ІІІ. Забезпечення початкового рівня знань-умінь



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ІІІ. Забезпечення початкового рівня знань-умінь



Література:

Основна:

  1. Хірургія /за ред. С.Д.Хіміча. - Київ, 2004. – C. 318-323, 338-347.

2. Загальна хірургія : підручник : / М.Д. Желіба, С.Д. Хіміч, І.Д. Герич та ін.; за ред. проф. М.Д. Желіби, проф. С.Д. Хіміча. – К.; ВВС «Медицина», 2010. – С. 488 с

3. Мальцева Л.А. Сепсис: этиология, эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия / Л.А.Мальцева, Л.В.Усенко, Н.Ф. Мосенцев. – М. : МЕДпресс"информ, 2005. – 176с.

4. Сепсис в начале ХXI века. Классификация, клинико-диагностическая концепция и лечение: Практическое руководство / Под ред. В. С. Савельева, Б. Р. Гельфанда. – М.: Литтерра, 2006. – 176 с.

  1. Хірургія. Т. І : Підручник з загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006.
  2. Методичні розробки для аудиторної и самостійної роботи студентів.

 

Додаткова:

  1. Шаповал С.Д. Гнійно-септична хірургія. – Запоріжжя, 2007. – С. 136-158.
  2. Шаповал С.Д. та ін. Лікування сепсису у хворих з гнійно-запальними процесами м’яких тканин. – Запоріжжя, 2003. – 16 с.

 

Тести для перевірки вихідного рівня знань тема 25

1. Що менш характерно для сепсису?

а) тахікардія;

б) лейкоцитоз;

в) анурія (+);

г) зниження температури тіла (+);

д) наявність гнійного вогнища.

 

2. Кров на бактерійний посів при сепсисі необхідно набирати:

а) при нормальній температурі тіла хворого;

б) при ознобі (+);

в) через 6-12 годин після відміни антибіотиків;

г) на висоті температурної реакції (+);

д) відразу ж після спаду температури.

 

3. До постійних симптомів сепсису відносять наступні:

а) озноб (+);

б) низька температура тіла;

в) бактеріемія;

г) наявність гнійного вогнища (+);

д) жовтушність шкіри і склер.

 

4. Які загальні клінічні прояви сепсису?

а) запаморочення;

б) слабкість;

в) проливний піт;

г) брадикардія;

д) блювота.

 

5. Зовнішній вигляд рани при сепсисі має наступні ознаки:

а) рясні гнійні виділення;

б) мізерні гнійні виділення (+);

в) яскрава гіперемія тканин в ділянці рани;

г) тканини рани брудно-сірого кольору (+);

д) відсутність набряку тканин рани.

 

6. Проявами синдрому системної відповіді (реакції) на запалення є:

а) апатія;

б) набряки на ногах;

в) жовтушність шкірних покривів;

г) частота дихання більше 20 за хвилину (+);

д) лейкоцитоз більше 12×109 /л (+).

 

7. До специфічних видів сепсису відносять:

а) старечий;

б) анаеробний (+);

в) стафілококовий;

г) грибковий;

д) актиномікотичний (+).

 

8. До ускладнень сепсису не відносять:

а) пневмонію;

б) пролежні;

в) тромбоемболію (+);

г) кахексію;

д) випадіння волосся (+).

 

9. Які типи температурних кривих не зустрічаються в період розвинутого сепсису:

а) реміттуюча;

б) гектична (+);

в) хвилеподібна;

г) неправильна (+);

д) постійна.

 

10. Назвіть основні ознаки бактерійно-токсичного шоку:

а) олігурія (+);

б) падіння артеріального тиску (+);

в) підвищення артеріального тиску;

г) брадикардія;

д) лейкопенія.

 

11. Сепсис характеризує наявність 3 основних чинників, окрім:

а) джерело (вогнище) інфекції;

б) синдром системної відповіді (реакції) на запалення;

в) раптовий початок (+);

г) негативний результат посіву крові (+);

д) наявність вторинних (метастатичних) осередків інфекції.

