Тема 3.1. Природничо-наукові основи психології

Історія розвитку природничо-наукових основ психології. Дослідження Ч.Дарвіна. Принципи і механізми зв'язку психіки і мозку людини. Генотіпічні проблеми психології і поведінки. Внесок І.П.Павлова і І.Н.Сеченова у розвиток психологічної науки. Дослідження Н.А.Бернштейна. Модель «функціональної системи» поведінкового акту П.К.Анохина. Роль А.Р.Лурія в дослідженні мозкових структур. Принципи загальних механізмів зв'язку психіки і мозку людини. Дослідження системності в роботі кори головного мозку. Проблема генотіпічні і середової обумовленості психіки. Роль середовища в психічному розвитку людини.

Література: основна [6], [11], [22], [31], [26], [40]; додаткова [52], [60], [74].

Тема 3.2. Свідомість

Визначення свідомості. Матеріалістичний і ідеалістичний підходи до розуміння свідомості. Свідомість як щонайвища форма психіки. Здібність свідомості до інтеграції. Свідомість як результат віддзеркалення суспільно-історичних умов формування людини в соціумі. Свідомість людини і тварин. Роль умов середовища у формуванні свідомості. Свідома діяльність людини. Біологічні і соціальні потреби. Прояв свідомості в пізнавальній, комунікативній і трудовій діяльності. Свідомість і мова. Мова як об'єктивна система свідомості. Несвідоме. Дослідження проблем несвідомого. Концептуальний аналіз розуміння несвідомого в теорії психоаналізу З.Фрейда.

Література: основна [5], [6], [9], [20], [22], [28], [43]; додаткова [70], [74].

Тема 3.3. Розвиток психіки у філогенезі

Історія виникнення і розвитку психіки. Етапи біоеволюції і формування психіки. Матеріалістичне і ідеалістичне розуміння психіки. Становлення нижчих форм поведінки психіки. Гіпотеза Леонтьева-Фабрі про розвиток психіки у філогенезі. Стадії і рівні розвитку психіки і поведінки тварин. Концепція розвитку поведінки і психіки тварин Шардена. Розвиток вищих психічних функцій людини. Накопичення досвіду у вигляді різних знакових систем. Роль мови в саморегуляції і самоврядуванні людини. Порівняння психіки людини і тварин. Спільність анатомо-фізіологічного пристрою людини і тварин. Відмінності між людиною і твариною в мисленні. Порівняння емоцій тварин і людини. Особливі якості пізнавальних процесів у тварин і людини. Роль вищих етичних відчуттів в розвитку людини.

Література: основна [5], [6], [11], [22], [31], [40]; додаткова [60], [74],

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ПСИХОЛОГІЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

Тема 4.1. Психологія діяльності

Поняття діяльності. Діяльність людини як історичний процес перетворення самої людини. Наочна діяльність людини в процесі пізнання навколишнього світу. Основні характеристики діяльності: мотив, мета, предмет, структура, засоби, результат. Діяльність як специфічний вид активності людини. Основні види діяльності людини: праця, спілкування, навчання, гра. Види мотивів діяльності: органічні, функціональні, матеріальні, соціальні, духовні. Структура діяльності як дія і операції. Уміння і навики. Типи умінь і навиків: пізнавальні, рухові, теоретичні, практичні, вправи.

Література: основна [5], [6], [10], [21], [28], [34], [38]; додаткова [74], [75].

Тема 4.2. Відчуття

Поняття про відчуття і їх функціональна роль. Відчуття як продукт переробки центральної нервової системи подразників внутрішнього або зовнішнього середовища. Рефлекторна природа відчуттів. Роль аналізаторів. Структура аналізаторів: периферичний відділ, аферентні і чутливі нерви, кірковий відділ аналізатора. Зв'язок між зорове сприйманою інформацією і суб'єктивним відчуттям кольору. Класифікація відчуттів за принципом: систематичні (принцип модальності), генетичні (принцип складності). Систематична класифікація відчуттів. Загальні властивості відчуттів. Пороги відчуттів. Чутливість. Закон Вебера-Фехнера вимірювання чутливості. Явища адаптації. Взаємодія відчуттів.

Література: основна [5], [13], [15], [20], [28], [33], [46]; додаткова [58], [74].

