Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови.



Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови.

Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних методологічних принципах, серед яких основними є :

1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться у постійному кругообороті, а кругооборот ― це безперервний потік “доходи-витрати”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи і т.д.

Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість ― характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання.

Структура системи національних рахунків: сектори, економічні операції та рахунки.

Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.

Базовою одиницею обліку в СНР є інституційна одиниця (ІО)― це екон. одиниця, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері основної діяльності. Усі ІО об’єднуються у сектори:

- підприємства, що виробляють товари і послуги, крім фінансових послуг (нефінансові підприємства);

- фінансові установи (надають фінансові послуги);

- державні установи (надання неринкових послуг, перерозподіл національного доходу і багатства);

- громадські і приватні організації, які обслуговують домашні господарства;

- домашні господарства (основна їх функція ― споживання і п/п діяльність),

- зовнішньоекономічні зв’язки.

Економічна операція ― групування елементарних потоків за їхнім змістом. Вони в СНР поділяються на три групи:

1) операції з продуктами та послугами ― їх виробництво, обмін і використання у галузях і секторах економіки протягом відповідного періоду;

2) розподільчі оп. ― показують розподіл і перерозподіл доходу або доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень;

3) фінансові оп. ― зміни фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.

Кожний рахунок належить до одного аспекту екон. діял. Відповідно до СНР кожна операція фіксується двічі (подвійний запис) ― у ресурсах та у використанні. Підсумки операцій балансуються. Для економіки у цілому розробляють 10 рахунків, які мають на меті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесу відтворення на макроекономічному рівні. Рахунки складаються: продуктів і послуг, виробництва, утворення доходів, розподілу доходів, їх використання, капітальних витрат і фінансовий рахунок.

Нецінові фактори.

1) Очікування. Цей фактор породжується звичайною психологією в поведінці ек-них суб'єктів, згідно з якою їхні поточні рішення обов'язково мають враховувати ті зміни в ек-ній кон'юнктурі, які очікуються у май­бутньому. Очікування можуть впливати на поточну поведінку як домогосп-в, так і підпр-в.

Зміни в споживчих витратах залежать від прогнозів, які роблять домогосп-ва. Якщо домогосп-ва вва­жають, що в майб-му їхній реальний доход збільш-ся, вони будуть готові витрачати більшу частку свого поточного доходу. Внаслідок цього витрати на спож-ня зростають, крива сук-го По зміщується вправо. Аналогічний вплив на поточний сук-ний По справляє масове очікування нової хвилі інфляції, оскільки в цьому випадку домогосп-ва збільшать поточні закупки споживчих товарів, випереджаючи зростання цін.

Зміни в витратах на інвестиції залежать від очікувань підпр-в. Так, поява оптимістичних прогнозів щодо отримання високих прибутків від вкладеного капіталу може сприяти збільшенню попиту на інвестиційні товари, що викличе пересування кривої сукупного попиту вправо. Якщо перспективи на отримання високих прибутків від майбутніх інвестиційних програм непереконливі, то інвестиційні виграти будуть зменш-ся, що викличе скорог чення сук-го По і пересування її кривої вліво.

2) Зміни в економічній політиці держави. Збільшуючи держ. закупки, які є одним із компонентів сук-них витрат, уряд збільшує сук-ний По і зміщує його криву вправо. Підвищуючи прибутковий податок з громадян, уряд зменшує безподатковий доход домогосп-в, викликає зменш-ня споживчих витрат і суку-го По, що зміщує його криву вліво. Піднімаючи податки на прибуток підпр-в, уряд викличе зниження очікуваної норми чистого прибутку від інвестицій. Це зменшить інвестиційний компонент сук-го По, що змістить його криву вліво.

Важливим елементом ек-ної політики держави є монетарна політика Нацбанку, зміни в якій теж впливають на сук-ний По. Так, заходи Нацбанку зі збільшення грошової маси в ек-ці підвищують сук-ний По і зміщує його криву вправо. Заходи Нацбанку зі скорочення грошової маси зменш-ть сук-ний По і зміщують його криву вліво.

3) Зміни в світовій економіці. Оскільки на сук-ний По впливає чистий експорт, то це означає, що зміни, які відбуваються в кон'юнктурі міжн. торгівлі, теж впливають на сук-ний По. Вказані зміни можуть відбуватися в кількох напрямках.

1) зростання ек-ної активності у наших торгових партнерів. У цьому випадку у торгових партнерів зростає ВВП, що викликає зростання їхнього По на наші товари і збільш-ня нашого експорту. Це збільшує сук-ний По і зміщує його криву вправо.

