Будова та принцип дії вогнегасників

Пожежу найлегше ліквідувати в початковій стадії. Успішна ліквідація займань можлива тільки в результаті чітких та швидких дій. Для цього треба знати будову, принцип дії вогнегасників та вміти ними користуватися.

 

На підприємствах застосовуються такі вогнегасники:

- хімічно-пінні ОХП-10, ОПМ, ОП-9ММ, ОХВП-10;

- вуглекислотні ручні ОУ-2, ОУ-3, ОУ-5, У-8, а також пересувні ОУ-25, ОУ-80, УП-2М;

- повітряно-пінні ОПК-1,5, ОВП-5, ОВП-10 порошкові ОП-1Б, ОП-2Б, ОП-5С, ОП-10.

 

 

Вогнегасник хімічно-пінний ОХП-10:

1 - корпус; 2 – кислотний стакан; 3 – запобіжна мембрана; 4 - сприск; 5 – кришка вогнегасника; 6 - шток; 7 - важіль запуску; 8 і 9 – ризинові прокладки; 10 - пружина; 11 – горловина; 12 – верх вогнегасника; 13 – гумовий клапан; 14 – ручка; 15 – дно.

 

Вогнегасник ОХП-10 являє собою сталевий балон об'ємом 10 л. Балон закінчується горловиною з різьбою і отвором (сприском). На горловину нагвинчено кришку із штоком і ручкою. Отвір закрито мембраною, яка запобігає витіканню рідини і розривається під дією тиску 0,08-0,14 МПа. В балоні знаходиться лужна частина заряду - водний розчин двовуглекислої соди (бікарбонату натрію) з невеликою домішкою піноутворювача і кислотна частина – суміш сірчаної кислоти з сульфатом заліза і алюмінію, яка знаходиться в поліетиленовому стакані всередині вогнегасника і закрита кришкою запірного пристрою.

Щоб привести вогнегасник у дію, необхідно:

- повернути ручку запірного пристрою на 180°;

- перевернути вогнегасник догори дном і направити сприск у вогнище пожежі.

 

При повороті ручки відкривається кислотний стакан, і кислотна частина заряду виливається у балон, змішуючись з лужною частиною заряду. В результаті їх взаємодії утворюється діоксид вуглецю, який інтенсивно перемішує рідину і піну. Тиск у балоні підвищується, і піна викидається через сприск назовні. Довжина струменя 6-8 м, термін дії - 60 с.

Якщо при використанні вогнегасника ОХП-10 на поверхню шкіри потрапила хімічна піна, то для запобігання подразненням та хімічним опікам необхідно промити це місце великою кількістю води.

Випускаються також густопінні хімічні (ОП-М) і хімічно-повітряні вогнегасники (ОХВП-10).

Повітряно-пінні вогнегасники бувають переносні ОВП-5, ОВП-9, ОВП-10.01 і стаціонарні ОВП-100.01, ОВПУ-250. Заправ­ляються вони 6%-ним водним розчином піноутворювача (ПО-1, ПО-6, ПО-11). Тиск в корпусі 1 утворюється стисненим діоксидом вуглецю, який знаходиться в спеціальних балонах 2 усередині вогнегасника. Вогне­гасник приводиться в дію натиском пускового важеля 3, при цьому проко­люється мембрана балону і діоксид вуглецю надходить у корпус. По­вітряно-механічна піна утворюється в розтрубі 4, який виходить з корпусу.

Вогнегасники ОВП-5 і ОВП-10.01 мають відповідно такі основні технічні дані: продуктивність - 170 і 540 л; довжина струменя – 4-5 м; час дії - 20 і 45 с; повна маса - 7,5 і 14,0 кг.

 

 

Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2 та ОУ-5:

1 - балон; 2 - поворотний раструб; 3 - запірна головка; 4 - сифона трубка; 5 - хомут; 6 - крюк; 7 - упор; 8 - ручка; 9 – чека

До газових вогнегасників відносять вуглекислотні аерозольні і вуглекислотно-брометилові. Вуглекислотні аерозольні вогнегасники випускаються переносні - ОУ-2, ОУ-3, ОУ-5, ОУ-8 і пересувні - ОУ-25, ОУ-80, ОУ-400.

Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння пожежі класу В (горіння рідких речовин, крім тих, що можуть горіти без доступу повітря) та електроустаткування під напругою до 1 кВ.

 

Для приведення в дію таких вогнегасників потрібно:

- розтруб вогнегасника спрямувати на осередок пожежі (розтруб легко фіксується в зручній позиції для викидання вогнегасної речовини);

- видалити запобіжну чеку;

- натиснути на важіль керування клапаном, одночасно тримаючись за ручку.

 

Далі розпочати викидання вогнегасної речовини на осередок пожежі.

Під час гасіння пожежі класу В розтруб вогнегасника має бути срямо-ваний в основу осередку пожежі, що знаходиться найближче до опера­тора. Не можна братися руками за розтруб, тому що температура снігоподібної вуглекислоти, що викидається, становить мінус 78 °С.

У балонах знаходиться рідкий діоксид вуглецю під тиском 6,0 МПа для переносних вогнегасників і 15,0 МПа -- для пересувних. Для приведення в дію переносний вогнегасник перевертають догори дном, розтруб направляють на вогнище і натискають на важіль затвору. Стиснений діоксид вуглецю виходить з балону, в результаті зниження тиску і розширення в розтрубі перетворюється в сніжну масу з температурою -ЗО °С. Дія такого вогнегасника комбінована - охолоджує вогнище пожежі та ізолює його від кисню повітря.

 

Склад звіту

 

1. Опис загальних відомостей, будови та принципу дії вогнегасників.

2. Опис процесу гасіння з імітованої пожежі.

3. Висновок стосовно надбаному навику застосування вогнегасників.

 

4. Контрольні питання

 

1. Які засоби передбачаються на виробництві для забезпечення пожежної безпеки?

2. Що належить до первинних засобів гасіння пожежі?

3. Які Вам відомі вогнегасники за змістом внутрішнього заряду?

4. Вогнегасні властивості води. Які загоряння можна гасити водою?

5. Будова та особливості застосування вогнегасників типу ОХП.

6. Особливості застосування газових (вуглекислотних) вогнегасників.

7. В якому випадку доцільно застосовувати для гасіння пожежі пісок, азбестове полотно, кошму?