Тема: гігієнічна оцінка водопостачання. Читання лабораторних аналізів води

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВОДОПОСТАЧАННЯ. ЧИТАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ АНАЛІЗІВ ВОДИ

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Засвоїти фізіологічне, епідемічне, ендемічне, господарсько-побутове та народногосподарське значення води.

2. Засвоїти гігієнічне значення техногенного забруднення води.

3. Вивчити основні види і засоби покращання якості питної води, принципи організації централізованого та місцевого водопостачання.

4. Засвоїти методики санітарного обстеження джерел водопостачання та гігієнічної оцінки якості питної води.

5. Ознайомитися з заходами санітарно-епідеміологічного нагляду за господарсько-питним водопостачанням.

 

ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧHОЇ ПIДГОТОВКИ:

1. Гігієнічне значення води. Функції води. Гігієнічні вимоги до якості питної води.

2 Епідеміологічне значення води та її роль у поширенні інфекційних захворювань.

3. Ендемічне значення води та її роль в поширенні захворювань неінфекційної природи. Гігієнічне значення жорсткості води.

4. Гігієнічне значення техногенного забруднення води хімічними речовинами.

5. Джерела водопостачання та їх порівняльна гігієнічна характеристика.

6. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.

7. Державні санітарні норми та правила “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

8. Гігієнічні показники забруднення води (прямі та опосередковані).

9.Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за господарсько-питним водопостачанням (запобіжний та поточний санітарний нагляд). Основні етапи санації (оздоровлення) джерела місцевого водопостачання (криниці).

10. Правила відбору проб води і складання направлення на дослідження. Методика читання лабораторних аналізів води.

 

ЗАВДАHHЯ:

1. Оволодiти навичками оцiнки якостi води та складання гiгiєнiчних висновкiв за даними лабораторного дослiдження i санiтарного обстеження криницi.

2. Вивчити данi лабораторного аналiзу води, скласти гiгiєнiчний висновок щодо її придатності для задоволення питних та господарсько-побутових потреб населення.

3. Розв¢язати ситуацiйнi задачi за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 283—301.

Комунальна гігієна / [Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий та ін.]. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 11, 37, 38, 42―42, 47, 53, 54, 185, 186, 188, 189―191.

Габович Р.Д. Гигиена / Р.Д. Габович, С.С. Познанский, Р.Х. Шахбазян. ― К.: Вища школа, 1983. ― с. 57—86.

Румянцев Г.И. Общая гигиена / Г.И. Румянцев, Е.П. Вишневская, Т.А. Козлова. — М.: Медицина, 1985. — С. 106—140.

Покровский В.А. Гигиена / В.А. Покровский. — М.: Медицина, 1979. — С. 93—124.

Руководство по гигиене водоснабжения / Под ред. С.Н.Черкинского. — М.: Медицина, 1975. — 126 с.

Комунальная гигиена / Под ред. А.Н. Марзеева, В.М. Жаботинского. — М.: Медицина, 1989. — С. 313—396.

7. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др.]; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 518—532.

8. Нікберг І.І. Гігієна з основами екології / І.І. Нікберг, І.В. Сергета, Л.І. Цимбалюк. — К.: Здоров’я, 2001 — С. 59—82.

9. Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів шостого курсу медичного факультету / [І.В Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О. Латанюк та ін. ]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 133 с.

10. Державні санітарні норми і правила „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4.-171-10)

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

В ході практичного заняття студенти знайомляться з фізіологічним, епідемічним, ендемічним, епідеміологічним значенням води, з результатами техногенного забруднення питної води, з гігієнічними вимогами до питної води та основними етапами покращання якості питної води на водопровідній станції, засвоюють методику гігієнічної оцінки якості питної води і санітарного обстеження джерел водопостачання, вивчають основні показники ДСТу на воду питну та воду вододжерел, з державним санітарно-епідеміологічним наглядом за господарсько-питним водопостачанням (запобіжний та поточний санітарно-епідеміологічний нагляд), розв’язують ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

Гігієнічне значення води

Визначається насамперед фізіологічною потребою в ній людини. Вода, як повітря і їжа, є одним із найважливіших елементів зовнішнього середовища, без якого неможливе життя. Людина без води здатна прожити лише 5-6 діб, адже її тіло в середньому на 65% складається з цієї речовини. Без води не відбувається жоден біохімічний, фізіологічний та фізико-хімічний процес обміну речовин та енергії: неможливі травлення, дихання, анаболізм (асиміляція) та катаболізм (дисиміляція), синтез білків, жирів, вуглеводів із чужорідних білків, жирів, вуглеводів харчових продуктів.

