Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами,

визначеними родовими ознаками, до відносин сторін застосовуються положення про договір позики, а час та місце повернення товарів визначаються загальними положеннями про зберігання.

Стаття 959. Огляд товару

Товарний склад зобов’язаний за свій рахунок оглянути товар

при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану.

Товарний склад зобов’язаний надавати поклажодавцеві

можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, — взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності.

Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має

право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, — протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Стаття 960. Зміна умов зберігання та стан товару

Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна

зміна умов його зберігання, товарний склад зобов’язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця.

У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов’язаний

негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Стаття 961. Складські документи

Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає

один із таких складських документів:

складську квитанцію;

просте складське свідоцтво;

подвійне складське свідоцтво.

Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним

складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.

Стаття 962. Подвійне складське свідоцтво

Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин -

складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.

У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва

мають бути однаково зазначені:

1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2) номер свідоцтва за реєстром товарного складу;

3) найменування юридичної особи або ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання;

4) найменування і кількість прийнятого на зберігання товару -

число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об’єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;

6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;

7) дата видачі свідоцтва.

Кожна з двох частин подвійного складського свідоцтва повинна також містити ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки товарного складу.

Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є

подвійним складським свідоцтвом.

Стаття 963. Права володільця складського та заставного свідоцтва

Володілець складського та заставного свідоцтва має право

розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі.

Володілець лише складського свідоцтва має право

розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

Володілець лише заставного свідоцтва має право застави на

товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару відмітка про це робиться на складському свідоцтві.

Стаття 964. Передання складського та заставного свідоцтва

Складське та заставне свідоцтва можуть передаватися разом

або окремо за передавальними написами.

Стаття 965. Просте складське свідоцтво

Просте складське свідоцтво видається на пред’явника.

Просте складське свідоцтво має містити відомості,

встановлені пунктами 1, 2, 4, 7 та абзацом дев’ятим частини другої статті 962 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане на пред’явника.

Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є

простим складським свідоцтвом.

Стаття 966. Видача товару за подвійним складським свідоцтвом

Товарний склад видає товари володільцеві складського та

заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в обмін на обидва свідоцтва разом.

Володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного

свідоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом з ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.

Товарний склад, що видав товар володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї суми, забезпеченої за ним.

Володілець складського та заставного свідоцтва має право

вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі.

Параграф 3. Спеціальні види зберігання

Стаття 967. Зберігання речі у ломбарді

Договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної

особи, оформляється видачею іменної квитанції.

Ціна речі визначається за домовленістю сторін.

Ломбард зобов’язаний страхувати на користь поклажодавця за

свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки.

Стаття 968. Продаж речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду

Річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду після спливу

трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

Iз суми виторгу, одержаної від продажу речі, вираховуються

плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцеві.

Стаття 969. Зберігання цінностей у банку

Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери,

дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності.

Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення

правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання.

Укладення договору зберігання цінностей у банку

засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред’явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві.

Стаття 970. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком

Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний

банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними.

Банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що

ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право його пред’явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей.

Банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх

поміщення у сейф та одержання їх із сейфа.

Стаття 971. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком

До договору про надання особі банківського сейфа без

відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 972. Зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту

Камери схову загального користування, що перебувають у

віданні організацій, підприємств транспорту, зобов’язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів.

На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери

схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон.