Визначення мурашиної кислоти у повітрі.

Матеріали і обладнання:

3% розчин мурашиної кислоти (водний), колба (мікрокамера для затруєння) з пробкою, розпилювач, пробірки, декілька особин комах: мух, тарганів (найбільш доступні види комах, які співіснують з людиною).

Хід роботи

1. Помістити у колбу об’єкти дослідження. Поспостерігати за активністю комах та відмітити її у зошиті.

2. Під витяжною шафою розпилити у колбу розпилювачем 3% розчин мурашиної кислоти.

3. Поспостерігати за поведінкою комах в присутності парів мурашиної кислоти. За допомогою годинника (секундоміра) зафіксувати час втрати здатності пересуватись та загибелі різних видів комах (перевертання, бокове положення тіла комахи)

4. Замалювати побачене та зробити висновки із спостережень. Відмітити особливості видової чутливості комах до мурашиної кислоти.

ЧАСТИНА ІІ.

Визначення етиленгліколю в досліджуваних розчинах. Проведення якісної реакції на визначення етиленгліколю.

Матеріали та обладнання: досліджуваний розчин, їдкий натр та калій, розчин сірчанокислої міді, 5% розчин перманганату калію, 5% р-н хлористого кальцію, оцтова кислота, концентрована сірчана кислота, сірники, спиртівка.

Хід роботи.

1. Перевірити чотири досліджуваних розчини на наявність етиленгліколю, провівши якісні реакції.

2. Визначити, в яких пробірках міститься етиленгліколь, та відмітити у зошиті.

3. Зробити висновки, зазначивши небезпечність етиленгліколю для вживання всередину.

 

ЧАСТИНА ІІІ.

Визначення соланіну в старих бульбах картоплі.

Матеріали та обладнання: зелені, або старі бульби картоплі, концентровані сірчана та оцтова кислота, 5% перекис водню, чашки Петрі, скляні палички, ніж або лезо

Хід роботи:

1. Перевірити бульби картоплі на наявність соланіну, провівши якісні реакції.

2. Визначити, в яких бульбах міститься соланін, та відмітити у зошиті.

3. Зробити висновки, зазначивши небезпечність вживання неякісної картоплі для здоров’я людини.

Контрольні питання:

1. Основні прояви токсичної дії мурашиної кислоти.

2. Токсичність мурашиної кислоти для людини, основні прояви інтоксикації у людини. ГДК мурашиної кислоти в повітрі робочої зони.

3. Безпека проведення лабораторно-токсикологічних досліджень з мурашиною кислотою. Перша допомога при враженні людини мурашиною кислотою.

4. Гігієнічна класифікація отрут. До якого ступеню токсичності відноситься мурашина кислота за гігієнічною класифікацією отрут.

5. Класифікація отрут за „ вибірковою токсичністю”. До якого класу отрут за цією класифікацією відноситься мурашина кислота.

6. Класи небезпечності речовин. До якого класу небезпечності відноситься мурашина кислота.

7. Патохімічна класифікація отруєнь. Розкрийте механізм дії мурашиної кислоти на організм людини на молекулярному та фізіологічному рівні.

8. Токсикологічна класифікація отрут. Опишіть загальний характер токсичної дії мурашиної кислоти.

9. Де використовується мурашина кислота?

10. Що утворюється при окисленні мурашиної кислоти? Наскільки небезпечна для людини ця речовина?

11. При яких умовах мурашина кислота може бути вибухонебезпечною? Як цього запобігти?

12. Надати хімічну характеристику мурашиної кислоти. Які ще сильні відновлювачі Ви знаєте. Де вони використовуються?

13. Які отруйні рослини Ви знаєте?

14. Що таке алкалоїди та їх значення для здоров’я людини.

15. Що Ви знаєте про особливості дії природних трут?

16. Що таке гемолітичні отрути? Які природні гемолітичні отрути Ви знаєте?

17. Як діють нервово-паралітичні природні отрути? Які природні отрути нервово-паралітичного типу Ви знаєте?

18. Яких отруйних тварин Ви знаєте?

19. Охарактеризуйте харчові токсикоінфекції.

20. Охарактеризуйте харчові токсикози.

21. Які профілактичні заходи бактеріальних харчових отруєнь Ви знаєте?

22. Охарактеризуйте харчові мікотоксикози.

23. Що Ви знаєте про харчові отруєння з використанням домішок в продуктах харчування?