За допомогою води в клітини організму надходять пластичні, біологічно вкрай потрібні компоненти та енергетичні матеріали, виводяться з нього продукти обміну (транспортна функція). Вода сприяє збереженню колоїдального стану живої плазми. Вода і розчинені у ній мінеральні солі підтримують найважливішу біологічну константу організму – осмотичний тиск крові й тканин. У водному середовищі створюються належні рівні лужності, кислотності, гідроксильних та водневих іонів. Вода забезпечує кислотно-основний стан в організмі, а це впливає на швидкість та напрямок біохімічних реакцій. Бере участь у процесах гідролізу жирів, вуглеводів, гідролітичного й окисного дезамінування амінокислот та в інших реакціях.

Вода є основним акумулятором тепла, яке утворюється в організмі в процесі екзотермічних біохімічних реакцій обміну речовин. Крім того, випаровуючись із поверхні шкіри й слизових оболонок органів дихання, вода бере участь у процесах тепловіддачі, тобто у підтриманні температурного гомеостазу.

Потреба організму у воді задовольняється головним чином за рахунок питної води, напоїв та продуктів харчування, особливо рослинного походження. Фізіологічна добова потреба дорослої людини у воді (за відсутності фізичних навантажень) у регіонах з помірним кліматом орієнтовно становить 1,5-3.

 

Основні функції води:

· фізіологічна;

· санітарна;

· господарсько-побутова;

· промислова;

· фізкультурно-оздоровча.

 

Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:

· Вода повинна мати бездоганні органолептичні та фізичні якості;

· Вода повинна мати оптимальний хімічний склад;

· Вода не повинна погіршувати біологічну цінність їжі;

· Вода не повинна бути твердою;

· Вода не повинна вміщувати радіоактивні та токсичні хімічні речовини (не більше ГДК та ГДР);

· Вода не повинна вміщувати патогенні мікроорганізми.

 

Ендемічне значення води

Масові захворювання населення інфекційної природи – найбільш загрозливий, але не єдиний негативний наслідок уживання неякісної води. Масові ураження можуть мати неінфекційну природу, тобто спричинюватися наявністю у воді хімічних – як мінеральних, так і органічних домішок.

Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:

а) Захворювання, що виникають внаслідок споживання води, яка має високу твердість (сечокам’яна, нирковокам’яна, жовчнокам'яна хвороби, подагра) або, навпаки, низьку твердість (серцево-судинні захворювання, остеопоротичні змiни у кістковій системі).

б ) Захворювання, зумовлені високим вмістом у воді речовин азотного походження (водно-нітратна метгемоглобінемія тощо).

в) Біогеохімічні ендемії – захворювання, які пов’язані із недостатнім або надлишковим вмістом у грунті, а отже і у воді та продуктах харчування певної території того чи іншого мікроелементу. Такі території називаються біогеохімічними (ендемічними) провінціями. Найрозповсюдженішими ендеміями є ендемічний флюороз (надлишок F), ендемічний карієс (недостатність F), ендемічний зоб (недостатність I), уровська хвороба (надлишок Sr), молiбденовий артрит (надлишок Mo) або ендемiчна подагра, борний ентерит (надлишок B).

г) Захворювання, що пов’язані з наявністю у питній воді токсичних хімічних речовин (“копитна хвороба” (Аs),отруєння свинцем (Pb), хвороба ітай-ітай (Сd), хвороба Міномата (Hg), хвороба Юшо(поліхлорбіфеноли) тощо).

Профілактика біогеохімічних ендемій:

1) збагачення мікроелементами продуктів харчування (йодування солі, фторування води тощо);

2) використання фармацевтичних препаратів, що містять необхідний набір мікроелементів у своєму складі;

3) збагачення мікроелементами добрив;

4) використання в харчовому раціоні морських продуктів.

