Мета: Визначення залежності між рівнем забруднення довкілля та захворюваністю населення Черкаської області.

Мета: Навчитись користуватись медико-статистичною інформацією та аналізувати поширеність захворювань серед різних вікових категорій населення Черкаської області.

Обладнання: статистичні дані за 2003-2005 рр.

Хід роботи.

1. Проаналізувати динаміку первинної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(таблиця 2.2)

2. Проаналізувати динаміку первинної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки. (таблиця 2.2)

3. Проаналізувати поширеність первинної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.5)

4. Проаналізувати поширеність первинної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.4)

5. Проаналізувати динаміку загальної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.2)

6. Проаналізувати динаміку загальної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл. 2.2)

7. Проаналізувати поширеність загальної захворюваності серед дитячого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл. 2.5)

8. Проаналізувати поширеність загальної захворюваності серед дорослого населення Черкаського регіону та зробити висновки.(табл.2.4)

9. Порівняти загальну та первинну захворюваність із захворюваністю населення по Україні, зробити висновки. Дані порівняльного аналізу відобразити у вигляді графіків.(табл.2.3-2.5)

10. Проаналізувати структуру первинної захворюваності серед населення м. Черкаси.(табл.2.6)

11. Проаналізувати спектр та динаміку забруднення атмосферного повітря по м. Черкаси. (табл.2.1)

12. Дати коротку характеристику промисловим підприємствам м. Черкаси та визначити, як можуть впливати на здоров’я населення викиди цих підприємств.

13. Зробити загальний висновок.

Таблиця 2.1- Викиди підприємств забруднювачів повітря м. Черкаси

 

№	Назва речовини	Викиди, тони на рік
	Сірчистий ангідрид	1,52	2,79	3,40
	Окис вуглецю	47,14	32,48	34,98
	Окисли азоту	80,49	37,96	42,81
	Вуглеводні	0,847	1,567	1,13
	ЛОС	10,105	10,389	13,342
	Інші	92,68	11,86	11,98
	Пил	0,3075	0,0408	0,369
	Ацетон	3,24	2,389	2,56
	Сажа	0,019	0,0175	5,413

 

Таблиця 2.2 – Захворюваність населення Черкаської області по віковим категоріям (дорослі, підлітки, діти)

№ п	Категорія населення	Абсолютні дані	Показники на 10 тис. населенння	Всього по Україні
Загальна захворюваність
1.	Всього (діти, підлітки, дорослі)				18922,4	19392,1	19707,2	16817,0
2.	Доросле разом з підлітками (15 років і старше)			2196,46	18089,1	18729,9	19020,9
3.	Доросле (18 років і старше)				18066,7	18754,2	19032,9	16669,0
4.	Працездатне населення (ж-15-54, ч-15-59 включно.)				15099,3	15150,4	15256,8	13734,0
5.	Населення старше працездатного віку (ж-55 і ст., ч-60 і ст.)				25168,7	27342,9	28040,6	24927,0
6.	Підлітки 15-17 років включно				17374,9	18300,8	18800,7	15799,5
7.	Дитяче (до 14р. включно) населення				23530,8	23079,8	23689,2	17909,1
Первинна захворюваність
8.	Всього (діти, підлітки, дорослі)				7814,9	7771,1	7759,9
9.	Доросле разом з підлітками (15 років і старше)				6090,1	6117,0	6132,4
10.	Доросле (18 років і старше)				5874,8	5898,5	5897,2	5574,6
11.	Працездатне населення (ж-15-54, ч-15-59 включно.)				6772,7	6685,3	6668,1	6186,8
12.	Населення старше працездатного віку (ж-55 і ст., ч-60 і ст.)				5026,5	5262,3	5330,0	5010,4
13.	Підлітки 15-17 років включно				9647,4	9977,0	10450,4	8641,9
14.	Дитяче (до 14р. включно) населення				17353,4	16983,3	17203,7	13073,9

 

Таблиця 2.3 – Захворюваність всього населення Черкаської області (дорослі, підлітки, діти) на 10 тис. населення

