Електричний струм. Електротравма.

1.5.1. Через які органи найнебезпечніше проходження електричного струму?

А. Серце

В. Печінка

С. Нирки

D. Легені

Е. Селезінка с. 50

 

1.5.2. Яким механізмом дії електричного струму обумовлене порушення цілісності тканин?

А. Механічним

В. Хімічним

С. Термічним

D. Гуморальним

Е. Мутагенним с. 51

 

1.5.3. Яке з нижче перерахованих порушень може виникати внаслідок проходження електричного струму через серце?

А. Фібриляція шлуночків серця

В. Зупинка дихання

С. Лярингоспазм

D. Інфаркт міокарда

Е. Гіпертермія с. 50

 

1.5.4. Яке з нижче перерахованих порушень може виникати внаслідок проходження електричного струму через трансбульбарну петлю?

А. Зупинка дихання

В. Фібриляція шлуночків серця

С. Опіковий шок

D. Інфаркт міокарда

Е. Гіпертермія с. 50

 

1.5.5. Найбільший опір при проходженні електричного струму здійснює:

А. Епідерміс

В. Нервова тканина

С. М’язева тканина

D. Кров

Е. Лімфа с. 50

 

1.5.6. Електрохімічна дія електричного струму проявляється:

А. Електролізом

В. Гідролізом

С. Порушенням цілісності тканин

D. Аутолізом

Е. Фібриляцією шлуночків серця с. 51

 

1.5.7. Біологічна дія електричного струму може проявитися в:

А. Фібриляції шлуночків серця

В. Гідролізі

С. Зміні стану колоїдів

D. Аутолізі

Е. Електролізі с. 50

 

1.5.8. Показанням до проведення електричної дефібриляції серця є:

А. Фібриляція флуночків серця

В. Зупинка дихання

С. Гіпертермія

D. Відсутність артеріального тиску

E. Відсутність пульсу над сонною артерією с.50, 429

 

1.5.9. Відзначте, яка із наведених тканин є найкращим провідником електричного струму?

А. Кров

В. Зв’язки

С. Хрящова тканина

D. Епідерміс

Е. Кісткова тканина с. 50

 

1.5.10. Який механізм пошкоджуючої дії електричного струму є ведучим при проходженні струму через міокард?

А. Електрохімічний

В. Електромеханічний

С. Гіперосмотичний

D. Електротермічний

Е. Вільнорадикальний с. 51

 

1.5.11. Які фактори в першу чергу визначають важкість електротравми?

А. Фізичні параметри електричного струму (напруга, сила, характер струму)

В. Опір струму тканин організму

С. Напрям проходження струму через тканини організму

D. Тривалість дії електричного струму

Е. Реактивність організму с. 50

 

1.5.12. Яке явище виникає в тканинах при проходженні електричного струму?

А. Електроліз

В. Радіоліз води

С. Хромосомні мутації

D. Генні мутації

Е. Інтоксикація с. 51

 

1.5.13. У потерпілого в результаті електротравми спостерігається утруднення дихання. Вкажіть, що є причиною даного порушення?

А. Спазм голосової щілини

В. Асистолія

С. Фібриляція шлуночків

D. Рефлекторне порушення вінцевого кровообігу

Е. Підвищення тонусу блукаючого нерва с. 50

 

1.5.14. Жінка 32 р., користувалася несправним електроприладом. Раптом впала, втратила свідомість, виникли судоми. Яке порушення серцевого ритму найбільш вірогідно буде зафіксоване на електрокардіограмі?

А. Фібриляція шлуночків

В. Асистолія

С. Механічна електродисоціація шлуночків

Д. Атріо-вентрикулярна блокада

E. Пароксизмальна тахікардія с. 50

Термічні фактори.

1.6.1. До приймального відділення доставлено хворого 52 років, що лежав на снігу при температурі повітря –10 °C. Об'єктивно: свідомість потьмарена, міміка відсутня, шкіра блідо-синюшна, холодна на дотик. Ps – 50 уд/хв., АТ– 80/40 мм рт.ст., дихання поверхневе, ЧД – 8-10/хв.; різкий запах алкоголю, температура тіла 30°С. Який попередній діагноз найбільш вірогідний у хворого?

А. Загальне переохолодження

В. Гострий панкреатит

С. Тяжка ступінь алкогольного сп’яніння

Д. Закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку

E. Отруєння сурогатами алкоголю с. 47

 

1.6.2. Який із перерахованих механізмів забезпечує збільшення теплопродукції під час стадії компенсації в умовах гіпотермії?

А. Зростання споживання кисню

В. Спазм судин шкіри

С. Посилення синтезу глікогену в печінці та м’язах

Д. Зменшення потовиділення

E. Зменшення кількості мітохондрій с.46

 

1.6.3. Який із перерахованих механізмів забезпечує компенсаторне зменшення тепловіддачі при гіпотермії?

