Моро», «Людина-невидимка», «Війна світів», «Війна в

повітрі», «Перші люди на місяці». Спирається на конкрет-

ні істор.відкриття, навіть на ті, які ще не сталися. Передба-

чив ядерну зброю. Ці твори забезпечили йому славу най-

сміливішого експериментатора в жанрі наукової фантасти-

ки. У романі «Звільнений світ» він сполучив наукову віро-

гідність з політичними прогнозами. Він описував або ре-

альні або можливі в майбутньому відкриття, є багато нау-

кових термінів. В цей період пише і соц.-побутові романи

-«Кохання і містер Льюіше» - маленька людина. Після 2 світ

. війни прийшло розчарування в науці. Післявоєнний період:

Соц.-сатиричні, соц.-психолог., антифашистського спря-

мування романи – «Містер Блецуорсі на острові Ремпол»,

«Гравець в крокет», «Обличчя майбутнього», «Росія в тіні».

До широких читацьких кіл пробився завдяки книзі «Нарис

історії», яка багато років була в списках бестселлерів.

Питання: наслідки науково-технічного прогресу, науковець

і його відповідальність.

 

Модернізм як один з провідних літературних напрямів

першої половини ХХ ст. 10-40 роки ХХ ст. – період модернізму

в літературі, з"являються твори Томаса Еліота, Гакслі, Лоуренса,

Вулф, Джойса. Модерністи своїми попередниками вважали дека-

дентів, модернізм досить песимістичний, грунтується на філосо-

фії Ніцше - духовність відстає від технічного розвитку, заперечен-

на культу розуму, відмова від віри в прогресс, відмова від істориз-

му, соціології, ввів ірріаціональне в сферу пізнання – «філософія

життя». + філософія Дільтея, Бергсона (Інтуїтивізм). В літературі

ведеться пошук нових форм через появу нових тем, нової пробле-

матики. Часто заявляли про руйнацію традицій, людину намагались

показати поза часом, поза історією для того, щоб віднайти вічні

цінності, форми. Відновився інтерес до міфу – неоміфологізм

(Вагнер "Перстень Ніблелунгів").Найбільші розбіжності між реа-

лістами і модерністами були на рівні форми. Беннет – стаття "Чи

вмирає роман?" (на прикладі Вулф показав, що сучансні романи –

це романи без характерів), Вулф – ессе теоретичний маніфест модер-

нізму "Місіс Браун та містер Беннет", стаття "Сучасна художня

література". Модернізм переповнений новаціями та експеримента-

ми, перші риси модернізму проявились в поезії – Езра Паунд, Томас

Стернз Еліот. Поезія модернізму – англо-американська поезія: іма-

жизм (пошук нових образів, нової поетичної мови), Еліот одним з

перших використав потік свідомості в поезії. Виник новий жанр –

поема-міф. Найбільше досягнення модернізму: роман. Роман-міф,

психологічний роман (Лоуренс та Вулф заснували романи потоку

свідомості, звертались до філософських, соціальних проблем ), інте-

лектуальний роман /роман ідей (Хакслі), роман-антиутопія (тяжіє

до модернізму, дистопія тяжіє до реалізму).

Риси: формотворчість, експериментаторство, ірраціоналізм, елітарне,

складне мистецтво, індивідуалізм, оновлення худ. засобів, міфо-

творчість, інтелектуалізація.

 

52. Творчість Дж. Джойса. Відкрив нові можливості слова,

Замінює лінійну оповідь потоком свідомості. Джойс народив-

ся в Ірландії і всі свої твори написав про цю країну за винять-

ком роману "Джакомо Джойс". Джойс бачив історію Ірландії

як історію зрад та невдач, але він був патріотом Ірландії. В

9 років вірш – «І ти, Гіллі». Знав 22 мови. Пише літературно-

критичні статті «День натовпу», «Нова драма Ібсена». Дружив

з Єйтсом. Під час навчання в універі розробив новий жанр –

епіфанія – невеликі нариси, чкі описують якесь 1 переживання.

Сатира «Святійший синод»- критика Кельтського відродження.

Поетична збірка «Камерна музика». Свій перший роман

"Стівен-герой" він написав ще будучи студентом – це класич-

ний роман-виховання. Він сформував ідею вигнання – щоб писа-

ти про Ірландію, треба з неї поїхати. Зб. оповідань «Дублінці» -

15 опов., зразки психологічного оповідання. Основна тема:

Ірландія початку ХХ ст., Дублін – центр паралічу, параліч –

це відсталість, бездуховність, корупція. Джойс намагався по-

казати духовну історію країни. Збірка цілісна і структурована.

