Провідники в електричному полі

У металевому тілі (рис.1.10) під дією зовнішнього електричного поля з|із| напруженістю E ₀ вільні електрони переміщаються до однієї поверхні, яка отримує|одержує| негативний|заперечний| заряд. Протилежна поверхня отримує|одержує| такий же позитивний заряд.

                Рис.1.10 - Металеве тіло в електричному полі

Явище зсуву|зміщення| вільних заряджених част ин ок|часток| на поверхню провідника, поміщеного в електричне поле, називається електростатичною індукцією.

В результаті|унаслідок| розділення|поділу| зарядів в провіднику створюється внутрішнє електричне поле з|із| напруженістю E_m, направлене|спрямоване| протилежно зовнішньому. Рух вільних електронів в провіднику при електростатичній індукції існує короткочасно, але|та| продовжується|триває| до тих пір, поки напруженості зовнішнього і внутрішнього полів не стануть рівними.

При рівності E ₀ = E_m розділення|поділ| зарядів в провіднику припиняється, оскільки|тому що| результуюча напруженість електричного поля дорівнює нулю|нуль-індикатору|.

Завдяки наявності в провіднику вільних заряджених частинок|часток| електростатичне поле в нім існувати не може.

Напруга|напруження| між двома будь-якими точками провідника дорівнює нулю|нуль-індикатору|, отже потенціонал| його в усіх точках один і той же. Таким чином, провідник єэквіпотенціональний| об'єм|обсягом|, а його поверхня є|з'являється| эквіпотенціональною| поверхнею результуючого електричного поля.

Якщо в електричному полі помістити провідник з порожниною усередині, то і в цьому випадку заряджені частинки будуть тільки на поверхні. Усередині металу і усередині порожнини електричне поле відсутнє.

Це властивість провідників використовується для електричного екранування, тобто|цебто| для захисту якого – небудь | пристрою|устрою| від дії зовнішнього електричного поля (об'єкт, що захищається, поміщається в металеву коробку або сітку з|із| малими отворами).

1.5 ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ|тік| В ПРОВІДНИКАХ

На заряджені частинки|частки| в електричному полі діють електричні     сили F _э. Якщо |електричне поле підтримується в провіднику, то вільні заряджені частинки|частки|, що беруть участь в тепловому безладному русі, набувають|придбавають| швидкостей, що становлять, уздовж|вздовж| ліній напруженості поля. За цієї умови частинки|частки| рухаються|сунуть| переважно в одному напрямі|направленні|: позитивні по напряму|направленню| поля, а негативні|заперечні| у зворотний бік.

Направлений|спрямований| рух вільних заряджених частинок|часток| в провіднику під дією електричного поля називається електричним струмом|током| провідності.

 Частинки|частки|, створюючі струм|тік| (їх ще називають носіями заряду), є|з'являються| структурними елементами самих провідників.У провідниках другого роду, до яких відносяться розплавлені солі|соль|, розчини кислот, лугів, солей|соль|, носіями електричного заряду є|з'являються| заряджені атоми і молекули – іони. Тому електричний струм|тік| в провідниках другого роду супроводиться|супроводжується| хімічними змінами і перенесенням|переносом| речовини (наприклад, явище електролізу).

       У провідниках першого роду, до яких відносяться метали, струм утворюється вільними електронами, тому електропровідність називається електронною.

Раніше було відмічено, що всі електрони однакові, тому в провідниках з|із| електронною    провідністю електричний струм|тік| не супроводиться|супроводжується| зміною хімічного складу провідника. Не виявляється і перенесення|перенос| речовини, оскільки|тому що| маса електронів дуже мала в порівнянні з масою ядра.

Електронна теорія електропровідності добре пояснює|тлумачить| явище електричного струму|току| в металах, дозволяє дати цілком|сповна| задовільну якісну і кількісну характеристику супутнім струму|току| ефектам: нагріванню провідників і електричному опору.

 Проте|однак| вона не роз'яснює|роз'ясняє| різну електропровідність металів Відповідь на це питання дає зонна теорія.

На рис.1.11 а,б показано два можливі випадки розташування верхніх дозволених областей зонної діаграми.

 

Енергія електронів

W                            W                                         W                                                                                         Зона провідності       Зона                                                                  Генерація    провідності                                               Wс                                      Заборонена                              ΔW    зона                                    ΔW            Валентна зона                                             Wv                                                                                                           Рекомбінація                                                                                                                                                                                    Валентна зона

а)                                                б)                                                в)

 

Рис. 1.11 - Схеми рівнів енергії:

а) - у металах; б) - у діелектриках; в) - у власних напівпровідниках

 

У випадку а зона вільних рівнів 3 впритул примикає до валентної зони 1 або перекриває її. Незалежно від заполнееия валентної зони тіло буде провідником, оскільки вище зайнятих електронами рівнів є близькі за значенням енергії вільні рівні. Тверде тіло буде прводником і у випадку б, коли дозволені області розділені забороненою зоною 2, але валентна зона не заповнена до кінця.

