Методика вибору ручних вогнегасників,

ПОЖЕЖНОГО ІНСТРУМЕНТА ТА ІНВЕНТАРЯ

Умовами, що визначають вибір, є категорія приміщення за вибухопожежонебезпекою, площа яка підлягає захисту, і призначення об'єкта. При цьому необхідно звернути увагу на ознаки категорій і на те, що останні визначаються пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які використовуються у виробництві, їх агрегатним станом і кількістю.

Окрім того, категорія виробництва враховується при оцінці придатності будівельної частини об'єкта, виборі його конструкції, систем вентиляції і кондиціонування, водо- і газопостачання, установок пожежної сигналізації, пожежогасіння тощо.

При розрахунковому обгрунтуванні категорії виробництва необхідно виходити з можливості аварійної ситуації, коли виникає пошкодження обладнання і трубопроводів, пов'язане а попаданням пожежонебезпечних речовин у повітря приміщення.

При наявності кількох апаратів, що відрізняються за кількістю і властивостями речовин, які знаходяться в них, розрахунок слід виконувати за найсприятливішим варіантом, за яким об'єм вибухонебезпечної суміші буде невеликим. Розрахунковий час відключення трубопроводів приймають: рівним часу спрацювання систем автоматики відключення трубопроводів, згідно з паспортними даними установки, якщо ймовірність відмови систем автоматики не перевищує 0,000001 на рік, або забезпечено резервування її елементів; 120 с, якщо ймовірність відмови систем автоматики перевищує 0,000001 на рік і не забезпечене резервування її елементів; 300 с - за умов ручного відключення. Не допускається використання технічних засобів відключення трубопроводів, для яких час відключення перевищує ці показники. При роботі з горючими рідинами або скрапленими газами враховується час випаровування. При вільному розлитті рідини на підлогу площу випаровування визначають виходячи із розрахунків 1л суміші і розчинів, що містять до 70% розчинників, розливається на 0,5, а 1л решти рідин – на 1м² підлоги приміщення.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте основні поняття пожежної безпеки.

2. Які види збитків можливі від пожеж?

3. Назвіть етапи розвитку пожеж.

4. Вимоги до вогнегасників. Маркування вогнегасників.

5. Охарактеризуйте хімічно-пінні вогнегасники.

6. Охарактеризуйте повітряно-пінні вогнегасники.

7. Охарактеризуйте вуглекислотні вогнегасники.

8. Правила безпеки при роботі з вогнегасниками.

9. Охарактеризуйте знаки пожежної безпеки.

Рекомендована література

1. Огринський П.І., Єнкало В.М., Дембіцький СІ. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Львів: "Афіша", 1997. – 275 с.

2. Основн безопасности жизнедеятельности и первой медицинской помощи: Учеб. пособие / Под ред. Р.И. Айзмана, С.Г. Кривощекова. – Новосибирск: Сиб. унив. изд–во, 2002. – 271 с.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

 

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

Завдання до практичних робіт:

1. Ознайомитись з питаннями практичного заняття.

2. З’ясувати зміст, структуру, властивості основних понять теми, провести їх аналіз.

 

Порядок виконання практичної роботи:

1. Записати тему і мету практичної роботи, зміст її виконання.

2. Ознайомитися з навчальною літературою і періодичними виданнями.

3. Письмово відповісти на питання теми.

4. Розв’язання практичних задач і конкретних ситуацій, індивідуальних завдань.

 

Звіт до роботи:

1. Тема, мета і план роботи.

2. Письмові відповіді на питання.

3. Фронтальне опитування по темі заняття.

4. Вирішення практичних задач і конкретних ситуацій по темі заняття.

5. Звітування за індивідуальними завданнями.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ ТА ДОПОВІДЕЙ

 

1. Теми обирати із списку орієнтованої тематики або самостійно із погодженням викладача.

2. Структура повинна містити такі елементи: актуальність, короткий аналіз 5 джерел з теми, зміст у вигляді узагальненого переказу автора із власними коментарями, висновки, опис джерел.

3. Зміст повинен мати таку структуру: суть проблеми, шляхи вирішення проблеми суть проблеми, шляхи вирішення проблеми із позитивними і негативними наслідками.

4. Кожен студент, який обрав тему, зобов’язаний самостійно скласти план реферату (перелік питань, які розкриваються і розглядаються в ньому). План відображає послідовність викладу матеріалу в рефераті і повинен мати три розділи: вступна частина, основна частина, заключна частина.