2) зміна рівня цін у наших торгових партнерів. Якщо їхні внутрішні ціни зростають, то наші товари стають відносно дешевшими і більш привабливими для них, що збільшує наш експорт і сук-ний По, а його крива зміщується вправо. Аналогічно впливає на сук-ний По зміна курсу валюта наших торгових партнерів, яка може викликатися змінами в кон'юнктурі на валютних біржах.

3) зміни в торговій політиці наших партнерів. Якщо у відносинах з нашою країною акценти у торговій політиці вони зміщують в бік посилення ролі протекціоністських механізмів, то наш експорт падає. Якщо ж перевага надається механізмам вільної торгівлі, то наш експорт збільш-ся. Це впливає на чистий експорт як компонент сук-го По, що зміщує його криву у відповідний бік.

 

19. Сукупна пропозиція (СПр): сутність та графічна інтерпритація її залежності від ціни на основі класичної моделі.

СПр — це реальний обсяг нац. продукту, який екон. пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенц. величина СПр залежить від запасу капіталу та технологіч. рівня вир-ва в межах потенц. величини СПр є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ) - витрат на вир-во 1-ці товару: СПр=/(Ц;СеВ). Þ що на СПр впливають два види факторів: ціна(Ц) і нецінові ф-ри, вплив яких опосередковується через середні витрати.

У макроек. науці немає єдиної думки щодо форми зв'язку між Ц і СПр. Залежно від того, як Ц впливають на СПр, існують 2 моделі: класична і кейнсіанська. Головним положенням клас. теорії є те, що ек-ка постійно тяжіє до потенційного рівня виробництва, який визначає межу вир-чих можливостей ек-ки. У верхній точці ек-го циклу ек-ка може дещо перевищувати межу вир-чих можливостей; в періоди падіння вона, нав­паки, досягає параметрів, величина яких набагато менша від межі її вир-чих можливостей. Але всі ці коливання є тимчасовими. Ринок володіє мех-мом швидко повер­тати екон. до потенц. рівня вир-ва. Го­ловним мех-мом, який виконує цю роль, є мех-м гнучких цін(Ц) і зарплати(З).Графічно клас. модель СПр можна показати на прикладі падіння сукупного попиту(Спо).

 
 


Ц1 СПо1 СПр

СПо2

 

Ц2

ВВП

Оп

 

Згідно з клас. моделлю, падіння СПо відносно потенц. ВВП миттєво породжує 2 наслідки: 1 - зниж. Ц. 2 - падіння СПо одночасно викликає адекватне зменш. По на ринку праці і зменш. номінальної З. За цих умов адекватно зменш. сер. витрати, а прибутковість вир-ва не зміниться. Тому у під­приємців не виникає мотивації до скорочення СПр, яка залишиться на рівні потенці. ВВП. Звідси – висновок клас. моделі: СПр не залежить від Ц. В клас. моделі абсолютно гнучкі Ц і З миттєво нейтралізують б-я відхилення екон. від умов повної зайнятості. Тому на графіку крива СПр має форму вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенц. ВВП (Оп).

Клас. модель вступає у суперечливість із реальною екон., яка свідчить, що факт. ВВП досить часто і на тривалий період може відхилятися від потенц. ВВП. В дійсності, ринк. мех-м не­здатний миттєво відновлювати СПр на рівні повної зайнятості. Для цього потрібен певний час. Але незважаючи на тривалі відхилення СПр від потенц. рівня, у довгострок. періоді динаміка факт. ВВП визначається динамікою потенц. ВВП. Þ клас. модель СПр — модель для довгострок. періоду. Це означає, що довгострок. крива СПр має вигляд вертикальної лінії, яка бере початок у точці потенці. ВВП.

 

20. Сукупна пропозиція (СПр): сутність та графічна інтерпритація її залежності від ціни на основі кейсіанської моделі.

 

Кейнс. модель СПр виникла на грунті конструктивної критики клас. моделі. Вона пояснює зв’язок між ціною (Ц) і СПр в короткостроковому періоді. В її основі – положення про негнучкість зарплати (З) протягом кор.строк. періоду. Ц вільно формуються ринком і тому є еластичними стосовно СПо. Це пояснюється існуванням колективних угоди між профспілками і підприємицями, а також небаженням підприємиців зменш. З , щоб уникнути зменш. мотивації до праці та виникнення соц. конфліктів. Цьому сприяє закон про min З. В кор.строк. періоді гнучкими є лише Ц. Це пояснюється ефектом конкуренції.

Ц СПо1 СПр

Ц1 СПо2 Т1

 
 


Ц2 Т2

Оф Оп

Якщо СПо падає відносно потенц. ВВП, то зниж. лише Ц, а З тимчасово залиш. стабільною. За цих умов прибутковість вир-ва зменш., що стимулює підприємців до скорочення СПр. Звідси – висновок кейнс. моделі – в кор.строк. періоді, протягом якого З не змінюється, СПр перебуває у прямій залежності від товарних Ц. Тому крива СПр має вигляд позитивно похилої лінії.

