Тема 10. Механізм управління раціональним природокористуванням

 

Загальні функції управління у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснює Кабінет Міністрів України, що забезпечує розробку за­гальнодержавних і регіональних екологічних програм, регламентує порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, створює постановчі рішення про організацію територій і об'єктів природно- заповідного фонду, припиняє або забороняє діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності й підпорядкування у випадку порушення ними вимог екологічного законодавства, виконує інші управлінські функції в галузі охорони навколишнього середовища.

Суттєву роль у регулюванні природокористування виконують органи спе­ціального державного управління - спеціально уповноважені органи центральної виконавчої влади, що реалізують функції управління у сфері використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Органи спеціального державного управління поділяються на:

органи надвідомчого управління і контролю у сфері екології;

органи спеціального поресурсового управління;

органи спеціалізованого функціонального управління;

органи спеціалізованого галузевого управління.

Міністерство реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту населення та навколишнього природного середовища від негативного впливу господарської діяльності шляхом регулювання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки на об'єктах усіх форм власності. У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання актів законодавства України та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями Мінекобезпеки України є:

· проведення державної екологічної, науково-технічної та економічної по­літики, спрямованої на збереження та відтворення безпечного для існування живої та неживої природи навколишнього середовища;

· інформування Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та громадян України про екологічний стан, включаючи стан екологічної безпеки об'єктів ядерної енергії та інших техногенних об'єктів;

 

· здійснення міжнародного співробітництва з питань екології, безпечного використання ядерної енергії та радіаційних технологій, організація виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України з цих питань.

Мінекобезпеки України є юридичною особою, має самостійний баланс, ра­хунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

До важливих завдань управління відноситься функція державного контро­лю за дотриманням природоохоронного законодавства.

Екологічний контроль - діяльність державних органів, підприємств і гро­мадян щодо дотримання екологічних норм і правил. Розрізняють державний, виробничий і суспільний екологічний контроль.

Завдання екологічного контролю:

· спостереження за станом навколишнього середовища і його зміною під впливом господарської та іншої діяльності; перевірка виконання планів і заходів щодо охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, оздоровлення довкілля, дотримання вимог природоохоронного законодавства і нормативів якості навколишнього природного середовища;

· контроль над станом відтворення й оздоровлення природного середовища і природних ресурсів;

· дотримання екологічних нормативів джерелами забруднення;

· виконання вимог з охорони навколишнього середовища і природокорис­тування при різних видах господарської діяльності;

· дотримання природоохоронного законодавства.

Функціонування природоохоронного законодавства неможливе за умов відсутності об'єктивної інформації про стан природного середовища. Отримання цієї інформації та даних про характер антропогенного впливу на природне середовище вимагає створення системи спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища — організації системи екологічного моніторингу.

Основні завдання моніторингу навколишнього середовища:

· спостереження за джерелами антропогенного впливу;

· спостереження за факторами антропогенного впливу;

· спостереження за станом природного середовища і процесами, що від­буваються в ньому під впливом факторів антропогенного впливу;

· оцінка фактичного стану природного середовища;

· прогноз динаміки природного середовища під впливом факторів антро­погенного впливу;

· оцінка прогнозованого стану природного середовища.

Екологічний менеджмент - це управління екологічними характеристиками конкретних суб’єктів екологічно небезпечної діяльності, джерел екологічної небезпеки або окремих природних комплексів. Управління громадськими екологічними організаціями не розглядається нами як екологічний менеджмент, хоча діяльність таких організацій щодо впровадження конкретних екологічних заходів може бути екологічним менеджментом.

Екологічне управління — діяльність державних органів і економічних су­б'єктів, спрямована головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм.

Екологічний менеджмент на відміну від екологічного управління є добро­вільною ініціативною та результативною діяльністю економічних суб'єктів, спрямованою на реалізацію їх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності та екосправедливості.

Екологічний маркетинг можна визначити як сукупність активних дій, що погоджені з принципами стійкого й урівноваженого суспільного розвитку (екологічного розвитку). Ці дії полягають у рентабельному задоволенні потреб за допомогою композицій, що відповідають їх вимогам маркетингу-мікс: за допомогою виробництва товарів, що безпечні для споживача і навколишнього середовища, а також їхньої доставки разом з інформацією та рекламою у відповідне місце і час за «розумними» цінами.