 

12. Які зміни у складі крові характерні для сепсису?

а) анемія (+);

б) збільшення вмісту лімфоцитів;

в) лейкопенія;

г) зменшення рівня глобулінів;

д) зменшення рівня альбуміну (+).

 

13. Які лікувальні заходи не можуть бути рекомендовані при сепсисі?

а) розтин гнійного вогнища;

б) введення антибіотиків;

в) обмеження введення рідини (+);

г) зігріваючий компрес на гнійне вогнище (+);

д) вітамінотерапія.

 

14. Що є найбільш важливим при лікуванні сепсису?

а) суворий ліжковий режим;

б) антибіотикотерапія (+);

в) лікування супутнього захворювання;

г) ліквідація первинного вогнища (+);

д) виявлення спадкового чинника.

 

15. Назвіть особливості антибіотикотерапії при сепсисі:

а) використання середньотерапевтичних доз препарату;

б) використання максимальних доз препарату (+);

в) проведення антибіотикотерапії під контролем чутливості мікрофлори до лікарських препаратів (+);

г) використання монотерапії;

д) відміна антибіотиків після настання клінічного одужання.

 

IV. Зміст навчання

 

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ І ПЕРВИННОЇ ТЕРАПІЇ СЕПСИСУ

 

В даний час найбільш поширеною в світовій практиці є класифікація сепсису, прийнята в 1991 році в США на Погоджувальній конференції Товариств пульмонологів і реаніматологів (АРСР/SCCM). Відповідно до рішень цієї Конференції пропонується використовувати наступні, явно визначені в клінічній практиці поняття:

  1. Інфекція – клініко-мікробіологічний феномен, що характеризується місцевою запальною реакцією у відповідь на присутність мікроорганізмів або на пошкодження мікроорганізмами досі здорових тканин.
  2. Бактеріемія – присутність живих мікроорганізмів в крові.
  3. Системна запальна реакція – універсальна реакція, що виявляється (розвивається) у відповідь на різні екстремальні дії: травму, особливо політравму, важкі захворювання, панкреатит, перитоніт тощо. Клінічні симптоми цієї реакції наступні:
    • температура тіла >38 або < 36 °С;
    • кількість лейкоцитів > 12×109/л або < 4×109/л або кількість незрілих форм > 10%;
    • частота пульсу > 90 за 1 хв.;
    • частота дихання > 20 в 1 хв.
  4. Сепсис – системна відповідь на інфекцію, що характеризується симптомами системної запальної реакції, на тлі явного місцевого інфекційного процесу.
  5. Важкий сепсис (сепсис-синдром) – розвиток ознак недостатності на тлі клінічних ознак системної запальної реакції і інфекційного процесу.
  6. Септичний шок – крайня форма прояву генералізованої запальної реакції, що виявляється в нестабільності гемодинаміки, незважаючи на інтенсивну терапію, що проводиться.

 

Термін септицемія, що несе неконкретне смислове навантаження, не рекомендований до подальшого використання в клінічній практиці.

 

 

Патогенез сепсису

 

Порушення в імунній системі Вогнище гнійного запалення Стан алергії

 

Масивний викид медіаторів запалення (цитокінів, кінінів, протеаз, простагландинів, ін.)

 

 

Надзвичайна запальна реакція (синдром системної запальної реакції – ССЗР) Зниження загальної реактивності (анемія, шок, діабет, авітамінози, ожиріння, переохолодження і ін.)

