Способи відновлення рельєфу дна водойм шляхом очистки від донних відкладів.

Водні об’єкти очищають від донних відкладів наступними способами: механізованим, гідро механізованим, вибуховим та ручним. Найпоширенішими є механізований та гідро механізований, вибуховий використовується лише тоді, коли потрібно розчистити русло для судноплавства (підтримання необхідних глибин). Ручний спосіб використовується для видобутку глин, сапропелів в основному у медичних цілях.

Важливим питанням при чистці донних відкладів водойм є спосіб відводу води, який залежить від багатьох факторів: топографії котловини і узбережжя, геометричних розмірів водойми, характери водного живлення, походження водного об’єкту, наявність водозбірних споруд та ін.

Способи відводу води перед чищенням донних відкладів: 1) через донний водовипуск греблі, 2) через сифонний водовипуск, 3) через канал відкритий в грунтовому березі для відведення води в пониження місцевості, 4) шляхом відкачування води із замкнутих безстічних водойм насосами.

Розчищення дна водойми від мулу проводять диференційовано, оскільки потужність донних відкладів не однакова по довжині водойми. При розчистці дна необхідно зберігати ухил водойми. Мул рекомендується знімати не повністю, а залишати ущільнений шар 20-30см, який дозволить створити додатковий протифільтраційний захист.

 

Контольні питання

1. Дайте загальну характеристику донних відкладів водойм.

2. Характеристика замулення малих водосховищ і ставків.

3. Охарактеризуйте спеціальні морфометричні показники ставів та малих водосховищ.

4. Седиментаційний баланс малих водойм.

5. Розрахунок замулення малих вдосховищ і ставків по картах стоку і мутності річкових пороків.

6.  Способи відновлення рельєфу дна водойм шляхом очистки від донних відкладів.

 

ЛЕКЦІЯ 9

Тема: Джерела забруднення малих водойм.

План.

1. Загальна характеристика та класифікація джерел забруднення водойм

2. Класифікації джерел забруднення малих водотоків і водойм

 

1. Загальна характеристика та класифікація джерел забруднення водойм. Під забрудненням водних об’єктів увазі перевищення концентрації забруднюючих речовин або значень показників фізичних властивостей води над гранично допустимими концентраціями (ГДК), яка є причиною порушення норм якості води. Під джерелом забруднення розуміють об’єкт, який вносить у природні води забруднюючі речовини, мікроорганізми, тепло. Накопичення у водних об’єктах сторонніх предметів називають засміченням вод.

Основні джерела поширення забруднень. Деякі дослідники відзначають, що всі забруднюючі речовини, що надходять у водні об’єкти або віднайдені ними, є в кінцевому підсумку наслідком господарської діяльності людини і продуктом дії цілком певного джерела забруднення, Що утворився в результаті виробничо-технологічної діяльності та забезпечення технологій і населення необхідною кількістю води. При цьому розповсюдження забруднюючих речовин, що утворилися в процесі природокористування, класифікуються наступним чином:

1. Джерела розсіяного розповсюдження забруднень – об’єкти, від яких забруднюючі речовини надходять у природне середовище дифузійним шляхом (викиди в атмосферне повітря через димові труби, викиди від автомобільного транспорту, несанкціоноване скидання забруднюючих речовин на рельєф місцевості та ін.)

2. Джерела локального, зосередженого розповсюдження забруднення (місця накопичення та розміщення відходів виробництва і використання, зосереджені випуски стічних вод та ін.)

Джерел забруднення малих річок і водойм дуже багато. Основними серед них є неочищені стічні води промисловості та комунального господарства, стік талих і дощових вод, які змивають виробничий і побутовий бруд з промислових майданчиків та міських вулиць, вимивають штучні добрива і отрутохімікати з полів. Воду забруднюють промислові викиди в атмосферу у вигляді твердих частинок і газів, які потім осідають на земну поверхню, а також продукти побутової хімії. Причиною забруднення може бути безпосередній скидання сміття та інших відходів у річки та водойми, робота транспорту, замочка конопель та ін. Крім того, поверхневі води забруднюються промисловими відходами, нафтою і нафтопродуктами.

Численними забруднювачами малих річок і водойм є також ферми, скотозагони, могильники, господарсько-побутові стоки у населених пунктів (лазні, м’ясо-ковбасних цехи, молокозаводи, цукрові заводи, консервні комбінати).

У складі промислових вод часто присутні: зважені речовини; органічні сполуки (кислоти, спирти, феноли, пестициди, синтетичні поверхнево-активні речовини СПАР, нафтопродукти); остроядовітие речовини (ціаніди, миш’як, солі міді, цинку, ртуті та інших); остропахнущіе, мінеральні сполуки (солі, кислоти, луги); радіоактивні елементи та інше.

Відомо, що в недалекому минулому забруднюючих стоків було порівняно небагато, вони мали переважно комунально-побутове походження. Стічні води багаторазово розлучалися більшим кількістю чистої води, а процеси самоочищення звільняли воду від органічних забруднень. В даний час ситуація різко змінилася. Урбанізація, індустріалізація, інтенсифікація і хімізація сільського господарства призвели до різкого збільшення водоспоживання-ня і скидання стічних вод. Кількість стічних вод зросла в багато разів, змінився і склад забруднювачів. У водойми стали поступати у великій кількості стійкі речовини-забруднювачі, від яких вода не звільняються в процесі самоочищення. Наслідком цього є не стільки кількісний, скільки якісне виснаження водних ресурсів.