Вплив процентних ставок на валютний курс

Баланс процентних ставок

Підхід із погляду активів (assets approach) - валютний курс визначається співвідношенням прибутковості вкладень грошей у різноманітні активи всередині країни і за кордоном, які приносять прибуток, насамперед у банківські депозити і цінні папери.

Правило іноземних інвестицій (foreign investment rule) - дохід на іноземні інвестиції в національній валюті дорівнює сумі/різниці процентної ставки за кордоном і відсотком знецінення/росту курсу національної валюти.

Позначимо:

r_d - процентна ставка всередині країни (domestic interest rate);

r_f - процентна ставка за кордоном (foreign interest rate);

E_t - обмінний курс національної валюти в момент часу t;

E_t+1 – форвардний обмінний курс національної валюти в момент часу t+1;

m - очікуваний прибуток від інвестицій (expected investment revenues), вважаючи при цьому, що період котування процентної ставки і форвардного курсу той самий, наприклад відсоток по 3-місячних державних облігаціях і форвардний курс на три місяця вперед. Тоді очікуваний прибуток (m) від інвестицій в іноземні цінні папери складе:

.                              (14.6)

Щоб прийняти рішення про те, де вигідніше інвестувати, вдома чи за кордоном, необхідно порівняти процентну ставку всередині країни з очікуваним прибутком при інвестиції за кордон, тобто:

.                     (14.7)

Якщо різниця позитивна, то інвестиції всередині країни вигідніші і ніякого змісту інвестувати за кордон немає, якщо різниця негативна, інвестиції за кордоном приносять більший прибуток. Зауважимо, що частина рівняння  (14.6) може бути як позитивною, так і негативною. Це значить, що зміна курсу в майбутньому може означати як знецінення національної валюти (+), так і її подорожчання (-), що безпосередньо позначиться на оцінці доходності вкладень. Таким чином, у випадку знецінення курсу національної валюти відсоток її знецінення додається до процентної ставки за кордоном, а у випадку росту - відраховується. Таким чином, відповідно до теорії процентних ставок при свободі міжнародного пересування капіталу попит на національні і іноземні активи визначається винятково рівнем виплачуваного за ними доходу – процентної ставки і з поправкою на рівень валютного курсу, прогнозованого на момент закінчення терміну депозитного договору валютного курсу.

Паритет процентних ставок

Описана вище ситуація, коли з врахуванням змін валютного курсу вкладення грошей в активи в різних країнах приносять різні доходи, означає, що ринок не знаходиться в стані рівноваги: гроші будуть переміщатися в ті країни, де процентна ставка вища. У принципі можлива ситуація, коли грошовий ринок виявиться в стані повного балансу, коли вкладення в активи всередині країни і за кордоном будуть приносити той самий відсоток з врахуванням змін у валютному курсі. Тому для потенційних інвесторів буде принципово байдуже, в активах якої країни тримати свої заощадження.

Паритет процентних ставок (interest rate parity) - такий рівень процентних ставок всередині країни і за кордоном, при якому рівні за розміром депозити в кожній із них дають однаковий дохід при перерахунку в одну валюту.

Математично паритет процентних ставок можна представити таким чином. Інвестуючи гроші у фінансові активи, інвестор може заробити в себе в країні (1+ r_d) у національній валюті. Але щоб інвестувати за кордоном, йому спочатку треба обміняти свою валюту на іноземну і тільки потім купити на неї іноземні цінні папери. При непрямому котуванні національної валюти курс іноземної валюти відносно національної буде дорівнює 1/ Е _t. Купляючи сьогодні за цим курсом іноземні фінансові активи і з врахуванням процентної ставки за кордоном, інвестор після певного часу заробить (1+r _f)/E_t, в іноземній валюті. Щоб перетворити отриманий дохід у національну валюту, інвестор змушений конвертувати його назад у свою національну валюту, але вже за форвардним курсом Е _t+1, що склався в момент в майбутньому t+1. Тим самим дохід на інвестиції за кордоном, виражений у національній валюті, складе (1+r _f)E_t+1/E_t.

