Тема 8. Фінансово-економічний механізм природокористування

Економічний механізм охорони навколишнього середовища - це комплекс різних фінансово вартісних важелів, які тісно пов'язані між собою і сти­мулюють підприємства і галузі з метою проведення природоохоронних заходів.

Метою створення механізму захисту навколишнього середовища є оздоровлення екологічної ситуації в країні з мінімальними витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів на основі забезпечення максимально сприятливих умов для природоохоронної діяльності підприємств і галузей.

Основні завдання, які необхідно реалізувати для досягнення поставленої мети:

підвищити роль бюджетів різних рівнів у фінансуванні природоохоронних програм, заходів і природоохоронних державних органів;

удосконалити систему державних екологічних фондів;

упровадити системи екологічного оподатковування та обов'язкового еко­логічного страхування;

чітко розмежувати джерела фінансування, забезпечивши надійність і не­обхідну кількість цих засобів;

удосконалення фінансово-економічного механізму природокористування.

Виділяють такі елементи фінансово-економічного механізму природоко­ристування, що формується, в умовах переходу до ринку:

платність природокористування;

система економічного стимулювання природоохоронної діяльності;

плата за забруднення навколишньої природного середовища;

створення ринку природних ресурсів;

удосконалювання ціноутворення з урахуванням екологічного фактора, особливо на продукцію галузей, що експлуатують природу;

екологічні фонди;

екологічні програми;

продаж прав на забруднення;

система «стан-повернення»;

екологічне страхування.

Однією з найважливіших складових частин природоохоронного законо­давства є система екологічних стандартів. Саме на ці стандарти повинні орієнтуватися підприємства-забруднювачі у своїй природоохоронній діяльності. Недотримання стандартів призводить до юридичної відповідальності.

Система екологічних нормативів включає:

а)  нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації за­бруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного радіаційного та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування);

б)     гранично допустимі викиди та скиди до навколишнього природного середовища забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.

Законодавством України можуть установлюватися й інші екологічні нор­мативи, які повинні відповідати вимогам охорони навколишнього природного середовища.

Порядок установлення нормативів плати і стягнення платежів за забруд­нення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Важливим елементом системи економічного механізму природокористу­вання в Україні є платежі за забруднення навколишнього природного середовища

Плата за забруднення являє собою форму відшкодування економічного збитку від викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище України. Платежі призначені для:

а)  відшкодування витрат, пов'язаних з компенсацією впливу викидів і скидів забруднюючих речовин;

б) стимулювання зниження чи підтримки викидів і скидань у межах нормативів;

в)  стимулювання здійснення витрат на проектування і будівництво природоохоронних об'єктів.

г)  плата стягується з природокористувачів, які здійснюють такі види впливу на навколишнє природне середовище:

 

викид в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами;

викид в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами;

скиди забруднюючих речовин у поверхневі і підземні водні об'єкти, а також будь-яке підземне розміщення забруднюючих речовин;

розміщення відходів.