Індустріальний роман та англійська літера-тура

30-40 років ХІХ ст.. В 30 роки дуже розвинулась промисло-

вість і Англія стала потужною капіталістичною країною. Ви-

никла чітка межа між багатими і бідними, почався підйом ро-

бітничого руху – " голодні роки", чартистський рух. Була від-

повідна чартистська література – поезія з закликами, часто тра-

гічні романи. Твори звернені до проблем людини у великому ін-

дустріальному місті. На фоні цих подій виник і індустріальний

роман – Гаскел "Мері Бартон", "Північ та Південь "; Діккенс

"Важкі часи"; Джордж Еліот "Фелікс Холт"; Кінгслі "Елтон

Локк"; Дізраелі "Сибілла або Дві нації" – відтворення життя

робітничих мас, спроба проаналізувати політичні вимоги чартизму,

показати ріст самосвідомості робітників. Місце дії – велике індус-

тріальне місто. Тема – чартизм. Автори цих романів досліджували

психологію юрби, її поведінку, вимоги. Тут можна виділити два сю-

жетні плани: соціальний (економіка, політика, положення робітників)

і сюжетний (історії кохання, досить сентиментальні, зазвичай герой

– буржуа, героїня – з робітничого класу). Новаторське явище інду-

стріального роману: доля людини залежить від історичних, соціаль-

них подій + опір владі, устрою. Елізабет Гаскел - "Мері Бартон"

-доля жінки з низів, неможливість розкрити свої таланти. Похмура

Частина Манчестера, де живуть робітники (Мері і її батько Джон+

життя фабриканта Гарі Карстона – розкіш. Організація страйку.

До Мері залицяється син Карстона, але вона любить Джема, щас-

Ливий кінець. Зб оповідань «Життя в Манчестері». Роман «Північ

І Південь» - контраст між промисловою Пн. і патріархальним Пд.

В центрі аристократка – позитивний персонаж, підтримує робітників.

Гаскел писала про Шарлоту Бронте. Бенжамін Дізраєлі – був пр.-

Міністром, його твори називають портретними – списані з нього і

з друзів. Це пропагандистські романи - рупор політичних поглядів.

"Сибілла або Дві нації"- тезисний роман, хоче стисло і точно по-

Казати ситуацію в А. контраст – опис життя багатих і бідних.

 

 

42. Творчість Дж. Еліот. (Мері Енн Еванс). – це

класичний реалізм. Е. відносять до "школи Теккерея"

– немає перебільшень, немає типових характерів.

Переклала – Феєрбах "Сутність християнства", Спіноза

"Етика". Прихильниця філ-фії позитивізму (Спенсер,

Міль). Цикл з 3-ох повістей – «Сцени з клерикального

життя». Пасторальний роман "Адам Бід" – у передмові

авторка каже, що увагу треба звертати на непомітних,

звичайних людей, щоб відчути "поезію повсякденності".

Вона відкинула право письменника давати власну інтер-

претацію світу, лише об"єктивність – саме ця точність і

є суттю натуралізму. "Млин на Флосі" – переважають

описи сільської Англії, характер людини зумовлений

спадковістю і обставинами. Поема в білих віршах «Іспан-

ська циганка». Шедевр -роман "Мідлмарч" ("Картини

провінційного життя" – 2 назва, для Е. картина життя –

це картина психологічних характерів, тут людина біо-

психо-соціальна, тут виділяють 4 осн. сюжети і ще 10

додаткових сюж. ліній. Про моральне переродження

людей. Тема Еліот: наука та науковці. Гол. Героїня До-

ротея Брук, її чоловік – священик, все життя пише 1 книгу

«Ключ до всіх міфологій світу».

Творчість Е. Троллопа.

Троллоп теж належить до "школи Теккерея". Його

романи – зразки класичного реалізму. Написав свою

дуже деталізовану автобіографію. Його мама була

письменницею, описувала життя в Америці. Троллоп

– автор 18 романів, перші з них були написані під час

його життя в Ірландії «Келлі о Келлі». Авторитета-

ми для Троллопа були Остін та Теккерей. Його цікави-

ло повсякденне життя, головний принцип: правда життя.

Його називають "фотографом". Його тема: англійське

духовенство. «Барсетширські хроніки» - цикл з 6 ро-

манів, кожен з яких є окремим твором, крім двох перших,

які є пов’язані, мають спільних героїв, продовжують 1 од-

ного. Описуються різні типи священиків та світських лю-

дей. "Барчестерські вежі" – вигадане графство, головне

місто – Барчестер. Сюжет: єпископ при смерті, боротьба

за владу. приїзд нового єпископа, зміна устроїв. Тема ко-

хання: різні кавалери добиваються кохання доньки одного

із священників. Цикл романів з парламентського життя:

«Прем’єр міністр», «Діти герцога»… - Висловив свої

Політичні погляди. В 70-х звертається до соціальної сатири

-«Як ми тепер живем» - про гіркоту втрати моральних

Цінностей. Як і Еліот Троллоп чітко розмежовував літера-

туру та реальне життя, він усвідомлював художню умов-

ність, штучність художнього світу.

 

 

Осн. літ. напрями в англ. літ. ост. третини ХІХ ст.

Період наукового, філос., культ. прориву. Осн. напрями

в англ. літ. цього періоду: реалізм і натуралізм (близькі

за сутністю), неоромантизм та естетизм (протилежні

першим двом). Жанрова сис-ма змінилась – активізувались

майже всі жанри, але найпоширенішим залишався роман,

який видозмінювався у різних напрямах (виникали цикли,

дилогія, трилогія). Вайлд є автором першого інтелектуально-

го роману в англ літ. Також він розвиває жанр казки. Розкві-

тала мала проза – новела (Месфілд, Стівенсон, Конрад, Кіп-

лінг, оповідання. Драматургія кінця ХІХ ст. – до цього часу

вона занепадала, але все змінилось – поява Шоу, Уальда і Мо-

ема. Бернард Шоу створив принципово нову драму для англ.

літератури – соціальну драму. Поезія довго розвивалась під

впливом романтизму, а в кін. ХІХ ст. це вже поезія естетиз-

му (Едвард та Елізабет Браунінги, Альфред Тенісон, Метью

Арнольд). Неоромантизм – опис пригод, подорожей, екзо-

тичних країн, відкриття нових земель – Джозеф Конрад,

Кіплінг, Стівенсон. Реалізм і натуралізм - Гарді, Мередіт,

С. Батлер.

 

Англійський реалістичний роман 70-90 років ХІХ ст.

Реалізм зазнає значних змін – виникає декаданс – настрої роз-

чарування, до цього література була оптимістичною.Реалісти

описують буденність, сімейне життя, життєві проблеми окре-

мих людей,, з"явився більш детальний аналіз внутрішнього

світу людини, література вийшла на високий психологічний

рівень. Джордж Мередіт, Семюель Батлер (внутрішні моно-

логи), Томас Гарді. Натуралізм – теоретик цього напряму –

Еміль Золя. Для того, щоб дослідити людину, її треба дослідити

точними науковими методами. Близький до реалізму: реалізм –

типові явища і ситуації, натуралізм – окреме явище, зображене

з фотографічною точністю. Томас Гарді – описує селян, тому

що вони вміють прямо висловлювати свої почуття. Аналіз тра-

гічних конфліктів в описі англ. побуту, песимізм, трагізм творів.

Виступає протиморалі Вікторіанського суспільства, причина

конфлікту – соціум. Трагічний тон. Зб. «Уесекські оповідання»,

романи «Тес з роду Дербервілів»,«Під деревом зеленим», «Від-

чай душні засоби». Джордж Меридіт – найвідоміший твір

«Егоїст» - іронічний психологічний аналіз почуттів англ. по-

Міщика і його нареченої. Гарні діалоги, емоційний інтенсивний

сюжет. Семюел Батлер – пародії на Вікторіанську мораль

-роман «Едгін», автобіографічний роман «Шлях всякої плоті».

