Методи знищення та інактивації вірусів

1. Дезинфекція у вірусологічній лабораторії

2. Методи обробки посуду для вірусологічних досліджень.

Дезинфекція у вірусологічній лабораторії

Обов’язковому знезараженню підлягають всі види скляного та пластикового посуду, обладнання лабораторії, трупи лабораторних тварин, предмети догляду за ними (клітки, скляні банки, годівниці тощо), підстилка. Також знезараженню підлягають використані мийні та дезинфікуючі розчини.

Нові посуд та обладнання перед проведенням досліджень необхідно тільки промити та стерилізувати. Для в икористаного (забрудненого вірусами) обладнання, приміщень боксів та віварію першим і обов’язковим етапом обробки є проведення дезинфекції.

Дезинфекція допомагає:

- знищити вегетативні форми мікроорганізмів (бактерій, грибів) в повітрі, стінах, підлозі боксу, на лабораторних столах

- запобігає рознесенню вірусної інфекції за межі лабораторії після закінчення дослідів;

- запобігає вторинному інфікуванню систем клітин, в яких вирощують віруси (курячі ембріони, культури клітин).

 

Найуживанішими дезінфектантами у вірусологічній лабораторії є хлорамін, лізол, формальдегід, три етиленгліколь, йодоформ, етиловий, пропіловий, ізопропіловий спирти, четвертинні аміни. Термін дії дезінфектанту залежить від хімічного складу даного вірусу, механізму дії дезінфектанту та інших факторів. 5% хлорамін можна вживати у вірусологічних лабораторіях для дезинфекції всіх видів обладнання:

1. До проведення дослідів ( марля, якою накривають робочий стіл, металеві інструменти для розтину тварин, прибирання віварію, боксу та ін приміщень);

2. Після дослідів (робочий стіл, гумові рукавички, інфіковані курячі ембріони (10% розчин), взуття на дезинфекційному килимку, металеві інструменти для розтину лабораторних тварин, трупи лабораторних тварин перед автоклавуванням, клітки та банки, в яких знаходились заражені тварини).

 

Крім хлораміну, оболонки вірусів ефективно руйнують інші органічні та неорганічні сполуки (рис. 3.1).

Додаткові розчини для дезинфекції вірусовмісних матеріалів

 

Спиртові розчини (80% етиловий, 50% пропіловий, 60% ізопропіловий)	2% розчин лізолу	2% розчин лугу
1.Протирають робочий стіл перед роботою. 2.Окуляри після дослідів. 3.Інструменти та шприци (тільки для респіраторних вірусів).	Сміття від тварин (перед автоклавуванням)	1.Трупи лабораторних тварин. 2. Інфіковані предмети догляду. 3. Сміття від тварин. 4. Трупи та сміття заливають дезрозчином перед автоклавуванням.

 

Рис. 3.1. Використання дезінфектантів різних типів при проведенні вірусологічних досліджень.

 

Після проведення дезинфекції в боксі (10-12 годин) посуд та обладнання обробляються за відповідними схемами.

 

Методи обробки посуду для вірусологічних досліджень

Все обладнання вірусологічної лабораторії розділяють на 5 груп:

1. Флакони, пробірки, колби для культивування, флакони для поживних середовищ, центрифужні пробірки.

2. Піпетки.

3. Шприци.

4. Фільтри.

5. Гумові предмети.

Обробка посуду кожної групи передбачає кип’ятіння в лужних розчинах, обробку кислотами і остаточну стерилізацію, яка включає автоклавування або стерилізацію сухим жаром (табл..3.2). Деяка видозміна схем обробки може бути зв’язана з матеріалом, з якого виготовлене відповідне обладнання (термостійкі або нетермостійкі пластики та гуми).

