ТОП 10:

Тема : Визначення фізичного стану організму за різними методиками. Розрахунок адаптаційного потенціалу організму.



Черкаси

 

Укладач: Загоруйко Неллі Вікторівна.

 

 

Рецензент : к.б.н., доцент кафедри біології Черкаського національного університету ім.. Б.Хмельницького Осипенко В.В.

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Основи медико-екологічного моніторингу” для студентів екологічних спеціальностей / Укл. Загоруйко Н.В. – Черкаси, ЧДТУ, 2009. – 35с.

Даються методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Основи медико - екологічного моніторингу”, зокрема визначення впливу мінералізації води на властивості живих клітин та визначення за органолептичними ознаками різних типів мінеральних вод; студентам пропонуються також методики визначення стану здоров’я на різних рівнях моніторингу: індивідуальному, популяційному, суспільному, та визначення ризику для здоров’я населення від впливу хімічних забруднювачів довкілля.

Для студентів екологічних спеціальностей.

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни

„Медична екологія з основами гігієни”

для студентів екологічних спеціальностей

Редактор

Техн. ред.

 

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Підписано до друку ___.___.2009. Формат 60х84 1/16. Папір офс.Гарн. Times New Roman.

Друк оперативний. Ум. друк. арк. 1,16. Обл.-вид. арк. 1,01. Тираж ___ прим. Зам. № ___

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Черкаський державний технологічний університет

бульвар Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006.

Надруковано в редакційно-видавничому відділі ЧДТУ

 

© Черкаський державний технологічний університет, 2009

ЗМІСТ

 

Загальні положення

Лабораторна робота №1. Визначення фізичного стану організму за різними методиками. Розрахунок адаптаційного потенціалу організму.

 

Лабораторна робота №2. Визначення залежності між рівнем забруднення довкілля та захворюваністю населення Черкаської області.

 

Лабораторна робота №3 Вплив мінералізації води на організм. Нормативи мінералізації води

 

Лабораторна робота №4.Токсична дія забруднювачів атмосферного повітря на живі об’єкти.

 

Лабораторна робота №5. Визначення токсичних властивостей мурашиної кислоти. Застосування якісних хімічних реакцій для визначення етиленгліколю та соланіну.

 

Лабораторна робота №6. Визначення впливу хімічних реагентів на структуру білків.

 

Лабораторна робота №7. Визначення кратності повітрообміну в жилих приміщеннях та дотримання гігієнічних вимог до вентиляції приміщень.

 

Лабораторна робота №8. Визначення відповідності освітленості приміщення санітарно-гігієнічним вимогам.

 

Рекомендована література

Додаток А

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

Виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Основи медико - екологічного моніторингу” ставить на меті закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами на лекційних та практичних заняттях, набуття ними практичних навичок самостійної роботи для визначення впливу природних та штучних факторів довкілля на здоров’я людини, вмінь використовувати різні методики та розрахунки, що використовуються під час медико-екологічних досліджень. Студенти повинні засвоїти методики визначення стану здоров’я на різних рівнях моніторингу: індивідуальному, популяційному, суспільному; визначити механізм впливу мінералізації води на властивості живих клітин та визначення за органолептичними ознаками різних типів мінеральних вод; студенти також повинні навчитись визначати та оцінювати ризику для здоров’я населення під впливом хімічних забруднювачів довкілля.

До виконання лабораторних робіт допускаються студенти, які пройшли інструктаж та склали залік із техніки безпеки щодо роботи у навчальних хімічних лабораторіях.

Лабораторні роботи виконуються студентами самостійно в присутності викладача та під наглядом старшого лаборанта.

Про виконану лабораторну роботу оформляється звіт згідно додатку А .

Після виконання лабораторної роботи та оформлення звіту студент повинен захистити його у викладача.

До наступної лабораторної роботи допускаються студенти, які захистили попередню лабораторну роботу.

 

Лабораторна робота 1

 

Тема : Визначення фізичного стану організму за різними методиками. Розрахунок адаптаційного потенціалу організму.

 

Мета: Навчитись діагностувати власне здоров’я, визначати основні фізичні показники діяльності організму, розраховувати оптимальну масу та адаптаційний потенціал власного організму, проводити анкетування окремих груп населення .

Обладнання: годинник з секундною стрілкою, тонометр, напільні ваги; калькулятор.

 

Хід роботи:

Лабораторна робота №2.

Мета: Визначення залежності між рівнем забруднення довкілля та захворюваністю населення Черкаської області.

Мета: Навчитись користуватись медико-статистичною інформацією та аналізувати поширеність захворювань серед різних вікових категорій населення Черкаської області.

Обладнання: статистичні дані за 2003-2005 рр.

Хід роботи.

1. Проаналізувати динаміку первинної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.( таблиця 2.2)

2. Проаналізувати динаміку первинної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки. (таблиця 2.2)

3. Проаналізувати поширеність первинної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.5)

4. Проаналізувати поширеність первинної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.4)

5. Проаналізувати динаміку загальної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.2)

6. Проаналізувати динаміку загальної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл. 2.2)

7. Проаналізувати поширеність загальної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл. 2.5)

8. Проаналізувати поширеність загальної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.4)

9. Порівняти загальну та первинну захворюваність із захворюваністю населення по Україні, зробити висновки. Дані порівняльного аналізу відобразити у вигляді графіків.(табл.2.3-2.5)

10. Проаналізувати структуру первинної захворюваності серед населення м. Черкаси.(табл.2.6)

11. Проаналізувати спектр та динаміку забруднення атмосферного повітря по м. Черкаси. (табл.2.1)

12. Дати коротку характеристику промисловим підприємствам м. Черкаси та визначити, як можуть впливати на здоров’я населення викиди цих підприємств.

13. Зробити загальний висновок.

Таблиця 2.1- Викиди підприємств забруднювачів повітря м. Черкаси

 

Назва речовини Викиди, тони на рік
Сірчистий ангідрид 1,52 2,79 3,40
Окис вуглецю 47,14 32,48 34,98
Окисли азоту 80,49 37,96 42,81
Вуглеводні 0,847 1,567 1,13
ЛОС 10,105 10,389 13,342
Інші 92,68 11,86 11,98
Пил 0,3075 0,0408 0,369
Ацетон 3,24 2,389 2,56
Сажа 0,019 0,0175 5,413

 


Таблиця 2.2 – Захворюваність населення Черкаської області по віковим категоріям (дорослі, підлітки, діти)

№ п Категорія населення Абсолютні дані Показники на 10 тис. населенння Всього по Україні
Загальна захворюваність
1. Всього (діти, підлітки, дорослі) 18922,4 19392,1 19707,2 16817,0
2. Доросле разом з підлітками (15 років і старше) 2196,46 18089,1 18729,9 19020,9  
3. Доросле (18 років і старше) 18066,7 18754,2 19032,9 16669,0
4. Працездатне населення (ж-15-54, ч-15-59 включно.) 15099,3 15150,4 15256,8 13734,0
5. Населення старше працездатного віку (ж-55 і ст., ч-60 і ст.) 25168,7 27342,9 28040,6 24927,0
6. Підлітки 15-17 років включно 17374,9 18300,8 18800,7 15799,5
7. Дитяче (до 14р. включно) населення 23530,8 23079,8 23689,2 17909,1
Первинна захворюваність
8. Всього (діти, підлітки, дорослі) 7814,9 7771,1 7759,9
9. Доросле разом з підлітками (15 років і старше) 6090,1 6117,0 6132,4  
10. Доросле (18 років і старше) 5874,8 5898,5 5897,2 5574,6
11. Працездатне населення (ж-15-54, ч-15-59 включно.) 6772,7 6685,3 6668,1 6186,8
12. Населення старше працездатного віку (ж-55 і ст., ч-60 і ст.) 5026,5 5262,3 5330,0 5010,4
13. Підлітки 15-17 років включно 9647,4 9977,0 10450,4 8641,9
14. Дитяче (до 14р. включно) населення 17353,4 16983,3 17203,7 13073,9

