Оскільки вибір методичного підходу при проведенні грошової оцінки земельних ділянок здійснюється за критерієм повноти інформації про об'єкт оцінки, то, проаналізувавши вихідні дані, можна
зробити висновок про доцільність застосування методу непрямої капіталізації доходу.
Розрахуємо рентний дохід, отримання якого очікується при експлуатації землі як фактора лісогосподарського виробництва протягом чотирьох років.
ДО1 = (40 + 15 + 0,115 + 0,08) – (10 + 0,6 + 0,9) + 0,7 = 44,395 млн. грн.
ДО2 = (21 + 12 + 0,11 + 0,095) – (12 + 0,7 + 0,5) + 0,75 = 20,755 млн. грн.
ДО3 = (37 + 9 + 0,1 + 0,065) – (8 + 0,8 + 0,8) + 0,59 = 37,155 млн. грн.
ДО4 = (34 + 14 + 0,095 + 0,075) – (9 + 1,1 + 0,4) + 0,8 = 38,47 млн. грн.
Визначимо ціну земельної ділянки за методом непрямої капіталізації доходу за формулою 2.2, враховуючи, що Ск = 0,15:
, (2.2)
де Д Оі – очікуваний чистий операційний або рентний дохід за і -й рік, грн.;
Р – очікувана вартість земельної ділянки на момент її продажу у майбутньому, грн.;
t – період, який враховується при непрямій капіталізації чистого операційного або рентного доходу, рік.
млн. грн.
Висновки
Грошова оцінка земельної ділянки, вкритої лісом, становить 110,7234 млн. грн.
Практичне заняття 3
Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин в атмосферу
Екологічне нормування являє собою один з ефективних заходів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів в умовах застосування недосконалих в екологічному відношенні технологій. Основу екологічного нормування становить визначення граничнодопустимої концентрації (ГДК), яка відноситься до нормативів екологічної безпеки і є постійно діючим стандартом якості навколишнього середовища.
|
Граничнодопустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища
(води, повітря, ґрунту, продуктів харчування), яка при достатньо тривалій дії практично не впливає на стан здоров’я людини та не викликає негативних наслідків у житті майбутніх поколінь. Дані ГДК найбільш поширених забруднюючих речовин наведені в табл. 3.1.
Для того, щоб вимоги нормативів екологічної безпеки виконувалися, кожному підприємству з урахуванням місцевих вимог і фонового рівня забруднення встановлюються нормативи, що обмежують викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів. До обмежувальних нормативів негативного впливу відносяться ГДВ та ГДС.
Граничнодопустимі викиди (ГДВ) – це кількість шкідливих речовин, яка надходить у повітряне середовище з окремого джерела за одиницю часу та з урахуванням дії інших джерел, не створює рівня забруднення, що перевищує ГДК на межі санітарно-захисної зони (ділянка землі навколо підприємств, засаджена пилостійкими деревами, що відокремлює їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людей).
Таблиця 3.1
Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
ГДК шкідливих речовин
У водних об’єктах, мг/л
в атмосфері населених пунктів, мг/м3
В ґрунтах, мг/кг
Метали
Неорганічні сполуки
|
Ароматичні вуглеводні
Етиленгліколь
1,0
Добрива та ПАР
Пари фтороводню
0,02
0,005
| Поделиться: |
Познавательные статьи:
Последнее изменение этой страницы: 2021-07-18; просмотров: 69; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!
infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.145.41 (0.01 с.)