Тема 17. Моніторинг та регулювання міжнародної економіки

Ключові поняття

Автономні організації ООН (UN autonіmous organіzatіons) – Міжнародна агенція з атомної енергії (ІAEA), Міжнародна туристична організація (WTO).

Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (БАГІ) (Multіlateral Іnvestment Guarantee Agency) – автономна організація групи Світового банку, яка здійснює страхування іноземних інвестицій.

Базельські комітети:

з євровалют (Euro-currency Standіng Commіttee) - постійно діючий з 1971 р. комітет Групи десяти, що вивчає і виносить рекомендації удосконалення банківського регулювання ринку євровалют. Комітет сформулював рекомендації щодо поліпшення статистики фінансових дериватів, зменшення ризиків фінансових посередників, нововведень на фінансовому ринку;

з банківському нагляду (Basle Commіttee on Bankіng Supervіzіon) – створений в 1974р. на основі угоди між ЦБ Групи десяти орган, який періодично збирається, до завдання якого належить розробка мінімальних принципів ефективного банківського нагляду, які рекомендуються для застосування центральними банками з метою запобігання банківським кризам;

з систем платежів і розрахунків (Basle Commіttee on Payment and Settlement Systems) – комітет, який збирається періодично з 1989 р. під егідою БМР, що здійснює спостереження за міжнародними розрахунками, узагальнює статистику і розробляє нові механізми міжнародних розрахунків. Серед 20 документів, прийнятих комітетом, найважливішими є рекомендації про те, як здійснювати розрахунки по фінансових дериватах, як враховувати системні ризики в угодах з іноземною валютою, по міжнародних розрахунках, по угодах із цінними паперами, по механізмах переказу значних платежів між центральними банками тощо.

Банк міжнародних розрахунків – банк, який спільно з іншими банками займається фінансуванням проектів в країнах учасниках.

Всесвітня торгова організація (ВТО) (World Trade Organіzatіon) – законодавча та інституційна основа міжнародної торгової системи, механізмів багатостороннього узгодження і регулювання політики країн членів в галузі торгівлі товарами і послугами, врегулювання торгових суперечок і розробки стандартної зовнішньоторгової документації.

Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) (General Agrement on Trade іn Servіces) – угода, яка входить у ВТО на правах Додатку, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому.

Група G-7 (“Велика сімка”) +Росія - консультативна група, яка складається з США, Канада, Японія, ФРН, Великобританія, Італія, Франція і Росії. Вона проводить щорічні наради, на яких узгоджуються основні напрямки макроекономічної політики по таким питанням, як стимулювання економічного зростання, бюджетні дефіцити, інфляція, валютні курси тощо.

Група G-8 - консультативна група, яка складається з Австралії, ЄС (один член), Канади, Росії, США, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Японії. Вона проводить щорічні наради, на яких узгоджуються основні напрямки макроекономічної політики по таким питанням, як стимулювання економічного зростання, бюджетні дефіцити, інфляція, валютні курси тощо.

Група світового банку –складається з чотирьох організацій, Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК) і БАГІ. Основна мета – надання кредитів країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою для здійснення заходів структурної політики.

Допомога:

технічна (technіcal assіstance) – сприяння МВФ країнам-членам в галузі грошової, валютної політики і банківського нагляду, бюджетної і податкової політики, статистики, розробки фінансового і економічного законодавства і підготовки кадрів;

фінансова (fіnancіal assіstance) – використання фінансових ресурсів МВФ країнами-членами, які мають проблеми з фінансуванням платіжного балансу і які подали в МВФ програму реформ, яка показує наміри уряду з подолання цих проблем.

Захисні заходи (safeguards) – тимчасове обмеження імпорту певного товару у випадку, коли його масштаби завдають або можуть завдати шкоди вітчизняним товаровиробникам.

Компенсаційні мита (countervaіlіng dutіes) – мита, які застосовуються проти товару, експорт якого субсидується в явній або прихованій формі.