 

Неоромантизм в англійській літературі останньої

Третини ХІХ ст.

Неоромантизм – опис пригод, подорожей, екзотичних країн,

відкриття нових земель. Оспівували подвиг, мужність. Сюжет

напружений, небезпека. – Джозеф Конрад, Кіплінг, Стівенсон,

Конан-Дойль. Конрад ( Бердичів ) – роман «Золота стріла» - про

контрабандузброєю, політичні змови. Роман «Серце темряви» -

було знятофільм «Апокаліпсис сьогодні» -враження від звірств

у центр.Африці. Роман «Секретний агент», «Тіньова вежа».

Стівенсон – основна тема – Шотландія. Роман «Острів скарбів».

Писав історичні романи: "Чорна стріла", «Принц Отто».

Конан-Дойль – науково-фантастичні повісті «Загублений світ»,

«Отруєний пояс», історична проза «Білий загін», 50 оповідань і

4 повісті про Шерлока Холмса.

Кіплінг – перший англійський Нобелівський лауреат, жив в Індії,

тому добре знав цю культуру. Співець британського імперіалізму.

Редьярд- озеро. Вірш «Ноша білої людини» - пропаганда імперіа-

лізму і расової нерівності. «Балада про Схід і Захід» - колоніальні

країни – діти, яких треба навчати. Писав твори для дітей "Книга

джунглів", "Книга джунгів ІІ", "Казка для дітей", «Саме такі

оповідання для дітей». Відомий вірш «Якщо..»

47. Естетизм. Творчість О. Уальда. Виникає в Англії в ост.

10-ліття 19 ст. в творчості Оскара Уайльда. Він і теоретик.

Дві літературні тенденції кінця ХІХ ст. – реалістична і анти-

реалістична. Це період розчарування, зокрема в християнсь-

ких моральних цінностях, настроям песимізму сприяє філо-

софія (Шпенглер, Ніцше), антиреалісти прагнуть дослідити

стан душі, який з поступом цивілізації не розвивається на

краще. Письменники починають відтворювати двоїстість

людини (Ніцше: аполонівське та діонісійське начала, творче

і деструктивне). Декадантські настрої з"явились в естетизмі

(Уальд "Мистецтво заради мистецтва" – відмова від зображен-

ня реального життя, яке є лише сировиною для мистецтва, мис-

тецтво – первинне, життя - вторинне). Оскар Уальд – маніфест

естетизму в передмові до "Портрету Доріана Грея " – прекрасне

– носій добра, мистецтво – вічне, зло завжди бути покараним.

Культ витонченої краси, реалізм приречений на крах, соціальні

проблеми не стосуються мистецтва. Спочатку Уайльд пише

поезії. Збірка казок «Щасливий принц», зб оповідань «Злочин

лорда Артура Севіля…», критичні праці, п’єси «Віяло леді Він-

демір», «Ідеальний чоловік», «Як важливо бути чесним» – гумор,

сатира, салонні п"єси, гра слів. Єдиний роман «Портрет Д. Г.»

написав за 1 місяць. Відстоює право мистецтва відбивати все,

герой власним життям доводить позааморальність краси і пока-

раний за це. Співвідношення добра, користі й краси. Мистецтво

не має жодної користі. Даний роман часом називають інтелекту-

альним (філософська проблематика входить в естетику твору).

Уальд першим звертає увагу на проблему зла, на його природу,

створює образ абсолютного зла.Уальд – майстер парадоксу.

Будучи у в"язниці пише сповідь "De profundis" - Декаденти під-

готували грунт для модернізму, вони піддали сумніву вичерпність

літератури, подолали стан завершеності (чим більше людина пі-

знає світ, тим більше він від неї віддаляється).