 

Таблиця 2.3 – Захворюваність всього населення Черкаської області (дорослі, підлітки, діти) на 10 тис. населення

№ п   Регіони Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна Первинна Загальна Первинна Загальна Перввинна
м. Черкаси 19534,5 8435,1 19308,8 1898,2 19579,8 8029,0 7431,8
м. Сміла 15506,4 5975,6 16379,3 5953,7 18198,5 6809,0 8714,4
м. Умань 17123,7 7333,0 17182,4 7187,4 17445,1 7331,6 7462,8
м. Ватутіне 23171,6 9725,9 24011,1 8829,5 23890,1 8141,1 11577,3
Разом: 18651,6 7926,5 18684,9 7520,9 19162,8 7725,7 7800,0
Городищенський 19797,5 7504,4 19779,8 7425,1 19279,6 6966,7 7664,0
Драбівський 22378,8 10381,6 22968,5 10504,2 23079,2 10062,2 8703,6
Жашківський 19522,3 8117,1 20285,9 8408,5 19698,8 7929,9 8306,8
Звенигородський 16088,4 4969,6 16092,0 4768,3 16854,6 5081,6 8387,5
Золотоніський 20469,6 8856,6 22357,9 10025,8 22506,5 9900,7 6898,3
Корсунь-Шевченківський 19600,4 7075,1 21597,5 7397,7 22385,2 7010,5 7258,3
Канівський 18714,3 7388,7 19229,3 7768,5 19723,8 6865,0 7096,5
13. Кам’янський 18786,2 9310,9 19446,2 9091,1 20783,0 9963,5 8942,3

 

Продовження Таблиці 2.3

  Регіон Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна Первинна Загальна Первинна Загальна Первинна
13. Кам’янський 18786,2 9310,9 19446,2 9091,1 20783,0 9963,5 8942,3
15. Катеринопільський 17881,0 6264,1 17812,5 5937,5 18051,3 5968,0 8306,5
16. Лисянський 17637,7 6518,5 18317,1 6908,3 18948,5 7092,5 7666,7
17. Маньківський 17638,1 7222,0 17758,2 7233,1 17976,1 7861,2 7973,6
18. Монастерищенський 16472,4 6821,1 17729,8 7329,7 17936,7 7225,5 8664,4
19. Смілянський 16849,5 6956,9 17111,7 6881,9 17422,5 6930,1 8922,5
20. Тальнівський 19200,7 6221,9 19985,0 5559,5 21267,8 5581,5 8384,5
21. Уманський 18232,2 8896,4 18423,6 8639,1 18222,6 8594,9 8490,0
22. Христинівський 17920,4 8634,0 17914,7 8414,1 18314,5 8492,7 6048,8
23. Черкаський 19368,3 8588,0 20840,1 8836,7 21442,1 9719,5 9015,6
24. Чорнобаївський 20097,1 8351,9 20094,5 8285,8 20944,0 8588,9 6918,9
25. Чигиринський 19359,9 7117,9 19895,0 6928,0 21906,3 6180,5 8705,6
26. Шполянський 18478,6 6370,1 18931,6 6962,5 19246,9 6394,0 7480,5
27. Разом по районах: 18857,6 7667,6 19550,6 7812,5 19993,1 7777,9 7958,5
28. Всього по області 18922,4 7814,9 19392,1 7771,1 19707,2 7759,9 7903,9
29. Україна 16329,4 6818,8 16817,0 6865,9      

Таблиця 2.4 – Захворюваність дорослого населення Черкаської області на 10 тис. дорослого населення

