Розділ III. Розробка матриці SWOT-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни.

3.1. Аналіз внутрішніх сильних (strengths) і слабких (weaknesses) сторін економічної та соціальної моделей розвитку країни.

3.2. Аналіз зовнішніх можливостей (opportunities) та загроз (threats) для економічного та соціального розвитку країни.

3.3. Складання матриці SWOT-аналізу з обґрунтуванням рекомендацій щодо:

ü використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для підсилення внутрішніх сильних сторін соціально-економічної моделі країни;

ü використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для усунення або зменшення внутрішніх слабких сторін соціально-економічного розвитку країни;

ü використання внутрішніх сильних сторін країни для зменшення негативного впливу зовнішніх загроз соціально-економічного розвитку;

ü недопущення посилення недоліків (слабких сторін) соціально-економічної моделі країни внаслідок інтенсифікації дії зовнішніх загроз.

3.4. Висновок

Виконання завдання аналітичного характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:

– он-лайн статистичні бази Євростату, аналітичні матеріали та звіти Комісії ЄС, Директоратів Комісії ЄС та статистичних органів країн-членів ЄС;

– бази даних та знань таких міжнародних організацій, як МФВ, Світовий банк, ЮНКТАД, Heritage Foundation, Центру міжнародної конкурентоспроможності, Всесвітнього економічного форуму та ін..;

– статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики.

 

Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 5-10 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання.

 

Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони робляться. Орієнтовний обсяг роботи з виконання завдань дослідницького характеру складає 8-10 сторінок (без врахування базових статистичних таблиць).

 

 

Оцінювання виконання студентами аналітичного звіту здійснюється за системою критеріїв:

Критерії	Максимальна кількість балів
Дотримання вимог до оформлення завдання
Адекватність виявлених тенденцій статистичним даним
Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу)
Повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію
Обґрунтованість зроблених висновків
Всього

1.3.3. Альтернативним видом індивідуального завдання є пошук таогляд літературних джерел за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.

 

Пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою виконується за обраною студентом тематикою. Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, почерпнуті з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі. Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою 5. Метою критичного огляду наукових публікацій є аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження не повинен перевищувати 5 сторінок. Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв:

Критерії	Максимальна кількість балів
Достатня кількість використаних наукових публікацій
Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу)
Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій
Всього

1.3.4. Альтернативним видом індивідуального завдання є написання реферату (есе) за заданою тематикою. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас аудиторних занять або ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.

Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 10 балів.

Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:

 

Критерії	Максимальна кількість балів
Дотримання вимог оформлення завдання
Достатня кількість використаних наукових джерел
Опрацювання сучасних статистичних баз
Повнота розкриття теми дослідження
Обґрунтованість зроблених висновків
Всього

Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів з дисципліни “Європейська інтеграція ”

 

1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.

2. Сутність, особливості та мотивація етапів євроінтеграції.

3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.

4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.

5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).

6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».

7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.

8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.

9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.

10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.

11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.

12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.

13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.

14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).

15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.

16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.

17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.

18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.

19. Фінансова конвергенція в ЄС.

20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.

21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.

22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.

23. Авіабудівна промисловість Франції.

24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.

25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.

26. Детермінанти «кельтського економічного дива».

27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.

28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.

29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.

30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.

31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.

32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.

33. Інституційні основи зближення України з ЄС.

34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.

35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.

Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.

2. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є індивідуальні домашні письмові роботи з дисципліни “Європейська інтеграція” – реферати за заданою тематикою; систематичність та активність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, що контролюється викладачем на контактних заняттях; а також рівень виконання модульних завдань.

2.1. Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 15 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Шкала оцінювання письмових домашніх робіт студентів заочного факультету становить: 0, 6, 8; 10 балів, захист роботи у «День заочника» або на консультації оцінюється в 5 балів.

Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:

Критерії	Максимальна кількість балів
Дотримання вимог оформлення завдання
Достатня кількість використаних наукових джерел
Опрацювання сучасних статистичних баз
Повнота розкриття теми дослідження
Обґрунтованість зроблених висновків
Всього

Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів

з дисципліни “Європейська інтеграція ”

 

 

1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.

2. Сутність, особливості та мотивація етапів євроінтеграції.

3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.

4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.

5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).

6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».

7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.

8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.

9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.

10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.

11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.

12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.

13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.

14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).

15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.

16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.

17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.

18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.

19. Фінансова конвергенція в ЄС.

20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.

21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.

22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.

23. Авіабудівна промисловість Франції.

24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.

25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.

26. Детермінанти «кельтського економічного дива».

27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.

28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.

29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.

30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.

31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.

