Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Б.А. Дадашев, В.В. Обливанцов, В.П. ГордієнкоСодержание книги
Поиск на нашем сайте
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА Модуль 2. Екологія
Практикум
Суми ДВНЗ “УАБС НБУ” 2008 УДК 332:504(076.5) ББК 65.04-5*я7 Р32
Гриф наданий Міністерством освіти і науки України,
Укладачі: Б.А. Дадашев, В.В. Обливанцов, В.П. Гордієнко Рецензенти: доктор економічних наук, професор Сумського державного університету О.Ф. Балацький; доктор біологічних наук, професор Сумського національного аграрного університету Ю.А. Злобін; доктор економічних наук, професор Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України” С.М. Козьменко
ISBN 978-966-8958-35-9 Видання підготовлене відповідно до нової освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напрямку 0501 – “Економіка і підприємництво” з врахуванням вимог Болонської декларації. Практикум містить теоретичні та нормативні матеріали щодо економічних інструментів регулювання природокористування, оцінки впливу на стан навколишнього середовища, визначення еколого-економічних збитків, ефективності природоохоронних заходів, стягнення зборів за забруднення природного середовища та використання природних ресурсів. Призначений для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. УДК 332:504 (076.5) ББК 65.04-5*я7
ISBN 978-966-8958-35-9 © ДВНЗ “Українська академія банківської справи ЗМІСТ ВСТУП.. 4
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1. Антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2. Визначення економічної оцінки природного ресурсу
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3. Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4. Визначення еколого-економічних збитків
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5. Визначення ефективності природоохоронних заходів. 40
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6. Розрахунок зборів за забруднення природного середовища. 55
ДОДАТКИ.. 64
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 81
ВСТУП Підготовка професійно компетентних і досвідчених управлінських кадрів усіх рівнів і галузей господарства вимагає формування та набуття фахівцями достатніх практичних навичок для вирішення повсякденних виробничо-господарських проблем і завдань економічного, організаційного та екологічного характеру. Практикум “Регіональна економіка”, модуль 2 “Екологія”містить теоретичні та нормативні матеріали щодо економічних інструментів регулювання природокористування, оцінки впливу на стан навколишнього середовища, стягнення зборів за забруднення природного середовища та використання природних ресурсів, а також відповідні практичні завдання. Практичні вправи підібрані відповідно до навчальної програми курсу. Завдання складені на основі нормативних матеріалів та передбачають здійснення розрахунків, які подібні до тих, що проводяться підприємствами при заповненні екологічного паспорта, та інвестиційних проектів, обґрунтованих спільно з регіональними органами влади, а також прогнозів і концепцій соціально-економічного розвитку регіонів. Завдання мають комплексний характер. Велика увага при складанні практичних завдань приділена особливостям еколого-економічних розрахунків щодо основних об’єктів забруднення – атмосферного повітря та водних об’єктів. Виконання практичних Дані рекомендації можуть використовувати студенти денної та заочної форм навчання. Практичне заняття 1 Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
Потреба у здійсненні природоохоронних заходів певної категорії за методом В.Г. Гмошинського визначається на підставі даних про характер впливу забруднення навколишнього середовища на різні екологічні об’єкти. Вихідним моментом є розподіл екологічних об’єктів за ознакою зменшення їх значення для людини. Прикладом розподілу, який може застосовуватися в практичному використанні методики В.Г. Гмошинського, є така послідовність екологічних об’єктів (і – ранг об’єкта): 1) людина (i = 1); 2) домашні тварини і культурні рослини (i = 2); 3) промислові тварини і дикорослі рослини (i = 3); 4) домінуючі види біоценозу (i = 4); 5) малочисельні види рослин і тварин, які нейтральні щодо господарської діяльності людини (i = 5). Для екологічних об’єктів, на які впливає забруднення, визначається коефіцієнт зважування за формулою 1.1. При цьому вважається, що для екологічного об’єкта “людина” коефіцієнт зважування j і = 2. Наступним кроком при визначенні потреби в природоохоронних заходах є формування загальної екологічної таблиці, за якою відбувається коригування коефіцієнтів зважування з врахуванням характеру негативного впливу стану довкілля на певні екологічні об’єкти (табл. 1.2). Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
Критерієм нормалізації середовища існування вважається формула: § для певного об’єкта:
§ для всієї системи:
де γі – зважена оцінка рівня токсичності середовища існування; γ m ах – оцінка максимально можливого рівня токсичності. Визначення потреби у впровадженні природоохоронних заходів відбувається на підставі критерію В за таблицею 1.3. Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
Завдання 1.1 Визначити коефіцієнт забруднення повітря та оцінити ступінь забруднення навколишнього середовища для трьох населених пунктів, розташованих поблизу підприємств хімічної промисловості. Зробити висновки про необхідність впровадження природоохоронних заходів. Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і-ї забруднюючої речовини наведені в табл. 1.4. Таблиця 1.4 Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і- ї забруднюючої речовини
Приклад розв’язання Таблиця 1.5 Фактичний вміст забруднювачів по населених пунктах, N і мг/м3
Розраховуємо коефіцієнт забруднення (Q) навколишнього середовища для кожного з трьох населених пунктів за формулою 1.2.
