Основні вимого до відновлення русел малих річок.

1. Відродження русел малих річок цілеспрямовано здійснювати на кінцевому етапі грунтововодоохоронної установи поверхні басейну річки, яке має за ціль відновлення природного рельєфу, існуючого раніше при оптимальному режимі русла. В протилежному випадку ці заходи будуть малоефективними, особливо на ділянці з інтенсивним розвитком ерозійних процесів, селів.

2. Неможна робити русло глибше і ширше, ніж воно було: потік води не забезпечить життєстійкість такого штучного розширеного переглибленого русла, а річка на такій ділянці може зникнути як об’єкт природи. Необхідно лише відновити існуючий рельєф і, не торкаючи задернованих і закущених берегів, сховані в руслі водоносні горизонти.

Поперечний профіль відновлюю чого русла може бути створений у формі трикутника (або прямокутника, трапеції або параболи).

3. При розчищенні ґрунту із русел необхідно переміщати подальше від річки берегів без усяких часових відвалів.

Мулисті відклади із русел, після детального хімічного аналізу, можуть розповсюджуватись на полях з легкими і піщаними ґрунтами в якості добрив.

На чорноземних ґрунтах важкого механічного складу або від розчистки русел можуть бути доставлені в балки, з обов’язковим прийняттям засобів проти їх змиву, а також вони можуть розміщуватися на границі з берегом в припохилій частині. Але ці роботи потребують детального огляду на науковій основі.

4. Одночасно з відновленням і розчисткою малих річок необхідно проводити комплекс заходів, напрямлених на передбачення руйнування берегів і забруднення річок стічними водами, а проектну документацію розробляти з врахуванням комплексного підходу до використання водних ресурсів.

Деякі спільні думки американських дослідників відносно відновлюючого річкового русла. Для отримання стійких меандр на протязі конкретної ділянки річки В. Р. Хасфуртер рекомендує керуватися сукупністю речовин основної довжини хвилі, середнього радіусу кривизни, встановленого нахилу, ширини, звивистості річки і ширини поясу меандрування, якщо ґрунти можна враховувати приблизно такими ж, як до порушення русла. В протилежному випадку необхідно вносити деякі зміни в співвідношенні з запропонованою залежністю: Q∙J_p~R∙d, де Q – витрата води; J_p – нахил річки; R – витрата наносів; d – діаметр частин донних відкладів.

Часткове збільшення стоку, поки що формує рослинний покрив, пропонується не приймати в розрахунок. Тим не менш, до відновлення рослинності на водозаборі підвищений стік наносів може викликати необхідність проведення деяких часткових засобів – встановлення капканів наносів, приладів невеликих запруд на притоках.

В результаті вже через недовготривалий час ділянка повинна стабілізуватися і не давати існуючого впливу на непорушені ділянки річки і водозабору.

В деяких випадках можливе прокладення піонерного русла з характеристиками, достатніми для пропуску середньо річного стоку, з чергуванням плесів і перевалів через інтервали, рівних шестикратній ширині русла, і з краєм вище за течією.

Відновлення річки – надзвичайно складний процес, складність якого обумовлена великою кількістю перемінних факторів, необхідністю вивчення усіх факторів річкової системи до і після відновлення. Якщо відновлення русла має нестійкі зони, їх потрібно проаналізувати і внести відповідні зміни. Деякий час після відновлення русло знаходиться в стані саморегулювання, при цьому проявляється лише місцеві ефекти. Подібні ефекти спостерігались, наприклад, в штаті Вайомінг на руслах річок, відновлених після добування вугілля відкритим способом. Але в кінцевому результаті відбувається гідрологічна стабілізація русла, нормується перенесення і відкладання наносів, і встановлюються характеристики стоку, більш благополучні для проживання водних організмів.

У висновку відмітим, що для малої річки увесь комплекс природних процесів взаємопов’язані і залежать від проходження руслових процесів. Тому, підтримання повноводності річки, забезпечення її раціонального використання, зберігання якості води можливе лише в єдиному комплексі з заходами по піддержанні упорядкуванні руслового процесу.

 

 

Контрольні питання

1. Що розуміють під поняттям «відновлення малих річок».

2. Назвіть основні заходи щодо відновлення малих рік.

3.  Як використовують параметри меандр для відновлення русел малих річок.

4. Дайте визначення терміну «меандра».

5. Охарактеризуйте види меандрування.

6. Класифікація меандр.

7. Характеристика меандр.

8. Характеристика методів відновлення і конструювання меандр.

9. Конструювання меандр та визначення траси відновлюваного русла.

10.  Визначення планової форми русла.

11.  Основні вимоги щодо відновлення русел малих річок.

 

ЛЕКЦІЯ 8

Тема: Методи відновлення малих водосховищ від замулення.

План

1. Загальна характеристика донних відкладів та замулення водойм.

2.  Потужність донних відкладів.

3. Спеціальні морфометричні показники ставів та малих водосховищ.

4.  Седиментаційний баланс малих водойм.

5.  Способи відновлення рельєфу дна водойм шляхом очистки від донних відкладів.