Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади

ü   Міністерство охорони здоров’я;

ü   Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

ü   Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

ü   Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

ü   Міністерство внутрішніх справ;

ü   Міністерство соціального захисту;

ü   Міністерство статистики України;

ü  Держстандарт У країни;

ü  Прокуратура У країни;

ü  Міністерство юстиції;

ü  Судові органи.

Ці та інші міністерства та відомства в межах своєї компетенції:

v   здійснюють єдину науково-технічну політику в галузі без-пеки життєдіяльності людини;

v   розробляють і реалізують комплексні заходи та здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;

v   фінансують витрати на опрацювання і перегляд нормативних актів;

v   організовують навчання і перевірку знань з безпеки керівниками і спеціалістами галузі;

v   створюють при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування;

v   здійснюють відомчий контроль за станом безпеки життєдіяльності людини.

Найбільше питань пов’язаних з безпекою доводиться вирішувати:

Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів (у межах відповідної території):

забезпечують реалізацію державної політики в галузі безпеки;

формують заходи з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

здійснюють контроль за додержанням нормативних актів щодо безпеки.

 

Управління передбачає:

  Моніторинг, контроль, експертизу умов життєдіяльності людей.

  Запобігання винекнення небезпечних та надзвичайних ситуацій.

  Ліквідацію негативних наслідків надзвичайних ситуацій.

  Дії спрямовані на покращання умов життєдіяльності та розвиток людей.

 

Запобігання виникнення небезпечних та несприятливих умов життєдіяльності передбачає підготовку і реалізацію комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і інших заходів, спрямованих на регулювання умов і параметрів норм життєдіяльності, проведення оцінки рівня ризику, своєчасне реагування на зміну умов життєдіяльності на основі даних моніторингу, експертизи, контролю і прогнозу і недопущення переростання цих змін у небезпечні та несприятливі умови.

Ліквідація негативних наслідків передбачає скоординовані дії всіх структурних органів системи управління БЖД по реалізації заздалегідь розроблених планів, уточнених в умовах конкретного характеру і рівня надзвичайної ситуації з метою виключення загрози здоров’ю і життю людей і надання невідкладної допомоги по-страждалим.

Основні завдання та функції державної системи управління:

v  планування робіт;

v  розробка, прийняття і відміна нормативних актів;

v професійний відбір;

v реєстрація і облік;

v експертиза;

v ліцензування та сертифікація;

v управління фондами;

v узгодження і видача дозволів, наукове забезпеченя, міжнардне співробітництво;

v забезпечення безпеки обладнання, будівель та споруд;

v забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового обслуговування, лікувально-профілактичного і медичного обслуговування;

v розслідування та облік нещасних випадків, захворювань, аварій;

v пропаганда культури безпеки.