Тема 5. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту і його роль в о бслуговуванні туристів

 

 

План л екції

 

 

5.1 Сучасний стан і перспективи розвитку залізничного транспорту України.

 

 

85

 

5.2 Характеристика технічних засобів і пристроїв, призначених для

 

обслуговування пасажирів. Класифікація вокзалів. Види потягів і вагонів. Композиція складів пасажирських потягів.

5.3 Організація роботи вокзалів (станцій) щодо пасажирських перевезень.

 

 

Література:1,2,5,9,10,13,16,20,24,28.

 

 

Сучасний стан і перспективи розвитку залізничного транспорту України

 

 

Залізниці є базовою галуззю економіки України і взаємодію із

 

залізницями 7 сусідніх країн через 56 пунктів перетину кордону і з 13 основними морськими портами Чорних і Азовських морів і річки Дунай. Геополітичне положення України визначає в даний час ключову роль саме залізничного транспорту в підйомі економіки України.

Вигідне географічне положення України на стику Центральної і Східної Європи сприятиме перетворенню            залізничного транспорту, який набуває міжнародне значення.

Територією України проходять три залізничних міжнародних пан' європейських транспортних коридорів (МТК) - №№ 3,5,9 і п'ять коридорів ОСЗ - №№ 3,5,7, 8,10.

Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з пан'європейським коридором №7, який проходить по Дунаю. Розвиваються перевезення по МТК ТРАСЕКА (Європа -Кавказ - Азія).

Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів

в Україні віднесений до найголовніших напрямів інтеграції українських залізниць  у міжнародну транспортну систему. Пасажирський транспорт у зв'язку з інтеграцією України в європейську єдину залізничну систему останніми роками якісно міняється, щоб відповідати європейському рівню послуг, що надаються.

 

 

86

 

Залізнична мережа України одна з найбільших в Європі. Загальна

 

експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 22,5 тис. км. Це технічно оснащені, володіючи високою пропускною спроможністю  магістралі.  Третя  частина  з  них  двоколійні,  40% електрифіковані, більше 60% обладнані засобами автоматичного регулювання руху потягів.

Мережа українських залізниць функціонує як єдиний виробничо-технологічний  комплекс,  управління  яким  здійснюється    Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницей) підвідомчої Міністерству транспорту України.

Залізничні перевезення регулюються законодавством України:

 

«Законом про транспорт», «Законом про залізничний транспорт», «Статутом залізних доріг»,а також іншими законами і нормативно-правовими актами, регулюючими діяльність залізниць.

До складу залізничного транспорту входить шість доріг, дивися таблицю 5.1

 

Залізниці України

Таблиця 5.1

 

 

Найменування      Регіони, що входять до складу залізниці                 Центр дороги                                                                                                        управління

дороги

Одеська, 4,2тис.км.

 

 

Південна, 3,6тис.км.

Одеська,       Миколаївська,      Херсонська,  Одеса Кіровоградська, Черкаська області

Харківська, Полтавська, частина Чернігівської,  Харків Сумської Луганської областей

 

Донецька,2,9 тис.км. Придніпровська 3,2 тис. км. Південно-західна 4,7 тис.км. Львівська4,5 тис.км.

Значна частина Донецької і Луганської областей  Донецьк

 

 

Дніпропетровська, Запорізька і Кримська області Дніпропет-рівськ

Хмельницька, Вінницька, Житомирська,                   Київ Київська, Чернігівська і частково Сумська області

Львівська, Івано-франківська, Тернопільська,         Львів Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Рівненська

області

 

 

87

 

Залізничний транспорт характеризується високою регулярністю роботи,

 

забезпечує велику провізну здатність, має в своєму розпорядженні достатньо високі швидкості доставки пасажирів, володіє високою           маневреністю у використовуванні  рухомого  складу.  Порівняно  низькі  тарифи  служать передумовою для використовування залізничного транспорту в масовому туризмі.

До позитивних чинників, що характеризують залізничний транспорт, можна віднести:

- надійність; - безпека;

- зручності(визначені).

 

Залізничні перевезення реалізуються звичайно у внутрішньому і міжнародному сполучені. На території України вони здійснюються в прямому, місцевому і приміських сполученнях.

Залізничний туризм почав розвиватися з 40-х років XIX століття. У Радянському Союзі турпоїздки на залізничному транспорті одержали свій розвиток у кінці 50-х років.

Зі всіх видів транспорту, використовуваних у туризмі, найпопулярнішим був залізничний.

У 1960 році вперше створюються турбази на колесах. Було сформовано 4 потяги, взяло            участь 1650 чоловік. У 1967 році було сформовано 650 спеціальних потягів, у 1982 році більше 3500 потягів. До 1985 року було організовано 5000 маршрутів, взяло участь 27 ммільйонів чоловік.

Але заразом в Україні немає попіту на такі тривалі подорожі з різних причин: - по-перше, із-за умов, які ставить перевізник при оренді рухомого

складу;

 

- по-друге, вартість перевезень маршрутами дуже велика (інакше кажучи, оренда потягу).

З початку 90-х років залізничні перевезення в Україні здійснювались графіковими поїздами.

 

 

88

 

З 1991 року залізничний туризм втратив свій масовий характер. Проте

 

багатий досвід, накопичений за радянських часів, може стати основою для відродження цього виду відпочинку і його розвитку на абсолютно новому якісному рівні.

В Україні, де на частку залізниць доводиться більше 40 % пасажирських перевезень, розвиток залізничного туризму представляє особливий інтерес. Це підтверджує і результати досліджень, які говорять про те, що більшість респондентів позитивно відноситься до розвитку залізничного туризму.

Наявність густої мережі залізниць в Україні дозволяє організовувати різноманітні за географічним розташуванням, формою та змістом змісту маршрути залізничних турів. У внутрішньому туризмі це короткочасні (годинні тури) тривалістю від трьох до десяти годин, які здійснюють на електропоїздах, одноденні, двох- і триденні і багатоденні тури від п'яти днів.

Після 2000 року ситуація на залізничному транспорті значно покращала, в Україні почала діяти програма розвитку залізничного транспорту. За рахунок державних та іноземних кредитів була відремонтована велика частина вагонів і вокзальних приміщень, побудовано 5 нових вокзалів європейського рівня, серед яких і Київський вокзал, він став одним з кращих у Європі.

Згідно з дослідженням, проведеним у період з 2003 по 2004 рік включно було      відмічено, що на території України пасажири віддають перевагу залізничному транспорту, а в порівнянні з 1999 - 2000 роками цей показник зріс на 33% (звіт наданий на Інтернет - сайті Укрзалізниці).Более того, слід зазначити, що велику частину з пасажирів знов складають туристи або просто люди, що їдуть на відпочинок. Їх частка зросла в порівнянні з 1998 - 1999 роками на 70%. За результатами соціологічного дослідження, проведеному в Києві, Харкові і Дніпропетровську, залізничний транспорт в Україні є самим «туристичним», оскільки поєднує в собі основні вимоги наших туристів -комфорт і доступну ціну. Окрім цього, постійним для залізничного транспорту лишається екологічність і безпека.

 

 

89

 

З 2002 року починає діяти програма «Столичний експрес», що дає

 

можливість протягом одного світлового дня доїхати з крупних міст України (Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Сімферополь, Львів, Хмельницький) до Києва і назад. На думку авторів,, ця програма повинна сприяти розвитку екскурсійно-пізнавального туризму. У Києві вже діють екскурсійні автобусні маршрути, що відправляються від вокзалу після прибуття потягів «Столичний експрес» і повертаються до моменту їх відправлення із столиці.