48. Особливості реалізму в англ. літ. І пол. ХХ. Це був час

популярності комунізму і соціалізму, світові війни, науково-

технічний прогрес, капіталізація та індустріалізація. Кілька

вел. письменників спізнали славу у період після смерті короле-

ви Вікторії у 1901 році, який тривав до початку І Світової війни

у 1914 році. Багато з цих авторів писало романи та п'єси соціаль-

ного критицизму. Після смерті Вікторії її найстарший син став

королем Едвардом VII. Часто час правління Едварда називають

едвардським періодом. Розвивається роман, новела, оповідання

та драма. Новий жанр в англ. літ. – дистопія «1984» Орвела, ан-

тивоєнні романи «втраченого покоління» «Смерть героя» Ол-

дінгтона. Соціально-фантастичні, науково-фантастичні романи

Уелса. Голсуорсі створив роман-епопею, роман –життєпис цілого

роду. Ще він працював в жанрі новели «З 4-ох вітрів» і жанрі соці-

ально-психологічного оповідання «На Форсайтівській біржі». Ви-

датним романістом був також Арнольд Беннет. В його творах

відчутний вплив натуралізму – увага до деталей.- «Повість про

старих жінок», писав оповідання - «Розповіді 5-ти міст». У твор-

чості Ібліна Во розвивається сатиричний роман «Занепад і руйна-

ція»,«Мерзенна плоть» - це соціально-психологічні твори.

Шоу продовжував атакувати соціальні цінності у своїх п'єсах

«Будинки вдівця», «Дім, де розбиваються серця»…- виникнення

в Англії соціальної драми!

 

 

Творчість дж. Голсуорсі.

Писав п"єси – "Срібна шкатулка", «Мертва хватка». Він од-

ночасно писав і п"єси і романи, популярнішим був через свої

п"єси. Питаннями які хвилювали Голсуорсі були питання класо-

вого поділу суспільства та соціальних проблем.!!! Тема мистецтва.

Писав новели – зб. «З 4-ох вітрів». Перші романи «Джослін»,

«Вілла Рубейн» (вперше з‘являється Форсайт, тема мистецтва,

співвідношення мистецтва і суспільства. З 1906 по 1928 р. пише

«Сагу про Форсайтів» - 2 трилогії – роман-епопея, цикл.

«Власник», «В зашморгу», «В найм» + «Біла мавпа», «Срібна

ложка», «Лебедина пісня» +є інтерлюдії. Автор симпатизує сво-

їм персонажам, але попри це висміює їхній снобізм та притворст-

во, якого вимагає їхній соціальний статус. У його романі присут-

ній авторський коментар, автор ніби ще один персонаж твору.

Він відверто сміється над поведінкою своїх персонажів. Автор

описує життя англійського середнього класу, штучне, фальшиве,

брехливе, і тільки, коли в життя цих людей вривається справж-

нє почуття, то все змінюється – їхній світ розлітається на крихкі

уламки. Форсайти перестають бути родиною. Тема власництва!!!

на різних рівнях – особистих, сімейних, ділових відносинах. Сомс

представляє все покоління Форсайтів, він власник у всьому, але

він змінюється впродовж твору- жертвує життям заради дочки,

цінує мистецтво. Автобіографічність – родина Голсуорсі, чудові

детальні портрети, добре розроблений сюжет, знаємо позицію ав-

тора, вводить реальні історичні події, велика роль- музиці і живо-

пису.!!! Середовище творить людину. Трилогії називаються –

«Сага про Форсайтів» і «Сучасна комедія». Це широке реалс-

Тичне полотно про життя буржуазії, 3 покоління.

Пише оповідання «На Форсайтівській біржі» та літературну

критику - «Деякі думки про мистецтво», «Література і життя».

50. Творчість Г.Уелса. Називає себе соціалістом, член

Фабіанського товариства. Написав ~ 40романів, 30томів

з політ.і соц.прогнозами, книги про озброєння, націона-

лізм, заг.мир, 3 книги для дітей, автобіографію. 2 періоди

життя: Довоєнний: пише науково-фантаст. романи, які

наз. соц.утопією – «Машина часу» - 1ий роман про подо-

рож винахідника у далеке майбутнє, «Острів доктора