Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.

ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.

ВВП= ∑ (ВВ - МВ) + (ПП - С), де ВВ ― валовий випуск окремих галузей, МВ ― матеріальні витрати окремих галузей, ПП ― продуктові податки, С ― субсидії; (ПП - С) ― чисті прод. подат.

ВВ ― це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах.

МВ ― витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання.

ПП ― це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів та послуг, що виробляються, продаються чи імпортуються підприємствами – резидентами (ПДВ, АЗ, мито).

С ― це субсидії, що надаються п/п – резидентам із державного бюджету на відшкодування постійних збитків, які виникають у зв’язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт, імпорт і т. ін.

 

4. Валовий внутрішній продукт: сутність та зміст його елементів за методом видатків та зв’язок з платіжним балансом.

 

Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Згідно з методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередені країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують так формулу:

ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ,

де СВ – споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;

ВІ – валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;

ДЗ – державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загально суспільних потреб;

ЧЕ – чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг.

Споживчі витрати домашніх господарств і державні закупки товарів та послуг складають кінцеве споживання товарів і послуг в країні. Воно охоплює витрати домогосподарств-резидентів на споживчі товари і послуги, а також витрати на органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, на товари і послуги для індивідуального і колективного споживання.

Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств (СВ) включають:

1) витрати на купівлю споживчих товарів і послуг;

2) споживання товарів і послуг, отриманих у натуральній формі як оплату праці, подарунків тощо;

3) споживання товарів і послуг, що вироблені домашніми господарствами для особистого кінцевого споживання;

4) споживання товарів і послуг, що куплені резидентами даної країни за кордоном під час відряджень, туристичних поїздок тощо, за виключенням аналогічних закупок нерезидентів на етриторії даної країни.

Державні закупки (ДЗ) – це витрати уряду на кінцеве споживання органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. До них відносяться витрати на заробітну плату державних працівників і службовців, а також витрати, пов’язані із закупівлею товарів і послуг колективного (суспільного) споживання у приватного сектора економіки.

Валові інвестиції (ВІ) складаються з двох елементів: ВІ = ЧІ + А, де ЧІ – чисті інвестиції, тобто такі, які спрямовуються на приріст капіталу та запасів;

А – амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відновлення зношеного капіталу.

Ескпорт і імпорт товарів та послуг охоплює експортно-імпортні операції країни з іншими країнами світу. Експорт і імпорт послуг охоплює всю сукупність матеріальних і нематеріальних послуг.

5. Валовий внутрішній продукт: сутність та зміст його елементів за методом доходів.

Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП – це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом використовують таку формулу:

ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП – С),

де ЗП – заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;

ВКП – валовий корпоративний прибуток, який розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (Н_рП);

ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу;

НП – неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт;

С – субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом і імпортом.

(НП - С) – чисті неприбуткові податки.

Заробітна плата найманих робітників сплачується роботодавцями у грошовій і натуральній формах.

Неприбуткові податки – це обов’язкові платежі, які стягує держава з виробничих одиниць у зв’язку з виробництвом і імпортом товарів та послуг або використанням факторів виробництва. Ці податки сплачують підприємства незалежно від наявності прибутку. Вони складються з податків на продукти та інших податків на виробництво.

Субсидії – це поточні платежі, які держава надає підприємствам у зв’язку з виробництвом, продажем та імпортом товарів і послуг або використанням факторів виробництва для здійснення відповідної економічної і соціальної політики в країні.

Валовий корпоративний прибуток – це частка валової доданої вартості, що залишається у виробників після відшкодування витрат на заробітну плату і чистих неприбуткових податків.

Змішаний доход – це доход, який отримують домашні господарства, індивідуальні підприємці від функціонування некорпоративних підприємств. Змішаний доход створюється факторами виробництва безпосередньо в процесі виробництва.

6. Валовий нац дохід і валовий нац дохід наявний: суть і зміст їх елементів та зв’язок з плат балансом.

 

Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуг в ек-ці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, валовий і чистий національний доход, наявний національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход ті інші.

Валовий нац доход (ВНД) - це сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.

Чисті зовнішні первинні доходи (ЧПД_з) визначаються як різниця між первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, які передані іншим країнам.

ВНД = ВВП + ЧПД_з

До первинних доходів відносяться доходи, які отримані від первинного розподілу сукупного доходу, тобто від розподілу доданої вартості між власниками факторів виробництва і урядом (через чисті податки на виробництво і імпорт, до яких входять всі податки, що збільшують ціну товарів). Податки на вир-во і імпорт є первинним доходом держави, тобто органів державного управління.

Зовнішні первинні доходи включають оплату праці найманих працівників і доходи від власності, які власники фінансових активів (грошових коштів), землі, нематеріальних (нефінансових) активів отримують (або передають) за надання права користування ними господарським одиницям. На рівні економіки в цілому вони включають: відсотки за надані кредити; дивіденди за участь в акціонерному капіталі; чисту ренту за користування землею та інші.

Первинні доходи, які отримують резиденти даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів перерозподілені нерезидентам. І навпаки, первинні доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів передаватись резидентам даної країни. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВНД_н):

ВНД_н = ВНД + ЧПТ_з

де ЧПТ_з – чисті поточні трансферти, тобто різниця між поточними трансфертами, отриманими з-за кордону і переданими за кордон.

Поточні трансферти (отримані і передані) включають: платежі зі страхування від нещасних випадків; поточні податки на доходи та майно; відрахування на соціальне страхування та інше.

 

7. Особистий дохід: сутність та зміст його елементів. Безподатковий дохід

 

Особистий доход (ОД) складається із первинних доходів домашніх господарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів (внутрішні соціальні трансферти – СТ_в та чисті зовнішні соціальні трансферти – ЧСТ_з). ОД = (ЗП – ВСФ) + Р + ЧВ + Д + ЗД + СТ_в + ЧСТ_з, де ВСФ – відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

Р – рента як доход від передачі прав на використання власності (землі, надр тощо);

ЧВ – чистий відсоток як доход від фінансових активів (позички, облігації); він обчислюється як різниця між отриманими і сплаченими відсотками;

Д – дивіденди як доход від участі в акціонерному капіталі;

ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу.

Проте домогосподарства використовують не весь особистий дохід, а лише ту його частину, яка залишається після сплати особистих податків. Внаслідок цього формується безподатковий дохід (БД), який обчислюється як різниця між особистим доходом та особистими податками (ОП).

Безподатковий доход використовується на особисте споживання та заощадження. Зазначимо, що особисте споживання охоплює лише споживання домашніх господарств. Кінцеве споживання, крім споживання домашніх господарств, включає також витрати на споживання органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.