Тема 18. Інституціональні аспекти ринкового господарства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 18. Інституціональні аспекти ринкового господарства



Програмні питання:

18.1. Правові передумови для ринкових суб’єктів.

18.2. Інституціональна природа сучасної фірми.

18.3. Позаринкові зовнішні ефекти.

18.4. Громадські блага.

Ефективність дії ринкового механізму багато в чому залежить від бажань і волі людей. У сучасному суспільстві вольові відносини його членів закріплюються в структурі прав, морально-етичних норм, економічних стимулів і т. п., що в цілому визначає поведінку кожної людини. Ці передумови ефективності ринкової економіки, з одного боку, а з другого — її наслідки регулюються здебільшого державою. В цілому, завжди існує система інституцій — формальних і неформальних норм і правил поведінки, що розробляються та встановлюються державою, суспільством і дають змогу індивідам структурувати та координувати свою діяльність. Розглянемо послідовно найважливіші з них.

Інституціональне середовище функціонування економічних суб’єктів багато в чому визначається правами власності. Сучасна економічна теорія під правом власності розуміє санкціоновані норми поведінки, сукупність яких регулює відносини між людьми щодо використання ними економічних благ. Ефективність цих норм прямо залежить від панівної в суспільстві форми власності, а також від структури форм власності (приватна, державна та комунальна), що склалася, та тенденції її розвитку.

Теорія прав власності дає змогу по-новому побачити роль і природу економічних організацій. Відомо, що всередині цих організацій принципи ринкової економіки не діють. Яким чином у сучасній економіці повинні співіснувати ринкові та ієрархічні принципи організації? Чому самі економічні організації існують у різних формах? На ці та багато інших питань намагається відповісти сучасна неоінституціональна теорія.

У рамках цієї теорії під фірмою, як економічною організацією, розуміють коаліцію власників скооперованих факторів виробництва, які зв’язані між собою контрактними зобов’язаннями з метою мінімізації трансакційних витрат.

Трансакційні витрати — це витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності. Вирізняють п’ять основних форм трансакційних витрат:

1) витрати, пов’язані із пошуком, збиранням, обробкою та аналізом ринкової інформації;

2) витрати, пов’язані із пошуком партнерів, веденням переговорів та укладанням контрактів;

3) витрати, пов’язані із стандартизацією та забезпеченням і контролем виконання вимог стандартів;

4) витрати, пов’язані із захистом прав власності;

5) витрати, обумовлені опортуністичною поведінкою партнерів, тобто невиконанням ними контрактних зобов’язань.

В основу фірми як економічної організації покладено систему контрактів, які укладаються між власниками певних ресурсів. Фірмова коаліція по-різному оцінює скооперовані ресурси і ділить їх на три групи:

а) загальні ресурси, цінність яких не залежить від того, чи знаходяться вони у даній фірмі, чи ні;

б) специфічні ресурси, які всередині фірми цінуються вище, ніж за її межами;

в) інтерспецифічні ресурси — взаємодоповнюючі до найбільшого синергетичного ефекту ресурси, максимальна цінність яких досягається тільки в даній фірмі. Фірма розглядається як об’єднання щодо спільного використання передусім інтерспецифічних ресурсів.

Унікальність інтерспецифічних ресурсів, об’єднуваних коаліцією, та різноманітність трансакційних витрат й обумовлюють численність видів сучасних фірм.

На зміст інституціональної системи суттєво впливає існування зовнішніх ефектів, тобто витрат або вигод від ринкових операцій, що не отримали відображення в цінах.

Якщо діяльність економічного агента призвела до витрат у інших виробників чи споживачів товарів і послуг, то в цьому разі має місце негативний зовнішній ефект. Яскравим прикладом такого ефекту є забруднення навколишнього середовища.

Позитивний зовнішній ефект виникає тоді, коли діяльність одного економічного агента принесла вигоду іншим. Прикладом позитивного зовнішнього ефекту може слугувати освітянська діяльність.