№ п   Регіони Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна Первинна Загальна Первинна Загальна Перввинна
м. Черкаси 18763,7 6488,5 18521,9 5908,2 18837,7 5992,0 7813,6
м. Сміла 14453,9 4159,6 15727,8 4024,8 17832,7 5007,9 9168,6
м. Умань 14348,5 4949,0 16409,1 5326,7 16286,2 5177,0 7897,8
м. Ватутіне 22703,1 8318,5 21649,1 6594,6 21638,3 6362,1 10559,8
Разом: 17215,7 5849,1 17867,3 5561,2 18341,3 5716,3 8140,2
Городищенський 19291,2 6144,7 19453,3 5479,9 19173,2 5221,3 8260,0
Драбівський 21538,3 9015,0 22357,8 8909,3 22330,2 8340,0 9398,3
Жашківський 18308,1 6132,5 19506,1 6272,7 18903,7 5843,5 8689,7
Звенигородський 14132,7 3347,6 14757,2 3220,8 15523,6 3566,1 8215,6
Золотоніський 20256,9 7649,2 22861,9 8837,2 23280,2 8962,2 7505,2
Корсунь-Шевченківський 18429,6 4617,6 20308,1 4800,4 21082,9 4300,5 7303,6
Канівський 17166,6 5200,2 17315,2 5074,4 18353,4 5416,1 7349,9
13. Кам’янський 18462,3 7811,1 19102,9 7247,1 20321,3 8016,5 10136,2
Катеринопільський 16327,4 4877,6 16867,6 4644,7 17122,2 4641,2 7677,8

 

Продовження Таблиці 2.4

  Регіон Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна Первинна Загальна Первинна Загальна Первинна
Лисянський 16833,6 4964,7 17906,4 5243,3 18428,8 5354,7 8186,0
Маньківський 15860,4 4910,4 16331,4 4871,3 16502,2 5387,8 8516,4
Монастерищенський 15301,8 4807,5 16664,6 4924,0 16873,7 4856,2 9633,7
Смілянський 16194,4 5260,2 16486,9 4938,9 16887,5 5139,7 9592,8
Тальнівський 17935,1 4653,9 18901,9 4129,8 20169,0 4082,0 8318,3
Уманський 17602,1 7315,4 17947,8 6998,4 17465,3 6684,4 9053,3
Христинівський 17111,1 6803,9 17915,2 6716,5 18121,6 6743,8 6870,2
Черкаський 18623,5 7208,0 20950,0 7489,8 21116,3 8138,8 9837,7
Чорнобаївський 19230,0 6286,2 19628,8 6257,7 20558,5 6524,3 7693,2
Чигиринський 18994,0 5828,5 19607,0 5201,0 21615,1 4482,9 8970,6
Шполянський 18977,9 4952,4 18692,7 4607,9 18845,3 45173,1 8033,0
Разом по районах: 18001,9 6007,7 18971,0 5972,1 19401,4 5993,6 8449,3
Всього по області 18089,1 6090,1 18754,2 5898,5 19032,9 5897,2 8341,9
Україна 16169,5 5538,5 16669,0 5574,6      
                   

 


Таблиця 2.5 – Захворюваність дітей Черкаської області в цілому по всіх класах хвороб на 10тис. дитячого населення