Тема 4.3. Сприйняття

Відмінність сприйняття від відчуття. Єство сприйняття. Властивості сприйняття: наочність, цілісність, структура, свідомість, апперцепція, константа. Фізіологічні основи сприйняття. Рефлекторний і аналітико-синтетичний характер сприйняття. Класифікація сприйняття по вигляду аналізаторів, що беруть участь в сприйнятті: зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові. Класифікація сприйняття за формою існування матерії: простір, час, рух. Роль моторних компонентів в сприйнятті. Закони сприйняття. Експериментальні дослідження сприйняття.

Література: основна [15], [20], [28], [33], [46]; додаткова [53], [57], [58].

Тема 4.4. Увага

Визначення уваги. Основні характеристики уваги: вибірковість, зосередженість, контроль. Форми уваги. Фізіологічна основа уваги. Види уваги: довільна, мимовільна, післядовільна. Властивості уваги: стійкість, концентрація, розподіл, перемикання, об'їм. Дослідження фізіології уваги (І.П.Павлов, А.А.Ухтомский). Дослідження уваги в психології (І.Герберт, У.Гальмінтон, Т.Рібо, Л.С.Виготській, П.Я.Гальперин). Неуважність уваги.

Література: основна [13], [20], [24], [26], [28], [49]; додаткова [58], [72].

Тема 4.5. Пам'ять

Визначення пам'яті. Характеристика процесів пам'яті: запам'ятовування (довільне, мимовільне, механічне, осмислене); способи запам'ятовування (цілий, приватний, комбінований); збереження інформації (динамічне, статичне); пізнавання, відтворення інформації (довільне, мимовільне, опосередковане, безпосереднє). Дослідження пам'яті: І.П.Павлов, Г.Еббінгауз, Г.Е.Мюллер, Л.С.Виготській, П.І.Зінченко, А.А.Смірнов. Види пам'яті по характеру психічної активності: рухова, емоційна, образна, словесно-логічна. Пам'ять по характеру цілі діяльності: довільна, мимовільна. Пам'ять за тривалістю закріплення і збереження інформації: миттєва, короткочасна, довготривала, оперативна. Індивідуальні відмінності в пам'яті. Причини розладу пам'яті. Патологія пам'яті.

Література: основна [1], [13], [15], [20], [24], [28], [48]; додаткова [58], [74].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В ПСИХОЛОГІЇ

Тема 5.1. Мислення

Єство мислення. Матеріалістичний і ідеалістичні підходи пояснення процесів мислення. Закони, що лежать в основі вербально-логічного мислення. Об'єктивні засоби мислення. Поняття як механізм, що лежить в основі руху думки. Житейські і наукові поняття. Етапи засвоєння понять. Процеси підготовки вислову думки. Логічні зв'язки мислення. Думки, висновки. Основні етапи процесу мислення: проблемна ситуація, рішення задач, евристика, висунення гіпотез, визначення стратегії рішення задач, зіставлення результату з початковими даними. Основні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстракція, конкретизація, узагальнення, систематизація. Класифікація видів мислення: інтуїтивне, дискурсивне, творче, відтворююче, теоретичне, практичне, наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне. Властивості мислення: гнучкість, критичність, широта, ініціативність, самостійність.

Література: основна [20], [25], [28], [45], [47]; додаткова [51], [56], [58].

Тема 5.2. Уява

Характеристика процесу уяви. Дослідження уяви. Уява як особлива форма абстрактно-логічного мислення. Уява і прояви індивідуальності особистості и. Види уяви. Відтворююче уяву. Творча уява. Уява і креативність особистості. Форми уяви. Фізіологічний процес уяви. Фантастичний образ. Мрія як особливий вид уяви. Поняття про уявлення. Зорові уявлення. Слухові уявлення. Рухові уявлення. Рухово-мовні уявлення. Ступінь яскравості уявлень. Формування уяви. Розвиток уяви у дітей.

Література: основна [13], [21], [28], [39], [44]; додаткова [58], [74], [76].

Тема 5.3. Мова

Мова як засіб спілкування і узагальнення. Відмінність мови від мовлення. Значення і значення слова. Роль слова у формуванні понять. Психологічні особливості розгорненої і скороченої мови. Форми мови: зовнішня, внутрішня, письмова, монолог, діалог. Відмінності мови людини від тварин. Первинна функція мови. Проблема природженості або здатності людини до засвоєння і користування мовою. Мова як інструмент спілкування. Значення слова як одиниці мислення і мови. Внутрішня мова і її особливості. Основні теорії засвоєння мови і розвитку мови: теорія навчання, когнітивна теорія, психологічна теорія.

Література: основна [5], [9], [15], [25], [28], [42]; додаткова [54], [58], [61].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