Тема 7. Споживання домогосподарств

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з питань ринкової поведінки домогосподарств як інституціональних споживачів та зберігаючої групи.

 

План заняття

 

1. Споживання та заощадження як функція доходу.

2. Фактори споживання та заощадження.

3. Схильність до споживання та заощадження.

Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття

Панчишин С.А. «Макроекономіка». Тести і задачі: Практикум. – К.: Либідь, 2002.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Вивчення теми має за мету дати студентам знання про кейнсіанську концепцію споживання.

В даній темі розглядається лише приватна економіка закритого типу, в якій відсутня держава і зовнішня торгівля. За цих умов згідно з методом видатків ВВП визначається як сума приватного споживання та інвестування за формулою:

Y = С + І (3.42)

 

Споживання відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарів та послуг. Воно є основним компонентом сукупних видатків економіки. Тому важливо визначити, від чого залежить його величина.

Існує багато чинників, від яких залежить величина споживання. Проте основним є наявний дохід (дохід у розпорядженні) - DI. У межах приватної економіки закритого типу він складається із особистого наявного доходу (наявного доходу домогосподарств) і наявного доходу підприємств.

Особистий наявний дохід — це така частина сукупного доходу, яка залишається після відрахувань на відновлення основного капіталу (амортизація) та утворення нерозподіленого прибутку: особистий наявний дохід = ВВП - амортизація - нерозподілений прибуток. Наявний дохід підприємств — це така частка валового корпоративного прибутку, яка залишається після сплати дивідендів: наявний дохід підприємств = валовий корпоративний прибуток - дивіденди = амортизація + нерозподілений прибуток. Якщо до особистого наявного доходу додати наявний дохід підприємств, то наявний дохід приватної економіки буде дорівнювати сукупному доходу, тобто ВВП. Одна його частина спрямовується на споживання, інша - на заощадження. Це дає підстави записати таку формулу:

 

DI = Y = C + S, (3.43)

 

де DI — наявний дохід приватної економіки, S — приватні заощадження.

Приоритетним напрямом використання наявного доходу є споживання. Тому заощадження — це та частина наявного доходу, яка залишається після здійснення витрат на споживання:

S = DI – С. (3.44)

Вимірювання залежності споживання і заощадження від наявного доходу здійснюється з допомогою коефіцієнтів схильності до споживання і заощадження.

У динамічному аналізі застосовуються коефіцієнти граничної схильності до споживання та заощадження, які визначають за формулами:

MPC = с^/ = ∆C / ∆DI (3.45)

MPS = s^/ = ∆S / ∆DI (3.46)

 

Звернімо увагу на важливу властивість: сума коефіцієнтів граничної, схильності завжди дорівнює одиниці тобто:

MPC + MPS = 1 (3.47)

 

Це зумовлено тим, що за даного наявного доходу будь-яка зміна споживання компенсується протилежною зміною заощаджень. І навпаки.

Крім наявного доходу на споживання і заощадження впливають інші чинники. До них можна віднести такі: багатство, ціни, очікування, споживча заборгованість, відсоткова ставка. Споживання, яке не залежить від доходу, а змінюється під впливом інших чинників, називають автономним (Со). Наявність цього показника дає підстави записати функцію споживання, як:

C = С_°+ с^/ × DІ (3.48)

Практичні завдання

Завдання 1

У приватній економіці закритого типу маємо умови ВВП: у попередньому році = 80 грн., в аналізованому = 90 грн., споживання у попередньому році = 60 грн., в аналізованому = 67 грн. Обчислити с^/.

 

Завдання 2

Розрахувати граничну схильність до заощаджень за умов, що після податковий дохід збільшився на 50 грн., а споживання — на 52 грн.

Завдання 3

Дохід збільшився на 100 грн., автономне споживання — на 5 грн., с^/ = 0,6. Обчислити приріст споживання згідно з функцією споживання.

Завдання 4

Щотижневі витрати родини на споживання дорівнюють 100 дол. + ½ DI.

А) розрахуйте за даними таблиці витрати родини на споживання та обсяг заощаджень на кожному рівні доходів (грн.).

Дохід після сплати податків (DI)	Споживання (С)	Заощадження (S)	Дохід після сплати податків (DI)	Споживання (С)	Заощадження (S)

 

Б) Ґрунтуючись на даних таблиці, побудуйте графік функції споживання.

Розрахуйте: при яких рівнях доходу витрати на споживання рівні, менше і більше його обсягу.

