Сутність та принципи підготовки виробництва

 

Виробництво промислового підприємства слід розглядати як складну динамічну систему, що функціонує в умовах швидкозмінного зовнішнього середовища. Центральним елементом цієї системи є процес трудової діяльності, який пов’язаний з витратами розумової та фізичної енергії людини, що визначаються потребами розширеного суспільного виробництва. Відтак процеси трудової діяльності повинні бути максимально раціональними та ефективними щодо використовуваних методів та засобів праці.

Потреби інтенсивного розвитку та оновлення всіх елементів сучасного виробництва вимагають використання таких методів та засобів праці, які б давали змогу одержувати високоякісні продукти праці за найбільш економного використання як трудових, так і матеріальних ресурсів. Саме з таких позицій і слід розглядати характерні особливості розвитку сучасного виробництва та зміцнення його зв’язків з наукою.

Загалом доцільну діяльність людини в процесі праці можна поділити на такі різновиди [17, с. 134-135]:

·  інформаційно-пізнавальну діяльність, що включає в себе ознайомлення з об’єктом, його вивчення, пізнання явищ та законів природи;

·  ідеально-конструктивну діяльність, що охоплює створення ідеальної моделі майбутнього реального результату;

·  реально-конструктивну діяльність, що включає безпосереднє, практичне втілення цілі.

Саме в результаті взаємодії цих видів діяльності та злиття наукових досліджень, дослідно-промислових розробок та процесів виготовлення в єдиний процес і може бути здійснена необхідна підготовка виробництва та забезпечене його ефективне функціонування.

Підготовка виробництва – це комплекс взаємопов’яза-них заходів щодо розробки та освоєння нової та удосконалення існуючої техніки, технології та організації виробництва.

Характеризуючи сутність та зміст підготовки виробництва ми будемо оперувати низкою термінів, зокрема таких, як нова продукція, нова техніка, нова технологія.

Нова продукція – це ті продукти праці виробничого і невиробничого призначення, що вперше виробляються в країні, а також модернізовані види продукції, що мають нову якісну характеристику та відповідають вимогам сучасного рівня розвитку техніки. Сюди слід віднести і комплектуючі вироби, що виготовляються вперше і визначають основні технічні параметри нової продукції та поставляються в порядку кооперації підприємствам інших галузей.

Нова техніка – це новостворені машини, обладнання, інструменти та інші елементи техніко-виробничої бази, що забезпечують при їх використанні підвищення ефективності виробництва.

Нова технологія – сукупність прийомів і методів виготовлення продукції та виконання робіт, що раніше даним підприємством не використовувались і які забезпечують інтенсифікацію та підвищення економічної ефективності виробництва.

Склад і характер заходів щодо комплексної підготовки виробництва та послідовність їх здійснення значною мірою залежать від особливостей виробничого процесу, який, у свою чергу, визначається специфікою продукції, робіт чи послуг, використовуваних ресурсів, станом техніки і технології виробництва, а також рівнем його організації та управління.

Разом з тим, незалежно від специфіки виробництва, можна виділити загальний склад робіт щодо комплексної підготовки виробництва, який описується схемою, наведеною на рис. 3.1, [17, с.138]. Сюди слід віднести: наукову, конструкторську, технологічну, організаційну, економічну, матеріальну та психологічну підготовку виробництва.

Залежно від призначення та поставлених завдань, підготовку виробництва можна розділити на передвиробничу та оперативну.

Передвиробнича підготовка – це комплекс заходів щодо освоєння нових видів продукції різного призначення чи впровадження на виробництві нових технологій. Вона включає науково-дослідницькі, проектно-конструкторські, дослідні та інші види робіт, що необхідні для організації освоєння та виробництва нових виробів чи використання нових технологій.

Науково-дослідницькі організації НАН України

ВНЗ нафтогазового профілю та галузеві НДІ

Конструктор- ські бюро, експеримен-тальні бази

Підприємства- споживачі

Підприємства- виробники

Прикладні дослідження

Фундаментальні дослідження

Практичні розробки

Створення (виробництво)

Використання

Науково-дослідницька підготовка виробництва

Конструкторська підготовка виробництва

Технологічна підготовка виробництва

Організаційна, економічна, матеріальна підготовка виробництва

Психологічна підготовка виробництва

Рисунок 3.1 – Схема організації комплексної підготовки виробництва

 

Оперативна підготовка – це комплекс робіт, пов’язаних з поточною діяльністю підприємства щодо виготовлення вже освоєної продукції чи поточної діяльності в умовах впровадження нових технологій. Вона включає заходи щодо попереднього забезпечення необхідних умов та ресурсів для виконання оперативних виробничих планів. Це налаштування обладнання, підбір матеріалів та інструментів, комплектування необхідної технічної та нормативної документації.

Оперативна підготовка повинна бути своєчасною, комплексною та активною. Це означає, що вона повинна вестись з певним випередженням відносно планових термінів виконання робіт, що всі необхідні умови для нормальної організації виробництва повинні бути створені відповідними службами, що підготовкою виробництва повинні бути охоплені всі підрозділи, які зайняті виконанням оперативних завдань щодо випуску продукції, надання послуг чи проведення певних робіт.

Істотною особливістю циклу “наука – техніка – виробництво” є те, що всі ці ланки являють собою безперервний в часі процес послідовного перетворення одного і того ж предмету праці, що проводяться на різних стадіях його життєвого циклу в різних формах: знання, модель, натуральний об’єкт. У зв’язку з цим, для забезпечення якнайшвидшого освоєння досягнень науки необхідно дотримуватись певних принципів: системності, сумісності, керованості та наступності.

Розглядаючи процес підготовки виробництва як систему зауважимо, що принцип системності передбачає чітке визначення мети системи, її складу, структури та засобів забезпечення.

Принцип сумісності стосовно системи підготовки виробництва означає забезпечення інформаційної, технологічної, технічної та організаційної взаємодії всіх складових елементів, а також забезпечення сумісності системи підготовки виробництва з іншими компонентами виробничої системи.

Принцип керованості означає, що цільова функція управління системою підготовки виробництва повинна бути виражена через такі параметри, які б забезпечили планування, облік, контроль та регулювання цієї системи.

Принцип наступності означає можливість і необхідність діалектичного зв’язку при виборі компонентів та формуванні структури об’єкта розробки, за якого максимально утримуються всі прогресивні науково-технічні рішення.

Дотримання цих принципів є вирішальною умовою перетворення системи комплексної підготовки виробництва в структурно та функціонально завершений механізм самовдосконалення системи, розвиток якої стимулюється зростаючими потребами та вимогами споживача щодо якості продукції та послуг.