№ п   Регіони Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна Первинна Загальна Первинна Загальна Перввинна
м. Черкаси 23677,7 18899,1 24269,0 19059,3 25172,9 19953,2 5708,0
м. Сміла 22376,9 17829,7 18409,7 14520,8 19308,1 15080,1 5385,8
м. Умань 22572,7 17211,4 21555,6 16568,8 23808,3 18500,2 5259,6
м. Ватутіне 25117,9 15571,8 35475,8 20629,6 34046,0 18154,2 15821,7
Разом: 23388,8 18247,3 23271,0 17919,3 24337,4 18825,8 5978,5
Городищенський 22659,7 15190,3 22156,5 16673,7 20164,6 15211,0 5344,2
Драбівський 27506,8 18720,3 26340,3 18265,7 27359,2 18836,0 5763,9
Жашківський 25496,0 17881,3 26087,3 18434,4 25392,3 17617,1 7698,2
Звенигородський 27668.4 14573,7 23874,2 12484,5 24170,9 12653,6 9637,7
Золотоніський 21693,9 15804,4 22277,1 16684,2 20573,1 15448,2 4467,3
Корсунь-Шевченківський 25512,3 19484,0 28383,1 21075,2 29066,1 21319,0 5839,5
Канівський 27316,9 19553,2 29485,3 21448,3 27786,5 14847,8 5443,1
13. Кам’янський 20672,5 18045,1 20213,6 16644,8 22127,3 18267,2 3150,3
Катеринопільський 25714,9 13255,3 22626,9 11432,3 22839,0 11866,3 10893,6

 

Продовження Таблиці 2.5

  Регіон Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна Первинна Загальна Первинна Загальна Первинна
Лисянський 21745,7 14456,5 20287,3 13763,5 21249,4 14355,0 5645,0
Маньківський 26694,3 18998,1 25235,2 18083,4 25701,9 19396,2 6013,5
Монастерищенський 22696,8 17528,6 21627,3 17356,2 21336,3 16994,5 4357,3
Смілянський 20755,6 17074,1 19846,5 16189,7 20727,9 16498,4 5432,0
Тальнівський 25730,4 14311,6 23424,9 11825,6 24169,6 11914,3 7498,5
Уманський 22093,0 18583,1 20978,3 15899,7 21229,9 16684,9 5631,4
Христинівський 22717,9 19483,9 18541,4 16194,7 19888,5 17140,7 2445,9
Черкаський 23791,1 16782,1 21558,7 15274,9 24658,4 17954,9 5988,0
Чорнобаївський 25002,7 20038,4 23742,3 18555,8 24123,1 19236,9 3554,8
Чигиринський 21815,6 15771,1 20342,8 15466,7 21772,1 14705,4 5475,1
Шполянський 16245,2 12711,8 20725,2 17463,7 22114,1 17088,1 5139,0
Разом по районах: 23604,6 16875.4 22990,0 16543,8 23385,4 16443,5 5755,8
Всього по області 23503,8 17353,4 23079,8 16983,3 23689,2 17203,7 5826,9
Україна 17458,6 12772,1 17909,1 13073,9 15711,9 14231,4 -

 

Таблиця 2.6 - Структура загальної захворюваності населення Черкаської області

 

Класи захворювань Зареєстровано захворювань Питома вага серед всих захв. Рангове місце  
абсолютні дані на 10 тис. нас.  
 
 
Всього 19392,1 19707,2 20049,1 100% 100% 100%        
1.Хвороби системи кровообігу 5381,5 5506,3 5814,5 27,7 27,9  
2. Хвороби органів дихання 4143,5 4253,9 4086,3 21,4 21,6 20,4  
3. Хвороби органів травлення 2069,8 2077,5 10,7 10,5 10,6  
4. Хвороби кістково-м’язової системи 1403,6 1433,1 1496,8 7,2 7,3 7,5  
5. Хвороби сечостатевої системи 1037,2 1046,4 5,3 5,3 5,2  
6. Хвороби ока та його придаткового апарату 884,7 868,4 4,6 4,4 4,4  
7. Хвороби ендокринної системи 662,6 717,9 758,9 3,4 3,6 3,8  
8. Хвороби нервової системи 602,5 591,1 610,8 3,1  
9. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини 540,5 560,8 2,8 2,7 2,8  
10.Психічні розлади 502,9 505,2 2,6 2,6 2,5  
                             

Лабораторна робота №3

Теоретична частина.

Межа мінералізації питної води (сухого залишку) 1000 мг/л була у свій час встановлена по органолептичній ознаці. Вода з великим вмістом солей має солонуватий або гіркуватий присмак. Основну частину сухого залишку прісної води становлять хлориди і сульфати. Як відомо, ці солі мають виражений солоний або гіркий смак, що є підставою для обмеження їхнього змісту у воді на рівні порога відчуття: 350 мг/л для хлоридів і 500 мг/л для сульфатів.