Якщо перепон для міжнародного пересування фінансових активів не існує, то капітал буде переміщатися з країни з низькою процентною ставкою в країну з високою процентною ставкою доти, поки рівень відсотка в обох країнах не вирівняється, тобто, як і у випадку цін товарів на основі закону єдиної ціни, що вирівнює ціну однакових товарів, виражених в одній валюті, на основі міжнародного арбітражу зрівняються і процентні ставки. Це означає, що дохід у майбутньому на інвестиції всередині країни повинний бути рівним доходу в майбутньому на інвестиції за кордоном, вираженому в національній валюті (14.8):

.                                   (14.8)

В результаті нескладних перетворень отримаємо:

.                                  (14.9)

Якщо відняти 1 із лівої і правої частини, можна одержати рівняння паритету процентних ставок:

.                                    (14.10)

Величиною процентної ставки за кордоном у знаменнику лівої частини рівняння можна знехтувати, але тільки тоді, коли у виді коефіцієнта вона не дуже відрізняється від нуля (процентна ставка в 4%, наприклад, виражається через коефіцієнт 0,04), і записати рівняння таким чином:

.                                     (14.11)

Як бачимо, отримане таким шляхом рівняння 14.11 нічим не відрізняється від виведеного інтуїтивно рівняння 14.7. Але умову паритету процентних ставок можна сформулювати дещо інакше: різниця між процентними ставками всередині країни і за кордоном дорівнює зміні валютного курсу національної валюти відносно іноземної валюти протягом того ж періоду, на який встановлюються процентні ставки.

 

Ефект Фішера

Теорія паритету процентних ставок як основи визначення валютного курсу в майбутньому була б неповною, якщо не врахувати вплив інфляції. З загальної економічної теорії відомо, що номінальна процентна ставка завжди враховує очікуваний рівень інфляції, із тим щоб дохід банку по наданих кредитах завжди був позитивним. Інвестори, обираючи, в якій країні й в якій валюті вкласти капітал, обов'язково оцінюють темп майбутнього знецінення цієї валюти, щоб одержати позитивний відсоток. Як відомо, інвестора цікавить реальна процентна ставка - номінальна процентна ставка, оголошена банком, мінус темп інфляції. Вперше зв'язок між процентною ставкою і темпом інфляції чітко описав І. Фішер.

Ефект Фішера (the Fisher effect) - у довгостроковій перспективі зміна рівня валютного курсу дорівнює різниці процентних ставок між двома країнами і різниці прогнозованих у них темпів інфляції:

.                                   (14.13)

Формула 14.13 встановлює прямий зв'язок між номінальною процентною ставкою, темпом інфляції і валютного курсу: зміна валютного курсу дорівнює різниці в рівнях інфляції між країнами і дорівнює різниці в рівнях номінальних процентних ставок у них. Більш високий темп інфляції всередині країни, ніж за кордоном, призводить до визначення місцевими банками більш високих процентних ставок, чим за кордоном, оскільки в них закладені інфляційні очікування, що, у свою чергу, веде до знецінення національної валюти в порівнянні з іноземною. Процентна ставка всередині країни повинна дорівнювати процентній ставці за кордоном плюс відсоток знецінення національної валюти за той час, на який встановлена процентна ставка.

Контрольні запитання

1. У чому полягає теорія загальної рівноваги як основи валютного курсу, і чому її використання утруднене?

2. Як визначаються внутрішній і зовнішній баланси та рівноважний валютний курс?

3. На підставі якого підходу валютний курс визначається сукупним попитом і пропозицією валюти?

4. Сформулюйте і поясніть закон однієї ціни.

5. Що означає паритет купівельної спроможності?

6. У чому зміст, сильні і слабкі сторони теорії абсолютного ПКС?

7. В яких випадках теорія відносного ПКС є прийнятним засобом розрахунку валютного курсу?

8. Що таке недооцінена і переоцінена валюта?

9. У чому сутність підходу до визначення валютного курсу з погляду активів?

10.Сформулюйте правило іноземних інвестицій.

11.Що таке паритет процентних ставок і які умови його використання?

12.У чому полягає ефект Фішера?

13.Якими параметрами визначається пропозиція грошей у грошовій теорії валютного курсу?

14.Які існують інструменти контролю грошових влад за пропозицією грошей?

15.Як визначається попит на гроші відповідно до моделі Баумола-Тобіна?

16.Як визначається внутрішня грошова рівновага?

17.Як визначається валютний курс у короткостроковій і довгостроковій перспективі відповідно до грошової моделі валютного курсу?

18.Як загальна теорія валютного курсу розвиває його грошову теорію?

19.У чому причини і зміст гіперреакції валютного курсу на рух макроекономічних змінних?

 

 

Тема 15. Платіжний баланс

Теорія платіжного балансу