Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методика постановки головного досліду рнга.↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 10 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Реакцію можна провести в пробірках або плексигласових плашках на 72 або 96 лунок. В останньому випадку досягається економія реактивів (в лунки заливається значно менша кількість кожного реактиву, ніж в пробірки). Методика постановки досліду в плашках на 72 лунки., тобто – послідовність внесення реагентів представлено в таблиці 10.2.
Табл.10.2 Методика постановки реакції непрямої гемаглютинації
Останнє розведення, яке ще дає можливість зв’язуватись антигену (вірус на еритроцитах) з антитілом (сироватка) в кількості 50% приймається за титр антитіл. В даному випадку, титр антитіл 1:160. Вищезазначена схема дає можливість визначити кількість антитіл у вакцинованих тварин або тварин, приховано хворих. Для перевірки якості РНГА потрібно одночасно із розкапуванням компонентів реакції поставити контролі різних типів (табл.10.3).
Таблиця 10.3 Контролі реакції непрямої гемаглютинації.
Дану реакцію можна провести і в тому випадку, коли на еритроцитах адсорбовано такі білки, як антитіла. Тоді еритроцитарний діагностикум може утворити комплекс з вірусними антигенами, отриманими з патологічного матеріалу. Реакцію можна використовувати для ідентифікації вірусу та індикації вірусу після розвитку збудника в культурах клітин та курячих ембріонах. Методика постановки реакції затримки гемаглютинації (РЗГА) Одною з обов’язкових умов РЗГА є те, що до сироватки додають вірусну суспензію з певною концентрацією (титром) активних вірусів. Реакцію проводили за загальноприйнятими методиками у плексигласових панелях за схемою, представленою в таблиці 10.4.
Табл.10.4. Методика постановки РЗГА. Визначення титру вірусу в РГА і перевірка робочої дози вірусу 4 ГАО
В лунки вносять по 0,2 мл фізіологічного розчину, далі – 0,2 мл вірусовмісного матеріалу в першу лунку. Шляхом послідовного переносу вірусовмісного матеріалу у наступні лунки готують дворазові розбавлення вірусу (від 1:2 до 1:1024). В усі лунки додають по 0,2 мл 1% суспензії еритроцитів, панелі струшують. Після 20-30 – хвилинної експозиції за кімнатної температури враховують результат. Якщо вірус зовсім не аглютинує еритроцити (реакція негативна –), вони осідають на дні лунки у вигляді „гудзика”. Якщо вірус аглютинує 100% доданих еритроцитів, в лунках утворюється „парасолька” (реакція позитивна, оцінюється трьома плюсами, +++). За аглютинації вірусом 50% еритроцитів у лунках утворюється „парасолька” з „гудзиком” (реакція на два плюси, ++). Це відповідає 1 ЕД50, яку у реакції гемаглютинації приймають за 1 ГАО. На другому етапі перевіряють правильність робочої дози вірусу (рис. 10.3). Якщо після 20-30 хвилин експозиції результат оцінюється у першій і другій лунках не менш як на два плюси, а далі гемаглютинації не відбувається, це означає, що виготовлене розведення вірусу справді дорівнює 4 ГАО.
Рис. 10.3 Перевірка робочої дози вірусу при постановці РЗГА
На третьому етапі визначають титр АТ в сироватках крові тварин за схемою реакції затримки гемаглютинації. Після постановки реакції та 30-40- хвилинної експозиції панелей, вірус, не зв’язаний з антитілами сироватки, аглютинує еритроцити, утворюючи „парасольки”. Вірус, зв’язаний з антитілами, нездатний до аглютинації еритроцитів і вони осідають у центрі лунки („гудзик”). Отримані значення титрів антитіл порівнюють із діагностичними, після чого роблять висновок про активність досліджуваного вірусу в організмах тварин, у яких було відібрано кров. ЗАВДАННЯ 1. Поясніть, активність яких вірусів можна визначити в одиницях ГАО. Вкажіть види та кількість лабораторного обладнання, методи його підготовки для проведення титрування вірусовмісного патологічного матеріалу в одиницях ГАО.
2. Дайте визначення різним одиницям, що використовуються для виміру активності вірусу (БУО, ВУО, ГАО, ЕД50). Поясніть, в яких випадках використовують ту чи іншу одиницю.
3. Схема постановки РНГА у випадку взяття крові у дослідних тварин (ретроспективна діагностика).
4. Схема постановки РЗГА у випадку взяття крові у дослідних тварин (ретроспективна діагностика).
5. Схема постановки РНГА у випадку роботи з патологічним матеріалом або зараженою вірусом культурою клітин (серологічна ідентифікація).
6. Схема постановки РЗГА у випадку роботи з патологічним матеріалом або зараженою вірусом культурою клітин (серологічна ідентифікація).
7. Визначення робочої дози вірусу в РЗГА.
8. Можливі помилки при постановці РНГА.
9. Можливі помилки при постановці РЗГА.
10. Можливі помилки при титруванні вірусовмісного матеріалу на першому етапі РЗГА.
ЛІТЕРАТУРА 1. Ветеринарная вирусология / В.Н. Сюрин, Р.В. Белоусова, Н.В. Фомина. – М.: Агропромиздат, 1991. – 431 с. 2. Калініна О.С., Панікар І.І., Скибіцький В.Г. Ветеринарна вірусологія: Підручник. – К.: Вища освіта, 2004. – 432 с. 3. Диагностика вирусных болезней животных: Справочник / В.Н. Сюрин, Р.В. Белоусова, Н.В. Фомина. – М.: Агропромиздат, 1991. – 528 с. 4. Старке Г. Практическая вирусология. Пер. с немецкого. – М.: Колос, 1970. – 352 с. 5. Кипайкин К.А. Дезинфектология. – Ростов н/Д: Фенікс, 2003 – 448 с. 6. Практикум з ветеринарної вірусології / В.Г. Скибіцький, І.І. Панікар, О.А. Ткаченко та ін. – К.: Вища освіта, 2008. – 208 с. 7. Сергеев В.А., Собко Ю.А. Культуры клеток в ветеринарии и биотехнологии. – К.: Урожай, 1990. – 151 с. 8. Собко А.И., Сюсюкин А.А. Справочник. Методы лабораторной диагностики вирусных болезней животных – М.: Агропромиздат, 1986.-320 с. 9. Антонов Б.И., Борисова В.В., Волкова П.М. Справочник. Лабораторные исследования в ветеринарии. – М.: Агропромиздат, 1986. – 361 с. 10. Гигиена рук в здравоохранении: Пер с нем.: Производственное издание / Под ред Г.Кампфа. – К.: Здоров'я, 2005. – 304 с.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 289; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.99.39 (0.009 с.) |