А. Спазм судин шкіри

В. Зростання споживання кисню

С. Посилення розпаду глікогену в печінці та м’язах

Д. Тремор м’язів

E. “Гусяча шкіра” у людини с.46

 

1.6.4. Який із перерахованих механізмів забезпечує тривалу адаптацію до холоду?

А. Підвищення активності ферментів дихального ланцюга

В. Роз’єднання окиснення і фосфорування

С. Значне підвищення споживання кисню тканинами

D. Зниження секреції адреналіну

E. Зменшення кількості мітохондрій с. 47

 

1.6.5. Компенсаторними реакціями у людини при загальному охолодженні є:

А. М’язове тремтіння

В. Зниження газообміну

С. Гіпоглікемія

D. Розширення периферичних артеріальних судин

E. Звуження артеріальних судин внутрішніх органів с. 47

 

1.6.6. За рахунок чого знижується температура тіла в умовах гіпотермії?

А. Зниження теплопродукції при активації процесів тепловіддачі

В. Збільшення тепловіддачі при адекватному підвищенні теплопродукції

С. Зниження тепловіддачі при незмінній теплопродукції

D. Збільшення теплопродукції при активації процесів тепловіддачі

E. Збільшення теплопродукції при незмінній тепловіддачі с. 46

 

1.6.7. Яка з наведених змін в організмі виникає під час стадії компенсації гіпотермії?

А. Зменшення потовиділення

В. Гіпоглікемія

С. Брадикардія

Д. Розширення периферичних артеріальних судин

E. Звуження артеріальних судин внутрішніх органів с.46

 

1.6.8. Яка з наведених змін в організмі виникає під час стадії декомпенсації гіпотермії?

А. Брадикардія

В. Посилене дихання

С. Тахікардія

Д. Підвищення обміну речовин

E. Звуження периферичних судин с.47

 

1.6.9. Дія низької температури в першу чергу призводить до активації:

А. Симпато-адреналової системи

В. Ренін-ангіотензин-альдостеронової системи

С. Функції щитоподібної залози

Д. Системи гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирників

E. Тканинних БАР с.47

 

1.6.10. Водій на протязі 24 годин знаходився в автомобілі, занесеному снігом. При огляді – шкіра бліда, дихання та пульс майже не визначаються. Артеріальний тиск – 70/40 мм рт. ст., температура тіла (ректальна) – 30^О С. Який патологічний пароцес розвинувся у хворого?

А. Гіпотермія, стадія декомпенсації

В. Гіпотермія, стадія компенсації

С. Гіпертермія, стадія компенсації

Д. Травматичний шок

E. Гіпертермія, стадія декомпенсації с. 47

 

1.6.11. Яка з перерахованих умов сприяє гіпотермії:

А. Підвищена вологість

В. Інтенсивне фізичне навантаження

С. Знижена вологість

 

1.6.12. За рахунок чого підвищується температура тіла при гіпертермії?

А. Збільшення теплопродукції

В. Недостатнє надходження тепла до організму

С. Зниження теплопродукції

Д. Збільшення тепловіддачі

E. Ослаблення основного обміну с. 48

 

1.6.13. Хворого К. госпіталізовано до приймального відділення. При огляді – гіперемія обличчя; пульс 130 уд. за хв, АТ – 140/90 мм рт. ст. Дихання часте й поверхневе. Температура тіла – 39^О С. За свідченнями супроводжуючих осіб, потерпілий, ліквідовуючи аварію, протягом однієї години працював при температурі 60^О С та високій вологості повітря. Яке порушення теплового балансу виникло у даному випадку?

А. Перегрівання, стадія декомпенсації

В. Перегрівання, стадія компенсації

С. Тепловий удар

Д. Опіковий шок

E. Опікова токсемія с. 48

 

1.6.14. Яке порушення водно-електролітного обміну виникає при опіковій хворобі?

А. Зневоднення організму

В. Гіпокаліємія

С. Гіпонатріємія

Д. Гіпогідратація ушкоджених клітин с. 49

 

1.6.15. Який із нижче описаних механізмів бере провідну участь у виникненні опікового шоку?

А. Больовий фактор

В. Гіпокаліємія

С. Утворення опікових антигенів

Д. Вторинна інфекція

E. Гіпогідратація ушкоджених клітин с. 49

 

1.6.16. В якій стадії опікової хвороби розвивається централізація кровообігу?

А. Опікового шоку

В. Опікової токсемії

С. Виснаження

Д. Опікової інфекції

E. Завершення с. 49

 

1.6.17. Яким фактором в найбільшій мірі визначається ступінь опіку?