 

 

ССЗР, компенсована система захисту ССЗР, декомпенсована система захисту (сепсис)

 

 

Виживання   Септичний шок Поліорганна недостатність Вторинні вогнища інфекції

 

ДІАГНОСТИКА

  1. Діагноз синдрому системної запальної реакції виставляється на підставі перерахованих вище ознак. Цей діагноз не може звучати самостійно, а тільки разом з тією чи іншою нозологічною формою (пневмонія ССЗР-III – що означає наявність пневмонії, яка супроводжується трьома з чотирьох ознак ССЗР). ССЗР є важливою ознакою, що свідчить про можливість переходу процесу у важчі форми і вимагає вживання адекватних лікувальних заходів.
  2. Діагноз сепсису виставляється відповідно до вказаних вище критеріїв. Для нього необхідна наявність як мінімум трьох ознак системної запальної реакції на тлі явного місцевого інфекційного процесу або верифікованої бактеріемії (фунгемії, вірусемії і т.д.), що зберігаються на протязі як мінімум трьох діб, незважаючи на терапію, що проводиться.
  3. Діагноз сепсис-синдрому формулюється за наявності вказаних вище симптомів системної запальної реакції, що маніфестують на тлі верифікованого джерела інфекції і лабораторних даних, що свідчать про розвиток неспроможності того або іншого органу (додаток 1) за відсутності інших явних причин, що пояснюють цей стан (крайні стадії хронічних захворювань і т.д.).
  4. Септичний шок – зниження артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст. на тлі септичного процесу, не дивлячись на адекватну інфузійну терапію і лікування, що проводиться.
  5. Лабораторна діагностика:

- Обов'язкова:

· Тригодинна температура

· Аналіз крові загальний (тромбоцити)

· Аналіз сечі

· Погодинний діурез

· Біохімія: К+, Na+, білірубін, АСТ, АЛТ, креатинін, сечовина, загальний білок і протеїнограма, протромбін, фібриноген, фібриноліз

· Бактеріоскопія мазка з рани

· Мікробіологічне дослідження крові (2 проби) на стерильність, сечі, виділень з рани, при ШВЛ – посіви бронхіального виділення катетера і дренажу, що видаляється.

· Дослідження кишкової флори на дисбіоз

- Доцільно:

· Імунний статус;

· Прокальцитонін

· С-реактивний білок (кількісна методика).

  1. Апаратні методи
    • УЗД органів черевної порожнини
    • УЗД серця (патологія клапанів)
    • Rö-графія грудної клітки.

 

Обстеження, встановлення діагнозу захворювання передбачають визначення важкості станухворого. В цьому відношенні бальна оцінка є найбільш об'єктивною. Так, шкала Глазго (табл. 1) дозволяє оцінити функціональний стан ЦНС при різних варіантах порушення свідомості при травмі голови, ендогенній інтоксикації, отруєннях. Пацієнти з показником вище 9 балів мають більше шансів на одужання. Показники шкали Глазго введені як елемент оцінки загального стану хворого і прогнозу захворювання в систему SAPS (simplified acute physiology score). Ця система заснована на бальній оцінці відхилень кожного з параметрів від нормальних величин – убік як збільшення, так і зменшення. Враховують 14 показників (табл. 2), зокрема бали шкали Глазго.

По сумі балів системи SAPS оцінюють прогноз захворювання, визначаючи тим самим важкість стану хворого (табл. 3).

 

ПЕРВИННА ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА

Обстеження і лікування хворого з хірургічним сепсис-синдромом і септичним шоком повинні проводитися в умовах відділення (палати) інтенсивної терапії спільно хірургом і реаніматологом. Оперативне втручання (як правило вторинна хірургічна обробка) за наявності показів виконується в невідкладному порядку. Втручання може бути відкладене лише при нестабільних показниках гемодинаміки, до виконання заходів, що призводять до її стабілізації.

Об'єм оперативного втручання повинен включати: максимально повну некректомію, адекватне дренування вогнища, переважно двопросветними трубками. Доцільна установка внутрішньосудинних катетерів для регіонарної терапії.

АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ

Шлях введення, в основному, внутрішньовенний. Вибір антибіотиків визначається, по-перше, локалізацією вогнища, що зумовило розвиток генералізованого процесу, і, по-друге, важкістю стану хворого, оціненою за шкалою SAPS.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.186.43 (0.011 с.)