Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.

Регулювання відносин у сфері транспорту здійснюється за допомогою Законів України "Про транспорт" в редакції від 17.11.2010 p., "Про залізничний транспорт" в редакції від 06.04.2011 p., "Про автомобільний транспорт" від 14.04.2012 p. та ін. Управління транспортом і дорожнім господарством здійснюється відповідними органами державної виконавчої влади, а саме Міністерством інфраструктури України (указ Президента про положення про Мінінфраструктури від 12.05.2011). Вищий орган загальної компетенції - Кабінет Міністрів України приймає постанови, на підставі яких забезпечує загальне керівництво усіма видами транспорту. Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Згідно з Законом України "Про транспорт", розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою. Єдина транспортна система України. Єдину транспортну систему України становлять: - транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий залізничний транспорт; - відомчий транспорт; - трубопровідний транспорт; Єдина транспортна система повинна відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України. Мета і завдання державного управління в галузі транспорту. Державне управління в галузі транспорту має забезпечувати: - своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; - захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; - безпечне функціонування транспорту; - ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту; - охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту. Державне управління діяльністю транспорту здійснюється шляхом проведення та реалізації економічної (податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної-) та соціальної політики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення. Управління залізничним транспортом. У відповідності до Положення "Про державну адміністрацію залізничного транспорту України" в рдакції від 21.11.2008 р. Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінінфраструктури України. На сьогодні в Україні діє шість залізниць, підпорядкованих Укрзалізниці: Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна і Придніпровська. Крім вказаних залізниць, цьому відомству підпорядковані також підприємства й організації галузі. Основними завданнями Укрзалізниці, що визначені Положенням, є: - організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях; - забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення; - розроблення концепцій розвитку залізничного транспорту; - вжиття заходів для забезпечення безпеки функціонування залізничного транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи. Укрзалізниця розробляє плани перевезень і затверджує їх на колегії Міністерства транспорту та зв'язку України, а також здійснює заходи щодо розподілу рухомого складу відповідно до цих планів. Розробляється також і затверджується графік руху поїздів і плани їх формування. Управління авіаційним транспортом. Державне регулювання діяльності цивільної авіації у відповідності до Указу Президента України від 09.12.2010 р. здійснює Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації.
Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Державіаслужба є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації та у сфері використання повітряного простору України. Основними завданнями Державіаслужби є: - державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації; - проведення розслідування авіаційних подій до моменту створення незалежного органу з розслідування; сертифікація і реєстрація об'єктів і суб'єктів авіаційної діяльності та її ліцензування. Управління автомобільним транспортом. Завданнями та функціями державного регулювання діяльності автомобільного транспорту є: - формування ринку транспортних послуг шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики; контроль за виконанням законодавства про автомобільний транспорт; нормативно-правове регулювання з питань автомобільного транспорту; - ліцензування діяльності перевізників; - захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту.

69 Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку. Основними завданнями Державної служби зв'язку є: - участь у реалізації державної політики у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку;- здійснення державного управління у відповідних сферах; - розроблення та здійснення заходів щодо розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку, поліпшення їх якості, забезпечення доступності і сталого функціонування; - створення умов для інтеграції сфер телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку у світовий інформаційний простір. Держзв'язку відповідно до покладених на нього завдань: 1) вносить пропозиції щодо державної політики у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку і реалізує її у межах своїх повноважень; 2) забезпечує проведення державної політики у сфері користування радіочастотним ресурсом України; 3) розробляє прогнози розвитку телекомунікаційних мереж та послуг, а також мереж та послуг поштового зв'язку, сфери користування радіочастотним ресурсом України; 4) бере участь у визначенні перспективних напрямів розвитку у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку; 5) розробляє за участю Національної комісії з питань регулювання зв'язку (НКРЗ), міністерств та інших центральних органів виконавчої влади проекти Концепції розвитку телекомунікацій України та інших концепцій у сферах користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку; 6) бере участь у реалізації державного замовлення на виконання робіт і поставок продукції для державних потреб, сприяє залученню інвестицій, новітніх технологій та використанню управлінського досвіду у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку; Держзв'язку під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями. Держзв'язку очолює заступник Мінінфраструктури - голова Державної служби зв'язку (далі - голова Держзв'язку), який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра інфраструктури. Голова Держзв'язку за посадою є членом колегії Мінтрансзв'язку. Голова Держзв'язку має заступників (не більше трьох), у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра транспорту та зв'язку, погодженим з головою Держзв'язку. Голова Держзв'язку: 1) здійснює керівництво діяльністю Держзв'язку та несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром інфраструктури за виконання покладених на Службу завдань; 2) призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім заступників голови Держзв'язку; 3) розподіляє обов'язки між заступниками голови Держзв'язку.Держзв'язок утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінінфрастуктури. Умови оплати праці працівників Держзв'язку визначаються Кабінетом Міністрів України. Держзв'язок є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.