Джерела водопостачання

Класифікація джерел водопостачання:

1. Підземні джерела:

· міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води, які залягають у водоносних горизонтах між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. Відрізняються стабільною невисокою температурою (5-12°С), постійним фізико-хімічним складом, значною мінералізацією, відсутністю патогенних мікроорганізмів, сталим рівнем і значним дебітом. Недоліком може виступати наявність токсичних мікроелементів або надлишкова кількість нетоксичних;

· ґрунтові води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні. Характеризуються сезонними коливаннями рівня стояння, дебіту, хімічного і бактеріального складу, що залежить від частоти і кількості опадів, наявності відкритих водойм, глибини залягання, характеру грунту. Фільтруючись через шар чистого дрібнозернистого ґрунту завтовшки 5-6 м і більше грунтові води стають прозорими, безбарвними, не містять патогенних мікроорганізмів;

· верховодка – залягають на глибині до 1 м, характеристики майже відповідні грунтовим водам, однак можуть зустрічатись патогенні мікроорганізми;

· джерельна вода, яка витікає з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу.

2. Поверхневі води:

– проточні (ріки, водоспади льодовиків);

– непроточні (озера, ставки, штучні відкриті водосховища).

Склад їх води багато в чому залежить від характеру ґрунтів на території водозбору, гідрометеорологічних умов та суттєво коливається протягом року залежно від сезону і навіть погоди. Порівняно з підземними водами, для поверхневих характерні велика кількість завислих речовин, низька прозорість, підвищена кольоровість за рахунок гумінових речовин, що вимиваються з ґрунту, більш високий вміст органічних сполук, наявність мікрофлори, присутність у воді розчиненого кисню, поверхневі води менш мінералізовані. Відкриті водойми легко забруднюються ззовні, тому з епідеміологічної точки зору є потенційно небезпечними.

3. Атмосферні води (дощова, снігова). Використовують в ряді маловодних, безводних місцевостей. Характеризуються незначною мінералізацією, однак можуть містити розчинні хімічні речовини, що забруднюють атмосферу, наприклад, внаслідок промисловості.

Найкращою є ситуація, коли вода у джерелі водопостачання за своєю якістю повністю відповідає сучасним уявленням про доброякісну питну воду. Така вода не потребує ніякої обробки і необхідно лише не погіршити її якість на етапах забору з джерела та подачі споживачам. Але знезаражування такої води передбачається санітарними вимогами. Такими джерелами можуть бути лише деякі підземні міжпластові води, найчастіше – артезіанські (напірні). В усіх інших випадках вода в джерелі, особливо поверхневому, потребує поліпшення якості: зменшення каламутності (прояснення) і кольоровості (знебарвлення), позбавлення від патогенних та умовно–патогенних мікроорганізмів (знезараження), інколи покращення хімічного складу шляхом спеціальних методів обробки (опріснення, пом’якшення, дефторування, фторування, знезалізнення тощо).

Методика відбору проб води

Відбір проб води проводять у бутиль об’ємом 5 л (на повний аналіз) або на 2 л (на скорочений). Перед відбором проби бутиль не менше 2-х разів ополіскують водою, яка підлягає обстеженню. Бутиль заповнюється водою доверху. Перед його закриванням верхній шар води виливається для того, щоб під пробкою залишався невеликий шар повітря.

Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.

Основні етапи санації (оздоровлення) джерела місцевого водопостачання (криниці):

· оздоровлення прилеглої території;

· покращання технічного стану криниці (видалення з дна мулу та насипання піску або гравію на дно криниці, поточний ремонт криниці);

· обливання цямриння 3-5% розчином хлорного вапна;

· визначення необхідної кількості хлорного вапна для проведення знезараження води;

· знезараження води безпосередньо у криниці;

· видалення надлишкового хлору;

· відбір проб води для проведення лабораторного дослідження та контроль якості знезараження, що проведене.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Дані санітарно-топографічного описання: проба води доставлена з шахтної криниці, що розташована на околиці села П. Криниця розміщена біля грунтової дороги, на відстані 20 м від молочно-товарної ферми, місцевість рівна. Криниця має добре обладнані зруб та глиняний замок, кришку, відра немає, глибина криниці становить 6 м.

