Фізичні ризик-чинники безпеки життєдіяльності.

Однією з важливих умов збереження та зміцнення здоров'я людини є підтримання на відповідному рівні оптимального стану фізичного середовища проживання.

Під фізичним середовищем розуміють чинники різної природи, які чинять на організм людини енергетичний вплив (механічний, термічний, електричний, електромагнітний і ін.). За походженням вони можуть бути як природними, так і антропогенними.

До природних фізичних чинників середовища відносяться: температура та вологість повітря, швидкість руху повітря, атмосферний тиск, сонячна радіація, атмосферна електрика і ін., які прийнято об'єднувати поняттям кліматогеографічні та погодні чинники.

На протязі тисячоліть кліматичні та погодні умови формували природний ландшафт, створювали характерний рельєф, визначали режим річок та озер, наявність пустель та вічних снігів, тип рослинності - появу одних та щезання інших видів рослин і т.ін.

Клімат та погода мають великий вплив на життєдіяльність людини, визначають її фізичний та психічний стан, потреби в житлі та одязі, паливі та харчах, засобах переміщення і т.ін.

Під кліматом розуміють закономірно повторюємий режим погоди однієї місцевості.

Клімат впливає на характер господарської діяльності людини, її побут, санітарні умови життя, здоров'я, структуру та рівень захворювань. Від клімату залежить розповсюдження різноманітних збудників та переносників багатьох хвороб людини (наприклад малярія).

Важливими кліматоутворюючими чинниками в тій чи іншій місцевості є:

- географічна широта, яка визначає приплив сонячної радіації;

- висота над рівнем моря, рельєф та тип земної поверхні (вода, суша, рослинність, сніг),

- особливості циркуляції повітряних мас;

- близькість до морів та океанів.

Кліматичні умови місцевості не є хаотичними, а підпорядковані відповідним географічним закономірностям.

Для створення тих чи інших кліматичних особливостей значення має радіаційний баланс земної поверхні, тобто різниця приходом та витратами сонячної радіації на поверхні землі.

Радіаційний баланс земної поверхні чинить суттєвий вплив нагрівання та охолодження повітряних мас. Зимою радіаційний баланс території України від'ємний, за виключенням крайніх південних районів. Літом радіаційний баланс скрізь позитивний. Найбільшої величини досягає в липні на півдні України (Крим, Приазов'я)

Якщо клімат статично стійкий для відповідної місцевості, то погода, це явище, яке постійно змінюється.

Погода - це сукупність фізичних властивостей приземного атмосфери за відповідно короткий проміжок часу (годину, добу, тиждень).

Погода, в значній мірі, визначає рівень безпеки життєдіяльності: впливає на фізіологічний стан людини безпосередньо або побічно.

Безпосередній вплив здійснюється шляхом дії погоди на баланс організму людини. Жарка, безвітряна погода з високою вологістю повітря викликає напругу терморегуляційних механізмів, може призвести до перегрівання організму. Відносно низька температура, висока вологість та сильний вітер можуть сприяти розвитку гострих респіраторних захворювань, пневмоній, ангін і т.ін.

Погодні умови мають значення в епідеміології розповсюдженні інфекційних захворювань. Наприклад, в жарку погоду створюються умові для виникнення харчових отруєнь мікробного походження.

Побічний вплив погоди на організм людини обумовлюється тим, що зміна погодної обстановки вступає в дисонанс зі звичними для людини ритмами фізіологічних функцій.

Людина формувалася в умовах циклічної динаміки зовнішніх умов і ритмічної зміни часу доби, дня та ночі, пори року, рівня освітлення і т.ін.

Згідно з цими видами ритмічності природних явищ у людини відбуваються ритмічні зміни біологічних процесів - біоритми.

Розрізнюють біоритми: добові (зміни на протязі доби температури тіла, зміна активності та спокою, сну та бадьорості і ін.), місячні - пов'язані з ритмом обертання Землі навколо Сонця та Сонця навколо своєї осі, річні ін. У людини ці ритми розвинулися у відповідь на природні циклічні зміни чинників середовища проживання тому їх називають адаптивними.