32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.

33. Інституційні основи зближення України з ЄС.

34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.

35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.

36. Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.

 

2.2. Систематичність та активність роботи студента над вивченням програмного матеріалу дисципліни контролюється викладачем на контактних заняттях. Під час проведення контактних занять з викладачем (10 год.) застосовується дві основні форми контролю: активність на контактному занятті та модульний контроль. Контактне заняття для студентів заочної форми навчання покликане актуалізувати навчальний матеріал з дисципліни та підготувати студентів до модульного контролю та підсумкового контролю у вигляді іспиту. Активність та успішність роботи студентів підчас контактного заняття оцінюється у максимум 25 балів (зміст контактних занять наведено у п. 2.2.3). Формалізованій оцінці підлягає виконання двох модульних завдань.

Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

Для студентів заочної форми навчання з курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (по 5 балів за кожне з завдань) із 50 балів, якими оцінюється поточна робота студентів заочної форми навчання.

Зміст та критерії оцінки модульних завдань наведені у п. 1.2.

Плани контактних занять

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №1.

Семінар-розгорнута бесіда на тему:

«Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції; Договірно-правова основа та інституції ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про послідовність етапів розвитку ЄС та сформувати уміння застосовувати знання теорій економічної інтеграції в комплексі для визначення основних напрямів розвитку Європейського Союзу; сформувати чітке розуміння сутності правового доробку ЄС та усвідомити спільні риси та відмінності між нормативно-правовими актами ЄС; сформувати розуміння інституційної моделі та механізмів прийняття рішень в ЄС;

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних процесів; вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн та інтеграційних об’єднань на глобальному ринку; навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; розуміння механізму взаємозв’язку між національним та наднаціональним правом, узагальнення пройденого матеріалу.

1. Семінар-розгорнута бесіда.

2. Інформаційне забезпечення:

Евристична бесіда за наступними темами:

- Які етапи розвитку ЄС мали ключове значення у формуванні інтеграційного союзу? (10 хв.)

- Порівняння Лісабонської стратегії та стратегії «Європа 2020» (10 хв.).

- Які секторальні конкурентні переваги ЄС має на глобальному ринку? (10 хв.)

Методичні рекомендації до проведення вправи: Під час цієї вправи викладач своїми запитаннями спрямовує студентів до пошуку правильного усвідомлення комплексної (можливо, дискусійної) проблеми, яка не має однозначного вирішення.

Так, при пошуку відповіді на перше проблемне питання, допоміжними питаннями можуть бути:

- «На якому етапі було скасовано основні перешкоди на шляху руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили?»;

- «Який етап зробив найбільший вклад у створення економічного і валютного союзу?»;

- «Чи існує, на вашу думку, певний причинно-наслідковий зв'язок між етапами європейської інтеграції?»;

- «Чи можуть результати певного етапу європейської інтеграції бути ізольованими від попередніх та наступних етапів?».

 

При розгляді другого проблемного питання студенти попередньо самостійно мають опрацювати тексти Лісабонської стратегії (2000-2010) та стратегії «Європа 2020». При цьому порівняння слід здійснювати за такими критеріями:

- зміна пріоритетів (цілей) стратегії;

- зміна ключових інструментів, форм та методів досягнення цілей;

- зміна наднаціональних координаційних механізмів імплементації стратегій.

Джерела:

1. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/00100-r1.en0.htm

2. http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:EN:PDF

 

При розгляді третього проблемного питання доцільно застосувати ілюстративні матеріали:

Рис. 1.1. Трансформація географічної та секторальної структур

світових товарних ринків

Рис. 1.2. Інвестиції в НДДКР за секторами та країнами, млрд.?, 2008 р

Ключові питання дискусії:

- Чим право ЄС відрізняється від національного права?

- На які частини поділяється право ЄС? У якому випадку використовується допоміжне право ЄС?

- Яким правом необхідно користуватися судам країн-членів, якщо існує протиріччя між національним та європейським правом?

- Чому існує два консолідовані договори ЄС? Яка принципова різниця існує між ними?

- Який з актів вторинного права має найвищу силу?

- Який з вторинних актів права був обраний для адаптації законодавства і чому?

- Чи є акти м’якого права обов’язковими для виконання в країнах-членах?

- Чи є білі та зелені книги елементом демократії в ЄС?

 

Робота в міні-групах:

- Визначити який з первинних договорів є найважливішим, виявити принципово нові положення, внесені договором, які мали визначальний вплив на подальший розвиток європейської інтеграції.

 

Студенти поділяються на 4-5 малих творчих групи, з якими у подальшому проводиться змагання («брейн-ринг») експертних груп «Розподіл повноважень між інституціями ЄС».

