Склад і методика інженерних вишукувань

для обґрунтування проектів планування міст

Як показує практика, для того щоб вивчити й оцінити інженерно-геологічні умови території міста й окремих її частин з метою раціонального розміщення усіх видів забудови і господарського використання, при інженерних вишукуваннях необхідно виконувати наступні геологічні роботи:

1) інженерно-геологічну зйомку;

2) розвідувальні роботи (у невеликому обсязі);

3) дослідні роботи;

4) стаціонарні режимні спостереження;

5) лабораторні роботи.

Виконанню цих робіт передує збір, обробка й узагальнення геологічних, кліматичних, гідрологічних матеріалів і даних, що відбивають досвід будівництва будинків і споруд у даному районі і захисту територій і споруд від небезпечного впливу геологічних процесів і явищ.

Польові роботи повинні завершуватися камеральною обробкою матеріалів і оформленням карт (інженерно-геологічної, інженерно-геологічного районування, схем типізації території, типових геологічних розрізів по характерних напрямках кожного з виділених районів, обробкою даних дослідних робіт і ін.). В пояснюючій записці (звіті про результати виконаних інженерних вишукувань) з необхідною детальністю обґрунтовується генеральний план розвитку міста і району першочергової забудови. Записка завершується висновком про інженерно-геологічні умови території міста, їх оцінкою і практичними рекомендаціями з використання окремих частин.

При вирішенні задач, пов'язаних із плануванням міст, основним видом інженерних вишукувань є інженерно-геологічна зйомка. Нею покривається вся територія міста і приміської зони, причому в межах проектованих границь міста зйомка виконується в М 1:10000 — 1:25000, а приміської зони в М 1:25000 — 1:50000. Масштаб зйомки визначається головним чином ступенем геологічної вивченості території і складністю її інженерно-геологічних умов.

Для одержання необхідної геологічної інформації велику увагу варто приділяти картувальному бурінню і картувальним гірським виробкам. Для цього вся площа зйомки планомірно покривається «лініями маршрутів», що розташовуються між собою на відстанях 100—200м, по яких розміщаються свердловини і гірські виробки глибиною до 6—10м орієнтовно на таких же відстанях, як і «лінії маршрутів», у залежності від мінливості інженерно-геологічних умов. Бурінню і проходці повинні передувати геофізичні спостереження і виміри по цим же «лініях маршрутів».

Проходка виробок супроводжується усім комплексом геологічних спостережень і відбором проб гірських порід і води для відповідних лабораторних досліджень. Випробування гірських порід повинне забезпечити характеристики складу, стану і властивостей всіх основних генетичних і петрографічних типів, і виявлення закономірностей їх неоднорідності і мінливості по площі, по характерних напрямках і з глибиною.

Важливим елементом методики інженерно-геологічної зйомки території міста і його приміської зони є щоденне складання інженерно-геологічної карти і геологічних розрізів по всім характерним «лініях маршрутів». Аналіз цих матеріалів дозволяє коректувати розташування виробок, повніше вивчати особливості інженерно-геологічних умов території і точніше відображати їх на карті.

Розвідувальні роботи полягають у бурінні декількох глибоких свердловин. Основними задачами при цьому є уточнення геологічної будови території на великих глибинах, вивчення гідрогеологічного розрізу, перевірка окремих аномалій, виявлених геофізичними методами. Глибина розвідницьких свердловин може досягати 30—50м, а в окремих випадках навіть 100м. Їх розташування визначається особливостями геологічної будови, встановленими інженерно-геологічною зйомкою. Інженерно-геологічна зйомка, доповнена до розвідкою, дозволяє повніше і точніше освітити інженерно-геологічні умови території.

З дослідних робіт на розглянутій стадії інженерних вишукувань найбільше доцільно проводити статичне і динамічне зондування, пресометричні дослідження, спробні статичні навантаження і дослідні відкачки води з окремих свердловин. Статичне і динамічне зондування дозволяє уточнювати геологічний розріз між картувальними виробками, простежувати умови залягання окремих шарів, їх границі, досліджувати щільність і міцність гірських порід. За результатами зондування можна судити про деформаційні властивості гірських порід, а також про умови будівництва фундаментів, особливо пальових.

При обґрунтуванні планування міст дуже важливо мати деякі дані, що характеризують режим рік, озер, водоймищ і підземних вод, розвиток геологічних процесів і явищ, а також осідання споруд. Якщо в складі фондових, літературних, довідкових матеріалів таких даних нема, то для їх одержання при інженерних вишукуваннях необхідно організувати режимні стаціонарні спостереження.

Дані стаціонарних спостережень необхідні для рішення багатьох задач, пов'язаних з інженерно-геологічною оцінкою територій і прогнозом їх можливих змін. Пункти для їх проведення вибирають у межах характерних ділянок за інженерно-геологічними умовам, що дає можливість виявити режим тих або інших процесів і явищ і їх причини. Встановлені закономірності дозволяють одержувати необхідну визначеність в оцінці впливу процесів і явищ на інженерно-геологічні умови території і вибрати рекомендації з охорони територій і споруд.

Лабораторні роботи, тобто дослідження петрографічного складу, будови і фізико-механічних властивостей гірських порід, родовищ будівельних матеріалів, хімічного складу поверхневих і підземних вод є дуже важливими. Вони виконуються протягом усього періоду польових робіт і частково в камеральний. Вихідним матеріалом для них є проби, що відбираються при зйомці, розвідувальних і частково дослідних роботах. Результати лабораторних досліджень дають характеристику й оцінку складу, будови, стану і властивостей гірських порід та допомагають встановленню закономірностей їх просторової мінливості. Дослідження гірських порід як природних будівельних матеріалів, а також поверхневих і підземних вод виконують для попередньої оцінки їх якостей.

Такі склад і методика інженерних вишукувань для обґрунтування проектів планування міст.

 

ЦИВІЛЬНІ І ПРОМИСЛОВІ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

 

Будівництво житлових, суспільних, адміністративних, комунальних, заводських, фабричних, енергетичних будинків і споруд є одним із самих масових видів будівництва, що забезпечує життя і діяльність людини. Щоб забезпечити стійкість і нормальну експлуатацію промислових і цивільних будинків і споруд, необхідно при їх проектуванні і будівництві враховувати інженерно-геологічні умови будівельних майданчиків.

Практика показує, що деформації цивільних і промислових будинків і споруд можуть відбуватися з різних причин: через погану якість будівельних матеріалів або будівельних робіт. Але в більшості випадків вони пов'язані з недостатнім обліком якихось інженерно-геологічних даних. Тому проектування і будівництво будинків і споруд без відповідного інженерно-геологічного обґрунтування не проводиться. Підвищення вимог до якості інженерно-геологічних досліджень диктується ще і тим, що зараз широко поширено будівництво висотних будинків (9 - 20 поверхів), будинків великих розмірів, складних за конструкцією споруд.