Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. 18-19 ст.

Поиск

Загальна характеристика:

-відбулося становлення української культури Нового часу.

-основні мистецькі напрямки-класицизм та романтизм.(класицизм-орієнтувався на античне мистецтво,йому були притаманні простота форм і композиції,звернення до античної спадщини,оспівування героїв;романтизм-був реакцією розчарування у Просвітницьких ідеях,стверджував неповторність людської особистості,прагнення до свободи і самовдосконалення,суперечність між надзвичайною особистітю та буденним оточенням.)

-негативний вплив на розвиток культури чинили відсутність власної державності,національний гніт та імперські кордони,що ігнорували українські етнічні території.

-у Наддніпрянській Україні проводилася політика русифікації та культурної асиміляції українців,здійснювана адміністративними примусовими заходами.

-на Західноукраїнських землях культурні процеси зазнавали значного впливу німецької культури,що поєднувалася з полонізацією в Галичині,мадяризацією в Закарпатті,румунізацією на Буковині.

-культурний розвиток галицьких і закарпатських русинів був тісно пов’язаний з діяльністю греко-католицького духовенства.

АРХІТЕКТУРА:

-панування класичного стилю.

-планова забудова губернських центрів (Полтави,Києва,Харкова).

-відомі пам’ятки тогочасної архітектури-будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томсон),дзвіниця Успенського собору в Харкові(С.Васильєв),Старий театр у Львові (А.Пихля,ЯЗальцман).

-розвиток палацово-паркової архітектури (палаци К.Розумовського у Батурині,маєток Галаганів у Сокирцях на Чернігівщині).

-створення декоративно-пейзажних парків («софіївка» в Умані,»Олександрія» у Білій Церкві,Стрийський парк у Львові).

ЖИВОПИС:

-розиток портретного жанру (В.Боровиковський,В.Тропінін,Т.Шевченко)

-Пейзажний живопис (І.Сорошенко,Т.Шевченко).

-Розвиток графіки (Т.Шевченко,серія офортів «Живописна Україна»).

МУЗИКА:

-розвиток музичного фольклору (колядки,щедрівки,народні пісні й танці.)Поширеними були народні ансамблі-троїсті музики (скрипка,цимбали,бубон).

-кобзарське мистецтво;найвідоміший кобзар-Остап Вересай.

-зародження української симфонічної музики(симфонія М.Овсянико-Куликовського на основі українських пісень.)

- С.Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм».

ТЕАТР:

-поява перших стаціонарних професійних театрів у Харкові та Полтаві,де ставили українські п’єси «Наталка-Полтавка»,»Москаль-чарівник» І.Котляревського»,Сватання на гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка,а також п’єси Шекспіра,Пушкіна,Грибоєдова.Директором,режисером театру у Харкові був Грегорій Квітка-Основ’яненко,Полтавського-І.Котляревський.

-діяли аматорські театри,поміщицькі театри,де грали селяни кріпаки.

-видатні актори першої половини 19 ст.-М.Щепкін,К.Соленик.

ЛІТЕРАТУРА І МОВОЗНАВСТВО:

-українські автори писали як українською так і російською,польською,німецькою мовами.

-Першу в Галичині граматику української мови підготував І Могильницький.

-Професор Львівського університету І.Лавринський уклав 6-томний україно-польсько-німецький словник.

-Початок і становлення української поезій та прози; І.Котляревський(«Енеїда»,«Наталка-полтавка», «Москаль-чарівник».),Г.Квітки-Основ’яненко («Маруся»,»Конотопська відьма»,і т.д.)

-Найвидатніші автори:-П.Гулак-Артемовський,Є.Гребінка,М.Гоголь,Т.Шевченко,П.Куліш.

5.Боротьба православ’я та католицизму як ситуація культурного вибору.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНОВИЩА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ:

-формально церква визнавалася рівноправною,мала урядові «вольності та привілеї».

-вищих церковних посадовців призначав король за гроші,заслуги перед державою чи борги держави перед особою.У другій половині 16 ст. жоден митрополит не був обраний церковним собором.

-Державні та світські особи постійно втручалися в церковні справи:судили священників,не призначали настоятелів,щоб самими отримувати доходи з церковних маєтків,обкладали церкву високими податками тощо.

Реформація-антикатолицький рух за переоблаштування церкви.У 16 ст. країни Європи були охопленні Реформацією.Її учасники виступали:

-проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя.

-за зменшення впливу церкви і духовенства.

-за здешевлення церкви і спрощення церковних служб.

У наслідок реформації виник протестантивізм-третій напрямок у християнській релігії.

Із 30-40-х рр16 ст. реформаційні ідеї проникають в Україну.Вони поширюються передусім серед шляхти й міщан Волині,Поділля,Галичини,а згодом і в Києві.

В Україні найбільше поширились такі протестантські напрямки:

-кальвінізм-Жан Кальвін-не набув прихильників серед народу,проте було створено близько 100 протестантських общин.Основу складала шляхта(Потоцькі,Вишневецькі).

-соціанство-Фавст Соціан-сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини,людську природу І.Христа,неприйняття ікон у богослужінні,необхідність ліквідувати смертну кару.Соціани відкривали школи,типографії,поширювали літературу;їхніми покровителями виступали князі,посадовці.

Реформація знайшла відгук у діяльності братств,що були засновані у Львові (1586р.),Рогатині,,Галичині,Вінниці,Лубнах,Києві (1615),Луцьку та інших містах.

Братства-громадські релігійні об’єднання православних українців (міщан,духовенства,козаків,шляхти).

МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ БРАТСТВ:захист національно-релігійних прав українців,протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу.

ЗАХОДИ БРАТСТВ:

-виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами,контролювати діяльність вищого духовенства.

-захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху.

-займалися просвітницькою діяльністю:створенням шкіл і типографій.

Кожне братство мало свій статут,який виводив організацію з-під влади єпископів.

Засади реформації вплинули на опір наступу католицизму та розвиток власне української церкви.Ідея перекладу біблії на народну мову реалізована в українськомовному Пересопницькому Євангелії (1556-1561),створеному на Волині:як відомо однією однією з ідей реформації є переклад святого письма народною мовою.

Наступ католицької церкви має назву-контрреформація.НАПРЯМИ:

-у 1569р. на українських і білоруських землях починає діяти єзуїтський орган,представники якого схиляють на свій бік різні верстви населення,навіть тих,хто вже стали протестантами.

-із 1570-х рр. починає формуватися мережа єзуїтських колегій-навчальних закладів на основі католицького віровчення.Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами.

-поширюються ідеї об’єднання (унії) православної й католицької церков,які підтримають як представники католицького,так і православного духовенства.

Берестейський собор 1596:

Укр. Ініціатори-Гедеон Балабанта Іпатій Потій + впливові укр.. магнати.На обговореннях Балабан відмовився від ідей унії й перейшов на бік Острозького.Перешкодити вони не змогли.

ПРИЧИНИ УКЛАДАННЯ:

-прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському.

-Річ Посполита вважала єдину віру чинником,що укріплює державу,і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму.

-православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками,посилити свої позиції,досягти зближення із західноєвропейською культурою.

ЗМІСТ:

-об’єднувалися в греко-католицьку церкву(уніатську).

-уніатська церква зберігала православні обряди,церковнослов’янську мову,право на митрополичну та єпископські кафедри.

-уніацька церква визнавала зверхність папи римського,учення католицької церкви.

-уніатське духовенство зрівнювалося в правах з католиками,набули права обіймати посади в державних і міських урядах.

Унію прийняли 6 із 8 єпархій митрополії,ще дві-Перемишльська та Львівська -100 років тому.Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза,а по його смерті – Іпатій

Потій.

НАСЛІДКИ?

-утворилася Українська греко-католицька церква.

-почалася боротьба православних з греко-католиками,в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності.

-не відбулося обіцяне зрівняння у правах уніатів з католиками.

ОСНОВНІ ЕТАПИ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗНАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ після Б.У.:

-православні братства вели судові процеси за право володіння церковним майном,опротестовували протиправну діяльність уніатів на сеймах Речі Посполитої.

-за ініціативою Віленського братства протестантська і православна шляхта укладали договір про тимчасове об’єднання та спільні дії в питаннях захисту своїх прав на богослужіння.

-спільна з протестантами боротьба на засіданнях сеймів призвела до формального визнання православної церкви та духовенства у Речі Посполитій,свободи сповідання православ’я,повернення братствам їхніх прав та привілеїв.

-у 1620р. під час перебування в Києві єрусалимського патріарха Феофана І.Борецький був висвячений на київського митрополита.Новий митрополит відновив діяльність православних єпископств.

-Велася боротьба козацтва за легалізацію православної ієрархії.Польськиц уряд був змушений погодитися на ці вимоги. (1622-1632)

-у 1633 польський уряд видав «Статті для заспокоєння руського народу»,які офіційно визнавали існування УПЦ і надавали широкі права православним,у тому числі обіймати державні посади в Р.П.

 

“Брестська Унія”.

Але серед частини православної шляхти та православного духовенства поширюється ідея про можливість об`єднання православної церкви з католицькою, для того щоб зберегти її від католицької експансії, добитись рівних прав католиків і православних. Вони посилались як на прецедент на рішення Флорентійської унії (1439р.) Цю ідею підтримував найбільший світський захисник православ`я К. Острозький (“нічого не бажаю гарячіше, як єдності віри і згоди всіх християн”) Прихильники унії вважали, що рішення буде прийнято після переговорів на Соборі з поступкам з обох сторін. Але ця ідея не мала підтримки в братствах і особливо в низах православних. Тому ініціативу в справах унії взяли на себе єзуїти, польський уряд на чолі з фанатиком Сигізмундом та деякі православні єпископи, особливо Іпатій Потій, та Кирило Терлецький та митрополіт Рогоза. Не порадившись з собором, фактично не маючи повноважень Потій і Терлецький з 1595р. виїхали в Рим і затвердили умови унії з папою. Цей вчинок вніс розкол (Клемент VІІІ) серед прихильників унії в Україні. Більшість на чолі з К.Острозьким засудили таку унію. Але Потій і Терлецький при підтримці Сигизмунда скликали Собор в Берсті у 1596 і проголосили унію. Православні зібрали свій Собор і засудили унію та розірвали з уніатами. Король скористався цим і оголосив уніатів єдиними легальними представниками грецької церкви.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 488; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.67.10 (0.008 с.)