№ п	Регіони				Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна	Первинна	Загальна	Первинна	Загальна	Перввинна
	м. Черкаси	19534,5	8435,1	19308,8	1898,2	19579,8	8029,0	7431,8
	м. Сміла	15506,4	5975,6	16379,3	5953,7	18198,5	6809,0	8714,4
	м. Умань	17123,7	7333,0	17182,4	7187,4	17445,1	7331,6	7462,8
	м. Ватутіне	23171,6	9725,9	24011,1	8829,5	23890,1	8141,1	11577,3
	Разом:	18651,6	7926,5	18684,9	7520,9	19162,8	7725,7	7800,0
	Городищенський	19797,5	7504,4	19779,8	7425,1	19279,6	6966,7	7664,0
	Драбівський	22378,8	10381,6	22968,5	10504,2	23079,2	10062,2	8703,6
	Жашківський	19522,3	8117,1	20285,9	8408,5	19698,8	7929,9	8306,8
	Звенигородський	16088,4	4969,6	16092,0	4768,3	16854,6	5081,6	8387,5
	Золотоніський	20469,6	8856,6	22357,9	10025,8	22506,5	9900,7	6898,3
	Корсунь-Шевченківський	19600,4	7075,1	21597,5	7397,7	22385,2	7010,5	7258,3
	Канівський	18714,3	7388,7	19229,3	7768,5	19723,8	6865,0	7096,5
13.	Кам’янський	18786,2	9310,9	19446,2	9091,1	20783,0	9963,5	8942,3

 

Продовження Таблиці 2.3

№	Регіон				Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна	Первинна	Загальна	Первинна	Загальна	Первинна
13.	Кам’янський	18786,2	9310,9	19446,2	9091,1	20783,0	9963,5	8942,3
15.	Катеринопільський	17881,0	6264,1	17812,5	5937,5	18051,3	5968,0	8306,5
16.	Лисянський	17637,7	6518,5	18317,1	6908,3	18948,5	7092,5	7666,7
17.	Маньківський	17638,1	7222,0	17758,2	7233,1	17976,1	7861,2	7973,6
18.	Монастерищенський	16472,4	6821,1	17729,8	7329,7	17936,7	7225,5	8664,4
19.	Смілянський	16849,5	6956,9	17111,7	6881,9	17422,5	6930,1	8922,5
20.	Тальнівський	19200,7	6221,9	19985,0	5559,5	21267,8	5581,5	8384,5
21.	Уманський	18232,2	8896,4	18423,6	8639,1	18222,6	8594,9	8490,0
22.	Христинівський	17920,4	8634,0	17914,7	8414,1	18314,5	8492,7	6048,8
23.	Черкаський	19368,3	8588,0	20840,1	8836,7	21442,1	9719,5	9015,6
24.	Чорнобаївський	20097,1	8351,9	20094,5	8285,8	20944,0	8588,9	6918,9
25.	Чигиринський	19359,9	7117,9	19895,0	6928,0	21906,3	6180,5	8705,6
26.	Шполянський	18478,6	6370,1	18931,6	6962,5	19246,9	6394,0	7480,5
27.	Разом по районах:	18857,6	7667,6	19550,6	7812,5	19993,1	7777,9	7958,5
28.	Всього по області	18922,4	7814,9	19392,1	7771,1	19707,2	7759,9	7903,9
29.	Україна	16329,4	6818,8	16817,0	6865,9

Таблиця 2.4 – Захворюваність дорослого населення Черкаської області на 10 тис. дорослого населення

№ п	Регіони				Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна	Первинна	Загальна	Первинна	Загальна	Перввинна
	м. Черкаси	18763,7	6488,5	18521,9	5908,2	18837,7	5992,0	7813,6
	м. Сміла	14453,9	4159,6	15727,8	4024,8	17832,7	5007,9	9168,6
	м. Умань	14348,5	4949,0	16409,1	5326,7	16286,2	5177,0	7897,8
	м. Ватутіне	22703,1	8318,5	21649,1	6594,6	21638,3	6362,1	10559,8
	Разом:	17215,7	5849,1	17867,3	5561,2	18341,3	5716,3	8140,2
	Городищенський	19291,2	6144,7	19453,3	5479,9	19173,2	5221,3	8260,0
	Драбівський	21538,3	9015,0	22357,8	8909,3	22330,2	8340,0	9398,3
	Жашківський	18308,1	6132,5	19506,1	6272,7	18903,7	5843,5	8689,7
	Звенигородський	14132,7	3347,6	14757,2	3220,8	15523,6	3566,1	8215,6
	Золотоніський	20256,9	7649,2	22861,9	8837,2	23280,2	8962,2	7505,2
	Корсунь-Шевченківський	18429,6	4617,6	20308,1	4800,4	21082,9	4300,5	7303,6
	Канівський	17166,6	5200,2	17315,2	5074,4	18353,4	5416,1	7349,9
13.	Кам’янський	18462,3	7811,1	19102,9	7247,1	20321,3	8016,5	10136,2
	Катеринопільський	16327,4	4877,6	16867,6	4644,7	17122,2	4641,2	7677,8

