Методичні рекомендації з написання реферату.

Написання реферату є необхiдною складовою навчального процесу,.яка дає змогу студентовіi проявити свої творчi здiбностi та проведення самостiйних дослiджень з теоретичних i практичних проблем правового регулювання питання соціального захисту населення. Метою написання реферату є органiзацiя науково-дослiдницької роботи студентів з врахуванням певних вимог, а саме:

а) системно, творчо та коректно i критично осмислювати iснуючi погляди науковцiв на окреміi теоретичні i практичні проблеми системи соціального забезпечення та захисту населення;

6) системно i комплексно аналiзувати правовi норми, що регулюють дану галузь права;

в) самостiйно знаходити шляхи вирiшення проблем правового регулювання системи соціального забезпечення та захисту населення, виходячи iз сучасного стану законодавства та практики його застосування;

г) робота повинна носити творчий характер i вiдображати додержаяння етичних норм проведення наукових дослiджень,, тобто буги забезпеченою науковим апаратом (посилання, наведення цитат, вказiвка на джерела використовуваних у роботi статистичних даних тощо);

д) робота повинна бути оформленою у вiдповiдностi до визначених вимог, своєчасно здана на кафедру науковому керiвниковi.

Реферат виконується у вiдповiдностi iз запропонованою тематикою. Після вивчення необхiдної лiтератури, пiдбору матерiалiв законодааства й судової практики студент складас план роботи. Запропонованнй план роботи є орiєнтовним, студент може запропонувати свiй варiант плану.

При цьому слiд звернути увагу на двi обставини: по-перше, запропонований студентом план повинен забезпечити повне розкритгя обраної теми: по-друге, план не може бути надто детальним i включення до нього додаткових питань не повинне призвести до надмiрного збiльшення обсягу роботи або вiдхилення від теми.

Реферат оформляєгься у вигляді наукової статті, яка повинна включати:

— назву та змiст роботи;

— вступ, в якому зазначається актуальнiсть проблеми, мета та завдання дослiдження;

— основну частину, в якій висвiтлюються основнi проблеми та ступінь їхвього дослiдження у доктринi та судовiй практицi;

— висновки, а яких визначаються основнi пiдсумки дослiдження;

— список використаних джерел.

Орієнтовні теми рефератів для індивідуальної та самостійної роботи студента

1. Місцеве самоврядування в механізмі народовладдя.

1. Класичні і перехідні системи місцевого самоврядування
2. Політичні моделі місцевого самоврядування
3. Конституційна історія місцевого самоврядування в Україні
4. Перспективні напрямки розвитку місцевого самоврядування в Україні
5. Перспективи розвитку місцевого самоврядування в Україні у ході адміністративної реформи
6. Вплив законодавства ЄС на формування законодавства України в галузі місцевого самоврядування: тенденції розвитку
7. Вплив правових актів ЄС на формування сучасної моделі регіонального розвитку України
8. Реалізація принципу децентралізації влади в Україні
9. Муніципальне договірне і прецедентне право
10. Муніципальна правосуб’єктність територіальної громади
11. Органи та посадові особи органів державної влади як суб’єкти муніципального права
12. Взаємодія регіональних органів публічної влади
13. Відповідальність регіональних органів публічної влади
14. Місцеве самоврядування і громадянське суспільство
15. Форми асоціацій місцевого самоврядування
16. Співвідношення понять «матеріальна основа» та «економічна автономія» місцевого самоврядування
17. Перспективні напрямки розвитку фінансової основи місцевого самоврядування
18. Поняття і види державного контролю та нагляду в системі місцевого самоврядування
19. Правова природа муніципальної служби як самостійного виду публічної служби
20. Статут територіальної громади як основний акт локальної саморегуляції
21. Особливості приватизації комунального майна
22. Роль місцевого самоврядування у наданні населенню соціальних послуг
23. Договір про надання соціальних послуг за участю органу місцевого самоврядування як різновид публічного договору.
24. Самооподаткування територіальних громад
25. Основні принципи та порядок об’єднання (роз’єднання) територіальних громад.
26. «Санкції» в механізмі відповідальності територіальних громад
27. Проблеми регіонального самоврядування в Україні
28. Порівняльно-правовий аналіз завдань та функцій обласних та районних органів місцевого самоврядування
29. Проблеми реалізації повноважень обласними органами місцевого самоврядування в Україні
30. Проблеми реалізації повноважень районними органами місцевого самоврядування в Україні
31. Порядок відміни правових актів органів місцевого самоврядування.
32. Юридична природа та види правових актів місцевого самоврядування
33. Регламенти місцевих рад: поняття, зміст, правове регулювання
34. Судовий захист прав місцевого самоврядування
35. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування: поняття, види, правове регулювання.
36. Муніципальні вибори: правові основи та порядок проведення
37. Порядок формування місцевих рад
38. Основи правового статусу депутата місцевої ради.
39. Повноваження та форми роботи депутата як представника територіальної громади, виборців свого виборчого округу.
40. Повноваження та форми роботи депутата як повноважного члена представницького органу місцевого самоврядування — ради.
41. Порядок обрання сільського, селищного, міського голови
42. Порядок формування виконавчих органів сільської, селищної, міської ради
43. Сесія ради: порядок скликання та проведення.
44. Юридична природа політичних заяв органів місцевого самоврядування
45. Функції і компетенція територіальних громад
46. Правовий статус людини – члена територіальної громади у місцевому самоврядуванні
47. Обґрунтування доцільності формування органів самоорганізації населення
48. Бюджетний процес в адміністративно-територіальних одиницях
49. Місцеві податки і збори: поняття, види, порядок адміністрування.
50. Форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування. Муніципальний рух в Україні.
51. Стан розвитку наукових досліджень з проблематики статусу обласних рад
52. Стан розвитку наукових досліджень з проблематики формування регіональної системи органів публічної влади
53. Стан розвитку наукових досліджень з проблематики формування регіональної системи органів публічної влади
54. Стан розвитку наукових досліджень з проблематики формування системи виконавчих органів місцевого самоврядування
55. Організація місцевої влади в УРСР. Особливості «радянської системи» організації влади на місцях.
56. Становлення інституту місцевого самоврядування в новітній історії України.
57. Види муніципальних систем в зарубіжних країнах.
58. Поняття основ місцевого самоврядування.
59. Предмети відання та повноваження місцевого самоврядування.
60. Захист прав місцевого самоврядування в Конституційному Суді України.
61. Делегування повноважень місцевого самоврядування: проблеми правового регулювання.
62. Форми участі іноземців у житті територіальної громади
63. Порядок та правове регулювання розмежування повноважень між радою, її виконавчим комітетом та місцевим головою.
64. Порівняльно-правовий аналіз статусу виконавчих органів місцевого самоврядування м. Ужгорода та м._____________ (вибрати будь-яке місто, статут якого є в інтернеті) на основі положень їх Статутів.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

67. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

 

Основні критерії оцінювання знань студентів

Протягом семестру студенти вивчають 1 модуль з дисципліни. Модуль складається з 2 змістових модулів. Після виконання кожного змістового модуля (лекції, практичні заняття) здійснюється поточний контроль у вигляді комп’ютерного тестування або виконаної роботи. Студенти, які не відвідували лекції або не в повному обсязі виконали практичні завдання, до поточного контролю за змістовий модуль не допускаються.

Оцінювання навчальних досягнень та практичних навичок студентів здійснюються за 100-бальною системою за кожний змістовий модуль. Загальна кількість балів за семестр з навчальної дисципліни складається із середнього арифметичного балу за модулі.

Студент, який в результаті поточного оцінювання (під час комп’ютерного тестування, проектної роботи), або підсумкового контролю за модулем отримав більше 50 балів, має право не складати іспит з дисципліни. У такому випадку в заліково-екзаменаційну відомість заноситься загальна підсумкова оцінка. При умові, що студент (ка) хоче покращити підсумкову оцінку за модуль із дисципліни, він (вона) має складати екзамен.

Студент, який в результаті підсумкового оцінювання за модулем отримав менше 50 балів зобов’язаний складати екзамен з дисципліни. У разі, коли відповіді студента під час екзамену оцінені менш ніж 50 балів, він (вона) отримує незадовільну підсумкову оцінку. При цьому результати поточного контролю не враховуються. Оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється за такою шкалою:

% від максимальної суми за всі форми навчальної діяльності	Оцінка в ЕСТS	Оцінка за національною шкалою
Екзамен	Залік
90-100	A	відмінно	зараховано
83-89	B	дуже добре	зараховано
75-82	C	добре	зараховано
65-74	D	задовільно	зараховано
50-64	E	достатньо	зараховано
30-49	FX	незадовільно	не зараховано
1-29	F	незадовільно	не зараховано

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-ох бальну здійснюється у такому порядку:

Поточне оцінювання здійснюється за трьома складовими:

- контроль за виконання модульних завдань (проектні роботи, комп’ютерні тестові завдання);

- контроль систематичності та активності роботи студента протягом семестру;

- контроль індивідуальної (самостійної) роботи.

Якщо студент відвідав менше 50 відсотків занять, то систематичність та активність його роботи оцінюється в 0 балів.

Оцінювання модульних завдань. Після виконання програми змістового модулю у визначений деканатом термін здійснюється поточний модульний контроль у вигляді комп’ютерного тесту, проектної роботи, який оцінюється у межах від 1 до 60 балів. Якщо з об’єктивних причин студент не пройшов модульний контроль у визначений термін, то він має право за дозволом деканату пройти його протягом двох тижнів після виникнення заборгованості.