Жанрові різновиди англійського модерністичного

Роману.

Експериментальність: для нової ідеї завжди має бути нова фор-

ма, зміст і форма взаємопов"язані, художній твір в принципі не

може бути завершеним, кожен твір – постійний пошук, техніка

потоку свідомості, нема вибраних для літератури тем, мислення

як процес. Психологізація: вчення Фройда, творчість як форма

сублімації, особистість – ненадійна і фрагментарна, сприйняття

реальності неповне і неточне, зосередженість на внутрішній інди-

відуальній свідомості. Міфологізація: міф як засіб пояснення ха-

осу ХХ ст., міф як формотворчий елемент. Інтелектуалізація:

модернізм як творчітсть для обраних, начитаних (цитати з творів,

географічні назви тощо), поєднання висловленого і невисловлено-

го, відкриття глобальних тем через побутові.

Роман –міф – Джойс, роман-виховання «Портрет митця замоло-

ду», «Стівен-герой», еротичний роман «Лоуренс», психологічний

роман В. Вульф, роман –антиутопія О. Хакслі «Цей прекрасний

новий світ».

 

 

Тема втраченого покоління в англ. літ. Іпол. ХХ ст.

Р. Олдінгтон. Гурток Гертруди Стайн: Хемінгуей, Джойс,

Еліот, саме Гертруда почула цю фразу: "Нічого ви не вмієте,

ви – втрачене покоління!" – ці слова стали епіграфом твору

Хемінгуея "І сонце сходить або Фієста". Сюди належали

Фітцджеральд, Хемінгуей «Прощавай зброє », Олдінгтон

«Смерть героя», Ремарк «На Зх. фронті без змін». Є 2 ас-

Пектицього поняття: 1 – молодь, яка була на фронті, крім

війни нічого не знає і не вміє. 2 – ті, хто не був на війні, без

принципів, ідеалів, живуть одним днем. Різні теми в Хемін-

гуея (війна, післявоєнне життя) і Фітцджеральда (люди, що

втратили сенс жити, мають купу грошей, розваг, якраве жи-

ття, але нічого не відчувають). Олдінгтон – був імажистом,

лір. поетом. Служив на війні, після неї не міг оговтатись.

Збірка віршів "Образи війни". Романи: "Смерть героя",

"Всі люди - вороги". Він не приймав мілітаризм, одним з

перших заговорив про екологічні проблеми. Писав про прос-

тих людей, не визнавав їх ідеалом, якого він весь час шукав.

«Смерть героя»- Джон Вінтерборн – художник, несхожий на

батьків, іде на війну. Роман починається з опису його смерті.

Англо-американська поезія модернізму. Творчість

Т.С. Еліота.

Перші риси модернізму проявились в поезії, це англо-амери-

канська поезія – імажизм (пошук нових образів, нової пое-

тичної мови). Еліот одним з перших використав потік свідо-

мості в поезії. Новий жанр – поема-міф. Британці: Том

Хьюм, Річард Олдінгтон, Девід Лоуренс. Американці: Езра

Паунд, Гільда Дулітл, Еммі Лоуел, Флетчер, Еліот. Етапи роз-

витку імажизму: 1) становлення імажизму – Том Хьюм –

теорія і програмні твори імажизму, засновник поетичного

клубу, за основу бралась японська поезія, поезія символізму,

2) Езра Паунд, 3) діяльність Еммі Лоуел, публікація трьох анто-

логій імажистів. Філософські основи – інтуїтивізм Анрі Брег-

сона. Імажисти писали верлібром, захоплювались античністю.

Стаття Паунда "Декілька заборон імажиста" – жодних зай-

вих слів, особливо прикметників, не повторюйте в поганих вір-

шах те, що було сказано в хорошій прозі, бійтесь абстракції.

Паунд порівнював поета з скрипалем та фотографом. Еліот –

учень Паунда, близький до імажизму. За освітою філософ, літе-

ратурний критик. Захоплювався літературою Середньовіччя,

дуже любив "Божественну комедію" Данте. Його хвилювала без-

глуздість історичного прогресу. Книга "Пруфрок та інші спо-

стереження" (мотив самотності сучасної людини, образ велико-

го міста), поема "Пісня кохання Альфреда Пруфрока " (розгубле-

ність, невпевненість сучасної людини, це перший поетичний твір

написаний в потоці свідомості), збірка "Вірші" (мотив безвиході,

розчарування, страх людини перед смертю), поема "Безплідна

земля" (присвячена Паунду, основний твір Еліота, в основі – міф,

Еліот хотів поєднати досвід усіх епох, культур та народів, основ-

Ний міф – міф про розп"яття Христа. Тема: духовна стерильність

людини, смерть, небажання змін, відродження. Еліот вважав, що

в світі домінує зло і несправедливість. У цьому творі він стер всі

часові та просторові межі. У світі панує насильство над кохан-

ням), поема"Чотири квартети" (4 поеми-4 пори року-4 стихії-

4 періоди в житті людини). Писав ще й драми.

