі, коли відповідна виборча комісія визнала вибори по окремій або кількох виборчих дільницях недійсними, що вплинуло на результати виборів по відповідному виборчому округу, територіальна виборча комісія за пропозицією окружної виборчої комісії призначає повторне голосування на тих виборчих дільницях, де вибори було визнано недійсними.

У разі дострокового припинення повноважень депутата, сільського, селищного, міського голови відповідна місцева рада не пізніш як через місяць з моменту вибуття депутата, сільського, селищного, міського голови приймає рішення про проведення виборів депутата, сільського, селищного, міського голови замість того, який вибув. У разі вибуття депутата, сільського, селищного, міського голови менш як за шість місяців до закінчення строку повноважень відповідної ради (голови) вибори депутата, сільського, селищного, міського голови замість того, який вибув, за рішенням відповідної ради можуть не проводитися.

Місцеві вибори проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України. Кандидати мають право утворювати власний виборчий фонд, з коштів якого буде здійснюватися оплата витрат на ведення виборчої кампанії. Розмір власного виборчого фонду кандидата не може перевищувати 50 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Поняття і види референдумів

Поняття "референдум" походить від латинського "referendum", що означає "те, що має бути повідомлено". Перший в історії людства референдум був проведений 1439 р. у Швейцарії. Сьогодні інститут референдуму закріплений в конституціях більшості держав світу.

Референдум - це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

 

За територіальною ознакою референдуми поділяються на:

- всеукраїнський;

- місцевий (референдум, що проводиться в межах Автономної Республіки Крим; референдум, що проводиться в інших адміністративно-територіальних одиницях).

Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень. Виключно парламент призначає всеукраїнський референдум з питання зміни території України. Президент України призначає щодо внесення змін до Конституції і проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Місцеві референдуми призначають відповідні ради з питань, що належать до їх компетенції.

За предметом референдумів розрізняють обов 'язкові, факультативні референдуми.

Обоє 'язкові проводяться у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте інакше, ніж всенародним голосуванням. Згідно зі ст.73 Конституції України тільки всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України, вносяться зміни до розділів І, II, XIII Конституції України.

Факультативні референдуми - це референдуми, проведення яких можливе, але необов'язкове. У такому випадку призначення референдуму залежить від ініціативи громадян чи органів, які компетентні призначати референдум.

Ст.З Закону України "Про всеукраїнський і місцевий референдуми" вказує, що всеукраїнські факультативні референдуми можуть проводитись з таких питань:

-  затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до

Конституції змін і доповнень, окрім тих, що вимагають обов'язкового референдуму;

- прийняття, зміна або скасування законів України, чи їхніх деяких положень.

Єпитання, з яких референдум взагалі на допускається, бо для їх вирішення потрібні і професійні знання, досвід у зв'язку з цим у ст. 74 Конституції України зазначено, що референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії.