Призначення підривників, комплектація боєприпасів підривниками.

Підривник або трубка – це спеціальний механізм, призначений для приведення до дії снаряда після пострілу у потрібній точці траєкторії або після удару снаряда в перешкоду.

Різниця між підривниками і трубками полягає у характері початкового імпульсу, який створюється ними: перші виробляють детонаційний імпульс, другі – променевий.

Снаряди гаубиці комплектуються наступними підривниками:

2С3М

осколково-фугасні ОФ-540, ОФ-540Ж, ОФ25 – РГМ-2, В-90, АР-5;

осколково-фугасні ОФ-22 – В-429, АР-5;

кумулятивні обертові БП-540 – ГПВ-3, ГКВ;

з готовими уражаючими елементами 3Ш2 – ДТМ-75;

освітлювальні С1 – Т-7;

освітлювальні С6 – Т-90.

 

Д-30

осколково-фугасні ОФ-462, ОФ-462Ж, ОФ24, ОФ24Ж – РГМ-2, В-90;

осколково-фугасні ОФ56, ОФ56-1 – РГМ-2М, В-90;

кумулятивні обертові БП1 – ГПВ-3, ГКН;

кумулятивні необертові БК6, БК6М – ГПВ-2;

кумулятивні необертові БК13 – 3В15;

з готовими уражаючими елементами 3Ш1 – ДТМ-75;

освітлювальні С-463, С-463Ж – Т-7;

освітлювальні С4 – Т-90;

агітаційні А1, А1Д, А1Ж, А1ЖД – Т-7;

димовий Д4, Д4М – РГМ-2.

 

3 На посаді командира артилерійської батареї 2С3 розрахувати час прибуття батареї в район вогневої позиції з вихідного району, якщо відомо:

Розв’язання:

1. Визначаємо час руху батареї з вихідного району в район ВП:

2. Визначаємо час прибуття артилерійської батареї в район ВП:

4. Відповідь: час прибуття артилерійської батареї в район ВП 5 годин 09 хвилин.

 

 

Білет № 48

 

Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.

на різнобій ,

де DРів_{dV о} - поправка у рівень на різнобій, тис.;

DХ_V - поправка дальності на зміну початкової швидкості на 1%, м;

dV₀ - різнобій даної гармати відносно основної, %;

DХ_ТИС - зміна дальності при зміні кута прицілювання на одну тисячну, м.

 

Призначення, ТТХ артилерійського зразка.

2С3М

152-мм самохідна гаубиця 2С3М призначена для:

знищення та придушення засобів ядерного нападу, артилерії, мінометів, інших вогневих засобів і живої сили противника;

знищення танків і самохідних гармат, руйнування польових і довгочасних оборонних споруд;

придушення тилів і органів управління противника.

Основні ТТХ 2С3М

Маса у бойовому положенні, т	27,5 +2%
Екіпаж, чол.
Обслуга, чол.
Швидкість руху, км/год: середня по шосе середня по дорозі без покриття максимальна по шосе	40...45 25...30
Запас ходу по паливу по шосе, км
Потужність двигуна, к.с. (кВт)	520 (385)
Максимальний кут підйому, град
Максимальний кут крену, град
Перешкоди, що долаються, м рів, шириною брід, глибиною стіна, висотою	0,7
Основне озброєння	гаубиця 2А33
Калібр, мм	152,4
Боєкомплект, пострілів всього з них возиться при гарматі
Практична швидкострільність, постр./ хв.	3...6
Максимальна дальність стрільби ОФ снарядом на заряді П, м
Початкова швидкість ОФ снаряда на заряді повному, м/с:
Кути наводки: вертикальної горизонтальної	360° – 4…+ 60°
Маса ОФ снаряда, кг	43,56
Маса кумулятивного снаряда, кг	27,44
Час переведення з похідного положення в бойове, хв.	1,5...2

 

Д-30

122-мм гаубиця Д-30 призначена для:

знищення та подавлення живої сили противника, розміщеної відкрито та в укриттях польового типу;

знищення та подавлення вогневих засобів піхоти противника;

руйнування довгочасних вогневих споруд, загороджень та інших споруд польового типу;

створення проходів у мінних полях;

боротьби з артилерією, мотомеханізованими засобами та танками противника.

Основні ТТХ Д-30

Калібр, мм
Найбільша дальність стрільби, км	15,3
Початкова швидкість снаряда, м/с осколково-фугасного (ОФ-462), заряд повний кумулятивного (БП1), заряд спеціальний
Висота лінії вогню*, мм
Кути наводки, град.: вертикальної горизонтальної: а) при кутах підвищення –5…+18^0 б) при кутах підвищення +18^0…+70^0і положенні ствола: між рухомими станинами між рухомою і нерухомою станинами	–7…+70
Маса у бойовому положенні, кг
Маса у похідному положенні, кг
Обслуга, осіб.
Скорострільність, постр./хв:	6…8
Найбільша швидкість транспортування, км/год.
Час на переведення з похідного положення у бойове, хв.	1,5…2

 

 

3 Розрахувати коректуру за допомогою ПРК при пристрілюванні за допомогою спряженого спостереження, якщо отримані спостереження: лівий П 40, правий П 45. Данні для підготовки ПРК. Д_К (лівого) = 2400 м, Д_К (правого) = 1850 м, = 7000 м, αл =1-20, αп = 3-30, γ = 2-10, ΔХтис = 20. Вогнева позиція − з ліва від пунктів спостереження.

 

Розв’язання:

Приціл менше 2, доворот лівіше 0-10.

 

Білет № 49

 

1 Призначення, характеристика та будова ствола

Ствол - це пристрій, у якому відбувається перетворення хімічної енергії бойового заряду в кінетичну енергію снаряда, призначений для здійснення направленого пострілу і надання снарядові необхідної лі­нійної та кутової швидкості.

Ствол 152-мм гаубиці 2А33 типу моноблок з нарізкою постійної крутизни, пристроєм для вентиляції каналу ствола ежекторного типу та двокамерним дульним гальмом віконного типу.

Ствол складається з: труби (3); казенника (1); муфти (2); пристрою вентиляції (4); дульного гальма (5).

Труба (1) - основна частина ствола; виконує головне його призначення. Передня частина труби називається дульною частиною, задня - казенною частиною. Зовнішня поверхня труби ділиться на конічну та циліндричну частини. Циліндрична частина труби сприймає найбільший тиск порохових газів при пострілі, тому стінки її роблять більш товстими, ніж конічної частини.

У зв’язку з тим, що тиск порохових газів у напрямі дульної частини поступово знижується, товщина стінок труби у цьому напрямі поступово зменшується.

Рисунок 3 - Ствол:

1 -казенник; 2 – муфта; 3 – труба; 4 – пристрій вентиляції; 5- дульне гальмо.

 

Внутрішня порожнина труби називається каналом ствола і поді­ляється на каморну та напрямну частини, які обмежені дульним та казенним зрізом і з'єднуються між собою з'єднувальним конусом.

Каморна частина ствола призначена для розміщення гільзи з бойовим зарядом та запояскової частини снаряда. З одного боку вона обмежена казенним зрізом, а з іншого - початком напрямної частини.

Напрямна частина ствола призначена для надання снарядові направленого польоту з певною початковою лінійною та кутовою швидкістю. З одного боку вона обмежена каморною частиною, а з іншого - дульним зрізом. Напрямна частина має 48 нарізів постійної крутизни, чим забезпечується гіроскопічна стабілізація снаряда в польоті.

Казенник (1) - частина ствола, що має затворне гніздо під клин затвора, який замикає канал ствола під час пострілу. Він призначений для розміщення більшості механізмів затвора і забезпечує необхідну масу відкотної частини та положення центра мас підйомної частини гармати.

Корпус казенника має складну конфігурацію з великою кількі-стю гнізд, каналів та отворів для розміщення деталей та механізмів за-твора та противідкотних пристроїв.

Труба(3) з'єднана з казенником за допомогою муфти (2). Правильність їх взаємного положення фіксується шпонкою, яка закріплюється гвинтом.

Дульне гальмо (5) - надульний газодинамічний пристрій, що призначений для поглинання частини кінетичної енергії відкотної частини гармати під час пострілу. Він нагвинчується на трубу і фіксується стопорами. Правильність взаємного положення труби та дуль­ного гальма можна визначити за рисками, що нанесені на них.

Дульне гальмо – двокамерне, віконного типу. Ефективність його досягає 50% (тобто частина енергії, що поглинається дульним гальмом під час пострілу, становить 50%; інша частина кінетичної енергії поглинається противідкотними при строями, механізмами затвора та йде на переборення сил тертя).

Центральною перегородкою дульне гальмо розділене на дві камори, а кожна з них має по два вікна. Тиск порохових газів на перегородку викликає активну складову дії гальма, а витікання їх під кутом до осі каналу ствола через вікна з високою швидкістю веде до виникнення реактивної сили тяжіння. Взаємна дія активної та реактивної сил призводить до поглинання значної частини кінетичної енергії відкотної частини гармати.

Спереду на дульному гальмі нанесені взаємно перпендикулярні риски, які використовуються при перевірці прицільних пристроїв.

Пристрій вентиляції каналу ствола (ежекторний пристрій) призначений для зменшення загазованості бойового відділення порохо­вими газами.

Кожух, гайка та півкільця, разом з зовнішньою поверхнею ствола створюють об’єм, який під час пострілу заповнюється порохови­ми газами.

Кулькові клапани забезпечують пропускання газів в одно­му напрямі і заповнення ресивера; витікання газів після того, як снаряд залишить ствол, відбувається через сопла, спрямовані у бік дульного зрізу. Висока швидкість витікання газів через сопла створює розрідження, що і забезпечує вентиляцію каналу ствола.

 

Рисунок 4 - Пристрій вентиляції каналу ствола:

1 - гайка; 2 - два півкільця; 3 - кульковий клапан; 4 - кожух ресивера; 5 - сопло

 

Гайка ежекторного пристрою стопориться гребінцем, який закріплюється двома гвинтами.