Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Індикація вірусів – це виявлення вірусів у досліджуваному матеріалі без встановлення їх належності до родини, роду, виду, сероваріантуСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
• Методи індикації • Цитопатична дія віруса (ЦПД) – загальні дистрофічні зміни клітин або специфічні ураження у вигляді включень або багатоядерних клітин – синцитіїв або симпластів • Бляшкоутворення – бляшки – це осередки зруйнованих інфікованих вірусом клітин моношару, що заходиться під агаровим покриттям • Кольорова проба – використовують середовища Ігла або 199, які містять індикатор, який реагує на зміну рН середовища. При появі в клітині метаболітів середовище змінює забарвлення на жовте (інфіковані вірусом клітини – не метаболізують) • Реакція гемаглютинації (РГА) основана на спроможності деяких вірусів, що мають гемаглютинін в оболонці склеювати еритроцити • Реакція гемадсорбції (РГадс) – дозволяє виявити віруси, які містять гемаглютинін у клітинних культурах до розвитку ЦПД. На інфікованих вірусом клітинах спостерігається адсорбція еритроцитів • Ідентифікація вірусів – встановлення їх варіантної, видової, родової та родинної належності за допомогою діагностичних сироваток • В основі лежить постановка серологічних реакцій Методи ідентифікації вірусів • Реакція нейтралізації (РН) • Реакція гальмування гемадсорбції • Реакція гальмування гемаглютинації • Методи ідентифікації вірусів • Реакція непрямої гемаглютинації • Реакція зв’язування комплементу (РЗК) • Імуноферментний аналіз (ІФА) • Радіоімунний аналіз • Методи ідентифікації вірусів • Імунна електронна мікроскопія (ІЕМ) • Реакція імунофлюоресценції (РІФ) • Зустрічний імуноелектрофорез • Метод молекулярної гібридизації НК Сучасні методи лабораторної діагностики вірусних захворювань • Мікроскопічні методи - цитоскопічний - люмінісцентна мікроскопія - електронна мікроскопія - імунна електронна мікроскопія • Культуральний метод (вірусологічний) • Серологічний метод (РЗК, РГГА, РПГА, ІФА, РІА, імуноелектрофорез) • Молекулярно-генетичний метод - реакція гібридизації ДНК або РНК - полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) Етапи культурального методу • Забір матеріалу • Обробка матеріалу з метою звільнення від супутньої бактеріальної мікрофлори • Культивування вірусу • Індикація і титрування вірусу • Ідентифікація • Бактеріофаги Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій Розрізняють: • За вірулентністю - вірулентні (спричиняють лізис клітини) - помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага) • За спектром дії - полівалентні (інфікують бактерії одного роду) - моновалентні (інфікують бактерії одного виду) - типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду) • Будова бактеріофага • Морфологічні групи бактеріофагів • Ниткоподібні фаги • Голівчасті з рудиментарним відростком • Голівчасті з коротким відростком • Голівчасті з нескорочувальним відростком • Голівчасті з скорочувальним відростком і базальною пластинкою • Етапи репродукції бактеріофагів • Адсорбція • Проникнення (ін‘єктування нуклеїнової кислоти) • Репродукція • Зборка вірусних фаговів у цитоплазмі бактерій • Вихід фагових частинок із клітини після її лізису • Помірні бактеріофаги завершують репродукцію на етапі інтеграції нуклеїнової кислоти в геном клітини-хазяїна • Використання фагів Моновалентні вірулентні фаги використовують для: • Лікування і профілактики інфекцій • Видової ідентифікації в діагностиці інфекцій • Фаготипування епідемічних штамів збудників Помірні фаги використовують: • В генній інженерії для генетичних рекомбінацій • Для отримання лізогенних культур-індикаторів мутагенних факторів • 36. Ідентифікація вірусів. Реакції гемаглютинації, гальмування гемаглютинації, гемадсорбції, нейтралізації.
• Ідентифікація • Бактеріофаги Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій Розрізняють: • За вірулентністю - вірулентні (спричиняють лізис клітини) - помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага) • За спектром дії - полівалентні (інфікують бактерії одного роду) - моновалентні (інфікують бактерії одного виду) - типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду) • Будова бактеріофага • Морфологічні групи бактеріофагів • Ниткоподібні фаги • Голівчасті з рудиментарним відростком • Голівчасті з коротким відростком • Голівчасті з нескорочувальним відростком • Голівчасті з скорочувальним відростком і базальною пластинкою • Етапи репродукції бактеріофагів • Адсорбція • Проникнення (ін‘єктування нуклеїнової кислоти) • Репродукція • Зборка вірусних фаговів у цитоплазмі бактерій • Вихід фагових частинок із клітини після її лізису • Помірні бактеріофаги завершують репродукцію на етапі інтеграції нуклеїнової кислоти в геном клітини-хазяїна • Використання фагів Моновалентні вірулентні фаги використовують для: • Лікування і профілактики інфекцій • Видової ідентифікації в діагностиці інфекцій • Фаготипування епідемічних штамів збудників Помірні фаги використовують: • В генній інженерії для генетичних рекомбінацій • Для отримання лізогенних культур-індикаторів мутагенних факторів
37. Мікрофлора води, повітря, грунту. Санітарно-показникові мікроби зовнішнього середовища. МІКРОФЛОРА ВОДИ До аеробних мікроорганізмів, що живуть у воді, належать Рзеїіоіо-топаз Ниогезсепз, Місгососсиз гозеиз та ін. Анаеробні бактерії у воді трапляються дуже рідко. У мулистих відкладеннях океанів, морів, боліт, гарячих мінеральних джерел, нафтових свердловин та інших місцях, позбавлених кисню, існують найстародавніші живі істоти нашої планети — мета-нотворні бактерії, які для своєї життєдіяльності використовують водень і вуглекислий газ. * Колі-титр — найменший об'єм у мілілітрах (або маса в грамах) досліджуваного матеріалу, в якому виявляють Е. соїі. Хемолітотрофи було виявлено в чорних гейзерах, де тиск води досягає 2533,1 кП.І (259 атм). їх легко вирощувати в штучних умовах при температурі 480 °С і тискові 26851,1 «Па (265 агм). «» Мікрофлора води річок залежить від ступеня їх біологічного забруднення та якості очистки стічних вод, які спускають у русла річок. Із морської води прибережної зони систематично висіваються галофільні вібріони — V. рагапаетоіуіісиз, V. апдіІоІуНсиз, які спричинють у людей гострий гастроентерит, що виникає в результаті вживання у їжу малосольної риби, а також недостатньо термічно оброблених креветок і мідій. П о л і с а п р о б н а зона — дуже забруднена вода, бідна на кисень і багата на органічні сполуки. Кількість бактерій в 1 мл досягає 1 мтш і більше, переважають Е. соїі та анаеробні бактерії, які спричинюють процеси гниття і бродіння. У м е з о с а п р о б н і й зо н і (зона помірного забруднення) мінералізуються органічні речовини з інтенсивним окисленням і вираженою нітрифікацією. Кількість бактерій в 1 мл становить сотні тисяч. Олігосапробна зона характерна для чистої води. Кількість бактерій у ній незначна, в 1 мл налічується кілька десятків або сотень:; Е. соїі у цій зоні немає. Катаробна зона — зона дуже чистої води (особливо в осінньо-зимовий період), вона розташована вдалині від населених пунктів і берегів. Залежно від інтенсивності забруднення водойм.у них можуть бути і певний час зберігатись життєздатними патогенні бактерії. Так, наприклад, у водопровідній, морській, річковій і колодязній воді сальмонели можуть бути від 2 діб до 3 місяців, шигели — 5—9 діб, лептоспірп — 7 —150 діб. Холерний вібріон Ель-Тор виживає у воді річок, морів протягом кількох місяців, збудник туляремії — від кількох діб до 3 місяців. Водопровідну воду вважають придатною для споживання, якщо загальна кількість бактерій в 1 мл дорівнює 100, сумнівною — при 100—150, забрудненою — при 500 і більше. У воді колодязів і відкритих водойм кількість бактерій в 1 мл не повинна перевищувати 1000. Крім того, якість води визначають за наявністю в ній Е. соїі.Показник біологічного забруднення води оцінюють за колі-ін- дексом і колі-титром. Водопровідна вода повинна мати колі-індекс у межах 2—3, а колі-титр — 300. Для води шахтних колодязів допустимі колі-ІІІд'екс~не'~більше 10, а колі-титр не менше 100. Оскільки 5. {аесаііз постійно живе у кишках людини й теплокровних тварин і має високу стійкість проти температурних коливань та інших факторів навколишнього середовища, кількість його поряд з колі-титром і колі-індексом є показником ступеня біологічного забруднення води, стічних вод, грунту й інших об'єктів. Вода — могутній фактор передачі збудників багатьох інфекційних захворювань: черевного тифу, сальмонельозного гастроентериту, холери, дизентерії, лептоспірозу, туляремії, кампілобактеріозу, амебіазу, ентеровірусних інфекцій (поліомієліт, гепатит А та ін.). Дуже забруднюються річки і моря стічними водами, в яких багато органічних речовин, що призводить не тільки до тривалого виживання, а й до значного нагромадження ентеробактерій і вібріонів. Ентеровіруси найчастіше виділяються з води влітку і восени, коли частість вірусоіюсійства збільшується в 2—3 рази порівняно з осін-ньо-зм\юв;щ п фіочом. Масивне і тривале виділення ентеровірусів із кишок хворих і вірусоносіїв зумовлює значне обсіменіння господар-сько-Іюбутовчх стічних воа (ЗО—85 %). Ентеровіруси виявляли у водоймах, особливо при колі-титрі 0,1 і нижче, їх знаходили і в питній воді, яка пройшла відповідну очистку і знезараження Вододжерела інфікуються в результаті потрапляння в них не-очищених стічних вод інфекційних і ветеринарних лікарень, каналізаційних вод; відкриті вододжерела забруднюються в результаті викидів річкових суден, потрапляння зливових вод, екскрементів тварин і людей, трупів загиблих тварин. Під час купання в невеликих ставках і басейнах з нехлорованою водою можливе зараження людей лептоспірозом, кон'юнктивітом, що спричинюється хламідіями, стафілодермією, епідермією. Методи взяття проб, визначення мікробного числа, виявлення бактерій кишкової групи та ентеровірусів описані в посібниках для практичних занять і спеціальних методичних інструкціях. У зв'язку із значною санітарно-епідеміологічною роллю води виникла потреба в розробці прискорених методів виявлення (індикації) у воді Е. соїі, патогенних бактерій та ентеровірусів. Знезараження води, інфікованої патогенними бактеріями і токсинами, робиться хімічними методами з наступним кип'ятінням.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 594; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.73.107 (0.01 с.) |