Обидві діаграми відносяться до металів. Їх хороша|добра| електропровідність залежить не від числа валентних електронів| в атомі, як це витікає з електронної теорії, а від вільних рівнів енергії.

 У|біля| одновалентних металів валентна зона заповнена лише наполовину, оскільки|тому що| число дозволених рівнів в кристалі дорівнює числу валентних електронів, але|та| кожен рівень можуть зайняти|позичати| два електрони. Тому одновалентні метали (мідь, срібло, золото, лужні метали) мають найбільш високу електропровідність. Під дією електричного поля електрони отримують|одержують| додаткову енергію і легко переходять на вільні рівні, чим і забезпечується направлений|спрямований| їх рух. Інтенсивність явища електричного струму оцінюється фізичною величиною, яка називається силою електричного струму. У практиці цю величину, як і само явище, називають електричним струмом, або просто струмом. 

Величина струму|току| провідності визначається електричним зарядом всіх частинок|часток|, що проходить через поперечний перетин провідника   в одиницю часу. Припустимо|передбачатимемо|, що через поперечний перетин провідника S за t с e к. рівномірно проходить|минає| t електронів.Заряд кожного електрона е_{0 ,} тому загальний заряд частинок, що пройшли через перетин за цей час

                                                                  

Відношення|ставлення|            

 

                                                                                  (1.7)

 

виражає|виказує| заряд, перенесений електронами через перетин провідника за 1 с., тобто|цебто| ток (I).|

Одиниця вимірювання|виміру| електричного струму|току| ампер|ампер-хвилина| (А) в Міжнародній системі одиниць є|з'являється| одною з основних.

У практиці застосовують також похідні від ампера|ампер-хвилини|:

       1 кілоампер (кА|) = 10³ А – для вимірювання|виміру| великих струмів|токів|;

       1міліампер| |(мА|) = 10^-3 А

       1 мікроампер (мкА|) =10^-6 А– для вимірювання|виміру| малих струмів|токів|.

Позитивним напрямом|направленням| електричного струму|току| умовно прийнято рахувати напрям|направлення|, в якому рухаються|сунуть| позитивно заряджені частинки|частки|. У металах позитивний напрям|направлення| струму|току| протилежний напряму|направленню| руху електронів.

Електричний струм|тік|, що тривало не змінюється по величині і напряму|направленню|, називається постійним (1 на рис.1.13.). Таким чином, для постійного струму|току| характерна|вдача| зміна заряду в одному напрямі|направленні| з|із| однаковою інтенсивністю.

 

 

Рис. 1.12 - Графіки електричного струму

  

 Якщо струм|тік| з часом змінюється, то він називається змінним (2,3 на рис. 1.12)

По осі ординат на графіках в цьому випадку відкладаються миттєві значення струму|току|, які визначаються зміною заряду за нескінченно малий проміжок часу:

 

 

                                                                                        (1.8)

 

На кривій 3 рис. 2.2 показано миттєве значення струму|току| і (t ₁) яке він приймає у момент часу t ₁.

У практичних розрахунках користуються поняттям щільності електричного струму|току| d.

При струмі|току| в провіднику 1 і поперечному перетині провіднику            S чисельне значення щільності струму визначається відношенням

 

                                                                                         (1.9) 

Одиниця щільності струму|току|

 

При постійному струмі|току|,  не дивлячись на|незважаючи на| рух заряджених частинок|часток| провіднику, розподіл заряду в нім стаціонарно, оскільки|тому що| в будь-якому елементі об'єму|обсягу| за деякий проміжок часу заряд заряджених частинок|часток|, що йдуть|вирушають| і входять, однаковий.

Електричне поле, пов'язане з рухомими зарядженими частинками|частками| в провіднику, називається стаціонарним на відміну від електростатичного, пов'язаного з нерухомими зарядженими частинками|частками|.

Електричний струм|тік| в провіднику і відповідне йому стаціонарне електричне поле потрібно підтримувати, безперервно поповнюючи|доповнювати| енергію поля, яка витрачається у зв'язку з рухом заряджених частинок|часток|, перетворюючись на тепло.

Дослідами встановлено|установлений|, що інтенсивність електричного струму|току| пропорційна|пропорціональна| напруженості електричного поля і залежить від властивостей провідника. Щільність електричного струму|току| в провіднику виражається|виказує| твором|добутком| напруженості електричного поля Е і питомій електричній провідності g:

                                                                                      (1.10).

 

Питома електрична провідність характеризує електропровідність речовини, тобто|цебто| здібність до освіти|утворення| усередині|всередині| речовини електричного струму|току| провідності під дією електричного поля.

