Тема 10. Особливості економічних моделей нових членів ЄС

1. Позиції нових (з 2004 р.) учасників ЄС в європейській економіці.

2. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах ЦСЄ. Особливості імплементації «acquis communitaire».

3. Польська економічна модель. Особливі позиції країни в ЄС.

4. Угорська економічна модель. Специфіка діяльності угорських фірм в Центрально-Східній Європі.

5. Специфіка використання структурних фондів ЄС, фонду Згуртування та фінансових механізмів «європейських ініціатив».

6. Проблема формування оптимальної регіональної моделі ЄС. Сутність та структура Копенгагенських та Маастрихтських критеріїв членства в ЄС.

Тема 11. Україна та ЄС

1. Позиції України в європейській економіці.

2. Основні напрямки конвергенції України та ЄС.

3. Інституційні основи зближення.

4. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.

5. Єврорегіональне співробітництво України та ЄС.

6. Особливості Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Плани семінарських занять

 

ЗАНЯТТЯ №1.

Семінар-розгорнута бесіда на тему:

«Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про послідовність етапів розвитку ЄС та сформувати уміння застосовувати знання теорій економічної інтеграції в комплексі для визначення основних напрямів розвитку Європейського Союзу.

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних процесів; вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн та інтеграційних об’єднань на глобальному ринку.

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-розгорнута бесіда.

3. Інформаційне забезпечення:

Вправа «суперечка рядів» на тему «Яка з теорій європейської інтеграції найбільш вірогідно буде реалізованою на практиці?»

Методичні рекомендації до проведення вправи: Викладач розподіляє між рядами студентів завдання щодо обстоювання тієї чи іншої теорії європейської інтеграції. В результаті, протягом 10 хв. перший ряд має знайти аргументи на користь теорії «федералізму»; другий ряд – «неофункціональної» теорії; третій ряд – теорії «міжурядового регулювання»; четвертий ряд – теорії «європейської регіональної інтеграції». Представники кожного ряду звітують по 2-3 хв. Далі відбувається загальна керована викладачем дискусія щодо вибору «ідеальної» моделі майбутнього інтеграції в ЄС (5-10 хв.)

Евристична бесіда за наступними темами:

- Які етапи розвитку ЄС мали ключове значення у формуванні інтеграційного союзу? (10 хв.)

- Порівняння Лісабонської стратегії та стратегії «Європа 2020» (10 хв.).

- Які секторальні конкурентні переваги ЄС має на глобальному ринку? (10 хв.)

Методичні рекомендації до проведення вправи: Під час цієї вправи викладач своїми запитаннями спрямовує студентів до пошуку правильного усвідомлення комплексної (можливо, дискусійної) проблеми, яка не має однозначного вирішення.

Так, при пошуку відповіді на перше проблемне питання, допоміжними питаннями можуть бути:

- «На якому етапі було скасовано основні перешкоди на шляху руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили?»;

- «Який етап зробив найбільший вклад у створення економічного і валютного союзу?»;

- «Чи існує, на вашу думку, певний причинно-наслідковий зв'язок між етапами європейської інтеграції?»;

- «Чи можуть результати певного етапу європейської інтеграції бути ізольованими від попередніх та наступних етапів?».

 

При розгляді другого проблемного питання студенти попередньо самостійно мають опрацювати тексти Лісабонської стратегії (2000-2010) та стратегії «Європа 2020». При цьому порівняння слід здійснювати за такими критеріями:

- зміна пріоритетів (цілей) стратегії;

- зміна ключових інструментів, форм та методів досягнення цілей;

- зміна наднаціональних координаційних механізмів імплементації стратегій.

Джерела:

1. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/00100-r1.en0.htm

2. http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:EN:PDF

 

При розгляді третього проблемного питання доцільно застосувати ілюстративні матеріали:

Рис. 1.1. Трансформація географічної та секторальної структур

світових товарних ринків

Рис. 1.2. Інвестиції в НДДКР за секторами та країнами, млрд.?, 2008 р

 

ЗАНЯТТЯ 2.

Семінар-дискусія на тему:

«Договірно-правова основа ЄС»

 

Мета: сформувати чітке розуміння сутності правового доробку ЄС та усвідомити спільні риси та відмінності між нормативно-правовими актами ЄС

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; розуміння механізму взаємозв’язку між національним та наднаціональним правом, узагальнення пройденого матеріалу.

 

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-дискусія

3. Інформаційне забезпечення:

Ключові питання дискусії:

- Чим право ЄС відрізняється від національного права?

- На які частини поділяється право ЄС? У якому випадку використовується допоміжне право ЄС?

- Яким правом необхідно користуватися судам країн-членів, якщо існує протиріччя між національним та європейським правом?

- Чому існує два консолідовані договори ЄС? Яка принципова різниця існує між ними?

- Який з актів вторинного права має найвищу силу?

- Який з вторинних актів права був обраний для адаптації законодавства і чому?

- Чи є акти м’якого права обов’язковими для виконання в країнах-членах?

- Чи є білі та зелені книги елементом демократії в ЄС?

 

Робота в міні-групах:

- Визначити який з первинних договорів є найважливішим, виявити принципово нові положення, внесені договором, які мали визначальний вплив на подальший розвиток європейської інтеграції.

 

Рекомендована література:

1. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С. 54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The Political Economy of the European Union. An Institutional Perspective / D. McCann. – Polity, 2010. – 214 p.

ЗАНЯТТЯ 3.

Робота в малих творчих групах:

«Інституційна структура ЄС»

 

Мета: сформувати розуміння інституційної моделі та механізмів прийняття рішень в ЄС

Компетентності: навички взаємодії (роботи в команді); навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; навички швидкого прийняття оптимальних рішень в умовах обмеженості часу; розуміння механізму взаємодії між органами ЄС

1. Експрес-опитування методом «антагоністична перекличка».

2. Робота в малих творчих групах.

3. Інформаційне забезпечення:

 

Студенти поділяються на 4-5 малих творчих групи, з якими у подальшому проводиться змагання («брейн-ринг») у два етапи: перший етап - вирішення тестових завдань на швидкість; другий етап – проведення змагання експертних груп «Розподіл повноважень між інституціями ЄС».

За перший етап малі групи отримують по 2 бали за правильне вирішення раніше за інші групи тестових завдань (тести роздаються під час заняття).

Змагання експертних груп передбачає комплексне та більш тривале за затратами часу завдання, тому оцінювання здійснюється таким чином: кожна мала група отримує 1 бал за кожну правильну відповідь щодо повноважень, крім того та команда, яка першою подасть відповідь, отримає призових 4 бали; друга – 3 бали; третя – 2, а четверта – 1бал. У підсумку викладач складає рейтинг малих творчих груп, виходячи із загальної кількості отриманих балів. На підставі даного рейтингу відбувається розподіл балів за практичне заняття.

 

Змагання груп експертів «Розподіл повноважень між інституціями ЄС». Із переліку 28 повноважень малим творчим групам пропонується розподілити повноваження між чотирма інституціями ЄС (перелік повноважень роздається під час заняття): Європейським Парламентом, Радою ЄС, Комісією ЄС, Рахунковою Палатою ЄС? Малі групи подають свої відповіді, зазначаючи проти кожної інституції ЄС номер повноваження, наведений у переліку, оформлюючи відповідь у вигляді таблиці:

 

Назва інституції ЄС;	Порядковий номер повноважень у переліку:
Європейський Парламент
Комісія ЄС
Рада ЄС
Рахункова Палата ЄС

Рекомендована література:

1. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С. 54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The Institutions of the European Union / Ed. John Peterson, M.Shachleton. – Oxford: University Press, 2010. – 402 p.