Висновки Під час проведення інженерного оцінювання навколишнього середовища за методом В.Г. Гмошинського в трьох населених пунктах отримані такі коефіцієнти забруднення: Q1 = 2,72; Q2 = 4,06; Q3 = 2,03. Використовуючи для оцінки стану навколишнього середовища табл. 1.1, встановлюємо, що в населених пунктах 1 і 3 – істотне забруднення, а в пункті 2 – інтенсивне. Отже, потрібно втрутитися в усі три екосистеми, тому що асиміляційний потенціал природи не в змозі самостійно подолати наслідки антропогенного забруднення. Для цього необхідно вжити такі заходи: 1. Зменшити надходження забруднюючих речовин в навколишнє середовище шляхом вжиття заходів з очищення викидів та скидів, наприклад, із застосуванням очисних споруд та устаткування. 2. Здійснити заходи щодо збільшення асиміляційного потенціалу навколишнього середовища: насадження рослин, дерев тощо. 3. В другому населеному пункті взагалі можуть бути закриті підприємства, які мають шкідливі викиди. Перевагу слід надати першому заходу, тобто зменшенню рівня забруднення навколишнього середовища. Завдання 1.2 Визначити якісну оцінку заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища існування, якщо відомо: § забруднювачі поступово накопичуються, але на людей та домашніх тварин вони безпосередньо не здійснюють шкідливого фізіологічного впливу. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфологічні порушення; § забруднюючі речовини поступово накопичуються. Це на людей § забруднюючі речовини поступово накопичуються. Це безпосередньо не впливає на людей, але навколишнє середовище стає гранично небезпечним для існування екологічних об’єктів, що нейтрально відносно господарської діяльності людини. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфофізіологічні порушення; § зафіксовані випадки зворотних морфофізіологічних порушень у людей та домашніх тварин. На інші екологічні об’єкти накопичення забруднюючих речовин у навколишньому середовищі безпосередньо не здійснює негативного впливу. Рангові оцінки екологічних об’єктів та стану навколишнього середовища відповідають наведеним у табл. 1.2. Приклад розв’язання На основі даних табл. 1.2 визначимо критерії нормалізації за екологічними об’єктами, що зазнають негативного впливу довкілля: γ1 = 4,0; γ2 = 2,0; γ3 = 2,25; γ4 = 1,5; γ5 = 0,93. Розрахуємо критерії нормалізації середовища для всієї системи:
Висновки Ситуація, що склалася із станом навколишнього середовища, оцінюється за верхнім рівнем третьої категорії складності. Для її ліквідації, тобто створення нормальних умов існування для всіх контрольованих екологічних об’єктів, необхідно застосовувати різноманітні Практичне заняття 2 Завдання 2.1 На основі зіставлення економічної оцінки 1 га сільськогосподарських угідь визначте найбільш доцільний з наведених нижче варіантів розподілу 910 га земель за напрямками використання та обґрунтуйте свої висновки. Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Б. Таблиця 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу Напрямки використання | Частка відведених угідь за варіантами розподілу, % | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І | ІІ | ІІІ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вирощування фруктових садів (ФС) | 10 | 45 | 30 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вирощування овочів (ОВ) | 50 | 20 | 55 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Пасовища (П) | 40 | 35 | 15 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
; (1.3)
, (1.4)
. 
. 
.
.
Таблиця 2.2
Характеристика ділянки
| Показник | Значення |
| Фруктовий сад | |
| Замикаючі витрати, умов. одн./га | 3120 |
| Індивідуальні витрати, умов. одн./га | 1510 |
| Коефіцієнт врожайності, одн. | 2,0 |
| Овочеві культури | |
| Замикаючі витрати, умов. одн./га | 1210 |
| Індивідуальні витрати, умов. одн./га | 600 |
| Коефіцієнт врожайності, одн. | 1,5 |
| Пасовища | |
| Замикаючі витрати, умов. одн./га | 274 |
| Індивідуальні витрати, умов. одн./га | 139 |
| Коефіцієнт врожайності, одн. | 1,2 |
| Коефіцієнт, що враховує динаміку в часі показників | 1,5 |
Визначимо економічну оцінку 1 га сільськогосподарських угідь для кожного із зазначених напрямків їх використання на основі рентного підходу за формулою 2.1:
R (ФС) = 1,5 · 2,0 · (3120 – 1510) = 4830 грн./га.