Змагання груп експертів «Розподіл повноважень між інституціями ЄС». Із переліку 28 повноважень малим творчим групам пропонується розподілити повноваження між чотирма інституціями ЄС (перелік повноважень роздається під час заняття): Європейським Парламентом, Радою ЄС, Комісією ЄС, Рахунковою Палатою ЄС? Малі групи подають свої відповіді, зазначаючи проти кожної інституції ЄС номер повноваження, наведений у переліку, оформлюючи відповідь у вигляді таблиці:

 

Назва інституції ЄС;	Порядковий номер повноважень у переліку:
Європейський Парламент
Комісія ЄС
Рада ЄС
Рахункова Палата ЄС

Рекомендована література:

1. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С. 54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The Political Economy of the European Union. An Institutional Perspective / D. McCann. – Polity, 2010. – 214 p.

 

5. The Institutions of the European Union / Ed. John Peterson, M.Shachleton. – Oxford: University Press, 2010. – 402 p.

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 2.

Робота в малих творчих групах:

«Бюджет Європейського Союзу; Основні політики ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості бюджетного процесу в ЄС; сформувати чітке уявлення про політики ЄС.

Компетентності: навички взаємодії (роботи в команді); навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; навички швидкого прийняття оптимальних рішень в умовах обмеженості часу; розуміння механізму взаємодії між органами ЄС; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу, вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї, навички презентації власної позиції та її аргументації; формування навичок про диференціацію горизонтальних стратегій ЄС. Виявлення загальних характеристик, механізмів та інструментів реалізації горизонтальних політик.

1. Робота в малих творчих групах.

2. Інформаційне забезпечення:

 

Робота в групах

1. «Гармонізація інтересів країн в процесі формування бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

 

Існуючі джерела	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.
Запропоновані джерела	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.

 

2. Обгрунтуйте комплекс умов, за яких депресивні регіони можуть перетворитись у регіони-лідери. Яким чином можна застосувати досвід Ірландії в Україні для виходу з економічної кризи?

 

3.Яку роль відіграють білі та зелені книги у залученні громадян до законотворчого процесу в ЄС?

 

4. «Розробка ефективного механізму забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро».

Рекомендована література:

1. Європейська інтеграційна політика: навч. Посіб. / [А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко]; за аг. Ред.. д-ра екон. Наук, проф. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. 451 с.

2. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/3/4/index.tkl?all=1&pos=30

3.Європейська інтеграція та Україна / За ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужиков. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.

4.Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.

5. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 3.

Семінар-дискусія на тему:

«Країнові моделі в європейському союзі. економічна модель ФРН; Економічна модель Франції; Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)»

 

Мета: усвідомлення спільних та відмінних рис країнових моделей ЄС; формування чіткого уявлення про економічну модель ФРН, Франції, Великобританії та Ірландії»

Компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу; вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми.

 

1. Дискусія на тему «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС». Робота в міні групах.

2. Інформаційне забезпечення:

 

Дискусія на тему «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС». Основні характеристики англосаксонської та континентальної моделей.

 

Рекомендована література:

1. Политика хозяйственного порядка в Германии.-М.: Экономика, 2002.-271 с.

2. Кузнецов О.В. «Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи» // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_3-4/2011_3_4/10_13.pdf

3. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

Контактне ЗАНЯТТЯ № 4

Семінар-дискусія на тему:

 

«Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція); Скандинавська модель розвитку(Швеція, Фінляндія, Данія)»

 

Мета: усвідомлення особливостей середземноморської та скандинавської соціально-економічних моделей

Компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття європейських народів; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу; вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми (SWOT-аналіз) на інноваційній основі.

1. Семінар -дискусія

2. Інформаційне забезпечення:

Складання аналітичної матриці

Матриця SWOT-аналізу

S - -	W - -
O - -	T - -

 

Колективна дискусія з метою визначення:

- як можливості перетворити в сильні сторони?

- як можливості використати для мінімізації слабких сторін?

- як сильні сторони використати для мінімізації загроз?

- як не допустити посилення недоліків внаслідок загроз?

Рекомендована література:

1. http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf

2.Європейська інтеграційна політика: навч.посіб/ А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко; за заг. Ред.. д-ра екон.наук проф..В.І.Чужикова. – К.:КНЕУ,2010. – 451с.

3.http://ec.europa.eu/policies/index_en.htm

4.http://ec.europa.eu/index_en.htm

5.Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.

6.Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права./Інститут європейської політики (Берлін).переклад з нім. -:Заповіт, 2001

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №5