Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік



Даний метод використовується для вивчення розрізів свердловин із непровідною промивною рідиною, заповнених водою, сухих і обсаджених трубами з діелектриків. Індукційний каротаж дозволяє достатньо надійно визначати питомий електричний опір пластів у випадку промивної рідини низької мінералізації (r р>1 Ом·м). Масштаб кривої r еф розтягнутий в діапазоні малих опорів і стиснутий при великих опорах. Це дозволяє надійно розглядати розрізи свердловин із відносно малим питомим опором порід (глини, водоносні пісковики) і визначити їх дійсний питомий опір.

Вихрові струми, що індукуються в пласті, які перпендикулярні осі свердловини, практично не перетинають їх границі, що суттєво знижує вплив вміщуючих порід на покази звичайного індукційного каротажу.

Завдяки використанню фокусуючих пристроїв індукційні зонди мають добрі вертикальні та радіальні характеристики, що дозволяє частково виключати вплив свердловини, зони проникнення та вміщуючих порід на величину r еф. Індукційний каротаж найбільш чутливий до прошарків підвищеної електропровідності та майже не фіксує прошарки великого питомого опору, тобто при замірах r еф відсутні явища екранування.

Індукційні зонди порівняно великих розмірів (0.75-1.2 м) володіють значним радіусом дослідження, який перевищує майже в 4 рази радіус дослідження звичайних градієнт-зондів.

Переважно низькочастотний індукційний каротаж дозволяє більш детально проводити розчленування розрізів свердловин, які складені породами низького питомого опору, виділяти водоносні та нафтогазоносні пласти, вивчати будову перехідної зони та уточнювати розміщення контактів вода – нафта, вода – газ, а також визначати дійсне значення питомого опору порід до 50 Ом·м.

6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу

Діелектрична проникність, яка є однією з основних електричних характеристик гірських порід, показує у скільки разів зменшується взаємодія одиничних зарядів у даному середовищі у відношенні до вакууму.

На практиці використовують відносне значення діелектричної проникності. Відносна діелектрична проникність для породоутворюючих мінералів складає 4-10, води – приблизно 80, нафти – 2.0-2.7.

Величину діелектричної проникності порід можна вимірювати двома способами – індуктивними та ємнісними. Індуктивним способом вимірюється складова магнітного поля, ємнісним – ємність між двома обкладинками циліндричного конденсатора.

Діелектричний каротаж базується на вивченні високочастотного електромагнітного поля, е.р.с. якого залежить від інтенсивності струмів зміщення, які обумовлені діелектричною проникністю. На величину загального сигналу можуть впливати і струми провідності.

Електромагнітне поле описується наступним рівнянням Максвела:

,                                   (12.1)

де H – вектор напруженості магнітного поля; s –електропровідність середовища; i – густина струму провідності; w – кругова частота електромагнітного поля; e а – діелектрична абсолютна проникність; E – вектор напруженості електричного поля.

Виходячи із рівняння Максвела, величина вихору напруженості магнітного поля визначається другим доданком, який представляє собою густину струмів зміщення у випадку змінного поля достатньо високої частоти або малої електропровідності середовища.

У діелектричному індуктивному каротажі вимірюється абсолютне значення амплітуди вторинного магнітного поля. Для дослідження розрізів свердловини використовуються трьохкотушечні зонди із двома вимірювальними та однією генераторною котушками (І10.2І20.8Г) або з двома генераторними та однією вимірювальною котушками (І0.8Г10.2Г2) (Рис.12.1). Частота струму живлення генераторної котушки – 15-16 МГц. Відстань між зближеними котушками називається базою зонда, а середина даної відстані умовно прийнято за точку запису кривої.

За допомогою високочастотного генератора в навколишньому середовищі збуджуються вихрові струми. Індуковані струми наводять е.р.с. у приймальній котушці. Величина е.р.с., яка фіксується на приймальній котушці, пропорційна діелектричній проникності та електропровідності порід.

Крім абсолютного значення амплітуди вторинного поля, можна зареєструвати різницю його амплітуд:

 

,                                                       (12.2)

де A z1= H z1/ H z0; A z2= H z2/Hz0; H z1, H z2 – осьові складові напруженості магнітного поля диполя на відстані z1 і z2 від генераторної котушки; H z0 – вертикальна компонента магнітного поля у повітрі.

Величина різниці амплітуд напруженості магнітного поля у хвильовій зоні (|k·z|>>1, де k – хвильове число) у випадку, якщо струми зміщення співвимірні з струмами провідності або перевищують їх, визначається за формулою:

, (12.3)

де a і b – коефіцієнти у виразі для хвильового числа, які визначаються із формул:

,         (12.4)

,         (12.5)

де m а – магнітна абсолютна проникність.

Виходячи з (12.5) випливає, що різниця амплітуд у хвильовій зоні залежить від відстані між генераторною та ближньою до неї прийомною котушками z 2, величини поглинання енергії поля на даному шляху e -bz, відношення відстаней z 1/ z 2, поглинання та фазового зсуву на інтервалі Dz, яка визначається величиною функції e -bDz і cos D a ·z.

Недоліком діелектричного індуктивного каротажу є вплив на результати вимірювань параметрів свердловини та електропровідності порід.

Криві діелектричного індуктивного каротажу

Криві відношення різниці амплітуд A ¢=| A z1- A z2|¢ у неоднорідному середовищі навпроти одинарних ізотропних пластів різної потужності та поляризації до різниці амплітуд A =| A z1- A z2| в однорідному середовищі асиметричні (Рис. 12.3). Напроти пласта (h > L) характерні покази знімаються в середній його частині. Напроти малопотужних пластів асиметрія кривих діелектричного індукованого каротажу ще більш асиметрична, ніж напроти потужних пластів. Відбивку границь за даними діелектричного індуктивного каротажу провести практично неможливо.

У загальному випадку крива діелектричного каротажу представляє собою сумарне вимірювання діелектричної проникності та питомого електричного опору порід за розрізом свердловини. У зв’язку з цим виникає необхідність переходу від вимірювальних комплексних характеристик до уявної діелектричної проникності. Даний перехід здійснюється за допомогою спеціальних палеток.

 

6.5 Області застосування діелектричного каротажу

При дослідженні розрізів свердловин, які складені породами середнього та високого питомого електричного опору, та при заповненні необсаджених свердловин відносно прісною промивною рідиною (r р>0.7) діелектричними методами отримують найбільш точні результати. Відмінність у величинах діелектричної проникності порід, які насичені прісною водою (e вп=16-25) і нафтою (e нп=5-12), дозволяє достатньо впевнено провести їх розділення.

Діелектричні методи найбільш ефективні при вивченні гідрогеологічних та інженерних свердловин, при вивченні водонасичення пластів, а також при вивченні рудних свердловин.

Діелектричні методи дозволяють більш детально проводити літологічне розчленування розрізів свердловин, які складені породами середнього та високого питомого опорів; виявляти місця проривів прісних вод, які нагнітаються при розробці родовищ; вивчати водоносні пласти, які насичені прісними пластовими водами; визначати дійсну діелектричну проникність порід з метою вивчення їх колекторських властивостей та нафтонасичення.

 

Лекція №7

Електрохімічні види досліджень. Природні потенціали в свердловині. Спосіб реєстрації поте­нціалів ПС. Форми кривих ПС. Задачі, які вирішуються за допомогою методу ПС. Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу ВП



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-07; просмотров: 25; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.237.3 (0.01 с.)