Оцінюючи зовнішній ефект, визначають різницю між суспільними витратами (вигодами) та індивідуальними витратами (вигодами):

MSC = MPC + MEC (18.1)

де MSC — граничні суспільні витрати; MPC — граничні індивідуальні витрати; MEC — граничні зовнішні витрати.

На рис. 18.1 та 18.2 показані види зовнішніх ефектів (MSB, MPB — відповідно граничні суспільні та граничні індивідуальні вигоди). Варто звернути увагу на те, що за наявності негативного зовнішнього ефекту економічне благо продається та купується у більшому обсязі порівняно з ефективним його розміром, а за позитивного ефекту — у меншому обсязі.

  Рис. 18.1. Негативний зовнішній ефект   Рис 18.2. Позитивний зовнішній ефект

Щоб зменшити перевиробництво товарів з негативним зовнішнім ефектом або збільшити виробництво, що має позитивний зовнішній ефект, необхідно трансформувати зовнішні ефекти у внутрішні. З цим завданням ринок не може справитись, і виправляти становище повинна держава.

В арсеналі економічної політики є різні засоби щодо усунення небажаних зовнішніх ефектів. Використання цих засобів сприяє наближенню обсягів виробництва із зовнішніми ефектами до ефективних. З цією метою вдаються до:

а) встановлення прав власності на ресурси і створення можливостей для вільного обміну цими правами;

б) колективного або державного володіння благами, яким властиві зовнішні ефекти;

в) заборони або встановлення обмежень на види забруднюючих та шкідливих речовин;

г) запровадження корегуючих податків і субсидій.

Мета використання зазначених інституцій (за винятком державного володіння цими благами) полягає у включенні додаткових суспільних витрат (вигоди) благ із зовнішніми ефектами до індивідуальних витрат (вигод). У цьому випадку йдеться про інтернаціоналізацію зовнішніх ефектів.

Механізм державного регулювання приходить на допомогу ринку і при розв’язанні проблем громадських благ, тобто благ, споживання яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них. Прикладами громадських благ можуть бути національна оборона, держава, протипожежні заходи тощо. Основною властивістю громадських благ є можливість використання цих благ усіма особами без урахування наявності та розмірів індивідуальної оплати.

На відміну від індивідуальних благ, громадським благам притаманна не вибірковість, неконкурентність у споживанні. Доступність громадського блага практично не зменшується або не зникає зовсім для всіх членів суспільства після того, як окремий споживач використав це благо. Неконкурентність громадського блага означає й те, що гранична вартість надання права користування благом ще одному споживачеві є нульовою.

Громадські блага вирізняються також не винятковістю — блага пропонуються всім без винятку членам суспільства. Жодна людина не може бути недопущеною до споживання громадського блага, навіть якщо вона відмовляється за це платити. Готовність суспільства платити за громадське благо — це сума індивідуальних бажань платити за нього, бо кожен має можливість спожити сумарну кількість виробленого товару.

Оскільки всім забезпечується та сама кількість суспільно важливого товару, крива попиту на нього — вертикальне підсумовування кривих індивідуального попиту. А ефективним буде той обсяг виробництва громадського блага, який відповідає точці перетину кривої сукупного попиту та кривої граничних витрат.

На ринку може відчуватися нестача громадських благ, оскільки, коли відомо, що можна скористатися благом без будь-яких витрат, виникає проблема «зайців». Внаслідок існування цієї проблеми виробництво громадських благ буває нижче ефективного. Ринок не в змозі вирішити цю проблему, знову на допомогу приходить держава.

Запитання для самоконтролю:

1. Назвіть форми трансакційних витрат?

2. В чому полягає специфіка зовнішніх ефектів?

2. Що таке чисте суспільне благо? Чим суспільні блага відрізняються від приватних?

2. Які особливості властиві суспільним благам?

3. Коли благо можна вважати неконкурентним? Коли невинятковим? Наведіть приклади.

4. В чому полягає сутність теорії суспільного вибору?

Проблемні питання:

1. Теорія трансакційних витрат: сутність і перспективи впровадження.

2. Які специфічні види трансакційних витрат існували в соціалістичних країнах? Чи ведуть ринкові реформи в Україні до зниження трансакційних витрат? Чому?

3. Обмежена спроможність ринкового механізму та функції держави.

4. Стійка та нестійка загальна рівновага.


Рекомендована література

Основна

1. Базилевич В. Д. Мікроекономіка: Підручник / Базилевич В. Д. – К.: Знання, 2007. – 677с.

2. Горошко М.Ф. Мікроекономіка: Тести. Ситуації. Задачі: навчальний посібник/ Горошко М.Ф., Кулішов В.В. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 368 с.

3. Долан Э. Дж. Микроэкономика: пер. с англ. / Долан Э. Дж., Линдсей Д.; под общ. ред. Б. Лисовика и В.Лукашевича. — СПб.: Экон. шк., 1994. — 448 с.

4. Косік А.Ф. Мікроекономіка: навчальний посібник/ Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 416 с.

5. Лісовий А.В. Мікроекономіка: навч. посібн./ Лісовий А.В. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 192 с.

6. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: в 2 т. / Макконнелл К.Р., Брю С.Л.; [пер. с англ. 2-го изд.] — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — 399 с; Т. 2. — 400 с.

7. Мініна О.В. Мікроекономіка: навч. посібн./ Мініна О.В., Базілінська О.Я. – К.:„Центр навчальної літератури” 2004. – 351 с.

8. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: учеб. для вузов./ Нуреев Р.М. — М.: Издат. группа «НОРМА- ИНФРА. М», 2005 — 576 с.

9. Піндайк Р. Мікроекономіка / Піндайк Р, Рубінфелд Д. Л.; [пер. з англ. А. Олійника, Р. Скільського]. — К.: Основи, 1996.— 646 с.

10. Самюелсон Пол А. Мікроекономіка / Самюелсон Пол А., Нордгуаз Вільям Д.; [пер. з англ. С. Панчишина]. — К.: Основи, 1998. —676 с.

11. Селищев А.С. Микроэкономика / Селищев А.С. – СПб: Питер, 2002. – 448 с.

12. Ястремський О.І. Основи мікроекономіки: підручн./ Ястремський О.І., Гриценко О. Г. — К.: Знання, 1998. — 674 с.

Додаткова література

1. Мікроекономіка: опорний конспект лекцій./ [Базилевич В., Лук'янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н.]. — К.: Четверта хвиля, 1998. — 248 с.

2. Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка. Практикум: навч. посібн./ Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф. – К.: Центра навчальної літератури, 2004. – 404 с.

3. Задоя А.О. Мікроекономіка. Курс лекцій та вправи.: навч. посібн./ Задоя А.О. - К.: Знання, 2008. – 211 с.

4. Карагодова О.О. Мікроекономіка: навч. посібн./ Карагодова О.О., Черваньов Д.М. — К.: Четверта хвиля, 1997.— 204 с.

5. Кириленко В.І. Мікроекономіка: навч. посібн. для студ. екон. спец. вузів/ Кириленко В.І. — К.: Таксон, 1998. —334 с.

6. Лисовицкий В.Н. Микроэкономика: учеб. пособие/ Лисовицкий В.Н. — 2-е изд., доп. и перераб. — К.: ИСИМО МО Украины, НВФ Студцентр, 1997. — 160 с.

7. Мікроекономіка: Навч.-методичний комплекс: в 3-х ч. /[укл. А. П. Наливайко та ін.]. — К.: КДЕУ, 1997. —267 с.

8. Мікроекономіка і макроекономіка: підруч. [для студ. екон. спец. закладів освіти] / за заг. ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 1998. — 518с.

9. Ястремський О. І. Основи теорії економічного ризику: навч. посібник/ [для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів]/ Ястремський О. І.. — К.: АРТЕК, 1997. — 248 с.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.011 с.)