Особливість кейнс. моделі кривої СПр полягає в тому, що вона відбиває неоднаковий зв’язок між Ц і СПр в умовах різного рівня занятості. криву СПр можна поділити не 3 ділянки:

1 – горизонтальна, яка хар-є екон. в умовах глибокого падіння вир-ва. При цьому, збільш. СПо не викликає зростання Ц, СПр збільш. адекватно зростанню СПо .

2 – висхідна, яка хар-є екон. в умовах помірного падіння вир-ва. Збільш. СПо викликає як зрост. Ц , так і збільш. СПр.

3 – вертикальна, яка хар-є екон. в умовах повної зайнятості. При збільш. Спо СПр тимчасово збільш. не може. Тому єдиним наслідком є зрост. Ц. Ця ділянка, зазвичай, збігається з довгострок. кривою СПр.

Крім Ц на СПр впливають нецінові чинники: Ц на ресурси, продуктивність ресурсів, , субсидії (вплив. на середні витрати, а отже і на валовий прибуток), податок на прибуток ( вплив. на чистий прибуток). На графіку це викликає відповідні зміщення кривої у відповідний бік.

 

Графік ефекту м-ра

 

Лінія ВІ, зміщується в положення ВІ2 , що викликає новий рівноважний ВВП на рівні О2. При цьому D ВВП у декілька разів перевищує початковий приріст запланованих інвестицій. Графічно початковий приріст запланованих інвестицій — це відстань по вертикалі між лінією ВІ1, і лінією ВІ2. Ця відстань менша ніж відрізок О1 О2 на горизонтальній осі графіка пропорційно мультиплікатору витрат.

При застосуванні М-ра витрат слід враховувати ту обставину, що ВВП може змінюватися лише реально і лише інфляційне або на умовах певного співвідношення між реальною та інфляційною змінами. Це означає, що кожний однаковий початковий приріст запланованих інвестицій може викликати різний мультиплікативний приріст ВВП у залежності від динаміки цін. Якщо ціни стабільні, то М-р працює на повну силу, тобто ефект М-ра є макс. Але якщо ціни зростатимуть, то певна частка або весь мультиплікативний ефект буде нейтралізовано інфляцією.

Вплив цінового фактора на мультиплікативний приріст реального ВВП є лише іншим свідченням того, що ефект М-ра витрат залежить від рівня зайнятості в економіці, тобто від того, на якій ділянці кривої сукупної Пропозиції перебуває економіка.

 

Попит на гроші як активи

По на гроші як активи змінюється обернено пропорційно ставці % і пов'язаний з теорією переваги ліквідності: чим вища ставка %, тим менший По на гроші як активи, тому що за збільшення ставки % збільшується альтернативна вартість грошей. По на гроші для угод і По на гроші як активи визначає загальний По на гроші:

 

Путеводитель

1.С-ма нац рахунків

2. Структурара СНР

3.ВВП- вир.метод

4.ВВП за методом видатків

5.ВВП за методом доходів

6.ВНД та ВНДн

7.Особистий дохід

8.Номін та Реал ВВП

9.Дефлятор ВВП

10. Ек цикли

11. Зайнятість та безробіття

12.Закон Оукена

13.Інфляція

14. Спож-ня та заощ-ня

15.Сук попит на інвестиції

16.Кругообіг в ум чист ринку.

17.Кругообіг в ум зміш ек-ки

18.Сук попит

19. Сук про-ція. (Класична м-ль)

20. Сук пропозиція. (Кейнсіанська модель

21.Рівн-й ВВП (витрати- випуск)

22.Рівнов-й ВВП (вил-ня- інєкції)

23.Мультиплікатор інвестицій

24.Рецесійний розрив

25.Інфляційний розрив

26.Класична т-я мак.ек регул-ня

27.Кейнсіанська теорія

28.Монетариська теорія

29.Неокласичні теорії

30.Дискреційна фіск політика

31.Автоматична фіск по-л-ка

32.Фіск пол-ка з урах про-позиції

33.Фіск політика і держ бюджет

34.Грош пропозиція

35.Попит на гроші.

36.Сук попит на гроші

37.Банк с-ма та грош мульт-тор

38.Грош-кред рег ек-ки

39.Платіжний баланс

40.Валютний курс

41.Валютні системи в розвитку

42.Вплив зовн тогівлі на ВВП

43. Ринок праці

44.Держ регул зайнятості

45.Екон нер-сть та пол соц зах-ту

 

Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови.

Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних методологічних принципах, серед яких основними є :

1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться у постійному кругообороті, а кругооборот ― це безперервний потік “доходи-витрати”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи і т.д.

Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість ― характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.58.199 (0.022 с.)