Фізичні основи методу викликаної поляризації
Содержание книги
- Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- Фізичні основи методів електричного каротажу
- Фізичні основи, апаратура, області застосування
- Резистивіметрія, області застосування
- Фізична суть бокового каротажного зондування
- Форми кривих ефективного опору
- Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- Природні потенціали в свердловині
- Фізичні основи методу викликаної поляризації
- Метод магнітної сприйнятливості
- Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- Способи еталонування апаратури
- Спектрометричний гамма-каротаж
- Взаємодія гамма квантів з речовиною
- Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- Гамма-гамма-каротаж селективний
- Взаємодія нейтронів з речовиною
- Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- Фізичні основи акустичних методів
- Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- Апаратура, обладнання та матеріали
- Апаратура, обладнання та матеріали
- Апаратура, обладнання та матеріали
- Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- Прострілково-вибухові роботи
Метод ВП базується на вивченні штучних вторинних стаціонарних електричних полів, проходження яких пов’язано з фізико-хімічними процесами, що відбуваються в породі у результаті дії електричного струму на поверхні розподілу рідкої та твердої фаз. Здатність гірської породи поляризуватись під дією зовнішнього електричного поля, а після його зняття утворювати в оточуючому просторі вторинне електричне поле характеризується викликаною електрохімічною активністю або поляризацією порід. Її величина визначається безрозмірним параметром:
; (4.1)
де: D U ВП – різниця потенціалів викликаної поляризації; D U – різниця потенціалів зовнішнього поля.
Величина А завжди менша одиниці та для осадових порід з іонною провідністю складає соті долі одиниці, а для порід з електронною провідністю (неметалічні руди, графіт, вугілля) – до 0.05.
Існує декілька гіпотез, які пояснюють виникнення потенціалів викликаної поляризації в гірській породі з наступними фізико-хімічними процесами:
1. електродною та об’ємною поляризацією гірської породи;
2. концентраційною поляризацією різних електролітів;
3. відмінністю числа переходу іонів у порових каналах із різним січенням.
Величина потенціалів ВП порід з електронною провідністю, в основному, визначається електродною та концентраційною поляризацією.
Об’ємна поляризація спостерігається в породах з іонною провідністю та полягає в деформації зовнішньої обкладки подвійного електричного шару при пропусканні через породу електричного струму. Після зняття зовнішнього поля, що поляризує, зміщені заряди подвійного електронного шару повертаються в початкове положення. В результаті цього переміщення іонів викликає струм потенціалів викликаної поляризації.
Інтенсивність вищеперерахованих фізико-хімічних процесів залежить від мінерального складу, літологічних і структурних особливостей порід, типу флюїду, що насичує, мінералізації пластових вод та інших факторів.
Після виключення поляризуючого струму спостерігається пониження потенціалів D U ВП у часі за наступними законами:
1. для порід з електронною провідністю – за формулою В.Н. Дахнова:
; (4.2)
2. для порід з іонною провідністю – за формулою Є.І. Леонтьєва:
, (4.3)
де D U ВП, о – різниця потенціалів ВП у початковий момент часу при t =0, t – час, який пройшов з моменту виключення поляризуючого струму; n – стала, що характеризує мінералогічний склад гірської породи; m – показник, що характеризує кривизну спаду для кривої (для пісковиків змінюється в межах 0,76-1,38); с – стала, яка рівна 1.
|