 

Продовження Таблиці 2.4

№	Регіон				Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна	Первинна	Загальна	Первинна	Загальна	Первинна
	Лисянський	16833,6	4964,7	17906,4	5243,3	18428,8	5354,7	8186,0
	Маньківський	15860,4	4910,4	16331,4	4871,3	16502,2	5387,8	8516,4
	Монастерищенський	15301,8	4807,5	16664,6	4924,0	16873,7	4856,2	9633,7
	Смілянський	16194,4	5260,2	16486,9	4938,9	16887,5	5139,7	9592,8
	Тальнівський	17935,1	4653,9	18901,9	4129,8	20169,0	4082,0	8318,3
	Уманський	17602,1	7315,4	17947,8	6998,4	17465,3	6684,4	9053,3
	Христинівський	17111,1	6803,9	17915,2	6716,5	18121,6	6743,8	6870,2
	Черкаський	18623,5	7208,0	20950,0	7489,8	21116,3	8138,8	9837,7
	Чорнобаївський	19230,0	6286,2	19628,8	6257,7	20558,5	6524,3	7693,2
	Чигиринський	18994,0	5828,5	19607,0	5201,0	21615,1	4482,9	8970,6
	Шполянський	18977,9	4952,4	18692,7	4607,9	18845,3	45173,1	8033,0
	Разом по районах:	18001,9	6007,7	18971,0	5972,1	19401,4	5993,6	8449,3
	Всього по області	18089,1	6090,1	18754,2	5898,5	19032,9	5897,2	8341,9
	Україна	16169,5	5538,5	16669,0	5574,6

 

Таблиця 2.5 – Захворюваність дітей Черкаської області в цілому по всіх класах хвороб на 10тис. дитячого населення

№ п	Регіони				Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна	Первинна	Загальна	Первинна	Загальна	Перввинна
	м. Черкаси	23677,7	18899,1	24269,0	19059,3	25172,9	19953,2	5708,0
	м. Сміла	22376,9	17829,7	18409,7	14520,8	19308,1	15080,1	5385,8
	м. Умань	22572,7	17211,4	21555,6	16568,8	23808,3	18500,2	5259,6
	м. Ватутіне	25117,9	15571,8	35475,8	20629,6	34046,0	18154,2	15821,7
	Разом:	23388,8	18247,3	23271,0	17919,3	24337,4	18825,8	5978,5
	Городищенський	22659,7	15190,3	22156,5	16673,7	20164,6	15211,0	5344,2
	Драбівський	27506,8	18720,3	26340,3	18265,7	27359,2	18836,0	5763,9
	Жашківський	25496,0	17881,3	26087,3	18434,4	25392,3	17617,1	7698,2
	Звенигородський	27668.4	14573,7	23874,2	12484,5	24170,9	12653,6	9637,7
	Золотоніський	21693,9	15804,4	22277,1	16684,2	20573,1	15448,2	4467,3
	Корсунь-Шевченківський	25512,3	19484,0	28383,1	21075,2	29066,1	21319,0	5839,5
	Канівський	27316,9	19553,2	29485,3	21448,3	27786,5	14847,8	5443,1
13.	Кам’янський	20672,5	18045,1	20213,6	16644,8	22127,3	18267,2	3150,3
	Катеринопільський	25714,9	13255,3	22626,9	11432,3	22839,0	11866,3	10893,6

 