Дані лабораторного аналізу води:

 

Органолептичні властивості:	Хімічні властивості:	Бактеріологічні дані:
Забарвленість – 40^° Запах при t° 20° С – 2 бала Смак – 3 бала	Нітрити – 4,0 мг/дм^3 Нітрати – 55 мг/дм^3 РН = 9,0	Загальне мікробне число При t° 37° С – 200 Загальні колі форми – 3

Задача 2

В 40 метрах від криниці розташований смітник. Криниця має дерев¢яний зруб, який місцями прогнив. Зруб виступає над поверхнею грунту на 1 метр. Вода з криниці подаєтся насосом. Захворювань серед населення, яке користується криницею, не спостерігається.

 

Дані лабораторного аналізу води:

 

Забарвленість – 30 Запах – 3 Каламутність – 4,0 Смак – 4

Перманганатна окислюваність – 6мг/дм^3 Загальна жорсткість – 10,0 моль/дм^3 Патогенні ентеробактерії – 10 в 1 дм^3 Загальні колі форми – 2 КУО /100см^3

Задача 3

В населеному пункті В. знаходиться шахтна криниця, проба води з якої доставлена на лабораторне дослідження. В 10 м від криниці знаходиться автозаправочна станція, глиняного замка немає. Криниця має добре обладнаний зруб, кришку, відра немає, глибина криниці становить 12 м. Вода використовується для задоволення питних та господарських потреб.

 

Органолептичні властивості:	Хімічні властивості:	Бактеріологічні дані:
Запах – 4 бала Смак та присмак – 4 бала	Сульфати – 400 мг/дм^3 Нітрити – 5 мг/дм^3 Нітрати – 60 мг/дм^3 Загальна жорсткість – 11 моль/дм^3	Загальні колі форми – 3 Е. Соli – 2 КУО /100см^3 Патогенні ентеробактерії – 6 в 1 дм^3

Задача 4

Дані санітарно-топографічного описання. Проба води доставлена з шахтної криниці, розташованої на околиці населеного пункту К. Кришки немає. Відро спільне. Територія навколо криниці не забруднена. Вище за рельєфом, на відстані 100 м, знаходиться вигрібна помийна яма. Глиняного замка не має. Глибина криниці становить 12 м.

 

Органолептичні властивості	Хімічні властивості:	Бактеріологічні дані
Каламутність – 3,5 Запах – 3 бала Смак – 2 бала	Сухий залишок – 1500 мг/дм^3 Амонійні сполуки – 3,0 мг/дм^3 Нітрити – 3,3 мг/дм^3 Нітрати – 50 мг/дм^3 Загальна жорсткість – 14моль/дм^3	Загальні колі форми – 5 КУО /100см^3 Патогенні ентеробактерії – 10 в 1 дм^3 Е. Соli – 3 КУО /100см^3

 

ВИМОГИ

ВИМОГИ

Додаток 2

САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ

___________________________________________________

(назва інженерної споруди нецентралізованого питного

водопостачання населення (бювет, колодязь або каптаж джерела))

від “___” ____________ 20__ року № ___

Місцезнаходження споруди:

вулиця ___________________________________; населений пункт _______________________________________;

район ____________________________________; область _______________________________________________

1. Загальні відомості:

1.1 власник ______________________________________________________________________________________;

1.2 кількість водокористувачів _____________________________________________________________________;

1.3 дата введення в експлуатацію ___________________________________________________________________;

1.4 дата останнього ремонту _______________________________________________________________________.

2. Технічні характеристики

2.1. Місце розташування водозабору: глибина (м) _____________________________________________________;

водоносний горизонт _________; ємність чи об’єм камери накопичення (м³) ____; дебіт (м³/добу) ___________.

2.2. Влаштування бювету:

глибина статичного рівня води в свердловині ____________________;

зміна рівня води в свердловині протягом часу її експлуатації, характер, величина та можлива причина ________;

улаштування оголовка свердловини _________________________________________________________________;

тип розподільної колонки, наявність павільйону тощо _________________________________________________;

перелік обладнання та пристроїв, що використовуються, їх характеристика _______________________________.

