Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій

До складу геофізичної лабораторії входить вимірювальна і контрольна апаратура, яка призначена для перетворення і реєстрації сигналів, що надходять по лінії зв’язку від свердловинних приладів, та блоки живлення електричним струмом свердловинної та наземної апаратури, яка змонтована в закритому кузові автомобіля.

Будову та призначення основних блоків лабораторії розглянемо на прикладі лабораторії каротажної самохідної ЛКС-7-02.

Лабораторія ЛКС-7-02

Лабораторія ЛКС-7-02 призначена для проведення повного комплексу геофізичних досліджень свердловин глибиною до 7000 м і реєстрації даних каротажу в аналоговій формі.

Апаратура та обладнання лабораторії монтується в спеціальному геофізичному кузові. Лабораторія розрахована на роботу спільно з каротажними підйомниками типу ПКС та ПК-4.

Лабораторія дозволяє проводити наступні геофізичні дослідження:

1) електричний каротаж – за допомогою вимірювального пульта частотної модуляції ВПЧМ2-А та свердловинної апаратури КСП, АБКТ, Е-7;

2) боковий каротаж – за допомогою вимірювального пульта частотної модуляції ВПЧМ2-А та свердловинної апаратури АБКТ;

3) резистивіметрію свердловин;

4) мікрокаротаж – за допомогою вимірювального пульта частотної модуляції ВПЧМ2-А та свердловинної апаратури МДО-3;

5) боковий мікрокаротаж – за допомогою вимірювального пульта частотної модуляції ВПЧМ2-А та свердловинної апаратури МБК або МБКУ;

6) індукційний каротаж – за допомогою вимірювального пульта та свердловинної апаратури АІК-5;

7) радіоактивний каротаж – за допомогою вимірювального пульта ВПРКУ-А та свердловинної апаратури ДРСТ-3 або СРК;

8) акустичний каротаж – за допомогою вимірювального пульта АНК-М та свердловинної апаратури СПАК-4 або СПАК-6;

9) каротаж магнітної сприйнятливості;

10) термометрію свердловин;

11) кавернометрію свердловин;

12) інклінометрію свердловин;

13) профілеметрію свердловин;

14) нахилометрію свердловин;

15) контроль цементування.

Лабораторія ЛКС-7-02 забезпечує аналогову реєстрацію до восьми параметрів. Динамічний діапазон реєстрації – не менше 66 дБ.

Горизонтальний масштаб запису параметрів – 1:1; 1:5 та 1:25. Масштаб глибин – 1:1000;1:500;1:200;1:100;1:50 та 1:20.

Живлення лабораторії здійснюється від змінної мережі напругою (220±22) В частотою (50±2.5) Гц.

Будова та робота лабораторії

Апаратура лабораторії розміщена в трьох стійках.

Перша стійка (Рис. 13.1) призначена для встановлення та підключення наземних пультів ВПЧМ2-А, ВПРКУ-А для проведення досліджень свердловин. Крім того в ній встановлені панель перемикання масштабів, панель комутації, а також передбачена комірка для підключення змінних панелей.

Друга стійка (Рис. 13.2) призначена для встановлення та підключення осцилографа каротажного НО-28А, панелі керування осцилографом, змінних панелей та гучномовного пристрою. Для підключення вхідних і вихідних ланок змінних панелей на комутаційній панелі стійки встановленні розйоми.

1 – панель комутації; 2 – панель масштабів; 3 – вимірювальний пульт частотної модуляції; 4 – вимірювальний пульт радіоактивного каротажу; 5 – місце для панелі каротажу на багатожильному кабелі; 6 – комірка для змінних панелей.

Рисунок 13.1 – Розміщення апаратури першої стійки

1 – каротажний реєстратор НО-28А; 2 – панель керування реєстратором; 3 – комутаційна панель; 5 комірки змінних панелей; 6 – комірка запасних частин.

Рисунок 13.2 – Розміщення апаратури другої стійки

Третя стійка (Рис. 13.3) призначена для встановлення та підключення панелі контролю каротажу, блока керування свердловинними приладами, уніфікованого генератора УГ-1 і блоку стабілізаторів уніфікованого джерела живлення УИП-К. У верхній частині стійки на лицевій панелі встановлені годинник і автомобільний радіоприймач.

1 – радіоприймач; 2 – годинник; 3 – панель інформації; 4 – панель контролю каротажу; 5 – блок керування свердловинними приладами; 6 – уніфікований генератор; 7 – уніфіковане джерело живлення (блок стабілізаторів).

Рисунок 13.3 – Розміщення апаратури третьої стійки

Для забезпечення реєстрації результатів каротажу в цифровій формі, яка буде використовуватись для обробки на ЕОМ, у лабораторії передбачене підключення цифрового реєстратора типу ФОЗОТ (Методичні вказівки по роботі з ФОЗОТ).

Зв’язок між стійками та складовими частинами лабораторії, що розміщені поза стійками, здійснюється за допомогою з’єднувальних кабелів. Під’єднання зондових пристроїв та комутація комплекту апаратури здійснюється на панелі комутації.