Він ділить оповідання на окремі групи: про дитинство, про

юність, про зрілість, про громадське життя. Закінчується опові-

данням "Мертві". «Джакомо Джойс» - твір італійського періоду,

тут вперше вдається до потоку свідомості. В роки навчання

сформувались його погляди як митця, цей період описаний в

його романі "Портрет митця замолоду". Це твір про духовне

становлення героя, роман-виховання. Головний герой – Стівен

Дедалус – митець, який творить в муках, ніде не вказано вік

Героя, але це зрозуміло з твору – «ходить під стіл », немає лі-

нійної оповіді, лише окремі моменти з життя. Поєднання об’єк-

Тивно –суб’єктивної оповіді – від 1ої і 3 ої осіб.

Його життя та творчість дуже суперечливі, суперечливість – тип

його мислення. Улюблений символ Джойса – коловорот. На пер-

ший погляд цей роман – це роман-виховання. Сюжет непослідов-

ний, сукупність сцен, оповідач знаходиться у віці героя. Роман

частково автобіографічний, Стівен Дедал – сам Джойс.

+ "Улісс" – роман-міф. Винайшов новий метод упорядкування

сучасності – міфологічний, міф дозволив поєднати минуле і

сучасність. Роман «Поминки Фінегана» - твір-коло.

 

 

Міфологія в історії англ. літ.

З самого почат-ку літ. була засобом збереження міфу і згодом

міф розчинився в ній. Особливості міфу: заключений в міфі образ,

модель світу, характерний тип мислення, фабульність. Міфи харак-

терні всім народам. 2 підходи щодо зіставлення міфу і літератури:

еволюційний (міф як спосіб осмислення світу, стадія людської

архаїчної свідомості, література є результатом і свідченням руйна-

ції міфологічної свідомості. Типологічний – міф і література – це

2 протилежні описи світу, для міфу неважлива лінійність оповіді, в

літературі – тематика зумовлена історичними подіями. Літ-ра почала

запозичувати сюжети, структуру міфів. Інтерес до міфу існував у

всі часи і народи. Середньовіччя –на грунті християнської міфології,

Відродження – і антична, і національна міфологія (Данте «Б. К.»),

Класицисти теж звертались до античної міфології, Просвітники –

заперечували, Романтики – пропагували ідею звернення до міфу, кри-

тично його осмислили, інтерес до нац. міфол. Вільям Блейк –творець

авторського міфу «Шлюб неба та пекла», Реалізм- повний занепад

міфу, Модернізм – справжнє відродження міфу – Вагнер – заснов-

ник неоміфологізму «Пісня про Нібелунга». Культ неоміф. форм –

високоінтелектуальне мистецтво. Тип мислення проникає у всі сфери

науки (Фройд, Юнг), це бунт проти прози життя. Мета неоміфол-

огізму – через міфологічні архетипи відтворити вічну проблематику

людського життя. Міфологічна літ. є інтелектуальною, міф для мо-

дерністів став структурною рамкою художнього твору. Поетичні ж:

Еліот «Безплідна земля», роман-міф «Улісс» Джойса, Т. Манн «Док

Тор Фаустус», «Йосип та його брати», Апдайк «Кентавр», Толкієн,

драма Шоу, Камю «Калігула». Джойс створив власну міфологічну

модель світу, невід"ємний зв"язок двох складових (минулого і су-

часного). Для нього це спосіб мислення, спосіб показати людину

поза часом. Міфологізація – міф як засіб пояснення хаосу ХХ ст. +

міф як формотворчий елемент (Джойс, Еліот).

 

 

Творчість В. Вулф.

Її батько –відомий літературний критик, Вірджинія мала доступ

до його бібліотеки. Була учасницею "гуртка Блумсбері", саме в

той час в неї почались нервові зриви. Почала публікуватись в

"Times" – рецензії. Згодом її стан погіршився – вона почала чути

голоси і стала дуже роздратованою. Наклала на себе руки – втопи-

лась. Була дуже близькою з сестрою Ванессою. Вийшла заміж за

Леонарда Вульфа – заснували видавництво Хогарт Прес. Мала

лесбійські стосунки – роман «Орландо», в якому головний герой

перетворюється на жінку. Творчість: "Подорож", "Ніч і день",

«Свій простір» (кожна жінка, яка хоче писати має мати власні гро-

ші і кімнатку ), "До маяка", "Орландо", "Між актами", "Місіс

Делоуей» - створено на основі двох оповідань, 1 день з життя

жінки - червень, але в основі не сюжет, а її думки. Немає чіткої

межі між прямою і непрямою мовою. Теми: особитого простору і

приватност і, страх перед смертю, викриття Британської імперії.

Є багато символів, цитати з Шекспіра, потік свідомості. Естетичні

погляди: ввела поняття модернізму, символ кімнати – кожна люди-

на має право на особистий простір, статті "Сучасна художня лі-

тература", "Містер Беннет та місіс Браун" (маніфест модерніз-

му, полеміка з А. Беннетом), вплив філософії Мура та Фрая, щоб

створити твір, треба пізнати красу, а щоб пізнати красу, треба від-

сторонитися від реальності. Вулф завжди стояла на позиції читача.

!!! Психологічний роман.