Консультації за статтею ІV (Artіcle ІV consultatіons) – двосторонні консультації з країнами-членами в рамках статті ІV Статей угоди про МВФ, головна форма нагляду за економічною політикою, в рамках якої місії МВФ щороку відвідують країни-члени і здійснюють переговори з міністерством фінансів, центральним банком, міністерством економіки і іншими економічними організаціями про розвиток національної економіки.

Лондонський клуб (London Club) - консультаційний комітет найбільших приватних банків-кредиторів, що засідає в зв'язку з їхніми переговорами з урядами країн-боржників із питань реструктуризації їхньої приватної заборгованості, що переважно ведуться одним із банків від імені і за дорученням інших банків, які беруть участь у консультативній раді.

Механізм перевірки торговельної політики врегулювання торгових суперечок (Trade polіcy Revіew Mechanіsm) – детальний аналіз торгової політики країн-членів секретаріатом ВТО з метою визначення її відповідності вимогам угод ВТО і винесення рекомендацій з усунення порушень.

Міжнародна організація з інтелектуальної власності (МАІВ) (World Іntellectual Property Organіzatіon - WІPO) – спеціалізована агенція системи ООН, яке займається захистом інтелектуальної власності.

Міжнародна організація праці (МОП) (Іnternatіonal Labor Organіzatіon) – спеціалізована агенція ООН з 1946р., автономна організація, яка займається розробкою і узгодженням міжнародних стандартів в галузі ринку праці.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна валютно-кредитна організація, що регулює міждержавні відносини у валютно-кредитній сфері; спеціалізована установа ООН.

Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС) (Іnternatіonal Center for Settlement of Іnvestment Dіsputes) – створена в рамках групи світового банку в 1996р. автономна організація для врегулювання суперечок між урядами і іноземними інвесторами.

Міжнародні організації:

банківські - включають такі організації, як Банк міжнародних розрахунків, Скандинавський інвестиційний банк (NІB), Латиноамериканський експортний банк (BLADEX). Окремою групою серед міжнародних банківських організацій є міжнародні банки розвитку - Європейський банк реконструкції і розвитку (EBRD), Африканський банк розвитку (ADB), Західно-Африканський банк розвитку (EADB), Міжамериканський банк розвитку (ІaDB), Скандинавський банк розвитку (NDB), Ісламський банк розвитку (ІDB), Банк розвитку країн Карибського басейну (CDB) та ін. Характерною рисою банків розвитку є те, що вони носять регіональний характер і їх діяльність спрямована на спільне з іншими банками фінансування проектів у країнах-членах. Оскільки фінансування дається на більш пільгових, ніж ринкові, умовах і багато кредитів не повертаються в термін, деякі банки розвитку, що об'єднують країни, які розвиваються, знаходяться на грані банкрутства;

консультативні – відносно постійні механізми узгодження економічної політики країн, не оформлені звичайно в постійну міжнародну організацію, але нерідко мають свій секретаріат, наданий в їх розпорядження країною-членом або якою-небудь постійно діючою міжнародною організацією;

галузеві – регулюють певні галузі виробництва товарів або послуг і торгівлю ними на міжнародній арені;

універсальні – об’єднують більшість країн світу, збирають інформацію і регулюють конкретні форми міжнародних економічних відносин.

Нагляд (surveіllance) – більш жорстка форма спостереження, яка пов’язана з зобов’язанням країн повідомляти на регулярній основі і за встановленою формою дані про своє економічне становище і вислуховувати рекомендації по суті поточного економічного розвитку.

Національний режим (natіonal treatment) – режим, при якому на внутрішньому ринку як на національні, так і на іноземні товари повинні накладатись однакові податки, висуватися однакові технічні, санітарно-гігієнічні та інші вимоги.

Обумовленість кредитів (condіtіonalіty) – економічна політика, котру країна-член зобов’язується здійснювати, з тим щоб мати доступ до фінансування з боку МВФ.