Якщо режим дня людини тобто її життєві функції узгоджені циклами зовнішніх умов, то це сприяє життєдіяльності та підвищує ефективність працездатності. Навпаки, коли не узгоджений ритм життєвих функцій та циклічних змін зовнішніх умов може порушуватись життєдіяльність, працездатність, а в деяких випадках і здоров'я люди Це спостерігається на тих виробництвах де люди працюють в три зміни.

Зниження життєвих функцій та працездатності спостерігається у людей, які здійснюють перельоти на велику відстань з заходу на схід чи зі сходу на захід на швидкісних літаках зі зміною 8-10 часових поясів.

Зміна часового поясу - досить серйозне випробовування для організму людини, викликає втому, порушення сну, подразливість. Для пристосування організму природним шляхом потрібно приблизно один день на кожну годину різниці в часі. Якщо людині потрібно відразу включитися в роботу то єдиною можливістю виграти час - негайно почати жити в місцевому ритмі. Якщо людина, наприклад, прилетіла вдень, то не можна лягати. Потрібно запланувати нескладну справу, прогулятися, тому що денне освітлення є найкращим стимулятором. А якщо людина прибула у ночі необхідно негайно лягти в ліжко, навіть якщо на батьківщині розпал робочого дня.

До ритмічних змін інтенсивності та характеру клімату і погоди, зміни дня та ночі, пори року людина впродовж еволюції пристосувалася,більшість людей сприймають такі зміни без будь-яких несприятливих проявів.

Зовсім інша картина спостерігається коли включаються такі фізичні чинники як зміна магнітного поля Землі, електричної провідності повітря, коли змінюється місячне та сонячне тяжіння або збільшується рівень сонячної радіації.

Ці явища призводять до посилення процесів гальмування в центральній нервовій системі. В період магнітної бурі різко зростає частота загострень нервово-психічних захворювань.

Однак і в цих випадках більшість здорових людей з добре розвинутими фізіологічними пристосувальними механізмами не спостерігають в своєму самопочутті будь-яких змін. Подібні люди, як правило, здорові і називаються метеостійкими.

Людей чутливих до змін погоди і прояву фізичних чинників називають метеочутливими.

Відмічено, що несприятлива погода негативно діє на протікання багатьох захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, ендокринної та шлунково-кишкової систем, шкірних, очних і інших хвороб.

Є дані про те, що внаслідок несприятливої погоди збільшуються випадки дорожньо-транспортних пригод, вбивств, самогубств і ін.

Погода може посилювати такі негативні явища як смог, а також утворювати кислотні дощі. Природні фізичні чинники різко достають у випадку стихійного лиха, коли підвищується рівень річок, озер, морів (повені, цунамі), коли діють надто сильні вітри (урагани, бурі), виникають землетруси чи зсуви.

Таким чином стає очевидним, що фізичні чинники, коли вони перевищують адаптивну межу, здатні чинити несприятливу дію на оточуюче природне середовище та організм людини, умови праці, побуту, відпочинку - тобто суттєво знижувати рівень безпеки життєдіяльності.

До фізичних чинників антропогенного походження відносяться механічна, термічна дія та вплив різноманітних видів енергії.

Механічний вплив на безпеку життєдіяльності створюють машині механізми, елементи обладнання, заготовки та вироби що рухаються, переміщуються та обертаються.

Крім цього, причиною механічної дії можуть стати рухи людини, що втратила рівновагу, або її падіння з висоти чи помилкові дії. Якщо такий механічний вплив на тіло людини перевищує рівень інтенсивності (чи швидкості), виникають травматичні ушкодження: поранення, струси, переломи кінцівок, вивихи суглобів і т.ін. У тяжких випадках такий механічний вплив може призвести до летальних наслідки

Серед антропогенних фізичних небезпечних та шкідливих чинні може бути підвищена чи низька температура поверхонь обладнання предметів праці. Дотик людини до гарячих чи надто холодних поверхонь може бути причиною опіків та обморожень.

Робота різних видів транспортних засобів, машин та обладнані виробничих процесів супроводжується значним рівнем шуму та вібрацій, які негативно діють на безпеку життєдіяльності і можуть призвести захворювань та зниження продуктивності праці.