Визначення ефективності природоохоронних заходів

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом зіставлення економічних результатів (Р) із витратами (В) на їх реалізацію за допомогою показників загальної та порівняльної економічної ефективності і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект (Е) являє собою перевищення середньорічного народногосподарського результату над приведеними
річними витратами:

Е = Р – В.                                          (5.1)

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) для одноцільових заходів виражається величиною відверненого ними річного збитку від забруднення середовища (З_в)

Р = З_в = З_ф – З_м ,                                    (5.2)

де З_ф – фактичні збитки, що виникли від забруднення навколишнього середовища, оцінені у звітному періоді, грн.;

   З_м – можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення (мають умовно-теоретичний характер), грн.;

Для багатоцільових заходів:

Р = З_в + DД,                                      (5.3)

де DД – річний приріст додаткового доходу від покращення виробничих результатів діяльності підприємства.

Витрати на реалізацію природоохоронних заходів визначаються за формулою:

В = С + Е_н×К,                                        (5.4)

де С – річні експлуатаційні (поточні) витрати;

   К – капітальні вкладення в будівництво природоохоронного об’єкта;

   Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень природоохоронного призначення, величина обернено пропорційна терміну окупності:

,                                          (5.5)

де Т_н – термін окупності.

Завдання 5.1

Промислове підприємство з обсягом основних промислово-ви­робничих фондів 200 млн. грн. є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком – 0,8 мг/м³; населеним пунктом з кількістю жителів 400 тис. осіб – 0,55 мг/м³ та над 300 га сільськогосподарських угідь – 0,6 мг/м³.

Зниження викидів можна досягти з допомогою сіркопоглинаючої установки (вартість будівництва – 20 млн. грн., експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.) – до 0,5 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м³ – над сільськогосподарськими угіддями та 0,1 мг/м³ – над населеним пунктом, термін окупності витрат – 8 років.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Таблиця 5.1

Умова задачі

Вихідні дані	Концентрація SO3 (до впровадження заходів)	Концентрація SO3 (після впровадження заходів)
Ф – 200 млн. грн.	0,8 мг/м^3	0,5 мг/м^3
R – 400 000 осіб	0,55 мг/м^3	0,1 мг/м^3
S – 300 га	0,6 мг/м^3	0,3 мг/м^3
К – 20 000 000 грн.
С – 5 000 000 грн.
Er –?

 

Вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин. Обсяг економічних збитків (З_а) визначаємо за формулою 4.6 і табл. 4.5-4.6:

З_ф =∑ З_з.н · R + ∑З_к.г · R + ∑З_с.г · S + ∑З_пр · Ф,

де З_з.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення у грн. на 1 особу, знаходимо у табл. 4.5, у стовпчику SO₃, у рядку 0,55 мг/м³. Вони дорівнюють 55 грн.;

   З_к.г – питомі збитки комунальному господарству знаходимо в тому ж самому рядку. Вони становлять 53 грн.;

   R – кількість населення в зоні впливу підприємства становить 400 тис. осіб;

   З_с.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству у грн. на 1 га сільськогосподарських угідь, над якими підвищена концентрація сірчаного ангідриду, знаходимо в табл. 4.6, у стовпчику концентрація SO₃, у рядку 0,6 мг/м³. Вони дорівнюють 135 грн. на 1 га;

   S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, де підвищена концентрація SO₃ становить 300 га;

   З_пр – питомі збитки промисловості в грн. на 1 млн. грн. основних промислово-виробничих фондів знаходимо в табл. 4.6 у стовпчику концентрація SO₃, у рядку 0,8 мг/м³. Вони становлять 1000 грн.;

   Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів становить 200 млн. грн.

Розраховуємо фактичні збитки:

З_ф = 55 · 400000 + 53 · 400000 + 135 · 300 + 1000 · 200 =
= 43,440 млн. грн.

Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, але використавши концентрацію, яка буде після впровадження сіркопоглинаючої установки:

З_м = 20 · 400000 + 5 · 400000 + 90 · 300 + 600 · 200 = 10,147 млн. грн.

Розраховуємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:

Р = З_ф – З_м = 43,440 – 10,147 = 33,293 млн. грн.

Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розрахуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:

Е_н = 1/ Т_н = 1/ 8 = 0,12.

Використовуючи формулу 5.4, визначаємо витрати:

В = С + Е_н×К = 5000000 + 0,12 × 20000000 = 7,4 млн. грн.

Визначаємо ефективність від впровадження природоохоронного заходу за формулою 5.1:

Е = Р – В = 33,293 – 7,4 = 25,893 млн. грн.

Висновки

Упровадження сіркопоглинаючої установки буде економічно
вигідним.

Завдання 5.2

Завод з виробництва хімічного волокна, який знаходиться в обласному центрі з кількістю населення 300 тис. осіб, викидає в атмосферу на висоту 300 м щороку 7 тис. т ацетону, 5 тис. т фенолу та 8 тис. т формальдегіду. Зниження викидів можна досягти спорудженням очисних пристроїв: до 2 тис. т ацетону, 1 тис. т фенолу та 3 тис. т формальдегіду. Визначити економічну ефективність природоохоронних заходів, якщо вартість впровадження очисного пристрою 1,5 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн., термін окупності витрат – 7 років (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Таблиця 5.2

Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин
стаціонарними джерелами

Забруднюючі речовини	Питомі збитки, грн. за 1 т
Оксиди азоту	53
Оксиди вуглецю	2
Ангідрид сірчаний	53
Сірководень	171
Хром та його сполуки	1431
Ртуть та її сполуки	2260
Марганець та його сполуки	422
Сполуки кадмію	422
Нікель та його сполуки	2150
Свинець та його сполуки	2260
Ацетон сірчистий	53
Стирол	389
Фенол	242
Формальдегід	132
Бензопірен	67871