R (ОК) = 1,5 · 1,5 · (1210 – 600) = 1372,5 грн./га.
R (П) = 1,5 · 1,2 · (274 – 139) = 243 грн./га.
Визначимо загальну економічну оцінку досліджуваних 910 га землі для кожного з трьох запропонованих варіантів розподілу між можливими напрямками використання:
R1 = 910 · (0,1 · 4830 + 0,5 · 1372,5 + 0,4 · 243) = 1152469,5 грн.
R2 = 910 · (0,45 · 4830 + 0,2 · 1372,5 + 0,35 · 243) = 2305075,5 грн.
R3 = 910 · (0,3 · 4830 + 0,55 · 1372,5 + 0,15 · 243) = 2038695,75 грн.
Висновки
Серед запропонованих напрямків розподілу сільськогосподарських угідь за напрямками використання найбільш доцільним є другий варіант, оскільки він дозволяє суспільству отримати найбільш високий обсяг доходів від експлуатації даного природного ресурсу.
Завдання 2.2
Провести грошову оцінку земельної ділянки, вкритої лісом, якщо очікується, що ймовірна вартість продажу земельної ділянки після четвертого року її експлуатації становитиме 10 млн. грн.
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Б.
Таблиця 2.3
Вихідні дані
Показник
Період
15
Оскільки вибір методичного підходу при проведенні грошової оцінки земельних ділянок здійснюється за критерієм повноти інформації про об'єкт оцінки, то, проаналізувавши вихідні дані, можна
зробити висновок про доцільність застосування методу непрямої капіталізації доходу.
Розрахуємо рентний дохід, отримання якого очікується при експлуатації землі як фактора лісогосподарського виробництва протягом чотирьох років.
ДО1 = (40 + 15 + 0,115 + 0,08) – (10 + 0,6 + 0,9) + 0,7 = 44,395 млн. грн.
ДО2 = (21 + 12 + 0,11 + 0,095) – (12 + 0,7 + 0,5) + 0,75 = 20,755 млн. грн.
ДО3 = (37 + 9 + 0,1 + 0,065) – (8 + 0,8 + 0,8) + 0,59 = 37,155 млн. грн.
ДО4 = (34 + 14 + 0,095 + 0,075) – (9 + 1,1 + 0,4) + 0,8 = 38,47 млн. грн.
Визначимо ціну земельної ділянки за методом непрямої капіталізації доходу за формулою 2.2, враховуючи, що Ск = 0,15:
, (2.2)
де Д Оі – очікуваний чистий операційний або рентний дохід за і -й рік, грн.;
Р – очікувана вартість земельної ділянки на момент її продажу у майбутньому, грн.;
t – період, який враховується при непрямій капіталізації чистого операційного або рентного доходу, рік.
млн. грн.
Висновки
Грошова оцінка земельної ділянки, вкритої лісом, становить 110,7234 млн. грн.
Практичне заняття 3
Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин в атмосферу
Екологічне нормування являє собою один з ефективних заходів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів в умовах застосування недосконалих в екологічному відношенні технологій. Основу екологічного нормування становить визначення граничнодопустимої концентрації (ГДК), яка відноситься до нормативів екологічної безпеки і є постійно діючим стандартом якості навколишнього середовища.
Граничнодопустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища
(води, повітря, ґрунту, продуктів харчування), яка при достатньо тривалій дії практично не впливає на стан здоров’я людини та не викликає негативних наслідків у житті майбутніх поколінь. Дані ГДК найбільш поширених забруднюючих речовин наведені в табл. 3.1.
Для того, щоб вимоги нормативів екологічної безпеки виконувалися, кожному підприємству з урахуванням місцевих вимог і фонового рівня забруднення встановлюються нормативи, що обмежують викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів. До обмежувальних нормативів негативного впливу відносяться ГДВ та ГДС.
Граничнодопустимі викиди (ГДВ) – це кількість шкідливих речовин, яка надходить у повітряне середовище з окремого джерела за одиницю часу та з урахуванням дії інших джерел, не створює рівня забруднення, що перевищує ГДК на межі санітарно-захисної зони (ділянка землі навколо підприємств, засаджена пилостійкими деревами, що відокремлює їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людей).