«Безплідна Земля» - 5 частин, тема безплідності та розмивання

цінностей, сумніви і розчарування після війни, парадоксальність

емоцій і суджень, проникнення в глибини психіки, порушення

синтаксису і змісту, претензії жалюгідної людини на високі по-

чуття, даремність мрії, неминуча загибель, холодні вірші, не ви-

словлює почуття, строгий образний стиль, мотиви міфів – про

св.. Грааль, Адоніс і Озіріс, антиісторизм.

 

58. Розвиток англ. драматургії ХХ ст. В кін. 19 ст на

сценах переважає мелодрама, розважальні п’єси, пиш-

ність декорацій, вишукані костюми. На поч. ХХ ст. від-

був. переломний момент в історії європ. драматургії, ви-

никає Нова драма (Шоу) як реакція на кризу старої теат-

ральної сис-ми, на потребу оновлення драматичних жанрів.

Темою театру стала сама трагедія життя. З"являється соц.

-псих. проблематика, засновник цієї драми Ібсен, Шоу про-

довжував його ідеї в своїх творах. Драматурги, що почали

відроджувати театр в Англії: Томас Вільям Робертсон,

Генрі Артур Джонс, Артур Вінг Пінеро, вони ввели соці-

альний конфлікт. Уальд, Моем, Шоу – драматурги, що ви-

значали драму Англії кін. ХІХ ст. Уальд і Моем писали ко-

медії, Уальд розробляв салонний тип цих комедій. Моем

писав комедії світського життя, але згодом перейшов на

соц. проблематику. Моем знав, що Шоу кращий за нього і

наз. його одним з своїх улюблених драматургів. «Нова дра-

ма» - соціальна, виводить на сцену сучасність, інтелектуаль-

на, мета – не розважати публіку, а змусити замислитись, по-

винен бути конфлікт між драма-гом і глядачем, руйнування

ілюзій глядача, це драма-дискусія, конфронтація, к-ка точок

зору на 1 проблему. 1)Голсуорсі,Прістлі; 2) Осборн. 3) Га-

рольд Пінтер, Сімпсон (вплив екзистенціалізму, театру аб-

сурду).

 

59. Творчість Б. Шоу. Ірландець, соціаліст, член

Фабіанського товариства, не визнавав революцій,

Все можна змінити мирним шляхом. Починав з ро-

манів. Виступає на захист Ібсена «Квінтесенція іб-

сенізму» - лише він зміг так відкрито говорити про

сучасну мораль, зняв маски, розвіяв ілюзії сучасної

людини. Виділяє 3 види людей: 1 – філістери (пли-

вуть за течією), ідеалісти (вірять в ілюзії), реалісти

(бачать все насправді, можуть щось змінити). Кредо:

Театр не може приносити задоволення, має бути кон-

флікт між драматургом і глядачем, мета – руйнувати

ілюзії, конформізм, інтелектуальна драма, часто вда-

ється до парадоксу. Зіткнення к-кох точок зору, має

постати істина. Творець "драми ідей" – різноманіття

соціально-психологічних п"єс ("Будинок вдівця", "Дім,

де розбиваються серця"), історичні драми (звернення

до минулого людства, відхід від класицистичної істо-

ричної драми, зображення суперечностей в характері ви-

датних особистостей, "Свята Іоанна", "Антоній і Клеопа-

тра"), п"єси-міфи ("Пігмаліон" – 2 шари: реальний та

міфологічний, "Повернення до Мафусаїла").

Тема: мілітаризм, соціальні та сімейні проблеми, доля на-

уки і відповідальності вчених, шлюб і сімейні стосунки,

проституція, духовна криза сучасної Англії, мілітаризм,

заперечення загарбницької політики, політична драма,

велика і деталізована проблематика сучасності. 3 цикли:

неприємні п’єси («Будинки вдівця», «Професія…», при-

ємні п’єси («Кандіда», «Обранець долі»), п’єси для пури-

тан («Цезар і Клеопатра», «Пігмаліон»)

 

60. Розвиток англ. новели кін. ХІХ ст. – ХХ ст. В

цей час потужно розвивалися жанри малої прози –

анімалістські казки Кіплінга, традиції нонсенсу Льюіса

Керола (гра слів доступна розумінню лише дорослими +

пласт зрозумілий лише дитині). Кетрін Мелсфілд, Сті-

венсон, Конрад, Кіплінг ("Сатанинська пляшка"). По-

пулярним жанром було страшне оповідання (читались

біля каміну вечорами) – Вільям Джейкобс "Мавп"яча

лапка". Як правило в оповіданнях не було дидактики, в

межах страшного оповідання виділяють оповідання з

привидом і навіть пародійне оповідання з привидом –

Герберт Уеллс "Привид в червоній кімнаті". В жанрі

новели писав і Дж. Голсуорсі – зб. «З 4-ох вітрів», нове-

ли «Цвіт яблуні», «Людина з Дейвону». Популярним став

жанр детективного оповідання і новели, його історія поч.

на поч. ХІХ ст., коли в Америці вийшло в друк опов. Е. По

"Вбивство на вулиці Морг". В Англії цей жанр розвивали