Табл.3.2. Методика обробок лабораторного посуду та обладнання

№ п/п	Назва	Методика обробки
	Флакони, пробірки, колби	1. Кип’ятити 15 хв.в синтетичному миючому засобі 2. Обробити абразивом або ферментним препаратом (в разі потреби) 3. Промити 3 рази проточною водою 4. Витримати 2 години в 15-20% сірчаній кислоті 5. Промити 10-15 разів проточною і 5 разів дистильованою водою 6. Висушити при 100-110^оС. 7. Закрити фольгою і стерилізувати в сушильній шафі при 170^оС.
	Піпетки	1. Кип’ятити 15 хв. в синтетичному миючому засобі 2. Промити теплою водою 3. Витримати в 15-20% H2SO4 (2 год) або в 4% HCl (10-12 год) 4. Промивати 1 годину проточною водою (в апараті для піпеток) 5. Витримати 2 години в дистильованій воді 6. Висушити при 100-110^оС. 7. Стерилізувати в сушильній шафі при 170^оС.
	Шприци	1. Промити дистильованою водою 2. Загорнути в марлю 3. Покласти в чашку Петрі 4. Стерилізувати в паровому котлі
	Фільтри	1. Залити сірчаною кислотою 2. Промити водою до нейтральної реакції 3. Висушити, загорнути в папір 4. Стерилізувати в автоклаві
	Гумові предмети (пробки, шланги)	1. Кип’ятити 10-15 хв. в синтетичному миючому засобі 2. Промити теплою водою 3. Кип’ятити 10 хв. в 0,2% розчині соляної кислоти 4. Витримати 1 годину в теплій воді 5. Багаторазово промивати дистильованою водою.

 

Порожній лабораторний посуд після всіх обробок стерилізується сухим жаром (сушильна шафа). Режим роботи приладу – температура 165^оС, півтори години або 180^оС, 30 хв. – необхідно контролювати (внутрішній термометр або папірці для перевірки якості стерилізації).

Ще одним з методів стерилізації посуду та обладнання є автоклавування. Даним методом стерилізують:

· спецодяг (до і після дослідів),

· сміття із кліток лабораторних тварин, трупи тварин (в баках, залитих лужним розчином),

· всі живильні середовища та сольові розчини,

· всі миючі розчини (содові, мильні та ін.), в яких після обробки рук, інструментів, посуду та ін. лабораторного обладнання може знаходитись вірус

· порожній скляний посуд перед початком роботи;

· шприци,

· предмети з термостійкої гуми або пластмаси.

Обробка насиченою водяною парою в автоклаві здійснюється при різних температурних режимах. Якість автоклавування (температуру) також можна перевірити за допомогою спеціальних паперових папірців. Значення температури визначається додатковим тиском, який встановлюють в автоклаві:

ü 111-116 ^о С; додатковий тиск 0,5-0,75 атм (40-60 хв.). Знищуються віруси та вегетативні форми клітинних мікробів, спори бацил залишаються неушкодженими.

ü 121-126 ^о С; додатковий тиск 1-1,5 атм (30-45 хв.) Знищуються і всі віруси, і всі форми клітинних мікроорганізмів

ü 134-138 ^о С, додатковий тиск 2-2,5 атм (10-15 хв). Знищуються і всі віруси, і всі форми клітинних мікроорганізмів.

 

При неможливості проведення автоклавування, використовують такий метод знищення вірусів, як кип’ятіння Справа в тому, що віріони руйнуються, починаючи з температури 80 ^о С. Тому посуд від лабораторних тварин після попередньої дезинфекції, гумові рукавички, металеві інструменти до початку роботи можна обробляти при 105^оС 15-20 хв.

На утилізаційних майданчиках після дезинфекції, автоклавування (в залежності від об’єкту знезаражування) спалюють сміття із кліток, в яких утримувались заражені тварини, трупи тварин, інфікований пластиковий посуд та обладнання, вату, марлю тощо.

Завдання:

Складіть схему обробки матеріалів або обладнання, обґрунтуйте необхідність кожної стадії обробки:

1. спецодяг;

2. металеві інструменти до і після розтину інфікованих лабораторних тварин;

3. трупи лабораторних тварин;

4. посуд, який використовується для годівлі лабораторних тварин та сміття з їх кліток;

5. поверхня робочого столу до і після проведення вірусологічних досліджень;

6. інфіковані курячі ембріони;

7. рідкі відходи (миючий розчин, живильні середовища);

8. інфіковані піпетки і флакони;

9. скляний лабораторний посуд перед початком роботи (порожній та з живильними середовищами);

10. використані дезинфікуючі розчини.

Заняття №4

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ патологічного МАТЕРІАЛУ у вірусологічній лабораторіЇ