Експериментальні дослідження на лабораторних тваринах і добровольцях показали, що вода з підвищеною мінералізацією впливає на секреторну діяльність шлунка, порушує водно-сольову рівновагу, у результаті чого настає неузгодженість багатьох метаболічних і біохімічних процесів в організмі.

У зв'язку з розвитком технології опріснення солоних вод для питних потреб виникла проблема гігієнічного нормування нижньої межі мінералізації. Установлено, що систематичне споживання дистильованої і маломінералізованої води викликає порушення водно-сольової рівноваги, в основі якого лежить реакція осморецептивного поля печінки, що виражається в підвищеному викиді натрію в кров. У результаті відбувається перерозподіл води між позаклітинною і внутрішньоклітинною рідинами. В експерименті на лабораторних тваринах і добровольцях установлено, що нижньою межею мінералізації, при якій гомеостаз організму підтримується адаптивними реакціями, є сухий залишок у 100 мг/л, оптимальний рівень мінералізації питної води знаходиться в діапазоні 200—400 мг/л.

Мінеральні води розрізняються як за хімічним складом, так і за ступенем мінералізації. Води, мінералізація яких не перевищує 1г, і у складі яких не містяться мікрокомпоненти, що лікувально впливають на організм людини, відносяться до природних столових вод. Їх використовують для задоволення спраги.

Води із загальною мінералізацією від 2 до 8 г/л – це лікувально-столові води. Такі води використовуються за призначенням лікаря.

Води із загальним ступенем мінералізації від 8-до12г/л відносяться до лікувальних.

Води малої мінералізації (2-5 г/л) володіють сечогінною дією. Води середньої мінералізації (5-15 г/л) є основною групою лікувальних мінеральних вод. Ці води використовуються для питного лікування, промивань шлунку та кишківника, інгаляцій та інших процедур. Води високого ступеню мінералізації (15-25г/л) використовуються для зовнішнього лікування (лікувальні ванни), або в невеликій кількості як послабляючий засіб.

Лікувальна класифікація мінеральних вод також виділяє води за переважаючим хімічним компонентом. Розрізняють вуглекислі, сульфідні, залізисті, йодисті, бромисті, радонові та інші типи мінеральних вод. Термальні води - води з підвищеною температурою.

 

Хід роботи:

 

І частина роботи.

1. Приготувати розчини хлориду натрію з концентраціями 100 мг/л, 350 мг/л, 1000 мг/л. Визначити концентрації, що знаходяться на границі граничних відчуттів.

2.Приготувати дослідний зразок тканини (розрізати цибулину і витягти плівку що покриває лусочку. Помістити препарат на предметне скло і розглянути під мікроскопом. Намалювати й описати стан клітин

3.Капнути на препарат насиченим розчином хлориду натрію. Через кілька хвилин розглянути препарат. Намалювати й описати видозмінену клітину

4.Промити препарат дистильованою водою. Через кілька хвилин розглянути клітини. Описати зміни, намалювати.

5.Описати, що буде при більш тривалому впливі дистильованої води на клітини.

6.Зробити висновки про вплив ступеню мінералізації води на живі клітини і про фактори, що впливають на гігієнічне нормування мінералізації питної води. Порівняти результати досвіду з табличними даними (див. табл.1)

 

Таблиця 1. – Нормативи показників, що впливають на органолептичні властивості води (за ГОСТ 2874- 82 «Вода питна»)

 

Показник Норматив
Водневий показник, p Залізо, мг не більш Жорсткість загальна, мг-эквл/л. Не більш Марганець, мг/л. Не більш Мідь, мг/л, не більш Солі фосфати залишкові мг /л, не більш Сульфати, мг/л, не більш Сухий залишок, мг/л, не більш Хлориди, мг/л, не більш Цинк (Zn), мг/л, не більш 6.0 — 9,0 0,3 7.0 0.1 1,0 3,5 5,0

ІІ частина роботи.

