Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розведення патологічного матеріалу.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Проводиться при використанні фосфатного буферу, сольових розчинів Хенксу та Ерла. Дані розчини використовують при роботі з: - подрібненими органами та тканинами (10% суспензія); - згустками крові (розведення в рівних пропорціях або 1:2); - вмістом пустул, папул, шматками ураженої шкіри (розведення 1:5-1:10); - фекаліями (1 г на 10 мл розчину). Готові сольові розчини стерилізують в автоклаві при температурі 130оС впродовж 15 хвилин.
Фосфатний буфер: в 1000 мл розчиняють 8,0 г NaCl, 2,83 г Na2HPO4 •12 H2O та 0,2 г KH2PO4. Сольовий розчин Хенкса: в 1000 мл розчиняють 8,0 г NaCl; 0,4 г KCl; 0,2 г MgSO4•7 H2O; 0,276 г CaCl2 •12 H2O; 0,153 г Na2HPO4 •12 H2O; 0,06 г KH2PO4, 1,0 г глюкози та 0,012 г фенолроту. Сольовий розчин Ерла: в 1000 мл розчиняють 6,8 г NaCl; 0,4 г KCl; 0,1 г MgSO4•7 H2O; 0,39 г CaCl2 •12 H2O; 0,125 г Na2HPO4 •12 H2O; 1,0 г глюкози та 5 мл 0,4% фенолроту.
Центрифугування. Розведені фізіологічним розчином зразки органів та тканин, змиви з носоглотки, кров, сечу та гомогенізовані фекалії центрифугують при 1500 – 3000 обертах /хв. 15–30 хвилин (в залежності від виду матеріалу). Віріони та їх частинки переходять в рідину над осадом. Останній представляє собою залишки органів або тканин. Після центрифугування рідину над осадом обережно відсмоктують і направляють на обробку антибіотиками. Обробка антибіотиками. Обробка підготованої рідини антибіотиками широкого спектру дії проводиться для того, щоб звільнити її від сторонньої мікрофлори, яка потрапила у флакон на місці відбору зразка і не була знищена під час транспортування. Доза антибіотика залежить від виду патологічного матеріалу та можливостей його контамінації, а експозиція продовжується 30 – 60 хвилин при температурі 20 – 25 о С (табл.5.2).
Табл..5.2. Дози антибіотиків при роботі з вірусовмісними матеріалами.
Внесення надмірних концентрацій антибіотиків в патологічний матеріал може викликати неспецифічну дегенерацію культури клітин, в який надалі буде вирощуватись вірус. Бактеріологічне дослідження одержаної суспензії. Наявність супутньої мікрофлори (бактерій, грибів, актиноміцетів, мікоплазм) в обробленому матеріалі перевіряється шляхом висіву рідини в певному розведенні на тверді або рідкі живильні середовища (рис.5.2).
Рис.5.2. Наслідки дії антибіотиків на супутню мікрофлору в пат матеріалі.
В патологічному матеріалі можуть зустрічатись мікроорганізми різних морфологічних груп. Тому для їх культивування використовують різноманітні поживні середовища (м’ясо-пептонний агар, м’ясо-пептонний бульйон, м’ясо-пептонний печінковий бульйон, середовище Сабуро та ін.). Для отримання точних результатів доцільним є використання і загальних, і спеціальних поживних середовищ, на які висів робиться в 2-х або 3-х повтореннях. Вибір посуду для висіву (чашки Петрі або пробірки із скошеним агаром) та методу висіву (глибинний або поверхневий) залежить від різноманітних обставин. Якщо з поважних причин дослідження не проводиться, патологічний матеріал найкраще заморожувати, тобто - зберігати при температурі від –20 до –70 оС. Холодильник або морозильна камера повинні використовуватись тільки для збереження інфікованих матеріалів. Сумісне зберігання поживних середовищ, фізіологічних розчинів та матеріалів від хворих тварин не допускається. Завдання: 1. Скласти схему підготовки вірусовмісного матеріалу до дослідження і провести її в боксі для таких видів патологічного матеріалу: 1. кров; 2. виділення з носоглотки; 3. тонкий кишечник; 4. слина; 5. шматки спинного мозоку; 6. шматки ураженої шкіри 7. вміст пустул 8. фекалії
2.Скласти схему обробки приміщень або матеріалів і продемонструвати її: 1. підготувати бокс до роботи; 2. підготувати флакони або пробірки з патологічним матеріалом 3. провести обробку боксу після закінчення досліджень; 4. провести обробку залишків вірусного матеріалу після закінчення досліджень. Заняття №6
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 139; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.201.46 (0.007 с.) |