2.3. Влаштування шахтного колодязя:

наявність глиняного “замка” навколо колодязя, його розмір_____________________________________________;

відведення стоку від колодязя ________; огорожа ______; навіс над колодязем __; зруб колодязя, його висота __;

матеріал стінок колодязя ___________________________________; ремонтні скоби ________________________;

ємність для забору води _______________________; утеплення колодязя (матеріал) ________________________.

2.4. Влаштування трубчастого колодязя (свердловини): глибина постійного рівня води від поверхні __________;

зміна рівня води протягом часу експлуатації, характер, величина та можлива причина ______________________;

матеріал стінок трубчастого колодязя, наявність фільтрів, матеріал фільтра _______________________________;

улаштування оголовка __________________; спосіб підйому води (електричним чи ручним насосом) _________;

наявність глиняного “замка”, водовідведення, підставки під ємність тощо _________________________________.

2.5. Влаштування каптажу джерела:

наявність глиняного “замка” навколо каптажу, його радіус______________________________________________;

відведення стоку від каптажу _____________; огорожа каптажу _________________________________________;

піддонник, кришка (люк) __________________________; висота горловини каптажної споруди ______________;

матеріал стінок, дна камери накопичення ____________; технічний стан водорозбірної труби ________________;

переливна стіна у каптажній споруді ________________________________________________________________;

технічний стан переливної труби, водовідведення _____________________________________________________;

ремонтні скоби, східці ____________________________________________________________________________.

3. Санітарно-гігієнічна характеристика (на момент оформлення Санітарного паспорта):

3.1. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата, реагенти тощо) ___________________________

3.2. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії)______ _______________________________________________

3.3. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води_______________

4. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням бювета, колодязя чи каптажу джерела заповнюється щороку) 20__ рік

4.1. Загальні дані (внести зміни по кожному пункту) ___________________________________________________

4.2. Технічна характеристика (внести зміни по кожному пункту)_________________________________________.

4.3. Санітарно-гігієнічна характеристика інженерної споруди:

4.3.1. Проведення ремонтних робіт, чистки (обсяг, дата) ________________________________________________.

4.3.2. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата, реагенти тощо) ________________________

4.3.3. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно–епідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії)_______________________________________________________________________.

4.3.4. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води ______________

 

Власник споруди _______________________________ ____________

(П.І.Б.) (підпис)

Посадова особа державної

Санітарно-епідеміологічної

служби відповідної адміністративної території

(найменування закладу, П.І.Б. посадової особи) ____________

(підпис)

М.П.

Вихідний контроль рівня знань студентів:

 

1. Перерахуйте загальні вимоги, яким має відповідати якість питної води:

А. *Вода повинна мати задовільні органолептичні властивості, бути епідеміологічно безпечною, нешкідливою за своїм хімічним складом та бажано фізіологічно повноцінною

B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом

C. Вода не повинна містити шкідливих мікроорганізмів

D. Вода повинна бути приємною на смак, запах тощо для споживачів

E. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, що її споживають

Джерело інформації: Даценко І. І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 152-153.

2. Фізіологічна потреба людини у воді в умовах помірного клімату становить (л/добу):

А. *2,5 – 3

B. 1,5 – 2

C. 3 - 5

D. 0,5 – 1

E. 4 – 7

Джерело інформації: Даценко І. І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 144.

3. До фізіологічних функцій води не належить:

А. *Знешкоджувальна функція

B. Транспортна функція

C. Пластична функція

D. Терморегуляційна функція

E. Гомеостатична функція

Джерело інформації: Гончарук Є.Г., Бардов В.Г., Гаркавий С.І., Яворовський О.П. та ін. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: „Здоров’я”, 2003. – С. 37 - 40.

 

4. Найбільша об’ємна доля води в організмі людини знаходиться у:

А. *Крові

B. Нирках

C. Мозку

D. Печінці

E. М’язах

Джерело інформації: Даценко І. І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 142.

5. Укажіть, які води є найменш мінералізованими:

A. *Атмосферні

B. Поверхневі

C. Підземні грунтові

D. Підземні міжпластові

E. Підземні артезіанські

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 183.