Розглянемо|розглядуватимемо| відрізок провідника завдовжки 1 і поперечним перерізом   S (рис.1.13)                                         

Рис.1.13 - До визначення електричного опору ділянки проводу|проводу|

 

Наявність електричного поля в провіднику означає, що потенціал його змінюється при переході від точки|точки| до точки|точки|, тобто|цебто| провідник не є|з'являється| эквіпотенціональним| об'ємом|обсягом|. Якщо поле рівномірне і направлене|спрямоване| уздовж|вздовж| провідника, то різниця потенціалів між його кінцями можна виразити|виказувати| у формулі (1.5)

 

 Вважаючи електричний струм за рівномірно розподілений по перетину           і враховуючи формулу (1.10.), отримаємо:

 

Звідси

 

Відношення|ставлення|

                                                                                (1.11)

 

називається електричною провідністю провідника і позначається|значить| .

Електрична провідність показує, якої величини струм утворюється| в провіднику даних розмірів при напрузі на кінцях 1В. Одиниця електричної провідності

 

 

 

Залежність можна записати у такому вигляді

 

                                             ,                                   (1.12)

 

де  - величина зворотньої провідності, яка називається електричним опором провідника.

Опір струмопровідного матеріалу характеризується величиною, зворотній питомій провідності , яка називається питомим опором: 

 

                                              .                                      (1.13)

 

Враховуючи формули можна записати вираз|вираження| для опору провідника через його розміри:

                                         .                         (1.14)

 

Одиницею електричного опору є опором такого провідника, в якому при різниці потенціалів на кінцях 1 встановлюється струм в 1 :

 

 

По формулах (1.11) і (1.14) можна визначити величини питомої провідності , питомого опір  і одиниці їх вимірювання. У СІ відповідно:

 

 

У практиці прийнято вимірювати довжину проводів в м, а перетин в мм, тому в довідкових таблицях питома провідність часто дається в

1/Ом×мм², а питомий опір в Ом×мм²/м.

Для напівпровідників і діелектриків величина  зазвичай виражається в Ом×см.

Формула (1.10),(1.11) і (1.12) є|з'являються| математичним виразом|вираженням| закону Ома в застосуванні|вживанні| до ділянки провідника, в якому на електрони діють тільки|лише| сили електричного поля.

Струм|тік| в провіднику дорівнює відношенню|ставленню| напруги|напруження| на ділянці провідника до електричного опору цієї ділянки.

Електронна теорія електропровідності так пояснює|тлумачить| суть|сутність| електричного опору металів. Вільний пробіг електронів обмежений зіткненням|співзіткненням| їх з|із| іонами, створюючими кристалічну решітку. При зіткненні|сутичці| кінетична енергія електронів передається кристалічній решітці металу. Після|потім| кожного зіткнення|сутички| електрона під дією сил електричного поля знову набирають швидкість і знову віддають енергію при зіткненні|сутичці|. При цьому провідник нагрівається за рахунок роботи сил електричного поля. Електрони виконують роль посередника при перетворенні електричної енергії в тепло, а величина опору при даному струмі|току| визначається кількістю енергії, що перетворюється в одиницю часу.

При збільшенні температури провідника| посилюється|підсилюється| тепловий хаотичний рух, що веде до збільшення числа зіткнень|сутичок| і утрудняє впорядкований рух електронів. Цим пояснюється|тлумачить| збільшення питомого електричного опору металів із|із| зростанням|зростом| температури.

Майже у|біля| всіх металів при робочих температурах питомий опір із|із| зростанням|зростом| температури збільшується згідно із законом.

 

                                                    (1.15)

 

де   - питомий опір при кінцевій|скінченній| температурі;   - питомий опір при початковій температурі;  - постійний для даного металу коефіцієнт, званий      температурним коефіцієнтом опору; t₂ -        кінцева|скінченна| температура; t₁ - початкова температура.

Значення питомих опорів при     і коэфіцієнтів   для різних провідникових матеріалів.

Для провідників будь-яких розмірів з|із| даного матеріалу опір залежно від температури виражається|виказує| формулою, аналогічній формулі (1.15.):

    

                                                 (1.16)

Велика група провідникових матеріалів має постійне значення питомого опору (провідністі), не залежні від струму|току| і напруги|напруження|.

Мале значення коофіціента|   обумовлює постійність питомого опору в робочому інтервалі температур (від 0 до  ), тому зміна струму в робочих межах не викликає зміни опору .

Залежність між струмом і напруга, виражена графічно (вольтамперна характеристика), має вид прямої лінії, що проходить через початок координат (рис.1.14)

 

 

 

Рис. 1.14 - Вольтамперні характеристики лінійного опору

 

Чим більше| провідність, тим більший струм утворюється в провіднику при тій же напрузі, характеристика провідника йде крутіше при більшому значенні провідності.

1.6 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ|цепів| ПОСТІЙНОГО СТРУМУ|току|