Продовження Таблиці 2.5

№	Регіон				Знаходяться під “Д” наг-лядом 2005
Загальна	Первинна	Загальна	Первинна	Загальна	Первинна
	Лисянський	21745,7	14456,5	20287,3	13763,5	21249,4	14355,0	5645,0
	Маньківський	26694,3	18998,1	25235,2	18083,4	25701,9	19396,2	6013,5
	Монастерищенський	22696,8	17528,6	21627,3	17356,2	21336,3	16994,5	4357,3
	Смілянський	20755,6	17074,1	19846,5	16189,7	20727,9	16498,4	5432,0
	Тальнівський	25730,4	14311,6	23424,9	11825,6	24169,6	11914,3	7498,5
	Уманський	22093,0	18583,1	20978,3	15899,7	21229,9	16684,9	5631,4
	Христинівський	22717,9	19483,9	18541,4	16194,7	19888,5	17140,7	2445,9
	Черкаський	23791,1	16782,1	21558,7	15274,9	24658,4	17954,9	5988,0
	Чорнобаївський	25002,7	20038,4	23742,3	18555,8	24123,1	19236,9	3554,8
	Чигиринський	21815,6	15771,1	20342,8	15466,7	21772,1	14705,4	5475,1
	Шполянський	16245,2	12711,8	20725,2	17463,7	22114,1	17088,1	5139,0
	Разом по районах:	23604,6	16875.4	22990,0	16543,8	23385,4	16443,5	5755,8
	Всього по області	23503,8	17353,4	23079,8	16983,3	23689,2	17203,7	5826,9
	Україна	17458,6	12772,1	17909,1	13073,9	15711,9	14231,4	-

 

Таблиця 2.6 - Структура загальної захворюваності населення Черкаської області

 

Класи захворювань	Зареєстровано захворювань	Питома вага серед всих захв.	Рангове місце
абсолютні дані	на 10 тис. нас.
Всього				19392,1	19707,2	20049,1	100%	100%	100%
1.Хвороби системи кровообігу				5381,5	5506,3	5814,5	27,7	27,9
2. Хвороби органів дихання				4143,5	4253,9	4086,3	21,4	21,6	20,4
3. Хвороби органів травлення				2069,8	2077,5		10,7	10,5	10,6
4. Хвороби кістково-м’язової системи				1403,6	1433,1	1496,8	7,2	7,3	7,5
5. Хвороби сечостатевої системи				1037,2	1046,4		5,3	5,3	5,2
6. Хвороби ока та його придаткового апарату				884,7	868,4		4,6	4,4	4,4
7. Хвороби ендокринної системи				662,6	717,9	758,9	3,4	3,6	3,8
8. Хвороби нервової системи				602,5	591,1	610,8	3,1
9. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини				540,5		560,8	2,8	2,7	2,8
10.Психічні розлади					502,9	505,2	2,6	2,6	2,5

Лабораторна робота №3

Мета: Вплив мінералізації води на організм. Нормативи мінералізації води

 

Мета: Вивчити вплив мінералізації води на клітини і організм. Вивчити гігієнічне нормування мінералізації питної води за органолептичними ознаками. Розглянути процеси тургору, плазмолізу і деплазмолізу, що протікають у клітинах. Визначити мінералізацію води на рівні смакових граничних відчуттів.

 

Обладнання і реактиви: Дистильована вода, сухий хлорид натрію, цибулина, мікроскоп, предметні скельця, піпетка, ваги, хімічні склянки, зразки мінеральної води, зразки мінеральної води різного ступеню мінералізації та хімічного складу.

 

Теоретична частина.

Межа мінералізації питної води (сухого залишку) 1000 мг/л була у свій час встановлена по органолептичній ознаці. Вода з великим вмістом солей має солонуватий або гіркуватий присмак. Основну частину сухого залишку прісної води становлять хлориди і сульфати. Як відомо, ці солі мають виражений солоний або гіркий смак, що є підставою для обмеження їхнього змісту у воді на рівні порога відчуття: 350 мг/л для хлоридів і 500 мг/л для сульфатів.

Експериментальні дослідження на лабораторних тваринах і добровольцях показали, що вода з підвищеною мінералізацією впливає на секреторну діяльність шлунка, порушує водно-сольову рівновагу, у результаті чого настає неузгодженість багатьох метаболічних і біохімічних процесів в організмі.

У зв'язку з розвитком технології опріснення солоних вод для питних потреб виникла проблема гігієнічного нормування нижньої межі мінералізації. Установлено, що систематичне споживання дистильованої і маломінералізованої води викликає порушення водно-сольової рівноваги, в основі якого лежить реакція осморецептивного поля печінки, що виражається в підвищеному викиді натрію в кров. У результаті відбувається перерозподіл води між позаклітинною і внутрішньоклітинною рідинами. В експерименті на лабораторних тваринах і добровольцях установлено, що нижньою межею мінералізації, при якій гомеостаз організму підтримується адаптивними реакціями, є сухий залишок у 100 мг/л, оптимальний рівень мінералізації питної води знаходиться в діапазоні 200—400 мг/л.