6. Укажіть, які води є найбільш мінералізованими:

A. *Підземні міжпластові

B. Поверхневі

C. Підземні грунтові

D. Атмосферні

E. Підземні артезіанські

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 183.

7. Дайте визначення поняття “дебіт”:

A. *Потужність (л/год.)

B. Об’єм води (л)

C. Глибина (м)

D. Швидкість течії (м/год)

E. Час, за який відновиться вода (год)

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 186.

8. Назвіть характеристику водопостачання, що визначає дебіт водного джерела:

А.* Максимальний об’єм води, що можна забрати із джерела за одиницю часу

B. Співвідношення об’єму води джерела до його глибини

C. Глибину джерела

D. Мінливість течії проточного поверхневого джерела води

E. Все перераховане

Джерело інформації: В.Г. Бардов, В.Ф. Москаленко, С.Т. Омельчук, О.П. Яворовський та ін. Гігієна та екологія. / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 186.

9. Назвіть види підземних вод:

A. *Верховодка, ґрунтові води, міжпластові безнапірні води, міжпластові напірні води

B. Інфільтраційні води, міжпластові напірні води, міжпластові безнапірні, змішані води

C. Інфільтраційні води, ґрунтові води, артезіанські води

D. Піщано-гравійні води, фільтраційні води, води горизонту Юрського періоду

E. Ставки, річки, озера, моря

Джерело інформації: Даценко І. І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 168.

10. До підземних джерел водопостачання не належать:

А.* Водосховища

B. Міжпластові напірні води

C. Міжпластові не напірні води

D. Ґрунтові води

E. Верховодка

Джерело інформації: Комунальна гігієна / Є.Г.Гончарук, В.Г.Бардов, С.І.Гаркавий та ін.; За ред.. Є.Г.Гончарука. — К.: Здоров’я, 2003. – С. 99.

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВОДОПОСТАЧАННЯ. ЧИТАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ АНАЛІЗІВ ВОДИ

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Засвоїти фізіологічне, епідемічне, ендемічне, господарсько-побутове та народногосподарське значення води.

2. Засвоїти гігієнічне значення техногенного забруднення води.

3. Вивчити основні види і засоби покращання якості питної води, принципи організації централізованого та місцевого водопостачання.

4. Засвоїти методики санітарного обстеження джерел водопостачання та гігієнічної оцінки якості питної води.

5. Ознайомитися з заходами санітарно-епідеміологічного нагляду за господарсько-питним водопостачанням.

 

ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧHОЇ ПIДГОТОВКИ:

1. Гігієнічне значення води. Функції води. Гігієнічні вимоги до якості питної води.

2 Епідеміологічне значення води та її роль у поширенні інфекційних захворювань.

3. Ендемічне значення води та її роль в поширенні захворювань неінфекційної природи. Гігієнічне значення жорсткості води.

4. Гігієнічне значення техногенного забруднення води хімічними речовинами.

5. Джерела водопостачання та їх порівняльна гігієнічна характеристика.

6. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.

7. Державні санітарні норми та правила “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

8. Гігієнічні показники забруднення води (прямі та опосередковані).

9.Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за господарсько-питним водопостачанням (запобіжний та поточний санітарний нагляд). Основні етапи санації (оздоровлення) джерела місцевого водопостачання (криниці).

10. Правила відбору проб води і складання направлення на дослідження. Методика читання лабораторних аналізів води.

 

ЗАВДАHHЯ:

1. Оволодiти навичками оцiнки якостi води та складання гiгiєнiчних висновкiв за даними лабораторного дослiдження i санiтарного обстеження криницi.

2. Вивчити данi лабораторного аналiзу води, скласти гiгiєнiчний висновок щодо її придатності для задоволення питних та господарсько-побутових потреб населення.

3. Розв¢язати ситуацiйнi задачi за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 283—301.

Комунальна гігієна / [Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий та ін.]. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 11, 37, 38, 42―42, 47, 53, 54, 185, 186, 188, 189―191.

Габович Р.Д. Гигиена / Р.Д. Габович, С.С. Познанский, Р.Х. Шахбазян. ― К.: Вища школа, 1983. ― с. 57—86.