 

Завдання 5

Припустимо, що функція споживання та ж, що й у попередньому завданні, тобто С = 100 дол. + 1/2DI. За даними таблиці розрахуйте (грн.):

А) Зміну обсягу споживчих витрат при кожній зміні доходу.

Б) Значення граничної схильності до споживання (с^/).

Зміна доходу після сплати податків (DI)	Зміна споживчих витрат (С)	Гранична схильність до споживання (с^/)	Зміна доходу після сплати податків (DI)	Зміна споживчих витрат (С)	Гранична схильність до споживання (с^/)
Від 0 до 1 (+1)			Від 400 до 410 (+1)
Від 399 до 400 (+1)			Від 410 до 400 (+1)
Від 400 до 401 (+1)			Від 400 до 399 (-1)

 

Завдання 6

У змішаній рівноважній економіці закритого типу маємо умови: У = 1000 грн., автономне споживання = 50 грн., с^/=0,7, Т=100 грн. Обчислити приватні заощадження.

Завдання 7

Функція споживання має вигляд: C=0,7Y + 60. Визначити функцію заощадження, якщо ставка податку t = 0,2, а трансферти TR = 150 грн.

Завдання 8

Споживання домогосподарств характеризується даними: функція споживання – С = 50+0,6Y, ставка податку складає 20%, загальний дохід – 1000 гр.од. Визначте, наскільки зміниться обсяг заощаджень, якщо автономне споживання зросте на 5 гр. од.

Контрольні завдання

 

1. Чому споживання та заощадження є завжди автономними?

2. Чи існує, на вашу думку, теоретична ситуація, коли гранична схильність до споживання буде більше за одиницю?

3. Назвіть основні компоненти споживання та дайте визначення.

4. Поясніть кейнсіанську функцію споживання та розкрийте її зміст за допомогою графіка.

5. Зробіть аналіз чинників, які впливають на заощадження та споживання.

6. Поясніть на графіках вплив необхідних факторів на споживання та заощадження.

7. Чи завжди гранична схильність до споживання дорівнює граничній схильності до заощадження?

8. В чому полягає парадокс заощадження?

9. Поясніть сутність основного психологічного закону Кейнса.

Ключові терміни і поняття

Активи — все, що має грошову вартість і є власністю фірми або особи.

Гранична схильність до заощадження — частка заощаджень у будь-якій зміні використовуваного доходу домогосподарства; дорівнює зміні заощадження, поділеній на зміну використовуваного доходу.

Гранична схильність до споживання — частка видатків на споживання у будь-якій зміні використовуваного доходу; показує, наскільки збільшується споживання, якщо використовуваний дохід зростає на одиницю.

Граничний виторг — зміна загального виторгу фірми, що походить із продажу однієї додаткової одиниці її продукту; дорівнює зміні загального виторгу, поділеній на зміну кількості проданого продукту.

Граничний коефіцієнт заміщення — виражений коефіцієнтом ступінь готовності споживача замінити один товар або послугу іншим товаром або послугою і при цьому отримати однакову корисність (однакова загальна корисність); дорівнює нахилу кривої байдужості.

Граничний продукт — додатковий обсяг продукції, отриманий від застосування додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна).

Граничні витрати — приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується на одиницю продукції).

Еластична пропозиція — пропозиція, для якої коефіцієнт еластичності більший за одиницю, тобто відсоток зміни величини пропозиції більший, ніж відсоток зміни ціни.

Еластичний попит — попит, для якого коефіцієнт еластичності більший за одиницю, тобто відсоток зміни величини попиту більший, ніж відсоток зміни ціни.

Еластичність — поняття, яке застосовує аналітична економія для позначення реагування однієї змінної на зміну іншої (наприклад, величини попиту на зміну ціни тощо); відсоток, на який змінюється одна змінна у відповідь на один відсоток зміни іншої змінної.

Еластичність попиту — відношення відсотка зміни величини попиту на товар за доходомдо відсотка зміни доходу; вимірює ступінь реагування закупівель споживача на зміни в доході.

Еластичність попиту ціною — відношення відсотка зміни величини попиту на продукт до відсотка зміни його ціни; реагування величини попиту на продукт на зміну ціни продукту.

Еластичність пропозиції за ціною — відношення відсотка зміни величини пропозиції продукту до відсотка зміни його ціни; реагування величини пропозиції продукту на зміну ціни продукту.

Споживання — сукупність товарів і послуг, які куплені споживачами.

Споживчі блага — товари і послуги, які безпосередньо задовольняють потреби людини.