Мінеральні води розрізняються як за хімічним складом, так і за ступенем мінералізації. Води, мінералізація яких не перевищує 1г, і у складі яких не містяться мікрокомпоненти, що лікувально впливають на організм людини, відносяться до природних столових вод. Їх використовують для задоволення спраги.

Води із загальною мінералізацією від 2 до 8 г/л – це лікувально-столові води. Такі води використовуються за призначенням лікаря.

Води із загальним ступенем мінералізації від 8-до12г/л відносяться до лікувальних.

Води малої мінералізації (2-5 г/л) володіють сечогінною дією. Води середньої мінералізації (5-15 г/л) є основною групою лікувальних мінеральних вод. Ці води використовуються для питного лікування, промивань шлунку та кишківника, інгаляцій та інших процедур. Води високого ступеню мінералізації (15-25г/л) використовуються для зовнішнього лікування (лікувальні ванни), або в невеликій кількості як послабляючий засіб.

Лікувальна класифікація мінеральних вод також виділяє води за переважаючим хімічним компонентом. Розрізняють вуглекислі, сульфідні, залізисті, йодисті, бромисті, радонові та інші типи мінеральних вод. Термальні води - води з підвищеною температурою.

 

Хід роботи:

 

І частина роботи.

1. Приготувати розчини хлориду натрію з концентраціями 100 мг/л, 350 мг/л, 1000 мг/л. Визначити концентрації, що знаходяться на границі граничних відчуттів.

2.Приготувати дослідний зразок тканини (розрізати цибулину і витягти плівку що покриває лусочку. Помістити препарат на предметне скло і розглянути під мікроскопом. Намалювати й описати стан клітин

3.Капнути на препарат насиченим розчином хлориду натрію. Через кілька хвилин розглянути препарат. Намалювати й описати видозмінену клітину

4.Промити препарат дистильованою водою. Через кілька хвилин розглянути клітини. Описати зміни, намалювати.

5.Описати, що буде при більш тривалому впливі дистильованої води на клітини.

6.Зробити висновки про вплив ступеню мінералізації води на живі клітини і про фактори, що впливають на гігієнічне нормування мінералізації питної води. Порівняти результати досвіду з табличними даними (див. табл.1)

 

Таблиця 1. – Нормативи показників, що впливають на органолептичні властивості води (за ГОСТ 2874- 82 «Вода питна»)

 

Показник	Норматив
Водневий показник, p Залізо, мг не більш Жорсткість загальна, мг-эквл/л. Не більш Марганець, мг/л. Не більш Мідь, мг/л, не більш Солі фосфати залишкові мг /л, не більш Сульфати, мг/л, не більш Сухий залишок, мг/л, не більш Хлориди, мг/л, не більш Цинк (Zn), мг/л, не більш	6.0 — 9,0 0,3 7.0 0.1 1,0 3,5 5,0

ІІ частина роботи.

1. Взяти по 100 мл мінеральної води різного якісного складу та ступеню мінералізації (столові, лікувально-столові). Провести дегустацію її смакових якостей та зробити органолептичний аналіз.

2. Заповнити таблицю

 

№ зразка	Органолептичні властивості води	Назва води	Хімічний склад

 

3. Зробити висновки про значення мінеральних вод для підтримання здоров’я людини.

Контрольні питання.

1. Розкрити поняття плазмоліз та деплазмоліз.

2. Чому виникає явище плазмолізу та деплазмолізу?

3. Чому тривале використання дистильованої води шкідливе для здоров’я?

4. Які різновиди мінеральних вод за хімічним складом Ви знаєте?

5. Яка ступінь концентрації мінеральних вод робить її непридатною для внутрішнього споживання?

6. Яким чином на організм впливає жорсткість води?

7. Які важкі метали регламентуються за ДСТ „ Вода питна”?

8. На які процеси і як в організмі впливає залізо, мідь, цинк, марганець?

9. Які з мінеральних вод, що використовуються в якості питних Вам знайомі?

10. Чим відрізняються лікувальні та лікувально-столові води?

11. Які мінеральні води Черкащини Вам відомі?

12. Які різновиди мінеральної води не вживаються в якості питних і чому?

13. Чим обумовлена проблема гігієнічного нормування нижньої межі мінералізації питної води?

14. Якими органами та системами органів організму людини контролюється водно-сольовий баланс організму?

15. Яке значення в регуляції водно-сольового балансу організму відіграє рН води? Яке його значення за ДСТУ?

 

Лабораторна робота №4.