Румянцев Г.И. Общая гигиена / Г.И. Румянцев, Е.П. Вишневская, Т.А. Козлова. — М.: Медицина, 1985. — С. 106—140.

Покровский В.А. Гигиена / В.А. Покровский. — М.: Медицина, 1979. — С. 93—124.

Руководство по гигиене водоснабжения / Под ред. С.Н.Черкинского. — М.: Медицина, 1975. — 126 с.

Комунальная гигиена / Под ред. А.Н. Марзеева, В.М. Жаботинского. — М.: Медицина, 1989. — С. 313—396.

7. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др.]; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 518—532.

8. Нікберг І.І. Гігієна з основами екології / І.І. Нікберг, І.В. Сергета, Л.І. Цимбалюк. — К.: Здоров’я, 2001 — С. 59—82.

9. Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів шостого курсу медичного факультету / [І.В Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О. Латанюк та ін. ]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 133 с.

10. Державні санітарні норми і правила „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4.-171-10)

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

В ході практичного заняття студенти знайомляться з фізіологічним, епідемічним, ендемічним, епідеміологічним значенням води, з результатами техногенного забруднення питної води, з гігієнічними вимогами до питної води та основними етапами покращання якості питної води на водопровідній станції, засвоюють методику гігієнічної оцінки якості питної води і санітарного обстеження джерел водопостачання, вивчають основні показники ДСТу на воду питну та воду вододжерел, з державним санітарно-епідеміологічним наглядом за господарсько-питним водопостачанням (запобіжний та поточний санітарно-епідеміологічний нагляд), розв’язують ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

Гігієнічне значення води

Визначається насамперед фізіологічною потребою в ній людини. Вода, як повітря і їжа, є одним із найважливіших елементів зовнішнього середовища, без якого неможливе життя. Людина без води здатна прожити лише 5-6 діб, адже її тіло в середньому на 65% складається з цієї речовини. Без води не відбувається жоден біохімічний, фізіологічний та фізико-хімічний процес обміну речовин та енергії: неможливі травлення, дихання, анаболізм (асиміляція) та катаболізм (дисиміляція), синтез білків, жирів, вуглеводів із чужорідних білків, жирів, вуглеводів харчових продуктів.

За допомогою води в клітини організму надходять пластичні, біологічно вкрай потрібні компоненти та енергетичні матеріали, виводяться з нього продукти обміну (транспортна функція). Вода сприяє збереженню колоїдального стану живої плазми. Вода і розчинені у ній мінеральні солі підтримують найважливішу біологічну константу організму – осмотичний тиск крові й тканин. У водному середовищі створюються належні рівні лужності, кислотності, гідроксильних та водневих іонів. Вода забезпечує кислотно-основний стан в організмі, а це впливає на швидкість та напрямок біохімічних реакцій. Бере участь у процесах гідролізу жирів, вуглеводів, гідролітичного й окисного дезамінування амінокислот та в інших реакціях.

Вода є основним акумулятором тепла, яке утворюється в організмі в процесі екзотермічних біохімічних реакцій обміну речовин. Крім того, випаровуючись із поверхні шкіри й слизових оболонок органів дихання, вода бере участь у процесах тепловіддачі, тобто у підтриманні температурного гомеостазу.

Потреба організму у воді задовольняється головним чином за рахунок питної води, напоїв та продуктів харчування, особливо рослинного походження. Фізіологічна добова потреба дорослої людини у воді (за відсутності фізичних навантажень) у регіонах з помірним кліматом орієнтовно становить 1,5-3.

 

Основні функції води:

· фізіологічна;

· санітарна;

· господарсько-побутова;

· промислова;

· фізкультурно-оздоровча.

 

Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:

· Вода повинна мати бездоганні органолептичні та фізичні якості;

· Вода повинна мати оптимальний хімічний склад;

· Вода не повинна погіршувати біологічну цінність їжі;

· Вода не повинна бути твердою;

· Вода не повинна вміщувати радіоактивні та токсичні хімічні речовини (не більше ГДК та ГДР);

· Вода не повинна вміщувати патогенні мікроорганізми.