1. Взяти по 100 мл мінеральної води різного якісного складу та ступеню мінералізації ( столові, лікувально-столові). Провести дегустацію її смакових якостей та зробити органолептичний аналіз .

2. Заповнити таблицю

 

№ зразка Органолептичні властивості води Назва води Хімічний склад
       

 

3. Зробити висновки про значення мінеральних вод для підтримання здоров’я людини.

Контрольні питання.

1. Розкрити поняття плазмоліз та деплазмоліз.

2. Чому виникає явище плазмолізу та деплазмолізу?

3. Чому тривале використання дистильованої води шкідливе для здоров’я?

4. Які різновиди мінеральних вод за хімічним складом Ви знаєте?

5. Яка ступінь концентрації мінеральних вод робить її непридатною для внутрішнього споживання?

6. Яким чином на організм впливає жорсткість води?

7. Які важкі метали регламентуються за ДСТ „ Вода питна”?

8. На які процеси і як в організмі впливає залізо, мідь, цинк, марганець?

9. Які з мінеральних вод, що використовуються в якості питних Вам знайомі?

10. Чим відрізняються лікувальні та лікувально-столові води?

11. Які мінеральні води Черкащини Вам відомі?

12. Які різновиди мінеральної води не вживаються в якості питних і чому?

13. Чим обумовлена проблема гігієнічного нормування нижньої межі мінералізації питної води?

14. Якими органами та системами органів організму людини контролюється водно-сольовий баланс організму?

15. Яке значення в регуляції водно-сольового балансу організму відіграє рН води? Яке його значення за ДСТУ?

 

Лабораторна робота №4.

Теоретична частина.

Основними джерелами забруднення повітря в урбоекосистемах є промислові підприємства та підприємства теплоенергетики, автомобілі. Типовими забруднювачами повітря від стаціонарних джерел забруднення є оксиди сірки, азоту, вуглецю. Вони можуть взаємодіяти із водяною парою у складі повітря, при цьому утворюються кислоти, які випадають у вигляді кислотних опадів. Кислотні дощі призводять до закислення водойм, ґрунтів, викликають некрози листя у рослин. Серед кислот, що утворюються найбільш небезпечними є сірчана та азотна кислоти. Сульфатна концентрована кислота досить сильний окислювач. Вона має здатність жадібно вбирати пару води. Цим пояснюється обвуглювання багатьох органічних речовин, особливо тих, що належать до класу вуглеводнів. При розчиненні сульфатної кислоти у воді виділяється велика кількість теплоти. Як сильна кислота вона відноситься до отрут, що викликають опіки шкіри, подразнення слизових оболонок, є „шлунково-кишковою” отрутою.

Важливим забруднювачем атмосфери у містах, крім промисло­вих підприємств, є автомобілі. Вони викидають у повітря більш ніж 200 різних речовин, серед яких дуже сильні отрути: оксид вуглецю, оксиди азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, канцерогенні вуглеводні (в тому числі 1,2-бензапірен), формальдегід, який вик­ликає пошкодження центральної нервової системи. Вихлопні гази автомобілів розповсюджуються на відстань 20—30 м. Вони створю­ють поблизу джерела забруднення концентрації шкідливих речо­вин, що в десятки разів перевищують гранично допустимі. До основних токсичних викидів автомобіля відносяться: відпрацьовані гази (ВГ), картерні гази і паливні випари. Відпрацьовані гази, що викидаються двигуном, містять оксид вуглецю (СО), вуглеводні , оксиди азоту (NOX), бенз(а)пірен, альдегіди і сажу. Найбільш отруйним є чадний газ (СО). Він утворює міцні хімічні зв’язки з гемоглобіном еритроцитів крові людини, витісняє кисень, внаслідок чого останні втрачають свою функцію. В організмі люди­ни замість оксигемоглобіну утворюється карбоксигемоглобін. Людина втрачає свідомість і може загинути. Гранично допустимі концентрації оксиду вуглецю (СО) в атмосфері не повинні перевищу­вати 0,03 мг/л.