Таблиця 3.1
Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
ГДК шкідливих речовин
У водних об’єктах, мг/л
в атмосфері населених пунктів, мг/м3
В ґрунтах, мг/кг
Метали
Неорганічні сполуки
Ароматичні вуглеводні
Етиленгліколь
1,0
Добрива та ПАР
Пари фтороводню
0,02
0,005
Таблиця 3.2
Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
| Географічний район | А |
| Європейська територія СНД і Урал на північ від 520 пн. ш. (за винятком центру європейської території), Україна | 160 |
| Для розташованих в Україні джерел на висоті 200 м у зоні від 500 до 520 пн. ш. | 180 |
| Те саме на південь від 520 пн. ш. | 200 |
Таблиця 3.3
Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
| Вид домішок | F |
| Для газоподібних забруднювачів і тонкодисперсного пилу | 1 |
| Для крупнодисперсного пилу: | |
| - з коефіцієнтом очищення ³ 90 %; | 2 |
| - з коефіцієнтом очищення від 75 до 90 % | 2,5 |
| - при відсутності очищення або з коефіцієнтом очищення < 75 %, а також при наявності водяної пари | 3 |
Об’ємна швидкість газу визначається за формулою:
, (3.3)
де Q – середня кількість газів, що викидаються, м3/год.
Розрахунки коефіцієнта m
Значення коефіцієнта m залежить від параметра f, що розраховується за формулою:
, (3.4)
де D – діаметр устя джерела викиду, м;
w 0 – середня швидкість виходу пилогазоповітряної суміші з устя, м/с, розраховується за формулою:
, (3.5)
Розрахунок коефіцієнта m здійснюється за таким алгоритмом:
1) якщо f < 100:
; (3.6)
2) якщо f ≥ 100:
. (3.7)
Розрахунки коефіцієнта n
Величина коефіцієнта n є функцією додаткового параметра vм, який дорівнює:
. (3.8)
Залежно від значення допоміжного параметра v м, коефіцієнт п розраховується:
1) якщо vм < 0,5, то 
; (3.9)
2) якщо 0,5 < vм < 2, то 
; (3.10)
3) якщо vм > 2, то n = 1. (3.11)
Завдання 3.1
Визначити граничнодопустимий викид для деяких забруднюючих речовин, що викидаються з газами ливарного виробництва. Встановити, чи потрібне додаткове очищення газів по відповідній забруднюючій речовині чи ні.
Для розрахунку при виборі ГДК1 та ГДК2 використовувати дані для таких забруднюючих речовин (табл. 3.1):
§ варіанти 1, 5, 9, 13 – сажа і діоксид сірки SO2 (коефіцієнт F = 1);
§ варіанти 2, 6, 10, 14 – аміак і діоксид сірки SO2 (коефіцієнт F = 2,5);
§ варіанти 3, 7, 11, 15 – вуглекислий газ (діоксид вуглецю СО2) і діоксид сірки SO2 (коефіцієнт F = 3);
§ варіанти 4, 8, 12 – пил нетоксичний і вуглекислий газ (діоксид вуглецю СО2) (коефіцієнт F = 2).
Дані про фонову концентрацію забруднюючих речовин і температуру зовнішнього повітря подані в табл. 3.4. Величину фонової концентрації прийняти для всіх інгредієнтів викиду.
Таблиця 3.4
Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
| Варіант | Сф , мг/м3 | tп, °С |
| 1,6,11 | 0,001 | 25,1 |
| 2,7,12 | 0 | 20,7 |
| 3,8,13 | 0,002 | 18,6 |
| 4,9,14 | 0,03 | 21,5 |
| 5,10,15 | 0,05 | 22,1 |
Інші вихідні дані для розрахунку наведені в додатку В.
Висновки
Початкова концентрація сажі (Zпоч 1 = 8,823) значно більша за допустиму концентрацію (Zдоп 1 = 0,78), тому необхідно проводити додаткові заходи щодо очищення газів від неї.
