Гідротехнічні протиерозійні заходи.

Гідротехнічні протиерозійні заходи. Ці заходи застосовують в тих випадках, коли ефективність агротехнічних і агромеліоративих заходів недостатня. Водозахисний ефект і протиерозійна дія агротехнічних і лісомеліоративних прийомів на довгих схилах або на складних «гофрованих» ділянках підсилюють спеціальними гідротехнічними спорудами. На крутих схилах балок і лощин, в ярах, по днищах балок і в заплавах річок при занесенні їх продуктами змиву і розмиву гідротехнічні споруди виконують основні функції по захисту цих земель від подальшого руйнування.

Гідротехнічні заходи дають можливість безпосередньо впливати на поверхневий стік, затримувати частину талої і дощової води в штучних водоймищах і використовувати її для сільськогосподарських і інших цілей.

На практиці найчастіше використовуються водозатримуючі, водоскидні і донні гідротехнічні споруди.

До водозатримуючих споруд відносять вали-розпилювачі, вали-канави, водонаправляючі вали, вали-тераси і ін.

Вали-розпилювачі створюються для розпилювання концентрованого поверхневого стоку води на дні улоговин або уздовж лісових смуг і доріг, які розміщуються під деяким кутом до горизонталей.

Застосовують два види розпилювачів стоку. 1). Розпилювачі у формі земляних валиків заввишки до 0,5 м, які розміщуються під кутом 45 градусів до осі улоговини. 2). Стрілоподібні, розпилювачі, які розміщуються уздовж тальвег улоговини і ділять потік води на дві частини. Розпилювачі служать для відведення поверхневого стоку на задерновані ділянки улоговини, їх залужують багаторічними травами.

Вали-канави можуть використовуватися на склоках до 10 ° як самостійні споруди і як додаткові способи посилення дії стокорегулюючих лісових смуг. Розміщують вали-канави у напрямі горизонталей і суміщають з лісовими смугами і дорогами. На орних землях схилів їх використовують на довгих схилах в тих випадках, коли інші способи регулювання поверхневого стоку не забезпечують досягнення не розвиваючої швидкості потоку води. На ділянках між валами-канавами здійснюють агротехнічні прийоми по регулюванню поверхневого стоку води.

Водонаправляючі вали влаштовують під певним кутом до горизонталей з таким розрахунком, щоб затримана ними вода текла до водоскидних споруд, відвідним стоком до місць його накопичення вштучних водоймищах, або в мережу гідрографії.Водонаправляючі вали мають трикутну форму заввишки до 0,8 м, їх зазвичай суміщають із стокорегулюючими лісовими смугами.

Вали-тераси проектують на схилах 3 – 7 ° уздовж горизонталей паралельно один одному. Для забезпечення проїзду всіх видів сільськогосподарських машин і механізмів їх споруджують невисокими, до 0,5 м, з пологими укосами.

Водоскидні споруди створюють для безпечного скидання не зрегульованогостоку води. До них відносять: швидкотоки, підпірні стінки, перепади і водоскиди. Тип і конструкцію їх призначають, виходячи з особливостей розвитку водної ерозії, розмірів і форм водозборів, геологічних умов території, наявність місцевих будівельних матеріалів і іншого.

Донні споруди влаштовують з метою попередження розмиву дна і акумуляції стоку наносів. Серед них донний поріг – найпростіший спосіб зміцнення дна ярів і навіть річок (наприклад, донний поріг в руслі Турунчука, одного з рукавів Дністра). До донних споруд відносяться також дамби і штучні водоймища-регулятори (ставки). Ці споруди затримують і регулюють стік талих і дощових вод, запобігають або істотно зменшують зростання ярів, значно знижують змив у водні об'єкти частинок ґрунтів, що еродують, а також поглинених або адсорбованих на їх поверхні добрив, пестицидів, радіонуклідів і так далі.

Водоймища-регулятори (штучні) споруджують по спеціальних проектах в балках або інших природних пониженнях. Їх об'єм розраховують на повне або часткове затримання не за регульованої на водозборі частини стоку води і наносів.

Спеціальні прийоми охорони ґрунтів від лінійних форм ерозії. Одним із недоліків гідротехнічних методів захисту ґрунтів від лінійних формерозії (яружна ерозія) є те, що такі методи направлені на припинення їх зростання і не вирішують питання використання завраженної території. Найбільш радикальним методом боротьби з лінійними формами ерозіївважається повна їх засипка.Водні ями завглибшки до 50 см знищуються оранкою в валок уздовж розмиву і подальшою обробкою упоперек схилу. Глибші розмиви зарівнюють бульдозером. Затухаючіяри, розташовані по берегах річок і водоймищ, заповнюють матеріалом, що подається у вигляді пульпи землесосними снарядами при очищенні і днопоглибленні цих об'єктів. У містах яри засипають міським і будівельним сміттям

Досить часто застосовується виложування укосів невеликих ярів. При цьому дуже важливо зберегти верхній гумусованний шар ґрунту. Для цієї мети в даний час запропонований метод, що дозволяє зберегти родючий шар ґрунту без істотного збільшення об'єму робіт.

В цілому можна відмітити, що гідротехнічні заходи відрізняються високою ефективністю і порівняно високою вартістю і виступають як заключна ланка в протиерозійному комплексі.

Важливою складовою частиною комплексу грунтоводоохоронних заходів, направлених на захист водних об'єктів від забруднення, замулювання, поліпшення рекреаційних можливостей екологічного середовища, являються водозахисні зони малих річок і водоймищ.