Монооксид азоту (N0) виникає в малих кількостях при роботі двигунів внутрішнього згорання. У вихлопних газах присутній також NО3, який утворюється не тільки при роботі двигунів автомобілів, а також і при повільному окисленні N0. Крім того автомобільні двигуни викидають у атмосферу продукти неповного згоряння, в основному вуглеводи — олефіни й альдегіди, які, окислюючись в атмосфері, дають пероксіацилнітрати, що мають подразнюючу дію на зір і перешкоджають диханню.

Серед шкідливих звичок людини дуже поширене тютюнопаління. Тютюновий дим – це гаряча суміш шкідливих газів, парів, рідин і твердих речовин, що виникає в результаті згоряння тютюнового листя. Хімічний склад тютюнового диму досить складний: у ньому розрізняють 1200 компонентів. До шкідливих газоподібних компонентів тютюнового диму відносять: СО, NН3 , Н2S, СН4; оксид миш’яку ( ІІІ) та ін. З рідких речовин виявлені різноманітні кислоти, спирти, альдегіди, феноли ( вони утворюють тютюновий дьоготь), ефірні олії. Серед кислот особливо сильними отрутами є синильна, мурашина, масляна. Синильна кислота – паралізує тканинне і клітинне дихання, порушує обмін речовин у мозку, серці та м’язах тіла. Кислоти подразнюють слизову оболонку дихальних шляхів та альвеол, сприяють потраплянню в кров тютюнових отрут, викликають запалення верхніх дихальних шляхів. Феноли, що входять у склад тютюнового дьогтю, викликають злоякісні новоутворення. Нікотин - основна отрута тютюну, рослинного походження, викликає нікотинову залежність і впливає на нервову систему людини, сприяє склеротичним змінам кровоносних судин, звужує периферичні судини, що веде до порушення живлення тканин. До твердих фракцій тютюнового диму відносять: сполуки миш’яку, бензпірен, бензатроцен, радіоактивні та канцерогенні елементи ( Ро -210; Рb-210, Bi-210) .

Частина І

Хід роботи

1. Взяти 3 чашки Петрі, в кожну з них помістити насіння рослин, що відрізняються стійкістю до впливу парів Н24 концентрованою. З цією метою відбирають насіння рослин з різних груп стійкості до парів сірчаної кислоти. За літературними даними виділяють такі три групи рослин за їх стійкістю до впливу Н24 :

1 група: клен, хризантема, жито, картопля, бузок, цибуля; троянда

2 група: люцерна, ячмінь, квасоля, морква, цикорій, конюшина, салат, овес, гарбуз, редька, ревінь, сальвія, буряк столовий, тютюн, турнепс, пшениця.

3 група: яблуня, абрикоса, айстра, бегонія, капуста, вишня, гладіолус, виноград, груша, слива, цукровий буряк, помідор, диня

2. Для насіння в чашках Петрі необхідно створити умови для проростання: насіння покласти на вологий фільтрувальний папір, або у вологу вату. Відмітити дату початку досліду. Чашки Петрі з насінням помістити в ексикатор, в який поставити скляний стаканчик з розчином концентрованої Н24

3. Приготувати контрольний дослід. З цією метою повторити попередній дослід, чашки Петрі із зразками насіння також покласти у ексикатор, в якому сірчана кислота відсутня.

4. По мірі проростання насіння результати досліду занотувати у табл. І.

По закінченні досліду результати таблиці необхідно проаналізувати.

Таблиця І: РЕЗУЛЬТАТИ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ПІД ДІЄЮ ПАРІВ КОНЦЕНТРОВАНОЇ СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.243.36 (0.022 с.)