А. Глибиною ураження шкіри

В. Площею опікової поверхні

С. Вихідним рівнем резистентності організму

Д. Віком

E. Видом термічного агенту с. 48

 

1.6.18. Зазначте найбільш характерну ознаку зміни реологічних властивостей крові при опіковому шоці:

А. Згущення крові

В. Зниження гематокриту

С. Активація фібринолізу

Д. Гемодилюція

E. Інгібіція фібринолізу с. 49

 

1.6.19. Перша стадія опікової хвороби – це:

А. Cтадія опікового шоку

В. Стадія виснаження

С. Стадія реконвалесценції

Д. Стадія декомпенсації

E. Стадія ексудації с. 49

 

1.6.20. Характерною ознакою другої стадії опікової хвороби є:

А. Токсемія

В. Кома

С. Кахексія

Д. Гостра серцева недостатність

E. Гостра дихальна недостатність с. 49

 

1.6.21. Основним патогенетичним фактором розвитку II ступеня опіку є:

А. Різке підвищення проникності судинної стінки

В. Рефлекторна вазоконстрикція мікроциркуляторного русла

С. Рефлекторна вазодилятація

Д. Мікротромбоз

E. Згущення крові с. 48

 

1.6.22. Компенсаторною реакцією у людини при значному підвищенні температури оточуючого середовища є:

А. Розширення периферичних судин

В. Тахікардія

С. Звуження периферичних судин

Д. Брадикардія

E. Розширення судин внутрішніх органів с. 48

 

1.6.23. Гіпертермія організму розвивається в результаті:

А. Активації теплопродукції при зниженій тепловіддачі

В. Активації процесів теплопродукції при адекватно підвищеній тепловіддачі

С. Активації процесів тепловіддачі при незмінній теплопродукції

Д. Зниження ефективності тепловіддачі при зниженій теплопродукції

E. Прогресуючого зниження температури тіла с.48

 

1.6.24. Яка з перерахованих змін в організмі характерна для стадії компенсації при гіпертермії:

А. Згущення крові

В. Брадикардія

С. Зниження обміну речовин

Д. Зниження артеріального тиску

E. Розширення судин внутрішніх органів с. 48

 

1.6.25. У хворого з поширеним опіком тулуба мають місце ознаки вираженої інтоксикації. Для якої стадії опікової хвороби це характерно?

А. Токсемії

В. Шоку

С. Інфекції

Д. Виснаження

Е. Термінальної с. 49

 

1.6.26. У хворого опікове ураження передньої поверхні грудної клітки. Шкіра гіперемована, різко набрякла, наявні множинні, невеликих розмірів міхурі, виповнені серозним випотом. Який ступінь опікового ураження?

А. Опік II ступеня

В. Опік I ступеня

С. Опік III ступеня

D. Опік IV ступеня с. 48

 

1.6.27. Хворий отримав опік I-II ст. усієї поверхні грудної клітки 4 доби тому. При поступленні: гіпертермія, загострені риси обличчя, “запалі очі”, сіра шкіра, ціаноз. Скарги на головні болі, нудоту, блювання, втрату апетиту. Лабораторно: анемія, лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ, гіпопротеїнемія, гіперглікемія, протеїнурія. Який клінічний діагноз?

А. Опікова хвороба

В. Шок

С. Колапс

Д. Опік

Е. Апное с. 49

 

1.6.28. З пожежі винесли дівчинку без свідомості. При обстеженні Ps=150 уд./хв. На фоні гіперемійованої шкіри рук і тулуба – ділянки поверхневих та глибоких некрозів. Який ступінь опіку?

А. Опік III ступеня

В. Опік I ступеня

С. Опік II ступеня

D. Опік IV ступеня с. 49

 

1.6.29. Хворий 36 років доставлений до травмпункту з опіками обличчя та шиї. Об'єктивно: очні щілини закриті внаслідок набряку повік. На шкірі підборіддя, щік, носа, лоба, верхніх відділів передньої поверхні шиї, на фоні гіперемованої шкіри, відзначаються великі напружені пухирі. Визначте ступінь опіку:

А. Опік ІІ ступеня

В. Опік IV ступеня

С. Опік І ступеня

Д. Опік ІІІ-б ступеня

E. Опік ІІІ-а ступеня с. 48

 

1.6.30. У районі катастрофи, внаслідок спалахування нафтопроводу, знайдено та доставлено до пункту термінової медичної допомоги (ПТМД) групу опечених. Якими головними критеріями повинен керуватися лікар сортувально-евакуаційного відділення ПТМД для ранньої діагностики опікового шоку?

А. Глибина та площа ураження

В. Задуха, тахікардія

С. Відчуття холоду, блідість шкіри поза межами опіку

Д. Спрага, м'язеве тремтіння

E. Ціаноз, задуха с. 48