ЗАНЯТТЯ 4

Робота в малих творчих групах:

«Бюджет Європейського Союзу»

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості бюджетного процесу в ЄС

Компетентності: аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу, вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї, навички презентації власної позиції та її аргументації

1. Експрес-опитування.

2. Робота в малих творчих групах.

3. Інформаційне забезпечення:

 

Робота в групах «Гармонізація інтересів країн в процесі формування бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

 

Існуючі джерела	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.
Запропоновані джерела	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.

 

Міні-ділова гра «Прийняття бюджету ЄС»: студенти поділяються на 3 групи, які представляють Комісію ЄС, Європейський Парламент та Раду ЄС. Викладач представляє Європейську Раду. Викладач озвучує загальний напрям розвитку ЄС на наступний 7-річний період. Комісія передає проект бюджету іншим двом групам. Європейський Парламент та Рада ЄС приймають проект згідно звичайної законодавчої процедури (її порядок висвітлений у слайдах, які доступні студентам для скачування із сайту кафедри).

 

Робота в групах «Досягнення цілей інтеграційного об’єднання в процесі розподілу бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

 

Існуючі напрями	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.
5.
Запропоновані напрями	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.
5.

 

Рекомендована література:

1. Європейська інтеграційна політика: навч. Посіб. / [А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко]; за аг. Ред.. д-ра екон. Наук, проф. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. 451 с.

2. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/3/4/index.tkl?all=1&pos=30

 

ЗАНЯТТЯ №5

Семінар-дискусія на тему:

«Горизонтальні політики ЄС»

Мета: сформувати чітке уявлення про горизонтальні політики ЄС.

 

Компетентності: формування навичок про диференціацію горизонтальних стратегій ЄС. Виявлення загальних характеристик, механізмів та інструментів реалізації горизонтальних політик.

 

1. Експрес-опитування.

2. Дискусія з проблемних питань.

3. Опрацювання тестових завдань

 

Для активної дискусії пропонуються до розгляду наступні проблемні питання:

1. Обгрунтуйте комплекс умов, за яких депресивні регіони можуть перетворитись у регіони-лідери. Яким чином можна застосувати досвід Ірландії в Україні для виходу з економічної кризи?

2. Обгрунтуйте пріоритетні напрямки зближення соціальних політик України та ЄС. Які економічні реформи необхідно реалізувати в Україні, щоб досягти європейського рівня соціального забезпечення?

3. Визначте відмінності конкурентної політики ЄС та антимонопольної політики в Україні. Які інструменти та принципи варто було б запозичити у ЄС?

4. Які винятки з антимонопольної політики Ви рекомендували б запровадити в Україні? Які галузі економічної діяльності, форми економічних відносин необхідно стимулювати, а які обмежувати?

 

Самостійне опрацювання тестових завдань за рівнями підготовки за підручником В.І. Чужикова: Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 214с. (розділ 3, стор.73-81)

 

Рекомендована література:

1. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/5/index.tkl?all=1&pos=132

2. Європейська інтеграційна політика: навч.посіб/ А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко; за заг. Ред.. д-ра екон.наук проф..В.І.Чужикова. – К.:КНЕУ,2010. – 451с.

ЗАНЯТТЯ 6.

Міні-кейс на тему:

«Секторальні політики ЄС»

 

Мета: сформувати чітке розуміння сутності, механізмів реалізації та взаємозв’язку між секторальними політиками Європейського Союзу (промисловою, енергетичною, технологічною та аграрною).

Компетентності: навички до узагальнення (синтезу) інформації про конкретну проблемну ситуацію; компетенції щодо аналізу механізмів реалізації секторальних політик; навички оцінки перспектив трансформації секторальних політик інтеграційного союзу з урахуванням геополітичних змін.

1. Наскрізне опитування «Порівняльний аналіз цілей, інструментів та механізмів реалізації секторальних політик ЄС».

2. Міні-кейс.

3. Інформаційне забезпечення:

Питання до міні-кейсу:

- Чому питання газопостачання країн-членів ЄС набуло пріоритетного значення?

- Яке місце в європейській енергетичній політиці посідає диверсифікація джерел газопостачання?

- Яких змін у відносинах між ЄС та Російською Федерацією слід очікувати після введення в дію Північного та Південного газопроводів?

- На підставі аналізу таблиці 1 «Експорт російського газу в Європу у 2022 році» зробіть висновки про перспективи газопостачання ЄС.

- Яких змін у політиці ціноутворення на природний газ слід очікувати від ЄС найближчим часом?

- В чому полягають перспективи енергетичного співробітництва між Україною та ЄС?

Зміст міні-кейсу «Роль російського «Газпрому»

у енергетичній стратегії ЄС»

Найбільш політизована ланка європейської енергетичної політики, що безпосередньо стосується й України, — це забезпечення природним газом європейських країн. Хоча частка цього енергоносія і не перевершує чверті у загальному балансі, його значення в енергетичній політиці надзвичайно вагоме. По-перше, природний газ є переважним енергоносієм, що забезпечує комфортні побутові умови життєдіяльності населення. По-друге, імпорт природного газу до ЄС перевищує три чверті, а тому існує проб­лема стабільності цього постачання, насамперед унаслідок залеж­ності від російського монополіста «Газпрому» та надійності тран­зиту газу, зокрема і через Україну. По-третє, газ — важлива си­ровина для хімічної промисловості. Цілком зрозуміло, що останнім часом, особливо після газової кризи взимку 2008—2009 рр., коли ледве не припинилося постачання газу європейським країнам через Україну, питанням надійності газопостачання надається першочергове значення в розвитку європейської енергетичної політики.

Певну тривогу у ЄС викликає наростаючий дефіцит газу у РАО «Газпром». Три основні газові басейни, які належать цьому постачальнику, вже не забезпечують навіть рівень видобутку газу минулих років. За розрахунками Міжнародного енергетичного агентства, для підтримання нинішнього рівня видобутку газу «Газпрому» потрібно до 2015 р. освоїти нові поклади газу із обсягом щорічного видобутку не менше 200 млрд куб. м., що вимагає не менше 11 млрд дол. США інвестицій, які не передбачені в програмах фінансового розвитку «Газпрому». Саме ця обставина провокує агресивну політику Російської Федерації щодо прямих поставок середньоазійського газу до європейських країн, у тому числі і через Україну.

У таких умовах ключовим питанням газозабезпечення країн ЄС є диверсифікація маршрутів постачання блакитного палива. Йдеться про формування трьох енерготранспортних коридорів:

1) Північного («Північний потік», Ямал—Західна Європа);

2) Центрального (через Україну та Білорусь);

3) Південного (через Туреччину («Набукко», «Південний потік», «Блакитний потік», «Блакитний потік-2»)).

При цьому будівництво «Північного потоку» орієнтовано на розробку нових покладів, воно було розпочато 9 грудня 2005 р. спільним російсько-німецьким підприємством, частка «Газпрому» в якому становить 51 %, а німецького партнера North European Gas Pipeline Company — 49 %. Заслуговує на увагу той факт, що раду директорів німецького партнера очолив екс-канцлер ФРН Герхард Шредер. Введення першої нитки газопроводу протяжністю 1200 км відбулося 6 вересня 2011 р. На 8 листопада 2011 р. заплановані перші постачання газу до ЄС. Що ж стосується Південного транспортного коридору то існує проблема його наповнення, оскільки нових родовищ газу не знайдено. Обсяг інвестицій досягне 60 млрд дол. США, а операційні витрати зростуть щорічно на 5—6 млрд дол.

Сценарії постачання газу «Газпромом» у 2022 р. надано у табл. 1.

Таблиця 1