Тема 2. Договірно-правова основа та інституції ЄС

1. Феномен м’якого права в ЄС (керівні принципи; послання; декларації; спільні стратегії, дії та позиції ЄС; “білі книги”; “зелені книги”).

2. Структурна побудова ЄС, гілки влади.

3. Компаративний аналіз функцій та повноважень органів та інституцій ЄС.

4. Повноваження та функції органів та агенцій ЄС, які не мають статусу офіційних інституцій: Європейського економічного та соціального комітету, Комітету регіонів, Європейської агенції захисту довкілля, Європолу, Європейського інвестиційного банку, Європейського омбудсмена, ОЛАФ.

 

Тема 3. Бюджет Європейського Союзу

1. Динаміка бюджетних видатків ЄС та відповідна трансформація його пріоритетів.

2. Паритетність у розподілі бюджету ЄС між країнами-членами.

3. Компліментарна модель фінансування європейських проектів.

4. Структурні фонди ЄС та фонд Згуртування.

Тема 4. Основні політики ЄС

1. Механізми та інструменти реалізації соціальної, регіональної, екологічної, конкурентної політик ЄС.

2. Роль та значення «чуттєвих галузей» європейської економіки.

3. Переваги та недоліки реалізації спільної аграрної політики ЄС.

4. Особливості реалізації енергетичної політики ЄС. Диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС.

5. Роль рамкових угод у заохоченні міжнародного науково-технічного співробітництва в ЄС. Мета і завдання Європейського дослідного простору (ERA).

6. Промислова політика ЄС. Аналіз структурних зрушень в економіці країн-членів ЄС.

7. Особливості реалізації митно-тарифної та торговельної політики ЄС. Преференційні режими в торгівлі з ЄС. Механізми модуляції, градації.

8. Характеристика торговельних відноси ЄС з третіми країнами.

9. Фінансова конвергенція в ЄС.

Тема 5. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН

1. Класифікація країнових моделей в ЄС за А.Сапіром.

2. Субсидіарність та децентралізація в ФРН.

3. «Шокова терапія» повоєнної трансформації.

4. Провідні німецькі ТНК та їх вплив на європейську економіку.

5. Зовнішньоекономічні зв’язки ФРН, вплив на економіки країн ЦСЄ.

Тема 6. Економічна модель Франції

1. Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування.

2. Національні плани розвитку.

3. Еволюція системи державного регулювання. Децентралізація національної системи управління.

4. Роль аграрного сектору та значення сфери послуг в економіці Франції.

5. Специфіка регулювання відносин з третіми країнами та із заморськими департаментами.

Тема 7. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

1. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.р.

2. Основні напрями реалізації нової політики. Нові моделі 90-х років: «акціонерного капіталізму», «капіталізму співучасті».

3. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці (ВР, ВАТ, Tesco).

4. Особливості позиції британського банківського сектору та страхування в європейському господарстві

5. Британські закордонні інвестиції.

6. Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в ЄС.

7. Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.

Тема 8. Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

1. Роль країни в середземноморському мегарегіоні.

2. Роль державних та приватних холдингів у створенні нової економіки.

3. Особливості корпоративної структури господарства.

4. Регіональні суперечності розвитку. «Асистенціалізм» в Південній Італії.

5. Конкурентоспроможність італійських компаній.

6. Особливості розвитку італійської промисловості.

7. Особливості розвитку сільського господарства країни.

8. Значення та роль сфери послуг.

 

Тема 9. Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)

1. Причини «пізнього» членства скандинавських країн в ЄС. Форми інтеграції з ЄС.

2. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.

3. Суть та основні особливості швецької моделі (модель Рена- Мейднера).

4. Причини уповільненого економічного зростання скандинавських країн у 30-х роках ХХ ст.

5. Соціальний комплекс країни та зміни у державному регулюванні соціальних пропозицій у ХХІ ст.

Тема 10. Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.)

1. Роль спеціальних програм адаптації до членства «Про-ексешин» та «Пост-ексешин».

2. Причини випереджаючого фінансування Європейських проектів з боку структурних фондів ЄС та фонду Згуртування.

3. Зовнішньоекономічні зв’язки Польщі. Розвиток відносин з Україною.

4. Структура угорського господарства та проблеми зовнішнього боргу.

5. Особливості економік Чехії та Словаччини. Чеська модель регіонального розвитку.

6. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи.

Тема 11. Україна та ЄС

1. Структура експорту та імпорту України та ЄС.

2. Роль та значення «Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами» (1994).

3. Самміти Україна-ЄС. Дорожня карта «Україна-ЄС».

4. Створення Спільного європейського економічного простору.

5. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Єв ропа-сусідство»(березень 2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з ЄС.

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

З науки європейська інтеграція

для студентів напряму підготовки «міжнародна економіка»

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на практичних заняттях
Змістовний модуль №1
	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Попередня підготовка з визначених питань	Робота в малих творчих групах.
	Підготовка навчального проекту – аналіз проблеми, розробка концепцій проекту, визначення стандартів діяльності	Робота в малих творчих групах.
	Завчасна підготовка за визначеними проблемними питаннями	Семінар-дискусія
	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Міні-кейс
	Розв’язання задач, що ілюструють механізми реалізації зовнішньої торгівельної політики ЄС	Семінар-розв’язання задач
	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	-
Змістовний модуль №2
	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія
	Підготовка доповідей та презентацій у малих творчих групах	Семінар-конференція
	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Міні-кейс
	Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми	Семінар-мозковий штурм
	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія
	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Міні-кейс
	Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми	Семінар-мозковий штурм
	Аналіз конкретної ділової ситуації та підготовка аналітичної записки	Семінар-вирішення ситуаційних вправ
Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи
Усього балів за модульний контроль
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань
1. Написання реферату (есе)
2. Аналітичний критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за заданою тематикою
4. Підготовка наукових публікацій, тез доповідей для участі у конферен­ціях або олімпіадах
5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри
Усього балів за виконання індивідуальних завдань
Разом балів за СРС