5. Загальна кількість сторінок реферату не повинен перевищувати 10 – 12 сторінок рукописного тексту (включаючи титульний лист і список літератури). Якщо робота виконується студентом на комп’ютері, текст слід набирати шрифтом 14 кегля, гарнітурою TimesNewRoman, на папері формату А–4. Кількість сторінок реферату не повинно перевищувати 12–13 аркушів формату А–4 (включаючи титульний лист і лист зі списком літератури).

6. Для оцінювання реферату обов’язковим є їх захист у формі докладу (до 5 хв.) і відповіді на питання.

7. Після перевірки реферату викладачем у разі неповноти розкриття теми, неправильно і не об’єктивно зроблених висновків по темі або у разі сумніву з боку викладача в самостійності виконання роботи студент повинен захистити і обґрунтувати доводи, наведені в роботі. Тільки після цього робота вважається виконаною в повному обсязі, і студент допускається до здачі заліку з дисципліни.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

1. Мета і завдання самостійної роботи.

 

Поряд з аудиторними заняттями самостійна робота студентів (СРС) є однією із форм організації навчального процесу в педагогічному вузі.

СРС з курсу „Безпека життєдіяльності” включає самостійне опрацювання студентом навчальної і довідникової літератури, статей у фахових виданнях тощо. Результатом СРС є підготовка доповідей, написання рефератів, розрахунок практичних завдань.

Навчальний матеріал з БЖД, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виносяться на підсумковий семестровий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Згідно навчального плану передбачено 34 години на самостійну підготовку студентів та в залежності від факультету. Години розподілені таким чином:

– самостійне опрацювання лекційного матеріалу – 1 година на 1 лекцію (разом 7 годин);

– самостійна підготовка до практичного заняття – 1,5 години на 1 практичне заняття (разом 4,5 години);

– самостійна підготовка і виконання практичної роботи – 3,5 години на 1 практичне заняття (разом 10,5 години);

– підготовка доповіді (реферату) – 3 години на 1 реферат (разом 6 годин).

– самостійне опрацювання окремих питань курсу у такій кількості (разом – 6 годин).

Основні напрями СРС.

1. Опрацювання лекційного матеріалу.

Після прослуховування лекція опрацьовується в такій послідовності:

- уточнення окремих нормативних положень;

- з’ясовування незрозумілих термінів і понять;

- внесення доповнень навчального матеріалу.

2. Самостійна робота із самостійної підготовки до практичного заняття.

Основним інструкційно-методичним матеріалом, який орієнтує студентів в даному напрямку самостійної роботи є інструкція до практичної роботи, яка має короткі теоретичні відомості, знайомить і формує навички самостійного опрацювання літературних джерел, формує необхідні практичні вміння і навички.

Питання самоконтролю дозволяють визначити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.

3. Самостійна робота із самостійної підготовки і виконання практичного заняття.

Основним інструкційно-методичним матеріалом, який орієнтує студентів в даному напрямку самостійної роботи є інструкція до практичної роботи, головною метою якої є формування практичних вмінь і навичок, а також самостійного пошуку і опрацювання інформаційних джерел.

План і питання самоконтролю дозволяють визначити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.

Виконання практичної роботи, що виноситься на самостійну підготовку і опрацювання, перевіряється викладачем у встановленні терміни.

4. Підготовка доповіді (реферату)

Робочим планом курсу „Безпека життєдіяльності” визначено написання двох рефератів (доповідей), що має на меті відпрацювання навичок пошуку і аналізу інформаційних джерел з конкретної теми. Написані реферати (доповіді) здаються викладачу і захищаються у формі публічного виступу (усного повідомлення).

5. Самостійне вивчення питань, що виносяться на самостійне опрацювання.

Робочим планом курсу „Безпека життєдіяльності” визначені конкретні теоретичні питання для самостійного вивчення студентами. Ці питання вказуються викладачем в процесі читання лекції та при підготовці до практичної роботи і виносяться на підсумковий контроль.

6. Самостійне вивчення питань, що виносяться на самостійне опрацювання.

 

3. Зміст тем для самостійного вивчення студентам, форми і терміни перевірки.

1. Індекс людського розвитку як показник рівня життя людини – 1 год.

Форма перевірки – усне опитування. Термін – 10 днів після лекції №1.