24. Охарактеризуйте небезпеку вживання грибів з точки зору небезпеки отруєнь.

25. Що Ви знаєте про соланін?

26. Отруєння овочами, що містять значну кількість нітратів.

27. Представники яких родин рослин містять найбільше алкалоїдів?

28. Що відбувається з нітратами при потраплянні до організму людини?

29. Що Ви знаєте про метгемоглобінемію. Опишіть причини та ознаки отруєння людини нітратами.

30. Які отруйні гриби Ви знаєте?

31. Що означає термін „умовно отруйні гриби”?

32. Які якісні реакції для визначення вмісту соланіну у картоплі Ви знаєте?

33. Які небезпечні токсичні речовини можуть використовуватись у побуті?

34. Що Ви знаєте про етиленгліколь?

35. Де використовується етиленгліколь?

36. До якого типу отрут відноситься етиленгліколь?

37. Які причини отруєння етиленгліколем?

 

 

Лабораторна робота №6.

Тема: Визначення впливу хімічних реагентів на структуру білків.

Мета роботи: Навчитись визначати білкову природу речовин за якісними реакціями та дослідити реакції осадження білків під впливом хімічних речовин- забруднювачів довкілля.

Теоретична частина

З точки зору біохімії життя на Землі – це існування білкових організмів. Білки виконують різноманітні функції в організмі:

транспортну (гемоглобін), захисну(імуноглобуліни, білки згортання крові), каталітичну (ферменти), скорочувальну (білки м’язів), запасаючу

(альбумін), та ін. Білки є біополімерами, що мають кілька структур будови молекул. Первинна структура має вигляд поліпептидного ланцюга і утримується за рахунок пептидних зв’язків. Вторинна у вигляді спіралі утримується водневими зв’язками. При третинній структурі молекула білка набуває певної конфігурації в просторі – глобули за допомогою сульфідних та гідрофобних зв’язків. Четвертинна структура - поєднання кількох глобул за рахунок електростатичних зв’язків. Серед властивостей білків розрізняють загальні (денатурація, ренатурація, деструкція) та специфічні, зумовлені якісним складом амінокислот, що входять до складу білків та їх просторовим розміщенням в первинній структурі. Саме біохімічними властивостями білків пояснюється обмеження поширення живих організмів в певних регіонах Землі. Білки дуже чутливі до дії температурного фактора; підвищення температура вище 50^оС викликає денатурацію білка з послідуючою його деструкцією. Дія кислот, лугів, солей може також викликати денатурацію.

Кольорові реакції використовуються для встановлення білкової природи речовини, ідентифікації білків і визначення їх амінокислотного складу в різних біологічних рідинах.

 

 

ЧАСТИНА І

ЯКІСНІ РЕАКЦІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БІЛКІВ.

Матеріали та обладнання: яєчний білок, 10% р-н NаОН, 1% р-н СuSО₄; 0,5% р-н нінгідрину, концентровані кислоти: НNО₃,оцтова кислота, Н₂SО₄

Хід роботи

Перед виконанням роботи необхідно приготувати 1% розчин яєчного білку. Для цього яєчний білок фільтрують через марлю і розводять дистильованою водою у співвідношенні 1: 10.

 

Якісна реакція 1. Біуретова реакція на пептидний зв’язок.

В пробірку внести 5 крапель 1% р-ну яєчного білка, додати 3 краплі 10% р-ну NаОН і 1 краплю 1% р-н СuSО₄. Перемішати. Вміст пробірки набуває синьо-фіолетового забарвлення.

 

Якісна реакція 2. Нінгідринова реакція.

В пробірку внести 5 крапель 1% р-ну яєчного білка, додати 5 крапель 0,5% р-ну нінгідрину і нагріти до кипіння. З’являється розово-фіолетове забарвлення, яке через деякий час переходить в синьо-фіолетове.

 

Якісна реакція 3. Ксантопротеїнова реакція.

Суть реакції в нітруванні бензольного кільця циклічних амінокислот азотною кислотою з утворенням нітросполук, які випадають в осад. Реакція виявляє в білках наявність циклічних амінокислот.

В пробірку внести 5 крапель 1% р-ну яєчного білка, додати 3 краплі концентрованої НNО₃ і обережно нагріти. Роботу проводять під витяжною шафою. При нагріванні з’являється осад жовтого кольору. Після охолодження до осаду додають 10 крапель 10% р-ну NаОН – з’вляється оранжеве забарвлення.