 

 

Карта самостійної роботи студента

з науки «Європейська інтеграція»

для студентів напряму підготовки «міжнародна економіка»

 

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (магістр)

Заочна форма навчання

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)	Форма занять і контролю	Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Тема 1 Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції Тема 2. Договірно-правова основа та інституції ЄС	Установча міні-лекція
Міні-семінар – розгорнута бесіда
2.	Тема 3 Бюджет Європейського Союзу Тема 4. Основні політики ЄС	Міні-лекція
Міні-семінар – Робота в малих творчих групах
3.	Тема 5. Країнові моделі в європейському союзі. економічна модель ФРН Тема 6. Економічна модель Франції Тема 7. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)	Міні-лекція
Міні-семінар – дискусія
4.	Тема 8. Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція) Тема 9. Скандинавська модель розвитку(Швеція, Фінляндія, Данія)	Міні-лекція
Міні-семінар – дискусія
5.	Тема 10. Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.) Тема 11. Україна та ЄС	Міні-лекція
Міні-семінар – «мозковий штурм»
За виконання модульних (контрольних) завдань
6.	Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота	Поточний модульний контроль
Усього балів за контактні заняття

 

міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторнихіндивідуальних завдань
Види завдань	Форма подання	Термін подання і реєстрація	Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
Домашнє індивідуальне завдання (реферат)	письмова	На місяць до сесії на кафедру	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»
Усього балів за виконання позааудиторнихіндивідуальних завдань
Разом

· За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10

 

Порядок поточного Та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”

Згідно навчального плану система оцінювання включає блок поточного та підсумкового контролю знань для студентів денної та заочної форм навчання.

1. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного опрацювання.

1.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.

Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 30 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 32 акад. год.. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 год. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 15 занять (еквівалент 30 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка кожного заняття складає 2 бали. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

· відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;

· доброму та задовільному рівням (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних с итуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;

· незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.

Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.

Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).

1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).

Перше модульнезавдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 1-4 даного курсу:

Тема 1. Суть, етапи та напрямки розвитку європейської інтеграції;

Тема 2. Договірно-правова основа та інституції ЄС;

Тема 3. Бюджет Європейського Союзу;

Тема 4. Основні політики ЄС.

Модульна робота студентів денної форми оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів.

Друге модульнезавдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 5-11 даного курсу:

Тема. 5. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН

Тема. 6. Економічна модель Франції

Тема. 7. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

Тема. 8. Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

Тема. 9. Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)

Тема. 10. Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.)

Тема. 11. Україна та ЄС

Критерії оцінювання модульних завдань:

Види модульних завдань	Методика оцінки
К-сть балів	Критерії оцінки
1. Теоре­­тичні питання		відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;
	доброму рівню (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;
	незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.
2.Тести		Відмінну оцінку (3 бали) студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;
	Оцінку добре (2 бали) студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;
	Задовільну оцінку (1 бал) студент отримує за 60-69% вірних відповідей;
	Незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;
РАЗОМ		Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань

 

Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.

Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 1.1 – 1.2 − дозволяють в сумі набрати максимум 40 балів із 50 для студентів денної форми навчання.

1.3. Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати:

- 10 балів із 50 для студентів денної форми навчання, поверх 40 балів, що дозволяє претендувати на іспиті на рівень В та А за шкалою ECTS, що відповідає діапазону 81-89 та 90-100 балів за шкалою КНЕУ.

Для цього пропонується альтернативний вибір з трьох видів наукової роботи:

1.3.1. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів за умови якісної підготовки відповідних наукових доповідей та публікацій.

1.3.2. Альтернативним видом індивідуального завдання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Аналітичний звіт оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів.

Написання аналітичного звіту виконується на тему «Соціально-економічна модель країни ЄС». Аналітичний звіт виконується на прикладі конкретно обраної країни-члена ЄС. Структура звіту є стандартизованою:

Розділ I. Позиції країни у провідних світових рейтингах (за останні п’ять років):

1.1. Місце країни за рейтингом «Global competitivness index» (Світовий економічний форум).

1.2. Місце країни за рейтингом «Doing business» (Світовий банк)

1.3. Місце країни за рейтингом «Human Development Index» (ООН)

1.4. Місце країни за рейтингом «Corruption Perceptions Index» (Transparency international).

1.5. Висновок.

Розділ II. Позиції країни в економіці ЄС (за останні п’ять – десять років):

2.1. Порівняльний аналіз обсягу та динаміки ВВП країни із середнім по ЄС.

2.2. Аналіз ВВП на душу населення країни та у відсотках від середнього по ЄС.

2.3. Аналіз структури ВВП країни за секторами та субсекторами економічної діяльності.

2.4. Аналіз динаміки та структури експорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).

2.5. Аналіз динаміки та структури імпорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).

2.6. Розрахунок індексу Белли Баласси «Revealed Comparative Advantage» за основними статтями експорту та імпорту країни.

2.7. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни.

2.8. Аналіз структури, динаміки, причин виникнення і наслідків збільшення / зменшення зовнішньої заборгованості країни.

2.8. Аналіз показників зайнятості і безробіття та співставлення їх із середніми показниками по ЄС.

2.9. Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по ЄС.

2.10. Аналіз дефіциту державного бюджету (у млн. євро та % від ВВП).

2.11. Висновок