2. Якісний аналіз небезпек та управління ризиком – 1 год.

Форма перевірки – усне опитування. Термін – 10 днів після лекції №2.

3. Сучасні обставини змін навколишнього середовища діяльності людини – 1 год.

Форма перевірки – контрольна робота. Термін – 10 днів після лекції №3.

4. Заходи та засоби запобігання негативної дії природних небезпек – 1 год.

Форма перевірки – усне опитування. Термін – 10 днів після лекції №4.

5. Сучасні соціальні небезпеки: тютюнокуріння, алкоголізм, СНІД (ВІЛ) – 1 год.

Форма перевірки – усне опитування. Термін – 10 днів після лекції №5-6.

6. Планування заходів забезпечення безпеки життєдіяльності – 1 год.

Форма перевірки – тестування. Термін – 10 днів після лекції №7.

ТВОРЧА РОБОТА

Творчий проект

Методичні поради щодо оформлення творчого проекту по вивченню і зменшенню впливу від дії небезпечного фактору (групи небезпечних факторів).

1. Науковий апарат творчого проекту

В науковий апарат творчого проекту входить:

1) тема проекту – повинна стосуватися сучасних небезпечних фактораів (надзвичайної ситуації або потенційно небезпечного об’єкту), що стосуються населення України або регіону м. Чернігова (Чернігівської області); вибір іншого регіону України дозволяється тільки після погодження з викладачем;

2) об’єкт проекту – повинен чітко вказувати групу людей, яких стосується розробка творчого проект: стать, віковий діапазон, соціальна категорія, чітко означене місце проживання тощо;

3) предмет проекту – конкретно окреслені небезпечні фактори (надзвичайна ситуація або потенційно небезпечний об’єкт);

4) актуальність проекту – на основі аналізу наукової літератури, статистичних даних та інших джерел інформації показати необхідність вивчення предмету проекту, його негативний вплив на об’єкт вивчення, при можливості показати збільшення шкоди від бездіяльності з приводу зменшення або усунення дії негативного фактора, надзвичайної ситуації або потенційно небезпечного об’єкту (або групи негативних факторів); чітко окреслити проблему (проблеми) і головне протиріччя теми творчого проекту;

5) мета проекту – чітко визначити можливі наслідки запровадження ідей вирішення проблеми на практиці;

6) завдання проекту – чітко визначити шляхи і напрямки досягнення мети проекту (відповідно змісту проекту);

7) джерельна база – визначити джерела інформації, які необхідно зібрати для вирішення окреслених завдань;

8) наукові методи – визначити методи дослідження з чіткою вказівкою причин їх вибору (наприклад, аналіз статистичних даних для визначення основних причин виникнення небезпеки; хронологічний аналіз – для визначення розвитку події в часу; топографічний аналіз – для визначення розповсюдження небезпечного фактору у просторі або на певній території, тощо).

2. Короткі методичні поради щодо оформлення і змісту основних структурних одиниць творчого проекту:

1) титульна сторінка оформляється подібно до титульної сторінки реферату, наведеного в цьому методичному посібнику, але замість слова «реферат» друкується «творча робота» – 1 сторінка;

2) зміст творчого проекту повинен мати таку структуру:

а) ВСТУП (науковий апарат проекту, за винятком теми) – (2–3 сторінки);

б) ЗМІСТ складається з пунктів:

– короткий опис дії небезпечного фактору (надзвичайної ситуації або потенційно небезпечного об’єкту), тобто вплив предмету проекту на об’єкт проекту із статистичними значеннями та їх аналіз (причини виникнення, зв'язок з іншими факторами і обставинами, що можуть зменшити або збільшити негативний вплив, (2–3 сторінки);

Приклад:

1. Короткий опис подій

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – це надзвичайна ситуація техногенного характеру, яка відбувається за участю учасників дорожнього руху (пішохода, транспортного засобу, яким керує водій), супроводжується їх зіткненням і призводить до значних матеріальних збитків та жертв.

ДТП разом із пожежами являються одними із найбільш частих небезпек для населення.

Небажана подія – зіткнення транспортного засобу і пішохода (ДТП).

Початкова подія – порушення умов безпечного руху на дорогах.

Події, що можуть впливати на хід подій за час від початкової події до небажаної можуть бути:

1. Природного характеру: дощ, злива; ожеледиця; снігопад, замети тощо.

2. Антропогенного характеру: хвороба, психічна неврівноваженість; стан алкогольного сп’яніння; вік людини, досвід водіння;

3. Техногенного характеру: технічний стан транспортного засобу; облаштування автодороги;

Чинники та обставини, які впливають на хід подій за час від початкової подій до небажаної такі:

1. Метеорологічні: низька температура повітря; наявність опадів (сніг, дощ).

2. Фізичний і психічний стан людини: досвід керування автотранспортним засобом; емоційний стан людини; фізичне здоров’я (гострі та хронічні захворювання); невиконання правил дорожнього руху; споживання алкогольних напоїв та наркотичних і лікарських речовин.

3. Технічний стан дороги: необхідність дорожніх знаків і розмітки; відсутність огородження і освітлення; відсутність контролю швидкості технічними засобами.

– відомі шляхи усунення або зменшення дії небезпечного фактору (надзвичайної ситуації або потенційно небезпечного об’єкту) – коротко описуються шляхи подолання проблеми із досвіду інших регіонів України, зарубіжних країн, робиться їх короткий аналіз по можливому впровадженню відносно об’єкту проекту (2–3 сторінки);

Приклад:

Можливі заходи та засоби запобігання дії шкідливого чинника:

– наявність огорожі та попереджувальних знаків найбільш небезпечних ділянок дороги;

– наявність дорожніх знаків і розмітки;

– постійне спостереження технічними засобами за найбільш небезпечними ділянками дороги;

– профілактичні заходи ДАІ;

– своєчасний ремонт доріг, освітлення, дорожніх знаків і розмітки, очищення доріг від снігу;

– посилення адміністративної відповідальності за порушення ПДР;

– регулярна перевірка здоров’я водіїв;

– регулярна перевірка автомобіля перед виїздом;

– введення у курс навчання водіїв спеціальних тренінгових занять щодо неочікуваного виходу пішоходів на проїзну частину.

– короткий опис авторського бачення вирішення проблеми (спосіб, заходи, засоби, програма дій тощо), коротке юридичне, організаційне та економічне обґрунтування; юридичне обґрунтування стосується короткого аналізу діючих нормативно-правових актів щодо правової доцільності авторського шляху (шляхів) вирішення проблеми, при необхідності коротко описати необхідні нормативні акти для усунення або зменшення дії небезпечного фактору (надзвичайної ситуації або потенційно небезпечного об’єкту); організаційне обґрунтування стосується розробки етапів вирішення проблеми (часовий проміжок, критерії успішного виконання), розрахунку необхідної кількості людських ресурсів на всіх етапах реалізації проекту (взаємозв’язків між керівниками і виконавцями, можливості залучення існуючих виробничих, управлінських та інших структур); економічне обґрунтування вимагає розрахунку необхідних коштів для реалізації проекту за етапами реалізації (на заробітну плату, матеріали, податки тощо) з вказівкою на можливі джерела отримання необхідних коштів (5–7 сторінок);

– прогностичний аналіз розвитку подій після реалізації авторського проекту (1–2 сторінки);

загальний обсяг змісту – 10–15 сторінок;

в) ВИСНОВКИ – включають головні думки проекту (актуальність, проблеми, короткі висновки щодо завдань проекту, авторська думка щодо реальності реалізації проекту) – (2–3 сторінки);

Приклад

(за 2–м завданням):

статистичний аналіз ДТП на перехрестях доріг доводить, що проведення своєчасних профілактичних заходів ДАІ, встановлення технічних засобів контролю швидкості та збільшення адміністративної відповідальності за керування у нетверезому стані є найбільш пріоритетними і важливими;

(за 3–м завданням):

Можливе втручання людини в процес:

– своєчасний і посилений контроль з боку ДАЇ

– підвищенні вимоги для отримання посвідчення водія.

г) ДОДАТКИ – включають інформацію, що має великий обсяг, але є важливою для пояснення обґрунтування і логіки вирішення проблеми (статистичні дані, фото, схеми, аналітичні таблиці, матеріали ЗМІ тощо);

д) ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ – подається список використаних джерел для розробки проекту (навчальні посібники, монографії, статті, повідомлення ЗМІ, електронні (Інтернет) ресурси; порядок розміщення можливий одним із двох способів: за абеткою, за порядком появи у тексті проекту (1–2 сторінки).

Загальний обсяг творчого проекту становить (15 – 30 сторінок).