| |
Практичне заняття 4
Таблиця 4.1
Значення величини Аі для деяких речовин, умов. т/т
| Речовина | Аі |
| Окис вуглеводу | 1 |
| Сірчаний ангідрид | 22 |
| Сірководень | 54,8 |
| Сірчана кислота | 49 |
| Окиси азоту | 41,1 |
| Аміак | 10,4 |
| Ацетон | 2,22 |
| Метил меркаптан | 2890 |
| Фенол | 310 |
Продовження табл. 4.1
| Речовина | Аі |
| Ацетальдегід | 41,6 |
| 3,4 – бензопирен | 12,6 · 105 |
| Ціаністий водень | 282 |
| Пари газоподібних з’єднань фтору | 980 |
| Хлор молекулярний | 89,4 |
| Окиси алюмінію | 33,8 |
| Двоокис кремнію | 83,2 |
| Сажа без домішок (пил без врахування домішок) | 41,5 |
| Окиси натрію, магнію, калію, заліза, стронцію, вольфраму, вісмуту | 15,1 |
| Дров’яний пил | 19,6 |
| П’ятиокис ванадію | 1225 |
| Марганець та його окиси | 7070 |
| Нікель та його окиси | 5475 |
| Окис цинку | 245 |
| Окис миш’яку | 1581 |
| Неорганічні з’єднання ртуті | 22400 |
| Неорганічні з’єднання свинцю | 22400 |
Таблиця 4.2
Значення Аі для деяких видів пилу, умов. т/т
| Вид пилу | Аі |
| Зола вугілля | 70 |
| Коксівний пил та агломераційний пил, що викидається підприємствами чорної металургії | 100 |
| Кам’яновугільний пил | 40 |
| Цементний пил | 45 |
| Пил тальку | 35 |
| Пил гіпсу, вапна | 25 |
| Пил слюди | 70 |
Таблиця 4.3
Значення показника, який враховує регіональні особливості
території активного забруднення
| Тип території | σj |
| Курорти, санаторії, заповідники, заказники | 10 |
| Приміські зони відпочинку, садові та дачні кооперативи і товариства | 8 |
| Населені місця із щільністю населення п чол./га | 0,1 (чол./га) · п |
| Центральна частина міст з населенням понад 300 тис. чол. | 8 |
| Території промислових підприємств (з врахуванням захисних зон промислових вузлів) | 4 |
| Ліси | |
| Група 1 | 0,2 |
| Група 2 | 0,1 |
| Група 3 | 0,025 |
| Сільськогосподарські землі | |
| Рілля в Південній зоні | 0,25 |
| Рілля ЦЧР | 0,15 |
| Сади, виноградники * | 0,5 |
| Пасовища, сінокоси * | 0,05 |
*Для пасовищ, садів, виноградників та сінокосів, що зрошуються, вказані значення необхідно помножити на 2.
Таблиця 4.4
Значення показника відносної небезпечності забруднення
водогосподарських ділянок
| № ділянки | Басейни рік | Адміністративний склад | σj |
| 1 | Дністер, устя | Львівська (південь), Івано-Франківська (без південної частини), Тернопільська (південь та центр), Чернівецька (північ), Вінницька (південно-західна частина), Хмельницька (південь) області | 1,84 |
| 2 | Дніпро | Рівненська, Волинська, Хмельницька (північ), Житомирська, Чернігівська (без півдня), Київська (північ), Тернопільська (північ), Сумська (північ) області | 1,75 |
| 3 | Дніпро, Каховський гідровузол | Київська (південний схід), Черкаська (північ та схід), Полтавська, Сумська (південь), Харківська (захід), Дніпропетровська (без західної частини), Запорізька (північ), Херсонська (північ), Донецька (захід) області | 2,33 |
| 4 | Дніпро | Херсонська (захід), Дніпропетровська (захід) області | 0,99 |
| 5 | Сіверський Донець, устя | Харківська (схід та центр), Луганська, Донецька (північ) області | 3,79 |
Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків (За) визначається за формулою:
За =∑ Зз.н. · R + ∑Зк.г · R + ∑Зс.г · S + ∑Зпр · Ф, (4.6)
де Зз.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на 1 особу (табл. 4.5);
Зк.г – питомі збитки комунальному господарству, грн. (табл. 4.5);
R – кількість населення в зоні впливу підприємства;
Зс.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн. (табл. 4.6);
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;
Зпр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн. фондів (табл. 4.6);
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.
Таблиця 4.5.
Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному
господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу
й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
Середньо-річна концен-трація пилу, мг/м3 | ||
Питомі збитки, грн.
Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3
Питомі збитки, грн.
Таблиця 4.6
Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості
(на 1 млн. грн. фондів) залежно від концентрації пилу
та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
| Середньо-річна концентрація пилу, мг/м3 | ||
Питомі збитки, грн.
Середньо-річна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3
Питомі збитки,
|
| Поделиться: |
Последнее изменение этой страницы: 2021-07-18; просмотров: 61; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!
infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.124.204 (0.011 с.)