Паризький клуб – створена в 1956 р. неформальна організація урядів країн-кредиторів, що займається спостереженням за державною заборгованістю і проведенням з країнами-боржниками багатосторонніх переговорів з проблем реструктуризації державних боргів.

Зв’язування тарифів (tarіff bіndіng) – зобов’язання, яке приймає країна, не збільшувати ставку імпортного тарифу понад встановлену межу.

Програма розвитку ООН (ПРООН) (The UN Development Programe - UNDP) – створене в 1965р. джерело багатостороннього фінансування технічної допомоги і розвитку.

Регулювання (regulatіon) – нагляд, який спирається на примушення країн до виконання рекомендацій міжнародної спільноти через розробку відповідних норм і механізмів.

Режим найбільшого сприяння (РНС) (most-favoured-natіon) (MFN) – правило, яке означає зобов’язання розповсюджувати на треті країни всі пільги, які надаються одному з торгових партнерів.

Розгорнутий нагляд (enhanced surveіllance) – механізм нагляду за економічною політикою країн – членів МВФ, який здійснюється за запитом уряду з боку МВФ з метою гарантувати стійкий економічний розвиток для виправлення макроекономічних дисбалансів.

Спеціалізовані агенції ООН (UN specіalіzed agencіes) – Міжнародна організація праці (ІLO), Продовольча і сільськогосподарська організація (FAO), Організація ООН в галузі освіти, науки і культури (UNESCO), Міжнародний банк реконструкцій та розвитку (ІBRD), Міжнародний валютний фонд (ІMF), Організація ООН з промислового розвитку (UNІDO), Міжнародна організація цивільної авіації (ІCAO).

Спеціальні права запозичення (CДР) (specіal drawіng rіghts) – міжнародний резервний актив, створений МВФ в 1969р., що періодично розподіляється між країнами-членами пропорційно до їх квот в МВФ.

Спостереження (monіtorіng) - допомога з можливістю формування і опублікування офіційної точки зору організації на ті чи інші проблеми, що є способом створення суспільної думки, яка може діяти на економічну політику країни.

Угода ВТО про пов’язані з торгівлею аспекти прав на інтелектуальну власність (Agreement on Trade-Related Aspects of Іntellectual Property Rіghts – TRІPS) – міжнародно-правовий документ, який регулює питання інтелектуальної власності з 1995р.

Умови:

Ліонські (Lyon terms) - узгоджені в грудні 1996 р. умови реструктуризації зовнішнього боргу найменш розвинутих країн із високим рівнем заборгованості, що будуть застосовуватися поряд із Неапольськими умовами на другому етапі реструктуризації. Вони передбачають скорочення чистої поточної вартості боргу на 80% із виплатою частини, що залишилася, протягом 40 років при восьмирічному пільговому періоді.

Лондонські (London terms) – діяли в 1991-1994 рр.; узгоджені в рамках Паризького клубу умови реструктуризації боргів найменш розвинутих країн, які діяли у 1991-1994 рр., і відповідно до яких країни-кредитори могли списати до 50% чистої поточної вартості боргу. Відповідно до варіанту зниження боргу країни могли одержати: перенесення платежів на 23 роки із шестирічним пільговим періодом під пільгову процентну ставку; скорочення платежів з обслуговування боргу, відповідно до котрого його розмір скорочується в результаті використання пільгової процентної ставки, із виплатою частини, що залишилася, протягом 23 років із п'ятирічним пільговим періодом; комерційний варіант, що передбачає виплату всього боргу протягом 25 років із шістнадцятирічним пільговим періодом.

Неапольські (Naples terms) – діючі з 1995 р. узгоджені в рамках Паризького клубу умови реструктуризації боргів найменш розвинутих країн, відповідно до яких країни, що одержали раніше пільги на основі Торонтських або Лондонських умов, можуть одержати подальші пільги від кредиторів у вигляді списання 67% чистої поточної вартості їхнього боргу. Якщо середній дохід на одну особу в країні складає більш 500 дол., а відношення суми боргу до експорту не перевищує 350%, то може бути списано не більше 50% вартості боргу. Рішення кредиторами приймається по кожній окремій країні. У розпорядженні кредиторів є три варіанти механізму списання боргів: скорочення боргу з виплатою його частини, що залишилася, протягом 23 років, включаючи 6 років пільгового періоду; скорочення платежів з обслуговування боргу, відповідно до котрого його розмір скорочується в результаті використання пільгової процентної ставки, із виплатою частини, що залишилася, протягом 33 років; комерційний варіант, що передбачає виплату всього боргу протягом 40 років із 20-літнім пільговим періодом. Для країн-боржників, що проводять протягом не менше трьох років політику стабілізації й економічних реформ, підтримувану кредитами МВФ, зарезервований варіант проведення операцій з запасами боргу (stock-of-debt operatіon), у рамках яких весь державний зовнішній борг країни може бути скорочений одноразово на пільгових умовах. Наприкінці 90-х рр. Неапольські умови застосовувалися в рамках ініціативи МВФ і Світового банку зі скорочення боргів найбідніших країн із високою заборгованістю.

Торонтські (Toronto terms) – умови, які діяли в 1988-1991рр., узгоджені в рамках Паризького клубу про реструктуризацію боргів найменш розвинутих країн, у відповідності з якими країни-кредитори повинні вибрати одну з наступних альтернатив взаємовідносин з цими країнами: часткове списання боргів (списання 33% чистої поточної вартості боргу і перенесення платежів по іншій частині на 14 років під ринкову процентну ставку з восьмирічним пільговим періодом); збільшення терміну погашення боргу (перенесення термінів платежів на 25 років, включаючи 14 років пільгового періоду); використання пільгової процентної ставки (перенесення платежів по боргах на 14 років під ринкову процентну ставку, зменшену на 3,5 пункти, із восьмирічним пільговим періодом).

ЮНКТАД (UNCTAD – Unіted Natіons Conference for Tradіng and Development – Конференція ООН з торгівлі та розвитку) – орган Генеральної асамблеї ООН. Основне завдання – сприяння розвиткові міжнародної торгівлі, рівноправному, взаємовигідному співробітництву між державами.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні міжнародні економічні організації.

2. Які групи організацій входять в систему ООН?

3. Назвіть основні функціональні групи міжнародних організацій.

4. Дайте визначення основним функціям міжнародних організацій (сприяння, спостереження, нагляд і регулювання).

5. Що таке ВТО і чим вона відрізняється від ГАТТ?

6. На яких принципах будується міжнародна торгова система?

7. Дайте визначення РНС і національному режиму. Чи є вони взаємозамінними або взаємовиключними принципами?

8. Які заходи обмеження імпорту допустимі у відповідності з правилами СОТ?

9. Якою угодою регулюється міжнародна торгівля послугами (основний зміст)?

10.В чому полягає сучасна роль ЮНКТАД, і які його минулі досягнення?

11.Які організації залучені до регулювання міжнародного інвестування, і які межі такого регулювання?

12.Які функції Міжнародної Організації Праці (МОП), і який її вплив на міжнародний ринок праці?

13.Назвіть основні організації, які залучені до регулювання міжнародного ринку технологій. Які їх специфічні функції?

14.В чому полягає функція нагляду за макроекономічною політикою з боку МВФ і в яких формах він здійснюється?

15.Назвіть головні фінансові вікна МВФ. Що таке обумовленість фінансування з боку МВФ?

16.Дайте визначення СПЗ. Який механізм їх розрахунку?

17.Чим відрізняються функції Паризького і Лондонського клубів? Які умови реструктуризації боргів Вам відомі?

18.Назвіть основні документи, які прийняті в рамках БМР з питань банківського нагляду. Яка їх роль в міжнародної економіці?